Звіт Укрінбанк

                                           План

 

1. Загальне ознайомлення  з роботою банку

2.ОпераціЇ банку по  обслуговуванню платіжного обороту

3.Міжбанківські розрахунки

4.Організація і прогнозування  банками обороту готівки

5. Емісійно-касове регулювання

6.Ресурси комерційних  банків та порядок їх регулювання

7. Організація банківського  кредитування

Список використаної літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                 1. Загальне ознайомлення з роботою банку

Місцем проходження мною стажування була Тернопільська філія АТ “Укрінбанк”. Проте для того щоб більш чіткіше розкрити суть роботи даного банку я буду в деяких питаннях висвітлювати роботу “Укрінбанк” в цілому, оскільки у філії не здійснюються деякі банківські операції.

„Укрінбанк" - це сучасний універсальний банк, один з лідерів банківської системи України. Він заснований 24 січня 1989 року і протягом цього часу являється одним з найбільших іноваційних банків України. Його головний офіс, тобто юридична особа знаходиться у м. Києві. Одним з пріоритетних напрямків роботи даного банку є розвиток цілого комплексу сучасних послуг для своїх клієнтів. На даний час він пропонує  більше 300 видів послуг, серед яких поточні, вкладні операції, кредитування і т.п..Крім того „Укрінбанк" являється уповноваженим керівництвом держави банком по виплаті пенсії і соціальної допомоги громадянам України, та ще обслуговуванню ряду інших соціальних програм.

На сьогодні у “Укрінбанку” мають  рахунки більше 1,2 млн. українських  громадян, що свідчить про високий  рівень довіри до банку з боку населення. "Укрінбанк" постійно нарощує свою клієнтську базу, розширує мережу своїх установ, яка охоплює на даний час всі регіони України, складаючись із 30 філій і відділень у кожному місті нашої країни.

Одним із таких підрозділів “Укрінбанку” є Тернопільської філії “Укрінбанку”. Дана філця ствворена у грудні 2002 року і з тієї пори інтенсивно розвивається. Зараз на обслуговуванні у ньому знаходиться близько 100 юридичних осіб. Метою створення даної філії є розширення діяльності “Укрінбанку” у даному регіоні. До основних завдань відділення відносяться:

• захоплення якомога  більшої частки надання банківських  послуг і збільшення клієнтури у  регіоні;

• обслуговування юридичних  і фізичних осіб ;

• залучення коштів у  населення ;

• здійснення кредитування юридичних і фізичних осіб і т.п

 

2.ОпераціЇ  банку по обслуговуванню платіжного  обороту

Безготівкові розрахунки в господарському обороті України, що здійснює „Укрінбанк" регулюються  Інструкцією №7 НБУ, яка затверджена  Постановою правління НБУ від 19.07.99р.№23. Інструкцією визначені загальні принципи організації безготівкових розрахунків та їх форми, стандарти документів та порядок їх обігу. Чітко визначено рух документів від моменту одержання документу установою банку до моменту його проплати.

Виділяють такі принципи організації безготівкових розрахунків:

1) грошові кошти юридичних  осіб підлягають обов'язковому  зберіганню на рахунках в установах  банків;

2) грошові розрахунки  через установи банків здійснюються  в безготівковому порядку;

3) розрахунки з покупцями проводяться, як правило, після відпуску продукції або надання послуг;                                           

4) платежі здійснюються  за згодою (акцептом) платника;           

5) розрахунки проводяться  за рахунок коштів, що є на  рахунку платника, або його права на одержання кредиту;

6) зарахування коштів  на рахунок одержувача здійснюється  лише після списання коштів  з рахунку платника;

7) клієнти мають право  вільно вибирати форму розрахунків.  Порядок відкриття поточного  рахунку юридичною особою в  установі банку регламентується Інструкцією НБУ "Про порядок відкриття рахунку в установі банку в іноземній та національній валюті". Для відкриття поточного рахунку юридична особа подає до банку такі документи:

- заяву встановленого  зразка підписану керівником та головним бухгалтером, або ж лише керівником та додаток до заяви;

- копію свідоцтва про  державну реєстрацію в органі  державної виконавчої ради, засвідчену  нотаріально чи органом, що  видав дане свідоцтво;

• копію належним чином зареєстрованого статуту та установчого договору (для товариств), засвідчені нотаріально;

- копію документа, що підтверджує  взяття підприємства на податковий  облік;

- довідку про реєстрацію  в органах Пенсійного фонду  України;

- довідка з Управління статистик ;

- картку із зразками підписів осіб, яким надано право розпорядження рахунком та підписання розрахункових документів;

- копію паспорту керівника та головного бухгалтера.

