Звіт Укрінбанк

На сучасному етапі  міжбанківські розрахунки здійснюються із застосуванням електронних засобів приймання, передачі, обробки та захисту інформації. Для цього була створена система електронних платежів (СЕП), яка являє собою комплекс програмно-технічних засобів, який призначений для виконання міжбанківських розрахунків між її учасників. ЄЕП забезпечує значне прискорення міжбанківських розрахунків та обігу грошей, високий рівень безпеки та конфіденційності.  Система діє на  основі  використання  електронних розрахункових документів. Учасниками СЕП можуть бути:

а) на рівні РРП: регіональні  управління НБУ; комерційні банки і їхньої установи;

б) на рівні ЦРП: РРП; управління НБУ по м. Києві і Київської  області, операційні управління НБУ; Центр  міждержавних розрахунків Національного  банку; комерційні банки м. Києва  і Київської області.

НБУ підтримує функціонування СЕН шляхом надання її учасникам відповідних програмно-технічних комплексів: програмно-технологічні засоби СЕП, електронну пошту, засоби захисту -інформації. Контроль за станом кореспондентських та інших рахунків філій комерційного банку в день їх переходу на роботу в СЕП за консолідованим кореспондентським рахунком здійснюють ЦРП та відповідні РП.

Комерційні банки можуть встановлювати прямі кореспондентські відносини шляхом відкриття рахунків "лоро" та "ностро". Рахунок  «лоро» - рахунок, відкритий комерційним банком банку- кореспонденту. Рахунок «ностро»- рахунок даного комерційного банку в банку-кореспонденті. Для відкриття рахунку банк-кореспондент представляє наступні документи: дозвіл регіонального управління Національного банку на встановлення прямих кореспондентських відносин; заява на відкриття рахунку; нотаріально засвідчену копію статуту і банківської ліцензії;

картку зі зразками підписів і відбитком печатки; баланс і  звіт про дотримання економічних  нормативів на останню звітну дату. Операції по кореспондентських рахунках комерційних банків можуть виконуватися в межах наявних засобів, а по взаємній домовленості можливий овердрафт. Прямі кориспондентські відносини також підлягають конторолю з боку НБУ. Комерційні банки можуть створювати власні платіжні системи. Комерційний банк та його філії, що здійснюють розрахунки через ВПС, повинні :а) дотримуватися загальних технологічних вимог та вимог інформаційної безпеки, які встановлюються Національним банком; б) щодня надавати до ЦРП агреговану інформацію про внутрішньобанківські міжобласні платежі (при роботі банку за 3-ю моделлю обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку); в) на вимогу ШС надавати інформацію про проходження платежів від СЕП до філій - отримувачів платежів (надається протягом одного робочого дня); г) на вимогу ЦРП надавати іншу інформацію про роботу ВПС.

НБУ здійснює контороль  за дотриманням комерційними банками  банківського законодавства та нормативноих актів, що регламентують порядок  здійснення міжбанківських розрахунків.

4.Організація  і прогнозування банками обороту  готівки

Розглянувши основні  операції банку, пов'язані з готівковим обігом, а також ознайомившись  із чинним законодавством, що регулює  дану сферу діяьності Укрінбанку, я визначила такі основні завдання банку у роботі по організації обороту готівки:

• безумовне виконання актів Верховної Ради України, законів України,    Указів Президента України, нормативних актів НБУ з питань регулювання обсягу і структури готівкової маси в обігу;
• аналіз сукупних оцінок стану збалансованості грошових доходів і витрат населення у взаємозв’язку із загальним економічним станом та вироблення на підставі цього пропозицій і заходів щодо стабілізації готівкового обігу;
• прогнозування готівкового обігу за загальним обсягом і структурою з урахуванням основних напрямів грошової політики і
• показників економічного та соціального розвитку;
• раціональна організація готівкового обігу, всебічне сприяння розвитку і впровадженню нових форм безготівкових розрахунків, як найшвидше залучення готівки до кас банку;
• врахування інтересів подальшого зміцнення готівкового обігу — економне витрачання кредитних ресурсів і підвищення ефективності використання кредиту;
• своєчасна видача готівки підприємствам і індивідуальним підприємцям на оплату праці, пенсій, допомог та на інші цілі;
• обмеження  готівкової  емісії  економічно  обгрунтованими вимогами зростання обігу готівки;
• здійснення контролю за економним витрачанням готівки у господарстві;
• дотримання встановленого порядку ведення касової та емісійної роботи.

