Удосконалення організації роботи зовнішньо економічного відділу ВАТ «АМК»

2. Завдання та обов'язки.  
Начальник планово-економічного відділу:

1. Здійснює керівництво роботою з економічного планування на підприємстві, направленого на організацію раціональної господарської діяльності, виявлення і використання резервів виробництва з метою досягнення найбільшої економічної ефективності.
2. Очолює підготовку проектів перспективних, річних, квартальних і місячних планів підрозділами підприємства з усіх видів діяльності, а також обгрунтувань і розрахунків до них згідно з завданнями, встановленими планами та замовленнями.
3. Керує складанням планів підприємства, узгоджує і взаємно пов'язує всі його розділи, бере участь у розробленні комплексного плану соціально-економічного розвитку.
4. Забезпечує доведення показників плану до підрозділів підприємства.
5. Організує розроблення прогресивних планів техніко-економічних нормативів матеріальних і трудових витрат, проектів постійних, тимчасових, разових цін на продукцію підприємства, тарифів на роботи (послуги), планово-розрахункових цін на основні види сировини, матеріалів та напівфабрикатів, які використовуються у виробництві, кошторисної калькуляції товарної продукції.
6. Забезпечує проведення робіт з підвищення наукового обгрунтування планів, комплексного економічного аналізу всіх видів діяльності підприємства і своєчасне розроблення заходів щодо ефективного використання капітальних вкладень, матеріальних, трудових та фінансових ресурсів, прискорення темпів зростання продуктивності праці, зниження собівартості продукції, підвищення рентабельності виробництва, збільшення фондовіддачі та прибутку, усунення збитків і нераціональних витрат.
7. Організує контроль за виконанням плану реалізації продукції та плану прибутку, правильністю застосування встановлених цін, участю відділу в розробленні заходів щодо підсилення режиму економії, зниженням збитків та непродуктивних витрат, ліквідацією збиткових окремих видів продукції, удосконаленням ціноутворення.
8. Разом з бухгалтерією здійснює методичне керівництво і організацію роботи з упровадження, вдосконалення та розширення сфери внутрішньогосподарського розрахунку.
9. Забезпечує розроблення проектів кошторисів витрат фондів економічного стимулювання, методичних матеріалів для цехового техніко-економічного планування, розрахунку економічної ефективності заходів щодо упровадження нової техніки та технології, раціоналізаторських пропозицій і винаходів.
10. Організує систематичний контроль за додержанням підрозділами підприємства планової дисципліни, виконанням завдань, а також статистичний облік усіх виробничих та техніко-економічних показників роботи підприємства, підготовку періодичної звітності в установлені строки.
11. Організує участь відділу в розробленні раціональної планової та облікової документації, а також упровадження засобів механізації і автоматизації у сфері планування, обліку та економічного аналізу.
12. Забезпечує підготовку висновків на проекти оптових цін на продукцію, яка надходить на підприємство, проведення досліджень з питань економіки підприємства, методичне керівництво організацією економічної роботи в підрозділах підприємства, діяльністю творчих об'єднань працівників.
13. Керує працівниками відділу.

3. Відповідальність

Начальник планово-економічного відділу несе відповідальність:

1. За неналежне виконання або невиконання своїх посадових обов'язків, що передбачені цією посадовою інструкцією, - в межах, визначених чинним законодавством України про працю.
2. За правопорушення, скоєні в процесі здійснення своєї діяльності, - в межах, визначених чинним адміністративним, кримінальним та цивільним законодавством України.
3. За завдання матеріальної шкоди - в межах, визначених чинним цивільним законодавством та законодавством про працю України.
4. Начальник планово-економічного відділу також несе відповідальність за несвоєчасне та неякісне оформлення документів за дорученням керівника підприємства, неналежне ведення діловодства, а також використання працівниками відділу інформації в неслужбових цілях.

4. Кваліфікаційні вимоги

1. Повна або базова вища освіта відповідного напряму підготовки (магістр, спеціаліст або бакалавр). Післядипломна освіта в галузі управління. Стаж роботи в галузі техніко-економічного планування за професією: для магістра або спеціаліста - не менше 2 років, бакалавра - не менше 3 років.

5. Взаємовідносини (зв'язки) за посадою

1. За відсутності начальника планово-економічного відділу його обов'язки виконує заступник (за відсутності такого - особа, призначена у встановленому порядку), який набуває відповідних прав та несе відповідальність за належне виконання покладених на нього обов'язків.

