Управление консорциумом

У той же час відчувається необхідність появи у складі системи управління консорціумом науково-технічного раді, покликаного здійснювати зв'язки між оперативними і стратегічними завданнями консорціуму і забезпечувати в цьому відноси діяльність координаційної ради.

«Основний стрижень», на якому будується діяльність консорціуму, - система контрактів з виконавцями.

Організація, яка прийняла на себе зобов'язання на поставку то ¬  варів, послуг або спорудження об'єктів, є по відношенню до консорціуму постачальником або підрядником. Якщо ця організа ¬ ція, в свою чергу, залучає до виконання своїх зобов'язань інших постачальників, то вона несе за них повну відповідальність перед замовником (консорціумом) і є генеральним постав ¬ ком або генеральним підрядником.

В процесі реалізації проектів, очевидно, постане питання про створення об'єктів іноземними фірмами та постачанні комплект ¬ ного обладнання. При підписанні підрядних контрактів на по ¬ ставку комплектного устаткування або створення об'єктів викорис ¬ зуются банківські гарантії «належного виконання контракту», які діють до закінчення періодів експлуатації. При воз ¬ нення розбіжностей з приводу стягнення штрафів і відшкодування ¬ ня збитків замовник до рішення арбітражу може зняти спірні суми з гарантій постачальників. Крім того, контракти зазвичай передбачають надання замовником гарантій, платежів солідних банків.

Однією з форм підбору  виконавців, що дозволяє укласти контракти  на вигідних умовах і знижувати їх вартість, являються торги. Торги  бувають відкритими і закритими. Як правило, відкриті торги проводяться з метою розміщення замовлень на відноси тельно нескладне обладнання, а закриті-поставки складного дорогого устаткування або складні підрядні роботи. 
Замовник зі своїх представників (у нашому випадку представників членів консорціуму) формує тендерний комітет, який прини ¬ мает, а потім (після закриття торгів) розглядає пропозиції.

У загальному вигляді  контракт містить наступні основні  разде ¬ ли, розташовувані в  певній логічній послідовності: визначення сторін; предмет договору; ціна і загальна сум контракту; строки поставки товарів; умови платежів; упаковка маркування товарів; гарантії продавців; штрафні санкції і відшкодування збитків; страхування ; обставини непереборний сили; арбітраж.

Для товарів зі складними  технічними характеристиками в включаються розділи: технічні умови або технічної специфікації, умови випробуванні і приймання, вимоги до технічної документації.

При спорудженні об'єктів  за умови «під ключ», зазвичай міняних  при будівництві підприємств  іноземними фірмами передбачається виконання ними наступних підрядних робіт:

виконання економічного обгрунтування спорудження об'єкта;

розробка проектного завдання, технічного і робочого проек ¬ тів об'єкта;

поставка будівельних  матеріалів, спорудження промислових та адміністративних будівель, об'єктів інфраструктури;

поставка повного комплекту  технологічного обладнання;

монтаж технологічного обладнання, налагодження і пуск його в експлуатацію;

укомплектування об'єкту всім необхідним інвентарем, інст ¬ рументов і приладами;

навчання національного  персоналу експлуатації і ремонту об'єкта;

забезпечення експлуатації об'єкта протягом гарантійного пе ¬  ріод і передача його замовнику в  стані повної готовності до роботи;

потенційна оцінка фінансово-господарської  ефективно ¬ сті реалізації проекту;

форми участі консорціуму  та інших організацій, включаючи  державу, в реалізації проекту;

організація взаємодії  з банком;

перелік можливих кредитів і їх фінансових можливостей;

терміни та умови кредитування проекту;

загальна оцінка фінансово-кредитного стану проекту на всіх стадіях реалізації від розробки до завершення. [10]

Останніми місяцями й особливо останніми днями дедалі активніше обговорюються проблеми, пов’язані зі створенням міжнародного консорціуму з управління газотранспортною системою України (МКУГТС). У світовій практиці такі проекти називають міжнародним (багатостороннім) промисловим співробітництвом. Мотиви участі в промисловому співробітництві, його галузі та ефективність аналізувалися міжурядовими організаціями, у тому числі в рамках ООН, уже в сімдесятих роках минулого століття.

