Відтворення та ефективність використання трудового потенціалу сільськогосподарських підприемств

* У карбованцях.

Джерело: Праця Харківської області 2008р.: Стат. зб. / Голов. упр. статистики Харк. обл. – Харків, 2007. – С. 194; Сільське господарство України за 2008 рік.: Стат. зб. – К.: Держкомстат, 2009. – С. 216

    Чисельність працівників сільськогосподарських  підприємств характеризується стійкою тенденцією до скорочення. Донедавна головною причиною цього був звужений характер демографічного відтворення у сільській місцевості, при тому, що це відбувалося за одночасного зростання обсягів виробництва сільськогосподарської продукції, − галузь почала відчувати дефіцит трудових ресурсів.

    З початку 90-х років через наростання кризових процесів в економіці, недосконалість цінового механізму, монополізм переробних, заготівельних та обслуговуючих підприємств, зниження купівельної спроможності населення й інші фактори почалося падіння обсягів виробництва сільськогосподарської продукції. Одночасно кардинально трансформувалася галузева структура сільськогосподарських підприємств, оскільки випереджаючими темпами згорталися ті виробництва, які вимагали значних затрат праці та капіталу й які у нових економічних умовах стали збитковими у переважній більшості підприємств. Для забезпечення виживання в умовах економічної кризи сільськогосподарські підприємства почали орієнтуватися на пріоритетне виробництво тих видів продукції, які за найменших матеріальних і трудових витрат були б спроможні забезпечити більш високий економічний ефект. Унаслідок цього головною причиною скорочення чисельності працівників у 1990-2008 рр. стало зменшення потреби сільськогосподарських підприємств у робочій силі за умов різкого зменшення обсягів сільськогосподарського виробництва, зниження його насиченості трудомісткими видами продукції. За цей проміжок часу їх кількість скоротилася більш ніж у чотири рази, у тому числі в рослинництві – у 2,5 рази, а у тваринництві − більше ніж у вісім разів. Деформувалася структура зайнятості працівників за галузями виробництва (рис. 2 ).

Рис. 2 Структура зайнятості працівників  за галузями виробництва в сільськогосподарських підприємствах Харківської області

за 1990−2008 рр., %

   Підвищення  ефективності використання трудового  потенціалу сільськогосподарських підприємств можливе за певних умов: по-перше, за рахунок формування раціональної зайнятості у сільськогосподарському виробництві, яка б забезпечувала нормальну праценавантаженість, продуктивність за усіх форм господарювання на селі; по-друге, за рахунок запровадження дієвого мотиваційного механізму ефективної праці за рахунок оплати праці у сільськогосподарських підприємствах.

   Позитивне розв’язання проблем використання трудового потенціалу – продуктивності праці, зайнятості, оплати праці можливе лише за умови зростання обсягів виробництва. Без цього залишатиметься нереалізованим великий земельний і трудовий потенціал. На відміну від ситуації часів дефіциту, внутрішній продовольчий ринок повністю насичений, але лише стосовно платоспроможного попиту населення. Низька купівельна спроможність стримує виробництво, яке навіть за обмеженості ресурсів могло б бути значно більшим.

    У третьому розділі «Перспективи відтворення та покращення використання трудового потенціалу сільськогосподарських підприємств» розраховано прогноз чисельності сільського населення, на основі якого розрахована забезпеченість сільськогосподарських підприємств працівниками, визначено роль галузевої структури у забезпеченні зайнятості працівників сільськогосподарських підприємств і роль оплати праці в підвищенні ефективності використання трудового потенціалу, обґрунтовано шляхи підвищення продуктивності праці.

    Варіантний демографічний прогноз чисельності сільського населення та його статево-вікової структури зроблено методом вікових пересувань на період до 2020 р. Варіанти прогнозу відрізнятимуться кількістю дітей народжених у прогнозному періоді. За допомогою факторного аналізу було розраховано забезпеченість сільськогосподарських підприємств працівниками. Проведені розрахунки свідчать про подальше скорочення чисельності сільського населення Харківської області (за обома варіантами прогнозу). За першим варіантом демографічного прогнозу на кінець 2020 р. кількість сільського населення зменшиться до 497,5 тис. осіб, тобто на 11,3% порівняно з чисельністю на кінець 2008р., а за другим варіантом – зменшення відбудеться до 520,5 тис. осіб, тобто на 7,2 %. Чисельність населення працездатного віку зменшиться лише на 5 %. Це обумовлено очікуваними структурними зрушеннями у статево-віковому складі сільського населення.

    Причиною зменшення трудового потенціалу сільськогосподарських підприємств Харківської області за період 1990-2008рр. є зниження їх попиту на робочу силу, насамперед через скорочення обсягів виробництва та зниження купівельної спроможності, що призвело до зростання безробіття. Тому однією з найважливіших проблем на період до 2020 р. буде забезпечення зростання зайнятості та досягнення збалансованості між попитом і пропозицією робочої сили.

   Можливості  формування повної зайнятості трудового  потенціалу у сільській місцевості Харківської області на перспективу визначатимуться, передусім, параметрами розвитку аграрного сектора економіки. Підвищення рівня зайнятості у сільській місцевості пов'язується з економічним зростанням і збільшенням обсягів виробництва продукції у сільськогосподарських підприємствах.

