Автор работы: Пользователь скрыл имя, 13 Марта 2014 в 18:37, курсовая работа
Актуальність роботи пов’язана з бурхливим розвитком науки і техніки та поширенням науково-технічної інформації, внаслідок цього ми спостерігаємо, наскільки виросло значення науково-технічного перекладу.
Перекладацький та викладацький досвід показує, що для успішного набуття вміння вільно читати, розуміти та правильно перекладати науково-технічну літературу необхідні, крім загальних підручників та словників, практичні посібники з перекладу технічних текстів, які направлені на вивчення як лексичних, так і граматичних особливостей англійської мови.
Особливості перекладу анотацій наукових статей
Темою курсової роботи є особливості перекладу анотацій наукових статей. В роботі також розглядаються особливості науково - технічної літератури та її перекладу на українську мову.
Актуальність роботи пов’язана з бурхливим розвитком науки і техніки та поширенням науково-технічної інформації, внаслідок цього ми спостерігаємо, наскільки виросло значення науково-технічного перекладу.
Перекладацький та викладацький досвід показує, що для успішного набуття вміння вільно читати, розуміти та правильно перекладати науково-технічну літературу необхідні, крім загальних підручників та словників, практичні посібники з перекладу технічних текстів, які направлені на вивчення як лексичних, так і граматичних особливостей англійської мови.
Проблемою перекладу наукової літератури в різний час і в різних мовах займалися багато лінгвістів. У роботі розглядаються точки зору таких науковців-лінгвістів, як Л.С. Бархударов, В.Б. Григоров, В.І.Карабан, В.В. Коптілов, Р.Ф. Проніна, А.В.Федоров, К.М. Сухенко та ін.
Об’єктом дослідження виступають анотації до наукових статей.
Предметом дослідження є аналіз засобів перекладу наукових статей з англійської на українську мову.
Мета роботи – проаналізувати особливості анотацій до науково-технічних статей, як виду наукових текстів.
Для досягнення поставленої мети було поставлено наступні завдання:
Структура роботи складається зі вступу, двох розділів, висновків, резюме англійською мовою, списку використаної літератури.
В першому розділі розглядаються основні характеристики науково-технічного тексту та надається загальна характеристика основним лексичним та граматичним особливостям науково - технічної літератури.
У другому розділі розглядається визначення, класифікації та особливості перекладу анотацій до наукових статей за допомогою перекладацьких трансформацій.
Поняття "техніка перекладу" можна звести до вміння знаходити обґрунтовані рішення в складній проблемній ситуації.
Переклад науково-технічної літератури по праву займає почесне місце серед інших перекладів. Процес перекладу - своєрідна мовна діяльність, яка направлена на найбільш повне відтворення на іншій мові змісту і форми іншомовного тексту.
Процес перекладу складається із трьох етапів: сприймання (читання або слухання) на одній мові, розуміння, відтворення на цільовій мові. Задача теорії перекладу полягає у вивченні особливостей прояву закономірностей на основі науково-технічної літератури при перекладі.
Поняття науково-технічна література об’єднує, як відомо, різну за своїм характером літературу: монографії, статті, доповіді, курси лекцій, довідники, журнальні статті, технічні описання, інструкції, патенти і т. ін. Усі види науково-технічної літератури відрізняються один від одного, але мають і багато спільного як у мові, так і в характері викладення матеріалу. І це знаходить своє відображення в складі лексики, що використовується, та граматичній побудові речень.
1.1. Лексичні особливості наукових та технічних текстів
До науково-технічної літератури відносяться такі види текстів:
- власне науково-технічна
- учбова науково-технічна
- науково-популярна література з різних галузей науки та техніки;
- технічна і супровідна документація;
- технічна реклама, патенти та інше.
Мова науково-технічної літератури має свої лексичні та граматичні особливості.
Найбільш типовою лексичною ознакою науково-технічної літератури є насиченість тексту спеціальними термінами, термінологічними словосполученнями. Терміни - слова або словосполучення мають лінгвістичні властивості як і інші одиниці словникового складу. Відмінність терміна від звичайного слова залежить, перш за все, від його значення. В лінгвістичному аспекті термінам, як і іншим словам мови, властиве явище багатозначності. У деяких випадках один і той же термін має різні значення в межах різних наук.