Багатостороннє промислове співробітництво в міжнародній практиці означає економічні відносини та діяльність, зумовлені:

а) укладенням договорів  на тривалий термін, які виходять за межі простої купівлі-продажу товарів та послуг і охоплюють ряд взаємозалежних операцій (на рівні виробництва, розробки та передачі технології, збуту тощо);

б) укладенням договорів, що визначені урядами у двосторонніх та багатосторонніх угодах як договори про промислове співробітництво.

Відповідно до цього підходу і з урахуванням правового характеру статей цих договорів, угодами про промислове співробітництво вважають договори, що стосуються, зокрема:

1) передачі технології та технічного досвіду;

2) співробітництва в галузі виробництва, в тому числі у відповідних випадках співробітництва в дослідженнях і розробках при спеціалізації виробництва;

3) співробітництва в освоєнні природних ресурсів;

4) збуту спільно або на спільний рахунок продукції, виробленої в результаті промислового співробітництва в країнах сторін у договорі або на ринках третіх країн.

За  повідомленнями засобів масової  інформації, МКУГТС створюється для  промислового співробітництва в галузі забезпечення транспортування газу, а також надійності, безпеки й стабільності функціонування газотранспортної системи, забезпечення зростання обсягів транзиту газу через територію України, створення нових конкурентоспроможних газотранспортних потужностей, використання та експлуатації українських магістральних потужностей і підземних сховищ газу («День», 9 жовтня 2002 р.).

3.1 Основні характеристики міжнародних договорів 
про промислове співробітництво

Не аналізуючи економічних  проблем, спробуємо проаналізувати деякі юридичні питання створення  МКУГТС.

Засоби масової інформації та політики повідомляють про підписання «міжкорпоративного договору» про створення підприємства «Міжнародний консорціум з управління газотранспортною системою України». Також відомо, що консорціум створюється, реєструється і діє відповідно до законодавства України.

Якщо це справді так, то вже тут починаються нестикування з законодавством України. Порядок створення консорціуму регулюється Законом України «Про підприємства в Україні». Відповідно до статті 4 закону, яка називається «Об’єднання підприємств», консорціумом може бути тимчасове статутне об’єднання промислового та банківського капіталу для досягнення спільної мети. Тобто ознаками консорціуму є: (1) те, що це об’єднання підприємств (помилка у назві «міжкорпоративного договору» — написано, що це просто підприємство; за смислом закону, підприємство не може бути одночасно об’єднанням підприємств — це юридичний нонсенс); (2) до об’єднання повинні входити підприємства та банки. Наскільки відомо, банки в консорціум не ввійшли. Здається, що більш придатною формою об’єднання на цей випадок могла б стати або «асоціація» як договірне об’єднання, утворюване з метою постійної координації господарської діяльності, або «корпорація» — також договірне об’єднання, утворюване на основі об’єднання виробничих, наукових та комерційних інтересів, із делегуванням окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з учасників.

Важливим етапом процедури  створення об’єднання будь-якого  виду підприємств в Україні є вимога закону про необхідність узгодження з Антимонопольним комітетом України рішення про створення об’єднання (установчий договір). На жаль, засоби масової інформації не повідомляли, чи було отримане узгодження АМК України

У міжнародній практиці по суті термін «консорціум» означає «неміцно пов’язане» об’єднання взаємодоповнюючих ресурсів і потужностей на обмежений період часу, основне призначення якого — сприяти координації вкладень партнерів у проект, оскільки й засноване воно для одного проекту. Таке об’єднання має три основні риси: відсутність прагнення до об’єднання в корпорацію; відносини без розподілу ризику та доходів; відсутність спільних зобов’язань щодо збитків. Приміром, ще 1977 року було створено міжнародний консорціум виключно з метою подання спільної заявки на поставку Турецькій державній електричній компанії бойлера з нагріванням від тепла електростанції.

3.2 Питання, які підлягають розгляду до укладення міжнародних договорів про промислове співробітництво

Міжнародний досвід організації  промислового співробітництва рекомендує до підписання юридично значимих документів, окрім пропрацювання економічної вигоди, провести також попередні дослідження правових основ співробітництва.

Звичайно ці дослідження стосуються таких питань:

(а) вимоги національного законодавства, включно з пільговими умовами, надані для договорів про промислове співробітництво, а також можливий вплив податкового і митного законодавств;

(б) міжурядові угоди, що можуть впливати на договори про промислове співробітництво, які належить укласти, у тому числі обмеження чи переваги, пов’язані з членством у міжнародних організаціях країн, де перебувають (зареєстровані) центральні офіси сторін за договором;

(в) зміна ринку та можливості збуту продукції/послуг, які можуть бути отримані в результаті промислового співробітництва;

(г) можливі галузі промислового співробітництва;

(д) наслідки для бюджету України та цінові наслідки продажу газу українським споживачам.

3.3 Врахування особливостей партнера

Крім загального дослідження, враховуються, зокрема, стосовно кожного можливого партнера:(а) технічний рівень та спеціалізація; (б) можливість використання за сприятливих умов технології, що передається, та технічної допомоги; (в) економічний та фінансовий стан можливого партнера; (г) становище на ринку, і готовність дозволити партнеру скористатися цим становищем; (д) собівартість продукції/послуг, які можуть бути отримані в результаті промислового співробітництва, порівняно з продукцією/послугами конкурентів; (е) умови збуту продукції/послуг, які можуть бути отримані в результаті промислового співробітництва; (ж) дії конкурентів, у тому числі можливість застосування антидемпінгових розслідувань, «чорного» піару тощо.

3.4 Попередня згода

Перш ніж ухвалити остаточний текст договору про промислове співробітництво, сторони інколи укладають  попередню згоду або договір, яким, зокрема, передбачається: (а) період планованого співробітництва; (б) основні напрями цього співробітництва; (в) положення, що стосуються технічних і торгових таємниць, які буде розкрито в ході попередніх переговорів; (г) початкові заходи, необхідні для здійснення співробітництва, і договірні положення, які в цьому зв’язку належить прийняти; (д) умови набрання чинності остаточним договором; (е) можливість дальшого поглиблення співробітництва. [6]

IV Український консорціум «Едапс»

Консорціум «ЄДАПС»  створений лідерами високих технологій в Україні та є єдиною групою в  світі з повним циклом підприємств  з виробництва і впровадження найбільш високозахищених ідентифікаційних документів та інформаційних систем.

Паспорти та ідентифікаційні документи, вироблені «ЄДАПС», були визнані ICAO та ОБСЄ одними з найкращих у світі. Консорціум виготовляє е-паспорта і ID-картки співробітників Міжнародної організації кримінальної поліції (INTERPOL), а водійські права, що випускаються консорціумом, заслужили високу оцінку Європейського Союзу. Консорціум «ЄДАПС» є розробником унікальної системи ідентифікації діамантів і ювелірних виробів, виробником паспортів всесвітньо відомої компанії De Beers.

Консорціум «ЄДАПС»  має найсучасніші та повністю сертифіковані потужності, включаючи одне з найбільших виробництв з випуску та аутсорсингу персоналізації платіжних карт VISA і MasterCard. Здійснивши понад 300 великих проектів, «ЄДАПС» поєднує неперевершений досвід в захисті документів і товарів з використанням своїх унікальних технологій в області лазерів, полікарбонату, біометрії, деметалізованих голограм, контактних, безконтактних чипів та IT-технологій.Предприятия консорциума

 

Спеціалізоване підприємство «Голографія» входить до трійки світових лідерів за рівнем технологій і обсягами виробництва голограм і голографічних захисних елементів.

У складі Консорціуму «ЄДАПС» Спеціалізоване підприємство «Голографія» брало участь у створенні в Україні сучасної індустрії захищеного друку. Впровадження інноваційних технологій Спеціалізованого підприємства «Голографія» дозволили Україні досягти істотних результатів і економічного ефекту по захисту інтелектуальної власності товаровиробників.

Підприємство «Знак» - один з провідних європейських виробників пластикових карт і бланків ідентифікаційних документів.

У складі Консорціуму «ЄДАПС» компанія «Знак» стала одним із засновників нового для української економіки напрямку - виробництва високозахищених документів на полімерній основі, в тому числі із застосуванням мікропроцесорних технологій.