Це є загальний перелік документів необхідних для відкриття рахунку  в банку. Можуть додаватися і інші документи до переліку в залежності від організаційної форми юридичної особи. При наявності зазначених документів банк відкриває рахунок клієнту. Після відкриття рахунку установа банку повідомляє про це податковий орган за місцем реєстрації власника рахунку протягом трьох робочих днів з дня відкриття, надсилаючи повідомлення. Примірник повідомлення з відміткою податкового органу про взяття рахунку на облік залишається у справі про відкриття рахунків. Також банк може відкривати і інші депозитні рахунки: до запитання, строковий, бюджетний.           

Згідно Інструкції №7 банки використовують такі форми безготівкових розрахунків:  платіжними  дорученнями,  вимогами-дорученнями,  чеками, акредитивами, векселями» платіжними-вимогами, інкасовими дорученнями. Розрахункові документи повинні містити такі реквізити:

• назву документу;
• номер документу, число, місяць, рік його виписки;
• назву платника та одержувача коштів, їх ідентифікаційні коди;
• назви банків платника та одержувача, коди МФО;
• суму платежу та призначення платежу;
• відбиток печатки та підписи керівників платника або одержувача;
• коди бюджетної класифікації та строк настання платежу;
• суму ПДВ або надпис "без ПДВ".

Якщо хоча б один із реквізитів незаповнений або заповнений неправильно документ до виконання  не приймається.

Платіжне  доручення — письмово оформлене доручення клієнта банку, що його обслуговує, на перерахування визначеної суми коштів зі свого рахунку. Технологія розрахунків платіжними дорученнями полягає в тому, що банк платника списує зазначену у дорученні суму з рахунка платника і зараховує її на рахунок постачальника. Доручення приймається до виконання банком протягом десяти календарних днів з дня виписки в межах наявних коштів на рахунках платників. В разі відсутності коштів такі доручення обліковуються поза балансом. Доручення застосовується в розрахунках за платежами різного характеру.

Платіжне  вимога-доручення — це комбінований документ, який складається з двох частин: верхня - вимога одержувача коштів безпосередньо до платника сплатити вартість поставленої продукції (наданих послуг); нижня — доручення платника своєму банку перерахувати з його рахунку суму, яка проставлена в документі. Платіжне вимога-доручення приймаються банками протягом двадцяти календарних днів з дня виписки.                                    

Розрахунковий чек - це документ, що містить письмове розпорядження власника рахунку (чекодавця) установі банку (банку - емітенту), яка веде його рахунок, сплатити чекодержателю зазначену в чеку суму коштів. До реквізитів чека входять: назва; назва власника чекової книжки; назва банку - емітента, код МФО; ідентифікаційні коди чекодавця та чекодержателя; назва чекодержателя;

доручення сплатити конкретну  суму та призначення платежу; число, місяць та рік складання чеку; підписи  чекодавця та відтиски печатки. Для отримання чекової книжки підприємство подає до банку заяву за підписами уповноважених осіб. Разом із завою подається платіжне доручення для депонування коштів на рахунок чекової книжки. Власник чекової книжки може розраховуватися чеками за поставлену продукцію та виконані послуги. Чекодержатель здає отримані чеки в банк разом з реєстром чеків. Банк, перевіривши правильність документів, здійснює проплату чеків. В разі втрати чекової книжки підприємство подає в банк відповідну заяву.

Акредитив - це форма розрахунків, при якій банк-емітент за дорученням свого клієнта (заявника акредитива) зобов'язується: виконати платіж третій особі (бенефіціару) за поставлені товари та надані послуги, надати повноваження іншому банку здійснити цей платіж. Акредитивна форма розрахунків на даний час майже не використовується через те, що вона вимагає депонування коштів на відповідному рахунку, а це приводить до їх відволікання. В умовах сучасної української економіки з дефіцитом грошових ресурсів таке відволікання є неможливим.                          

Вексель — цінний папір, що засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власникові векселя. Існує два види векселів: простий - містить просту і нічим не обумовлену обіцянку векселедавця сплатити власникові векселя після вказаного терміну певну суму грошей; переказний - містить письмовий наказ векселетримача, адресований платникові, сплатити третій особі певну суму грошей у певний термін. Більш широкого поширення набуло використання простих векселів. Порядок ведення розрахунків за допомогою векселів регламентується "Положенням про операції банків з векселями".                       

Розрахунки  платіжними вимогами без акцепту платників використовується у випадках установлених законами України, а також за рішенням суду, арбітражного суду та за виконавчими написами нотаріусів.

Інкасові  доручення використовуються для стягнення суми недоїмки за податками, податковим кредитом, штрафів нарахованих ДПА .

 

 

 

 

 

                           3.Міжбанківські розрахунки

Як суб'єкт  господарської  діяльності Банк не може функціонувати  без кореспондентських відносин з регіональним управлінням НБУ  та безпосереднього спілкування  з іншими банками, дане спілкування  здійснюється за допомогою системи міжбанківських розрахунків.

Міжбанківські розрахунки в Україні регламентуються Інструкцією "Про міжбанківські розрахунки в Україні". В ній зазначені  основні поняття, організаційні  та нормативно-правові засади здійснення цих розрахунків. Згідно з даною інструкцією міжбанківські розрахунки - це система здійснення і регулювання платежів за грошовими вимогами і зобов'язяннями, які виникають між банківськими установами в процесі їхньої діяльності.

Головну роль в організації  міжбанківських розрахунків відіграє система кореспондентських відносин. Кореспондентські відносини - договірні відносини між банками про здійснення платежів, розрахунків та інших послуг, що їх виконує один банк за дорученням і на кошти іншого. Кореспондентські відносини встановлюються між:

• комерційними  банками  і  регіональними  управліннями Національного  банку;

• безпосередньо   між   комерційними   банками   (прямі

кореспондентські відносини).

З метою налагодження кореспондентських відносин банки  відкривають кореспондентські рахунки. За коррахунками установ комерційних банків проводяться розрахунки між різними банками. Міжбанківські розрахунки можуть здійснюватися:

- через СЕП Національного  банку;

- через власну внутрішньобанківську  платіжну систему (ВПС);

- через прямі кореспондентські відношення між комерційними банками. В Україні передбачено 7 моделей обслуговування кореспондентського (субкореспондентського) рахунку комерційного банку (установи) у СЕП. Головним банком повинний бути комерційний банк. Установи цього        банку можуть бути розташовані в різних адміністративних регіонах. Головний банк повинний мати СПС для обслуговування розрахунків усередині групи.

Регіональне управління Національного банку відкриває  консолідований кореспондентський  рахунок тільки після підписання спільного акту про функціональну готовність головного банку до роботи через консолідований кореспондентський рахунок.

Установи банку не мають окремих субкореспондентських рахунків у Національному банку. Установи головного банку мають  електронні адреси і МФО, але не мають своїх програмно-технічних комплексів для виходу в СЕП. Обмін електронними розрахунковими документами із СЕП здійснюється засобами ВПС головного банку з відбитком на його технічному кореспондентському рахунку.

На прикладі КОД АТ „Укрінбанк" розглянемо порядок відкриття коррахунку філіям. Для оформлення відкриття кореспондентського рахунку  філії комерційного банку керівник та головний бухгалтер філії особисто подають до територіального управління Національного банку за місцезнаходженням філії такі документи:

а) заяву про відкриття  кореспондентського рахунку;

б) копію належним чином  оформленого Положення про філію, що засвідчена нотаріально;

в) копію належним чином  оформленого дозволу, наданого комерційним  банком філії на здійснення банківських операцій, що засвідчена нотаріально;

г) копію документа, що підтверджує взяття філії на податковий облік, що засвідчена нотаріально;

г) довідку про реєстрацію в органах Пенсійного фонду України;

д) копію довідки органу державної статистики про включення до ЄДРПОУ, що засвідчена нотаріально;

е) два примірники картки із зразками підписів та відбитка печатки, що засвідчені нотаріально;

є) клопотання комерційного банку за підписом керівника про  відкриття кореспондентського рахунку  філії із зазначенням інформації, що стосується банку, а саме: його місцезнаходження;    ідентифікаційний код; номер кореспондентського  рахунку;  найменування  територіального  управління Національного банку, у якому відкрито кореспондентський рахунок банку; назва податкового органу, у якому комерційний банк стоїть на обліку. При відкритті рахунку регіональне управління НБУ повідомляє ДПА, на території якої розташований банк, у триденний строк.