В.І. Карабан вважає, науково-технічні терміни як мовні знаки, що репрезентують поняття спеціалізованої, професійної галузі науки або техніки, становлять суттєву складову науково-технічних текстів і одну з головних труднощів їх перекладу з огляду на їх неоднозначність, відсутність перекладних відповідників (у випадку термінів – неологізмів) та національна варіативність термінів (тобто наявність різних термінів в американському, британському, канадському , та інших словниках англійської мови, що позначають одне й те ж явище, процес, об’єкт , тощо) [9, 20-22].
При перекладі значні труднощі іноді виникають через те, що в лінгвістичному аспекті терміни мають явище багатозначності. У мові науки і техніки це явище поширене через те, що у терміносистемах різних галузей науки і техніки широко застосовується так зване семантичне словотворення, коли існуючій формі слова приписується те чи інше значення.
К.М. Сухенко зазначає, що у деяких випадках один і той же термін має різні значення в межах різних наук. Вирішальним при перекладі багатозначного терміна є контекст.
У спеціальному тексті нерідко буває елемент новизни, який є особливо цікавим для читача, але пов'язаний із вживанням нових термінів (термінів-неологізмів), ще не зафіксованих у словниках. Зрозуміло, що такі випадки можуть створювати серйозні проблеми для перекладача. Основна умова подолання цих труднощів полягає у детальному аналізі описуваного явища і передачі його термінами, що вже є усталеними в науці. Актуальні наукові проблеми, найновіші технічні винаходи і відкриття висвітлюються у друкованих виданнях і перш за все - у періодичних виданнях, до яких і повинен звертатися перекладач [15, 124].
Р.Ф. Проніна наводить такі приклади: в машинобудуванні valve -клапан, а в радіотехніці valve - електронна лампа. Особливі труднощі для перекладу викликають випадки, коли один и той же термін має різне значення в залежності від приладу чи обладнання. Наприклад, термін key - ключ, шпилька, кнопка, перемикач та інші. Вирішальним при перекладі багатозначного терміна є контекст.
Для правильного перекладу терміна важливо знати його словотвірну і морфологічну структуру та семантичні відмінності від загальнонародних слів.
Р.Ф. Проніна зазначає , що за своєю будовою терміни поділяються на прості (chamber-камера), похідні-суфіксальні (transmitter-передавач), префіксальні (multi-cylinder- багатоциліндровий ) і суфіксально-префіксальні ( reprocessing- повторна обробка), складні (flywheel- маховик) та терміни – словосполучення (protective choke- захисний дросель) [13, 7-8].
Найбільшу складність для перекладу являють собою терміни-неологізми. Ці терміни не відображені, як правило, в словниках. Особливо багато неологізмів серед фірмових назв, тобто назви тих чи інших виробів, які випускає фірма.
Крім термінів у технічних текстах особливе місце займають стереотипні слова і фрази (кліше). Кліше включають ідіоми, усталені вирази, набір готових фраз.
Окрім термінів, технічні тексти характеризуються вживанням спеціальної технічної фразеології. Сюди також відносяться випадки, коли загальновживане слово в певних словосполученнях набуває термінологічного значення. Наприклад, electric eye -фотоелемент, atmospheric disturbance - атмосферні перешкоди.
Згідно з С.Я. Докштейн характерною рисою сучасної науково-технічної літератури є широке використання різних скорочень и абревіатур. Слід пам'ятати, що прийняті скорочення є офіційними, загальноприйнятими і їх не можна довільно змінювати та замінювати. Наприклад, A.C. - alternating current (змінний струм), H.P - horse power. Науково-технічна література є сферою широкого вживання різних скорочень - як тих, що увійшли до мови і зафіксовані у словниках, так і авторських, оказіональних, що створені тільки на конкретний випадок і зафіксовані лише в одному тексті [6, 23].