Організація касової  роботи клієнтів АТ „Укрінбанку" полягає  в наступному. Порядок ведення  касових операцій у національній валюті в Україні (далі-Порядок) поширюється  на усіх юридичних осіб (крім банків і підприємств зв’язку) незалежно  від форм власності і виду діяльності та їх відособлені підрозділи (філії, представництва, відділення тощо), які не мають статусу юридичної особи (далі - підприємства), а також на фізичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності без створення юридичної особи (далі - індивідуальні підприємці), які зареєстровані і діють згідно з чинним законодавством України та здійснюють касові операції в національній валюті, і його положення є обов’язковими для виконання ними.

Для здійснення розрахунково-касового обслуговування підприємство заключає договір з банком на здійснення розрахунково-касове обслуговування.

Кожне підприємство для  здійснення розрахунків готівкою повинно  мати касу. Касою називається спеціально обладнане та ізольоване приміщення, призначене для приймання, видачі та тимчасового зберігання готівки. Під час здійснення операцій двері до каси мають бути замкнуті з внутрішнього боку. Доступ до приміщення каси особам, які не мають відношення до її роботи, забороняється. Уся готівка на підприємствах має зберігатися, як правило, у вогнетривких металевих шафах, а в окремих випадках - у комбінованих і звичайних металевих шафах, які після закінчення роботи каси замикаються ключем і опечатуються сургучною печаткою касира. Дублікати ключів в опечатаних касиром пакетах або скриньках зберігаються у керівника підприємства. Перед відкриттям приміщення каси і металевих шаф касир зобов’язаний оглянути схоронність замків, дверей, віконних ґрат і печаток, переконатися у справності охоронної сигналізації. У разі пошкодження або зняття печатки, поломки замків, дверей або ґрат касир зобов’язаний негайно доповісти про це керівнику підприємства, який повідомляє про цю подію в органи внутрішніх справ і вживає заходів щодо охорони каси до прибуття працівників міліції. У цьому разі керівник, головний бухгалтер або особи, які їх замінюють, а також касир підприємства після одержання дозволу органів внутрішніх справ проводять перевірку наявності коштів та інших цінностей, що зберігаються в касі. Ця перевірка має бути проведена до початку касових операцій. Про наслідки перевірці складається акт в чотирьох примірниках, який підписується всіма особами, що брали участь у перевірці. Перший примірник акта передається в органи внутрішніх справ, другий -надсилається до страхової компанії, третій - надсилається до вищестоящої організації (у разі її наявності), а четвертий - залишається у підприємства.

Після видання наказу про призначення касира на роботу керівник підприємства зобов’язаний під розписку ознайомити його з порядком ведення касових операцій, після  чого з касиром укладається договір про його повну матеріальну відповідальність за збереження всіх прийнятих ним цінностей. У разі раптового залишення касиром роботи (з причини хвороби тощо) цінності, що знаходяться у нього під звітом, негайно перераховуються іншим каром,якому вони передаються у присутності керівника і головного бухгалтера підприємства або у присутності комісії. Призначеної керівником підприємства, про що складається відповідний акт. На підприємствах, де за штатним розписом не передбачена посада касира, обов’язки останнього можуть виконуватися бухгалтером чи  іншими працівниками за письмовим розпорядженням керівника підприємства за умови укладання з ними угоди про повну матеріальну відповідальність, про що в письмовій формі в обов'язковому порядку має бути повідомлена установа банку, яка обслуговує підприємство.

Усі надходження і  видачі готівки в національній валюті підприємства враховують у касовій  книзі. Приймання та обмін готівки  підприємствами сфери торгівлі, громадського харчування та послуг при здійсненні розрахунків з населенням проводиться із застосуванням електронних контрольно-касових апаратів або товарно-касових книг (порядок реєстрації та застосування ЕККА визначається ДПА України.

Кожне підприємство, що має  касу, веде одну касову книгу, аркуші якої мають бути пронумеровані, прошнуровані і опечатані сургучною або мастичною печаткою. Кількість аркушів у касовій книзі засвідчується підписами головного бухгалтера і керівника цього підприємства. У разі, якщо підприємства – юридичні особи мають відокремлені підрозділи, які здійснюють касові операції з готівкою з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку, і розташовані окремо від юридичної особи, то незалежно від того, виділені ці підрозділи на самостійний баланс чи ні, з метою повного врахування здійснюваних касових оборотів вказані підрозділи мають також вести касову книгу, яка оформлюється за взірцем касової книги підприємства і видається цим підприємством. Записи в касовій книзі проводяться у двох примірниках через копіювальний папір кульковою ручкою або чорнилом темного кольору. Другі примірники мають бути відривними, що і є звітом касира. Перші примірники залишаються в касовій книзі. Перші і другі примірники нумеруються однаковими номерами. Підчистки та невмотивовані виправлення в касовій книзі забороняються . Зроблені виправлення завіряються підписами касира, а також головного бухгалтера підприємства або особи, що його заміщує. На підприємствах за умови забезпечення повного зберігання касових документів касова книга може вестись з використанням технічних засобів. Контроль за правильним веденням касової книги покладається на головного бухгалтера.