   Стратегічним  напрямом підвищення ефективності використання трудового потенціалу сільськогосподарських підприємств є формування раціональної продуктивної зайнятості протягом року. Важливого значення набуває удосконалення галузевої структури сільськогосподарських підприємств шляхом розвитку галузей тваринництва та збільшення виробництва продукції рослинництва завдяки вирощуванню більш трудомістких культур (цукрового буряку, картоплі, овочів). Розроблена нами кореляційно-регресійна модель дає можливість визначити вплив галузевої структури на рівномірність використання трудового потенціалу та забезпечити його прогнозування при розробці виробничих програм і визначенні товарної стратегії сільськогосподарських підприємств Харківської області.

    Зниження  рівня сезонності праці й удосконалення галузевої структури сільськогосподарських підприємств забезпечує не лише рівномірне, а й більш повне використання трудового потенціалу, сприяє підвищенню продуктивності праці, збільшенню обсягів виробництва валової продукції у сільськогосподарських підприємствах і зростанню матеріального добробуту їх працівників. Уведення різноманітних форм власності в Україні супроводжувалося створенням більшої чисельності нових підприємств, менших за розмірами. Постійно підтримувати високий рівень ефективності виробництва у цих підприємствах можна лише за умови раціонального використання трудових, матеріальних і грошових ресурсів. Досягти цього можна значною мірою за рахунок оптимального поєднання галузей у підприємствах незалежно від  форми власності.

  Загальновідомо, що підвищення рівня концентрації виробництва позитивно впливає на результати господарської діяльності.Великі підприємства у порівнянні з дрібними та середніми забезпечують, як правило, більш високий рівень продуктивності землі та праці, мають нижчу собівартість продукції, вищий технічний рівень виробництва. Нами було проведено монографічне дослідження восьми сільськогосподарських підприємств різних організаційно-правових форм: чотири з питомою вагою продукції тваринництва у структурі грошової виручки від 49,5 до 81,3%; (ТОВ Агрофірма «Пісчанська» Красноградського, ПСП «Родіна» Дворічанського, СК «Восток» Ізюмського, ДП ДГ «Кутузівка» Харківського районів) і чотири підприємства без галузей тваринництва (ТОВ «Им. газеты Известия» Близнюковського району, ПП «Азис» Балакліївського, СВК «Колонтаївський» Краснокутського, ДП ДГ «Елітне» Харківського районів) (табл. 3).

                                                                      Таблиця 3

    Вплив галузевої структури  на рівень зайнятості і ефективність виробництва  в  сільськогосподарських підприємствах Харківської області у 2008р.

    * 1− ТОВ агрофірма «Пісчанська», 2− ПСП «Родіна», 3− СК «Восток», 4−ДП ДГ «Кутузівка», 5− ТОВ  «им.газеты Известия», 6− ПП «Азис», 7− СВК «Колонтаївський», 8− ДП ДГ «Елітне».

    Джерело: розраховано за даними річної звітності сільськогосподарських підприємств.

    Як  показало дослідження, необхідність реформування системи нарахування заробітної плати є очевидною, бо диференціація заробітної плати за видами економічної діяльності залишається значною. Концепція подальшого реформування має виходити з необхідності підвищення рівня й якості життя населення, підвищення платоспроможного попиту, зменшення соціальної напруги у суспільстві. З цією метою варто здійснити перехід від заробітної плати як частини доходу підприємства до заробітної плати як ціни товару «робоча сила». Орієнтиром для підвищення номінальної та реальної заробітної плати має бути її питома вага у валовому внутрішньому продукті. Мінімальна заробітна плата повинна бути не нижче мінімального прожиткового мінімуму.

    Отже, для збереження трудового потенціалу сільськогосподарських підприємств необхідно першочергово виконати такі завдання: законодавчо запровадити заробітну плату як державний соціальний стандарт, підняти мінімальну заробітну плату до прожиткового мінімуму працездатних громадян; розробити заходи з дієвої мотивації роботодавців до підвищення та легалізації заробітної плати (цільова підготовка кваліфікованої робочої сили, компенсація витрат роботодавцям на професійну підготовку робочої сили, побудова тимчасового житла тощо); створити систему державних замовлень на цілеспрямовану підготовку кваліфікованої робочої сили для потреб підприємств через систему професійної освіти, оновивши перелік спеціальностей з урахуванням пропозицій роботодавців; забезпечити перманентне збільшення інвестицій в освіту та науку, спрямованих на розвиток особистості, оскільки первинні інвестиції у людський капітал є запорукою можливостей ефективних інвестицій у технології й інноваційного розвитку у цілому; підвищувати якість робочої сили, освітній рівень трудових ресурсів и через формування єдиної, цілісної системи безперервної освіти й усвідомлення громадянами її важливості, удосконалення механізму професійної підготовки, перепідготовки та перекваліфікації кадрів, посилення відповідальності роботодавця за належний рівень кваліфікації та соціального захисту найманої робочої сили.

ВИСНОВКИ

   У дисертації наведене теоретичне узагальнення та вирішення наукового завдання, що полягає у комплексному дослідженні стану, теоретичному обґрунтуванні та розробці теоретико-методичних і прикладних засад відтворення та підвищення ефективності використання трудового потенціалу сільськогосподарських підприємств. У результаті виконання поставлених завдань зроблено такі висновки: