Інфляція, її суть, причини та соціально-економічні наслідки

- використанням неринкових  форм розрахунків, зокрема бартеру [14, c. 3].                                

За роки існування незалежної України рівень інфляції був досить різноманітним. Динаміка інфляції в  Україні була досить стрімкою. В період 1993—1995 рр. Україна пройшла крізь період гіперінфляції. У 1992 році найвищим номіналом була купюра в 100 купонокарбованців. До 1995 року найбільшим номіналом став мільйон купонокарбованців.У 1992 році новий український карбованець обмінювався на колишній радянський рубль за курсом один до одного. У 1996 році, в період переходу від купонокарбованця до гривні, обмінний курс складав 100000 купонокарбованців за одну гривню. Знецінення купонокарбованців за період їх обігу складав приблизно 140% в місяць. Пізніше рівень інфляції значно знизився, і з кожним роком дедалі зменшувався. Дану тенденцію можна прослідкувати з таблиці

                      Рівень інфляції в Україні  1992-2011 рр. Таблиця 3.1.1

Як видно з таблиці 3.1.1. показник інфляції в Україні в 2001 році становив 6,1% і став рекордно низьким за всі роки незалежності України до 2011 року. Цікава ситуація склалась у 2002 році, показник інфляції дорівнював -0,6 . Даний процес називається дефляцією. Дефляція – це зменшення різними заходами фінансового і економічного характеру кількості наявних в обігу паперових грошей і нерозмінних банкнот, з метою підвищеня їх купівельної вартості, зменшення рівня товарних цін, боротьби з бюджетним дефіцитом і т. д. Як наслідок — зниження загального рівня цін протягом певного періоду часу. За своїм змістом і наслідками — протилежність інфляції. Такий процес мав як позитивні, так і негативні наслідки. Позитивними можна вважати, що ціни на товари зменшились, а отже, тим самим підвищилась купівельна спроможність населення і як наслідок покращився добробут населення. Негативними є скорочення ділової активності (виробництва),зниження темпів економічного росту, зростання безробіття та ін. З 2003 року по 2008 проглядається стрімке збільшення інфляції, що було зумовлено проблемами в економіці країни, в ефективності застосування антиінфляційної політики. Свого піку за дані роки інфляція досягає у 2008 році –22,3 %,  періоді фінансової та економічної кризи, коли економіка країни знаходилась в досить тяжкому становищі: проглядалась неефективність виробництва, зниження рівня показника середньої заробітної плати, різке зниження добробуту населення вцілому. Але вже у 2009 році показник інфляції знизився до 12,3 %, що свідчило про зниження темпів інфляції, а отже і підвищення платоспроможності населення і безпосередньо підвищення його добробуту. У 2011 році показник іфляці вже становив 4,6, що поки що демонструє найнижчий рівень інфляції за історії незалежної Уркаїни. У 2012 році очікується інфляція у розмірі 7%.

  Процес прогнозування інфляції, як відомо, спирається на детальний аналіз минулих тенденцій, оцінки поточної ситуації та майбутніх факторів впливу на цінові процеси. Для проведення такого аналізу слід продемонструвати індекси споживчих цін протягом потрібних нам років. Індекс споживчих цін (ІСЦ) або індекс інфляції характеризує зміни у часі загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання. Він є показником зміни вартості фіксованого набору споживчих товарів та послуг у поточному періоді до його вартості у базисному періоді. Індекс інфляції є найважливішим показником, який характеризує інфляційні процеси в економіці країни і використовується для вирішення багатьох питань державної політики, аналізу і прогнозу цінових процесів в економіці, перегляду розмірів грошових доходів та мінімальних соціальних гарантій населення, рішення правових спорів, перерахунку показників системи національних рахунків у постійні ціни.

 Побудова індексу інфляції складається з наступних етапів:

• визначення регіонів та базових підприємств для реєстрації цін (тарифів);
• формування споживчого набору товарів (послуг) — представників;
• визначення порядку збору інформації про ціни і тарифи (період, періодичність, інструментарій);
• визначення формули розрахунків;
• формування бази зважування;
• розрахунок середніх цін та індивідуальних індексів цін.

Отже, слід розглянути динаміку індекса споживчих цін у 1991 -2011 роках, що зображена на табл. 3.1.2. (Додаток Б)

Перші роки існування України  як незалежної держави супроводжувалися величезним збільшенням цін і  характеризувалися високою динамікою  їх зростання. Так у 1991 р. інфляція склала 390% за рік, у 1992 р. - 2100%, а в 1993 р. - 10256% за рік. Цей рік став піком інфляційного процесу, що дуже негативно позначився на усіх сферах життя країни. Надалі вона почала помітно падати і вже в 1994 р. – склала 501%., у 1995 р. - 281,7%.

Як відомо у 1996 році була проведена грошова реформа в Україні, головними завданнями якої були :

• заміна тимчасової грошової одиниці ¾ українського карбованця на національну валюту ¾ гривню;
• зміна масштабу цін;
• створення стабільної грошової системи та перетворення грошей у важливий стимулюючий фактор економічного і соціального розвитку.

 Це істотно вплинуло на рівень інфляції та розвиток економіки країни загалом. Тому доцільно буде розглянути та проаналізувати рівень інфляційних процесів в Україні саме по завершенню грошової реформи. Динаміку індекса споживчих цін з 1996 по 2010рр.   представлено на рис. 3.1.1.

Рис. 3.1.1. Динаміка зміни індексу інфляції з 1996 по 2010рр.,%

  Як бачимо з рис. 3.1.1. індекси споживчих цін різні у кожному році. В цілому в 2010 р. рівень інфляції був 109,1 %,  у 2009 році індекс споживчих цін склав 112,3% проти 122,3 % у 2008 році та 116,6% у – 2007 році. Інфляція була сформована за рахунок трьох основних складових. Це – продукти харчування, ціни на які зросли на 10,7%, що, за розрахунками, дало 5,4% до загального зростання індексу споживчих цін;  житлово-комунальні послуги, де мало місце зростання на 13,8% (внесок – 1,5 в.п.), та – алкогольні напої і тютюнові вироби, де із-за підвищення акцизів був приріст цін - 22,1% .                                                                                    У 2010 році Уряду вперше за 7 років вдалось втримати інфляцію на рівні, меншому 10%, індекс інфляції становив 109,1%.

Стримуючими чинниками зростання  споживчих цін були наступні:        

- зростання пропозиції  товарів і послуг на споживчому  ринку (у 2010 році порівняно  з 2009 роком загальне виробництво  у харчовій промисловості зросло  на 3,2% на тлі високого рівня  урожаю третій рік поспіль;  вартісний приріст імпорту споживчих  товарів, включаючи імпорт легкових  автомобілів склав 28,3%);                                                                                                               - зростання заощаджень домогосподарств  (депозити фізичних осіб, за даними  НБУ, зросли на 60,3 млрд. грн. або  на 28,5%, у тому числі у національній  валюті – на 41,1 млрд. грн. або  на 41,6%)

- скорочення споживчого  кредитування домашніх господарств  (на 10,3%);

- стабільність валютного  курсу (офіційний курс гривні  до долара США у 2010 році ревальвував на 0,3%) .

Формула, яка використовується для розрахунку ІСЦ, виводиться з  класичної формули Ласпейреса, яка  порівнює поточну вартість споживчого набору у базисному періоді (чисельник) з базисною вартістю цього ж набору у базисному періоді (знаменник):

IСЦ= , (1)

де p1, p0 – ціни відповідно в поточному і базисному періодах;

q0 – обсяг виробництва  в базисному періоді.

Також буде доцільним більш  детальніше проаналізувати рівень інфляції в недавніх роках, що вплинуло на ситуацію та рівень індексу споживчих цін  в поточному році. Індекси споживчих цін за регіонами за січень у 2009-2011 рр. наведені у таблиці 3.1.3 ( Додаток В)

Як видно з табл. 1., найнижчий  рівень інфляції за січень 2009 р. був  в Київській області, а найвищий в Львівській. В 2010 році найвищий  індекс споживчих цін величиною 102,4 % був  в Одеській та Миколаївській  областях, а з низькою величиною 100,9 % в Тернопільській обл. На відміну  від двох попередніх років рівень індексу споживчих цін за січень 2011 року зменшився по всіх регіонах, що є дуже позитивним явищем.У січні 2011 року споживчі ціни зросли на 1%, в тому числі на продукти харчування – на 1,3%. Це нижче порівняно  із показниками січневої інфляції попередніх років (1,8% у 2010 році, 2,9% у 2009 році, середній показник  2002-2010 років – 1,7%). При цьому  січневе підвищення цін у деяких наших країнах-партнерах, зокрема  у Російській Федерації становило 2,4%, у тому числі на продовольчі товари – 2,6%; у Республіці Казахстан – 1,7%, на продовольчі товари – 3% .                                                   

Якщо у 2011 році економіка України відновила зростання за рахунок головним чином споживчого попиту та експорту, то в поточному році є всі ознаки збільшення також і інвестиційного попиту, що разом із поліпшенням регуляторного середовища  обумовило економічний розвиток у 2012 році на рівні 4,5% . Згідно з оцінками фахівців, сьогодні в національній економіці України закладено сильний інфляційний потенціал. Для його ліквідації уряду необхідно спільно аналізувати стан економіки та розробляти комплексні програми соціально-економічного розвитку. Здійснення оздоровлення фінансової ситуації в Україні надасть змогу зупинити негативні процеси в економіці – падіння рівня виробництва, знецінення грошей, дефіцит держбюджету – та забезпечити передумови для подальшого економічного росту. Доцільно також прискорити проведення економічних реформ, враховуючи структурну перебудову економіки, стимулювання ринкових відносин. Це об’єктивно забезпечуватиме Україні макроекономічну стабілізацію .

 Якщо ж говорити конкретніше за поточний рік, то аналітики Національного банку України прогнозують, що при збереженні жорсткої монетарної політики, споживча інфляція в 2012 році складе 7%. На прогноз рівня економічних показників впливає відразу кілька факторів. Головними з них є, напружена економічна ситуація складається в Європі, а також невизначеність щодо переговорів про ціну за російський газ і пов'язана з цим структура бюджету. Всі ці та багато інших чинників, що впливають на економічний розвиток України та рівень інфляції в 2012 році, розглядаються в економічному огляді НБУ за березень 2011 року. Нагадаємо, що у законі про держбюджет на 2012 рік закладена інфляція на рівні 7,9%

«Прогнозування економічного розвитку Україна на 2012 рік ускладнюється у зв'язку з напруженою ситуацією, яка склалася в Європі, невизначеністю щодо ціни на імпортований газ і пов'язаної з цим структурою бюджету », - вважають в НБУ.

Поряд з прогнозованим  рівнем інфляції на поточний рік, НБУ  також зазначає, що економічне зростання  ВВП має відбутись близько на 4%, що спричине економічний ріст держава.  На 2013 рік слід очікувати тенденції зниження споживчої інфляції, приблизно до 6%, у разі стабілізації світової економіки , а також приріст економічного розвитку до рівня 4-5 [ 35].

Отже, на сучасному етапі  розвитку економічних відносин в  Україні питання зниження інфляції постає досить гостро. Адже саме ефективне  вирішення даного питання дасть  змогу Україні зробити впевнений  крок вперед у плані економічного зростання, підвищення життєвого рівня  населення та виходу на новий, вищий  щабель у світових масштабах.

3.2. Механізм антиінфляційного регулювання в Україні

Пом'якшити негативні соціально-економічні наслідки інфляції можливо лише в  разі ефективного регулювання рівня  інфляції, розробки науково обґрунтованої  антиінфляційної політики. Розрізняють прогнозовану й непрогнозовану інфляцію. Особливу загрозу становить непрогнозована інфляція,у подоланні якої значну роль відіграє правильно визначена,зважена антиінфляційна політика.

Мета антиінфляційної  політики держави полягає у встановленні контролю за інфляцією і досягненні прийнятних для народного господарства темпів її зростання. Спроби впоратись  з інфляцією шляхом грошової рестриктивної  політики в наших умовах мають  значно більші негативні наслідки, ніж сама інфляція, оскільки призводять до скорочення виробництва, зростання  неплатежів у всіх секторах економіки, відкладання виплат за державним  зовнішнім і внутрішнім боргами. Вкрай негативні наслідки має  така політика й для соціальної сфери: зростає безробіття, своєчасно не виплачуються заробітна плата, пенсії, різко знижується рівень життя населення.

   Ефективна антиінфляційна політика має базуватись на об'єктивних економічно обґрунтованих системних прогнозах. Системне прогнозування інфляційних процесів передбачає визначення тенденцій у динаміці індексу інфляції за допомогою аналітичних трендів,а також оцінки, з одного боку, - ступеня впливу причинно зумовлюваних монетарних, фінансових та інших макропоказників на індекс інфляції, з другого, оцінки впливу інфляції на динаміку реального валового внутрішнього продукту.

   Необхідність подолання тривалої економічної кризи в Україні потребувала, насамперед, досягнення макрофінансової стабілізації як основної передумови виходу на позитивну економічну динаміку. Макрофінансова стабілізація, у свою чергу, багато в чому залежить від стабільності національної валюти, стан якої характеризується показниками інфляції (дефляції).Інфляція з позицій макроекономічної і макрофінансової стабілізації розглядається з двох сторін. По-перше, як один з параметрів стабільності, як головний макрофінансовий індикатор. По-друге, як засіб впливу на макроекономічну рівновагу (точніше,не сама інфляція,а грошова політика).