Як відмічає В.І. Карабан, у деяких видах текстів скорочення іноді становлять 50 відсотків усіх слововживань та 15 відсотків словникового складу. З точки зору їх перекладу, зазначений розподіл скорочень доцільний тому, що останні, як правило, мають свої відповідні повні форми у конкретному тексті, що перекладається, і їх розуміння звичайно не викликає труднощів, тоді як при перекладі перших іноді можуть не допомогти й перекладні словники скорочень, якщо вони не містять потрібного скорочення [9, 315-320].
1.2. Граматичні особливості перекладу науково-технічних текстів
Однією з найпомітніших граматичних особливостей науково-технічних текстів є велика кількість різного роду поширених складних (у першу чергу - складнопідрядних) речень, що вживаються для передачі типових для наукового викладу логічних відношень між об'єктами, діями, подіями та фактами.
А.Д. Швейцер відмічає, що граматична структура речення науково-технічних текстів має ряд особливостей:
Між науково-технічними текстами, написаними різними мовами, існують значні граматичні відмінності, зумовлені особливостями граматичної будови мови, нормами і традиціями письмового наукового мовлення.
Саме розбіжності в будові мов, у наборі їхніх граматичних категорій, форм та конструкцій і спричиняють значні граматичні труднощі перекладу.
Нерідко труднощі виникають при перекладі науково-технічного тексту у зв’язку з відмінністю синтаксичної системи мов: послідовність елементів висловлювання в мові оригіналу та українській мові може не збігатися.
Слід зазначити, що деяким мовам властива граматична багатозначність, тобто одні і ті ж самі дієслова можуть бути самостійними дієсловами, допоміжними дієсловами або дієсловами з модальним значенням. Що теж викликає труднощі при перекладі.
До граматичних труднощів перекладу також належать ті граматичні явища мови тексту оригіналу, що мають відмінні від відповідних граматичних явищ мови перекладу функціональні характеристики.
Лексика і граматика тісно пов’язані із жанрово-стилістичними проблемами, оскільки до стилістичних характеристик тексту відносяться такі особливості, як:
Поділ складних випадків перекладу на граматичні та лексичні явища - досить умовний, адже в кожній мові граматичне тісно пов'язане з лексичним і спосіб передачі в перекладі граматичних форм і конструкцій нерідко залежить від їх лексичного наповнення. Одне й те ж граматичне явище залежно від конкретного лексичного вираження може перекладатися різними способами.
Мова науково-технічної літератури відрізняється від розмовної мови або мови художньої літератури певними лексичними, граматичними та стилістичними особливостями. Якщо лексичні відмінності помітні навіть для нефахівця (а це передусім значна наявність спеціальної лексики, термінів), то у граматичному плані вони значно менш виразні, однак не менш різноманітні.
В.В. Коптілов підкреслює, що тут йдеться не про інвентарні відмінності, тобто відмінності у складі синтаксичних конструкцій або морфологічних форм (що майже відсутні у текстах різних письмових стилів), а про відмінності у функціонуванні граматичних елементів. Однією з найпомітніших граматичних особливостей науково-технічних текстів є велика кількість різного роду поширених складних (у першу чергу - складнопідрядних) речень, що вживаються для передачі типових для наукового викладу логічних відношень між об'єктами, діями, подіями та фактами [10, 156].
Я.И.Рецкер вважає, що між науково-технічними текстами, написаними різними мовами, також існують значні граматичні відмінності, зумовлені особливостями граматичної будови мови, нормами і традиціями письмового наукового мовлення. Так, в англійських фахових текстах значно частіше, ніж в українських, вживаються форми пасивного стану та безособові форми дієслів, дієприкметникові звороти й специфічні синтаксичні конструкції, особові займенники першої особи однини та одночленні інфінітивні й номінативні речення тощо. Та все ж найбільше між англійськими та українськими науково-технічними текстами граматичних розбіжностей інвентарного характеру, зумовлених особливостями побудови цих мов. Так, в українській мові відсутні неозначений та означений артиклі, що вживаються в англійській мові не тільки як певні означення, а й сигналізують про особливості розподілу інформації у англійському реченні [14, 84].
Информация о работе Особливості перекладу анотацій наукових статей