Приймання готівки касами підприємств проводиться за прибутковими касовими ордерами, підписаними головним бухгалтером або особою, ним уповноваженою. Про приймання грошей видається квитанція за підписами головного бухгалтера або особи, ним уповноваженої, і касира, завірена печаткою (штампом) касира або відбитком касового апарата. Прибуткові касові ордери і квитанції до них, а також видаткові документи мають бути заповнені бухгалтерією тільки чорнилом темного кольору, пастою кулькових ручок, за допомогою друкарських машинок, принтерів та іншими способами, які б забезпечили збереження цих записів протягом установленого терміну зберігання документів. У прибуткових і видаткових касових ордерах зазначається підстава для їх складання і перелічуються додані до них документи. Видача прибуткових касових ордерів і видаткових документів на руки особам, що вносять або одержують гроші, забороняється . Приймання і видача грошей за касовими ордерами може проводитися тільки в день їх складання. Прибуткові касові ордери або видаткові документи одразу ж після одержання або видачі за ними грошей підписуються касиром, а долучені до них документи погашаються штампом або надписом "Оплачено" із зазначенням дати (число ,місяць, рік ). Клієнт при внесенні готівки в касу банку заповнює певні документи.

Касові документи, після  складання звіту касира та його оброблення в бухгалтерії, комплектуються в хронологічному порядку, нумеруються та переплітаються в окремі папки та зберігаються протягом 36 місяців по закінченні календарного року матеріально відповідальною особою, на яку покладено обов’язок зберігання документів, в окремому сейфі або спеціальному приміщенні, які передаються під охорону. Винесення з приміщення, що охороняється, касових документів дозволяється лише в окремих випадках і тільки за письмовим дозволом керівника або головного бухгалтера підприємства. До кінця робочого дня документи мають бути обов’язково повернені. Довідки за касовими документами видаються відповідним органом за їх вимогами у випадках, передбачених чинним законодавством що підписані керівником та головним бухгалтером.

Порядок визначення ліміту залишку готівки в касах клієнтів здійснюється наступним чином. Суб’єкти підприємницької діяльності можуть зберігати у своїй касі готівку  в межах лімітів залишку готівки  в касі на кінець робочого дня, що встновлюється  їм установою банку щороку протягом першого кварталу (до встановлення ліміту каси на поточний рік продовжує діяти ліміт попереднього року). У разі звернення протягом року клієнта щодо перегляду ліміту каси і поданні ним відповідного документа (заявки-розрахунку), таке звернення має бути розглянуте банком, і за умови його обгрунтованості встановлений раніше ліміт каси має бути переглянутий. Ліміт залишку готівки в касі для кожного підприємства встановлюється банками з урахуванням режиму і специфіки роботи підприємства, його віддаленості від установи банку, розміру касових оборотів, встановлених сроків і порядку здавання касової виручки.

Встановлення різної величини ліміту каси зумовлено ризними  типами грошових надходжень. Для суб’єктів  господарської діяльності (далі - СГД) із постійною виручкою встановлюється ліміт каси на рівні середньоденної виручки ;

для СГД , які мають  надходження , що містять в собі випадковий характер , ліміт каси встановлюється на рівні середньоденних витрат; для  СГД із незначними грошовими надходженнями, а також для тих СГД що не подали вчасно заявки-рахунку встановлюється ліміт каси в межах одного неоподаткованого мінімуму-17грн.

Порядок та правила витрачання готівки з виручки клієнтами  банку. Порядок та правила витрачання готівки з виручки клієнтами банку проводиться на основі чинного законодавства .Отже, підприємства та індивідуальні підприємці мають право здійснювати розрахунки між особою, а також з фізичними особами як у готівковій ,так і у безготівковій формі. Усі готівкові розрахунки підприємств і індивідуальних підприємців між собою , а також з громадянами здійснюються як за рахунок коштів , одержаних у касі банку так і за рахунок виручки. Сума платежу готівкою одного дня за одним або кількома платіжними документами.