Відтворення та ефективність використання трудового потенціалу сільськогосподарських підприемств

ЗАГАЛЬНА  ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

    Актуальність  теми. Формування державної соціально-економічної політики, її реалізація у процесі розвитку ринкових відносин потребують визначення та глибокого аналізу тенденцій динамічних соціальних перетворень, серед яких відтворення та ефективність використання трудового потенціалу сільськогосподарських підприємств посідають одне з найважливіших місць. Кризові явища в економіці України та викликаний ними спад виробництва призвели до активного зростання безробіття у сільській місцевості, та до зниження ефективності використання наявного трудового потенціалу.

    Спад  народжуваності, збільшення смертності, наростання депопуляційних процесів, зменшення тривалості життя є наслідками кризового стану в економіці країни. Це призводить до звуження природної основи трудового потенціалу, погіршення якісних характеристик, так як на фоні цих подій відбувається відтворення трудового потенціалу сільськогосподарських підприємств.

    Різке скорочення виробництва сільськогосподарської  продукції, особливо занепад галузі тваринництва, позначаються на рівні використання трудового потенціалу (зменшення попиту на робочу силу, посилення процесів вивільнення працездатного населення, наростання безробіття у сільській місцевості). Заробітна плата на даний час перестає виконувати свою стимулюючу функцію, яка є основною. Низький рівень заробітної плати працівників, зайнятих у сільськогосподарських підприємствах, не сприяє підвищенню їх зацікавленості у досягненні високих кінцевих результатів праці.

    Наукові основи відтворення та використання трудового потенціалу були закладені такими зарубіжними вченими-економістами, як: Г. Бейкером, К. Марксом, В.Ф. Машенковим, С.Г. Струмиліним, Г. Шульцем, А.В. Чаяновим, М.Л. Юсуповим, а також вітчизняними вченими-економістами аграрниками: Д.П. Богиня, І.К. Бондар, О.А. Бугуцький, О.А. Грішнова, В.С. Дієсперов, В.К. Горкавий, О.І. Здоровцов, Г.І. Купалова, Е.М. Лібанова, Л.І. Михайлова, В.І. Лишиленко, І.І. Лотоцький, І.І. Лукінов, Т.І. Олійник, С.І. Пирожков, П.Т. Саблук, М.Ф. Самодурова, М.Ф. Соловйов, Н.В. Статівка, В.С. Стешенко, О.В.  Ульянченко, В.Й. Шиян, І.І. Чернега, К.І. Якуба, В.В. Ярова та ін. разом з тим, недостатньо дослідженими залишаються питання сутності трудового потенціалу, видів відтворення, регіональних особливостей демографічних процесів, впливу рівня оптимізації галузевої структури сільськогосподарських підприємств і впливу рівня оплати праці у аграрному секторі на формування трудового потенціалу сільськогосподарських підприємств. Цим і обумовлений вибір теми дисертаційного дослідження.

    Зв'язок роботи з науковими  програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою тематики науково-дослідних робіт Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва, зокрема наукової тематики кафедри виробничого менеджменту та агробізнесу «Розробка пропозицій по удосконаленню економічного механізму та підвищенню ефективності використання ресурсного потенціалу в реформованих сільськогосподарських підприємствах» (номер державної реєстрації 0107U010373). Автором у межах цієї теми виконано дослідження, пов’язане з відтворенням та використанням трудового потенціалу у сільськогосподарських підприємствах стосовно господарств із різною галузевою структурою.

    Мета  і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є теоретичне обґрунтування та розробка теоретико-методичних і прикладних засад відтворення та підвищення ефективного використання трудового потенціалу сільськогосподарських підприємств. Для досягнення цієї мети було поставлено такі завдання:

• уточнити соціально-економічну сутність економічної категорії «трудовий потенціал», її місце серед найближчих споріднених понять та кількісні й якісні характеристики;
• визначити тенденції формування трудового потенціалу сільськогосподарських підприємств Харківської області з урахуванням особливостей сучасних демографічних процесів у сільській місцевості ;
• проаналізувати рівень використання трудового потенціалу у сільськогосподарських підприємствах;
• обґрунтувати напрями зростання зайнятості працівників і підвищення ефективності використання трудового потенціалу сільськогосподарських підприємств за рахунок удосконалення мотиваційного механізму;
• розробити прогноз зайнятості сільського населення у сільськогосподарських підприємствах на період до 2020 р.;
• обґрунтувати напрями удосконалення галузевої структури сільськогосподарських підприємств як чинника створення додаткових робочих місць.

    Об'єктом дослідження є процес відтворення та використання трудового потенціалу сільськогосподарських підприємств.

    Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних і практичних питань відтворення та ефективного використання трудового потенціалу сільськогосподарських підприємств.

    Методи  дослідження. Теоретичною та методичною основою досліджень є діалектичний метод пізнання економічних процесів, основні положення сучасної економічної теорії, наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених з проблем відтворення та використання трудового потенціалу сільськогосподарських підприємств, законодавчі та нормативно-правові акти, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, Верховної Ради.

    У процесі дослідження були використані такі методи та прийоми: абстрактно-логічний (при узагальненні теоретико-методологічних підходів стосовно визначення поняття трудового потенціалу, його кількісних та якісних характеристик, при формулюванні висновків), кореляційно-регресійний аналіз (при визначенні впливу структури товарної продукції на зайнятість в сільськогосподарських підприємствах), демографічне прогнозування (при визначенні перспективної чисельності сільського населення Харківської області), монографічний (при узагальненні показників сільськогосподарських підприємств), графічний (при відображенні отриманих розрахунків), метод анкетного опитування (при дослідженні зайнятості населення у сільськогосподарських підприємствах і при визначенні причин прихованого безробіття), метод факторного аналізу (при розрахунку забезпеченості сільськогосподарських підприємств працівниками).

    В якості інформаційної бази досліджень використані дані Державного комітету статистики України, Головного управління статистики у Харківській області, оперативна та річна звітність сільськогосподарських підприємств, розробки науково-дослідних установ, праці вчених-економістів та ін.

    Наукова новизна одержаних результатів полягає у обґрунтуванні перспектив відтворення та підвищення ефективності використання трудового потенціалу сільськогосподарських підприємств, а саме:

   уперше:

• розроблено механізм формування та використання трудового потенціалу сільськогосподарських підприємств з урахуванням особливостей організаційно-правових форм власності та господарювання за різних варіантів галузевої структури з її удосконаленням і забезпеченням більш повного та рівномірного використання трудового потенціалу;

    удосконалено:

• методичні підходи до визначення кількісних та якісних характеристик трудового потенціалу сільськогосподарських підприємств, які, на відміну від існуючих, розглядають категорію «трудовий потенціал» як натуральний вимірник – чисельність певних груп його носіїв;
• методи визначення впливу демографічних факторів на відтворення чисельності сільського населення та його трудового потенціалу за фазами відтворення: формування,розподіл, використання;
• методи формування та підвищення ефективності використання трудового потенціалу у реформованих сільськогосподарських підприємствах з урахуванням різних організаційно-правових форм власності та господарювання;

   дістало подальший розвиток:

• прогноз чисельності сільського населення для умов Харківської області, яке буде зайняте у сільськогосподарських підприємствах на період до 2020 р.;
• основні напрями підвищення ефективності використання трудового потенціалу сільськогосподарських підприємств залежно від їх галузевої структури та забезпечення більш високого рівня зайнятості працівників.

    Практичне значення одержаних  результатів. Впровадження у виробництво виконаних наукових розробок дає можливість для більш повного відтворення та ефективного використання трудового потенціалу сільськогосподарських підприємств. Розроблену кореляційно-регресійну модель визначення впливу галузевої структури на сезонність використання робочої сили впроваджено у ДП ДГ «Кутузівка» Харківського району Харківської області з використанням при розробці виробничих програм і визначенні товарної стратегії підприємства для прогнозування рівня зайнятості працівників (довідка № 184 від 28 вересня 2009 р.). Рекомендації щодо впровадження мотиваційного механізму та напрямів підвищення ефективності використання трудового потенціалу впроваджено у ДП ДГ «Елітне» Харківського району Харківської області (довідка № 337 від 28 вересня 2009 р.). Результати дослідження використано при розробці комплексної програми оптимізації галузевої структури та підвищення рентабельності сільськогосподарських підприємств Харківського району (довідка № 162 від 30 березня 2010 р.). Прогноз чисельності сільського населення до 2020 р. прийнято до використання головним управлінням агропромислового розвитку Харківської області (довідка № 08-28-72 від 30 березня 2010 р.). Деякі пропозиції та висновки знайшли позитивний відгук у спеціалістів сільськогосподарських підприємств і рекомендовані Міністерством аграрної політики України до врахування при здійсненні економічного аналізу діяльності та перспектив розвитку сільськогосподарських підприємств (довідка № 11−3−9/49а від 3 березня 2010 р.). Матеріали дисертаційного дослідження прийняті до використання у навчальному процесі ХНАУ ім. В.В. Докучаєва при викладанні дисциплін «Бізнес-планування», «Організація виробництва», «Планування діяльності підприємств» (довідка № 517 від 19 квітня 2010 р.).

    Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійною науковою працею, яка має наукове і практичне значення. У ній використані положення і висновки, що є результатами особистих розробок автора. Результати наукового дослідження висвітлені у восьми одноосібних публікаціях.

    Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки дисертаційного дослідження доповідались і одержали позитивну оцінку на міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених, аспірантів, магістрів та студентів «Інтенсифікація та сталий розвиток сільськогосподарського виробництва» (м. Харків, 2006); науковій конференції професорсько-викладацького складу, наукових співробітників, аспірантів і здобувачів ХНАУ ім. В.В. Докучаєва, присвяченій 125-й річниці від дня народження О.Н. Соколовського (м. Харків, 2009); на міжнародній науково-практичній конференції «Ринкові трансформації та економічний механізм підвищення ефективності підприємств аграрного сектора» (м. Харків, 2009) та підсумкових науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу, наукових співробітників та аспірантів ХНАУ ім. В.В. Докучаєва (2005-2009 рр.).

    Публікації. За результатами досліджень опубліковано вісім одноосібних наукових праць − загальним обсягом 2,8 ум.-друк.арк. У тому числі в наукових  фахових виданнях 6,  у матеріалах наукових конференцій 2.

    Структура та обсяг дисертаційної  роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Викладена на 220 сторінках комп’ютерного тексту, основний зміст становить 162 сторінки, 49 таблиць, 20 рисунків та 12 додатків на 33 сторінках. Список використаних джерел  містить 194 найменування і займає 18 сторінок.  

ОСНОВНИЙ  ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

    У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, сформульовано мету і завдання, предмет та об’єкт, зазначено методи дослідження, інформаційну базу та зв’язок з науковою програмою, визначено наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, викладено результати їх апробації та особистий внесок здобувача.

    У першому розділі «Теоретико-методичні засади відтворення та ефективного використання трудового потенціалу сільськогосподарських підприємств» досліджено соціально-економічну сутність категорії «трудовий потенціал» та її взаємозв’язок з іншими категоріями, розглянуто методичні підходи щодо визначення  відтворення та ефективності використання трудового потенціалу за допомогою мотиваційного механізму, організаційно-економічних основ формування трудового потенціалу сільського господарства, викладено теоретичні основи оцінки факторів розвитку та ефективного використання трудового потенціалу.

    Ступінь синхронності фаз формування, розподілу (перерозподілу) та використання трудового потенціалу значною мірою визначається умовами формування динамічної збалансованості виробництва за трудовим фактором, який складається на макро-, мезо- та мікроекономічному рівнях, є результатом діючого економічного механізму, застосування економічних інструментів (кредитів, податків, процентних ставок, оплати праці, інвестицій тощо), адміністративних методів, правових норм.