2. Для виконання обов'язків та реалізації прав начальник планово-економічного  відділу  взаємодіє:

2.1. З начальником фінансового відділу з питань: 

2.1.1.  Отримання: 
- фінансових та  кредитних  планів; 
- звітів про виконання кредитних планів; 

- результатів фінансового аналізу;  
2.1.2.  Надання: 
-  планів виробничої діяльності  підприємства; 
- результатів економічного аналізу всіх видів діяльності підприємства; 
- копій планових економічних завдань, що поставлені перед підрозділами підприємства; 
2.2.З  головним  бухгалтером з питань:  
2.2.1.  Отримання: 
- інформації, необхідної для економічного планування, прогнозування та аналізу; 
- балансу та оперативних звітів про видатки та прибутки; 
-  розрахунків заробітної плати;  
2.2.2.  Надання: 
- планів виробництва продукції в цілому по підприємству та по окремим підрозділам; 
- проектів оптових та роздрібних цін на продукцію; 
- звітів про виконання планів структурними підрозділами та підприємством в цілому; 
2.3.  З начальником юридичного відділу з питань: 

2.3.1.  Отримання: 
- роз'яснень діючого законодавства та порядку його застосування; 
- аналізу змін та доповнень у адміністративному та цивільному законодавстві; 
2.3.2.  Надання: 
- проектів договорів на придбання обладнання, оргтехніки, меблів, госптоварів тощо для правової експертизи та візування; 
- заявок на пошук необхідних нормативно-правових документів та на роз'яснення діючого законодавства;

РОЗДІЛ 4 ОЗНАЙОМЛЕННЯ З МЕТОДАМИ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВА ПАТ «АМК»

          4.1 Характеристика методів

Методи управління – це засоби цілеспрямованого впливу на трудовий колектив або на окремих працівників  з метою досягнення цілей організації.

Методом є захід (прийом) або їх сукупність у кожній сфері людської діяльності, спосіб досягнення мети, шлях розв’язання завдання, виконання певної операції. Метод повинен забезпечувати високу ефективність діяльності колективу, сприяти максимальній мобілізації творчої активності кожного працівника. Здебільшого методи поділяють на економічні, організаційно-розпорядчі та соціальні (соціально-психологічні). Але існує також ряд специфічних методів управління для кожного окремого підприємства, які можуть використовуватись самостійно або в системі з загальноприйнятими методами. Методи менеджменту органічно пов’язані із загальними та специфічними (конкретними) функціями менеджменту і інструментами їх реалізації. Застосування окремих методів і їх груп неможливе за нереалізованості їх функцій.   
Економічні методи управління. 

На підприємствах державної  форми власності економічний  вплив держави має прямий директивний  характер, а щодо приватних підприємств  чи підприємств змішаної форми власності  – регулюючий. За цих умов один і  той самий економічний метод  управління може бути задіяний у прямій директивній формі й у формі непрямого, побічного впливу. 

Такі методи орієнтовані  на індивідуальні й колективні економічні інтереси людей. Серед них виокремлюють методи прямого економічного впливу на працівників і економічні методи побічного регулювання діяльності організації. До методів прямого економічного впливу на працівників належать організаційно-виробниче планування, цільові комплексні програми організацій, бізнес-планування, комерційний розрахунок, система внутрішніх економічних  регуляторів.

Підгрупу методів побічного  економічного регулювання діяльності організацій представляють загальнодержавні (галузеві) комплексні цільові програми, а також система загальнодержавних, місцевих і внутрішніх економічних  регуляторів господарської діяльності. 

Планування господарської  діяльності – конкретизація цілей  у системі показників соціально-господарської  діяльності організації та розроблення  стратегії й тактики виробничої, управлінської діяльності, орієнтованої на досягнення цілей менеджменту  і виконання розроблених планів.  
Економічне планування полягає в розробленні системи найважливіших, визначальних показників господарської діяльності, які охоплюють усі сфери діяльності організації: виробництво, реалізацію, закупівлю сировини, матеріалів і товарів, фінанси, запаси товарів і матеріалів, робочу силу та ін.  
Зовнішні економічні регулятори поділяють на загальнодержавні (податки, умови кредитування, економічні пільги та санкції, регульовані ціни) та місцеві (податки, збори, рентні платежі). 

Організаційно-розпорядчі методи управління – система важелів  та регуляторів, яку використовують на цьому підприємстві для організування  певної поведінки й діяльності індивідів, груп працівників і трудових колективів організацій. Здійснюються шляхом обов’язкових для виконання директив,  наказів,  указань  керівників.  
- Регламентування – засіб організаційно-стабілізуючого впливу, який полягає у розробленні та впровадженні в дію організаційних положень, обов’язкових для виконання протягом визначеного ними часу. 
- Розпорядництво – система важелів поточного регулювання діяльності об’єкта управління у формі директив, постанов, наказів, розпоряджень, вказівок, резолюцій.

Соціальні методи управління - система засобів і важелів  впливу на соціально-психологічний  клімат у колективі, на трудову та соціальну активність працівників. Спрямовані на гармонізацію соціальних відносин у колективі шляхом задоволення  соціальних потреб працівників –  розвитку особистості, соціального захисту і т.п.Соціальним методом управління на ПАТ АМК є соціальне регулювання – засоби соціального впливу керівника і колективу на окремих працівників та їх групи для активізації соціальної ролі, трудової активності і продуктивності, підтримання соціальної справедливості в організації.  
До специфічних методів управління на ПАТ АМК можна віднести: 

- Методи матеріального стимулювання, що передбачають, з одного боку, заохочення працівників за виготовлення високоякісної продукції (до таких методів належать: створення системи преміювання за високу якість, встановлення надбавки до зарплатні та ін.), а з іншого боку - стягнення за заподіяні збитки від неякісності продукції.

-Методи виховання, що впливають на настрій та свідомість учасників виробничого процесу. Вони спрямовані на стимулювання високоякісної праці та чіткого виконання спеціальних функцій управління якістю продукції. До них належать: моральне заохочення за високу якість продукції, виховання гордості за честь заводської марки та ін. 

 Вибір методів управління та пошук найбільш ефективного їх сполучення – творчий момент у створенні систем управління, бо вони чинять прямий вплив на людей, що беруть участь у процесі створення та виготовлення продукції, мобілізують людський фактор.

  4.2 Стилі керування та управління підприємством ПАТ « АМК» 

       Стиль управління - це спосіб, яким керівник управляє підлеглими йому співробітниками, а також незалежний від конкурентної ситуації управління зразок поведінки керівника. За допомогою встановленого стилю управління повинна досягатися задоволеність роботою і заохочуватися продуктивність співробітників. Разом з тим оптимального стилю управління не існує і говорити про переваги того або іншого стилю управління можна тільки для певної ситуації управління. Умінню керувати не можна навчитися в школі або вузі. Це – природжена властивість людини, яка можна лише розвивати в перебігу життя, придбаваючи для цього необхідні знання, навики і досвід.  
Розрізняють наступні стилі управління:   
- Орієнтований на задачу, яку необхідно виконати, при цьому, як затверджує, керівник: засуджує недостатню роботу ; спонукає поволі працюючих співробітників докладати більше зусиль; надає особливе значення об'єму роботи; звертає увагу на те, що його співробітники працюють з повною віддачею; 
- Особово-орієнтований, при якому в центрі уваги стоять співробітники з їх потребами і очікуваннями. По Бізані, керівник: звертає увагу на здоров'я співробітників; піклуватися про хороші відносини з своїми підлеглими; поводиться з своїми підлеглими як з рівноправними; вступається за своїх співробітників. Керівник, який управляє, орієнтуючись на особу, не може, проте, відразу розраховувати на повне задоволення співробітників. Для цього важливі вплив і пошана керівника на «верху», на основі чого він здатний захищати   інтереси  співробітників. 
Стилі управління можуть бути одно і багато мірними.  
- Одновимірні стилі управління. Стиль управління одновимірний, якщо розглядається один критерій оцінки. Одновимірними є авторитарний, корпоративний і інші стилі управління, причому перший і другий стилі полярно   відрізняються  один  від  одного. 
- Багатовимірні стилі управління. Стиль управління багатовимірний, якщо до уваги беруться декілька критеріїв оцінки, причому існує своє вимірювання для кожного з критеріїв оцінки, причому існує своє вимірювання для кожного з критеріїв оцінки, а критерій варіює незалежно від іншого або інших критеріїв і базується на орієнтації на співробітників або на задачі. 
- Авторитарний стиль управління. При такому стилі управління вся виробнича діяльність організовується керівником без участі підлеглих. Цей стиль управління може застосовуватися при рішенні поточних задач і припускає велику дистанцію в освіті між керівниками і підлеглими, а також матеріальну мотивацію співробітників.  
- Демократичний стиль керівництва. Грунтується на формуванні керівником сприятливого морально-психологічного клімату, наданні підлеглим допомоги, залученні їх до ухвалення рішень, широкому застосуванні заохочень. 
- Корпоративний стиль управління. При корпоративному стилі управління виробнича діяльність організовується у взаємодії керівника і підлеглого. Цей стиль управління може застосовуватися при превалюванні творчого змісту роботи і припускає приблизно рівний рівень утворення керівника і підлеглих, а також нематеріальне заохочення співробітника.  
- Бюрократичний стиль управління. При якому співробітники розглядаються як анонімні чинники і вплив на їх мотивацію виявляється шляхом розпоряджень і розпоряджень (частіше письмових). Інформування відбувається офіційним шляхом, нагляд і контроль – за допомогою доповідних і письмових перевірок.   
- Патріархальний стиль управління. Розглядає співробітників як дітей і впливає на їх мотивацію шляхом залежності від керівника. Інформування йде з «благословення вгорі», нагляд і контроль відбуваються «на дотик».