Інфляція, її суть, причини та соціально-економічні наслідки

 Протидіяти інфляції  можна лише через реалізацію  державної політики, яка б поєднувала  цілі та методи довго- й короткотривалого  характеру.

 Антиінфляційна політика  є складовою соціально-економічної  політики держави і тому має  узгоджуватися з останньою.

 Методи антиінфляційної  політики мають бути змішаними,  тобто такими, що передбачають  заходи монетарного та немонетарного  характеру залежно від виду  і типу інфляції, особливостей  ЇЇ вияву в різних країнах.

 Найважливішою складовою  антиінфляційної стратегії уряду  є запобігання інфляційним очікуванням.  Пересічні громадяни, всі суб'єкти  господарської діяльності мають  позбутися страху знецінення  збережень і довіряти урядові  та його політиці.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

 

 Інфляція є макроекономічним  явищем, оскільки і причини його  виникнення і наслідки пов’язані  зі змінами, що стосуються загальної  економічної рівноваги. Найпоширенішим  є розуміння інфляції як такої  ситуації в економіці, за якої  кількість грошей в обігу перевищує  потребу в них, зумовлену грошовою  оцінкою товарної маси. Наслідком такої невідповідності грошової маси сукупній ціні товарів є знецінення грошової одиниці й загальне підвищення цін на товари та послуги.

За критерієм річної відсоткової  зміни загального рівня цін розрізняють  помірну, галопуючу і гіперінфляцію. За причинами виникнення розрізняють  інфляцію попиту та витрат. Інфляція попиту існує за раптової зміни споживчих, державних чи інвестиційних витрат. Інфляцію витрат спричиняє подорожчання виробничих ресурсів і скорочення виробничих можливостей.

Розрізняють передбачувану і непередбачувану  інфляцію. Передбачувана, тобто така, до якої пристосовуються, має незначні економічні наслідки (втрати), що зводяться  до “витрат меню” та “витрат  зношеного взуття”. Типовим засобом  до пристосування до не передбачуваної інфляції є укладання угод з урахуванням  зміни цін. Не передбачувана інфляція має значні макроекономічні наслідки (втрати): перерозподіл доходів, стягнення  інфляційного податку, зменшення реальних податкових надходжень, втрата зацікавленості у інвестиціях і втрата цінами їхньої ролі природних регуляторів  ринку.

Кейнсіанське пояснення інфляції пов’язує зростання цін із надмірним  попитом. Перевищення сукупним попитом  природного рівня, що має місце у  період економічного піднесення, визначається як “розрив інфляції”.

Пояснення інфляції у зв’язку з  безробіттям є особливістю моделі кривої Філліпса. Це пояснення близьке  до кейнсіанського, оскільки спирається на факт різної еластичності цін (їх здатності  до зростання) до і після досягнення природного рівня безробіття. Крива  Філліпса у її класичному вигляді  ілюструє обернений зв’язок між  безробіттям та інфляцією: . У реальних економіках другої половини ХХ ст.. цей зв’язок існував не завжди.

Монетаристське пояснення інфляції акцентує увагу на грошових чинниках. Формула, що відображає зміст цього  пояснення, є такою: . Будучи трансформованою, вона набуває вигляду . Економічний зміст останнього рівняння – визначення інфляції з урахуванням відносного (визначеного у % до ВВП) розміру дефіциту бюджету та швидкості обігу грошей. І перша ( ) і друга ( ) формули є теоретичним обґрунтуванням застереження проти активних дій уряду у грошовій та фінансових сферах, оскільки такі дії можуть спричинити інфляцію.

   Точно виміряти відкриту цінову інфляцію можна за допомогою індексу цін за певний період — рік, квартал, місяць. На практиці може розраховуватися багато різних індексів цін. Проте для вимірювання інфляції найчастіше застосовується три їх види: індекс цін споживчих товарів (індекс споживчих цін); індекс цін на засоби виробництва (індекс цін виробників); індекс цін ВВП, або дефлятор ВВП.

Найчастіше інфляція вимірюється  за допомогою індексу цін, що відображає відношення між сукупною ціною певного  набору товарів і послуг, що називається  ринковим кошиком, для даного періоду  і сукупною ціною ідентичної або  подібної групи товарів і послуг у базовому періоді.

   Інфляція, особливо коли вона досягла рівня галопуючої або гіперінфляції, негативно відбивається на всіх сторонах суспільного життя. Вона передусім виявляється в знеціненні заощаджень, відставанні зростання доходів від цін, зменшенні купівельної спроможності населення, зниженні мотивації до трудової та підприємницької діяльності, гальмуванні технічного прогресу, підриває управлінський механізм усього народного господарства.

   Щодо України, то можна сказати, що найбільш істотним негативним явищем в економіці на етапі її ринкового реформування виявилась інфляція. Той факт, що за даними Світового банку, рівень інфляції в другій половині 1993 року був найбільшим у світі, говорить сам за себе. Причиною цього можна назвати те, що в той час проводилась помилкова економічна політика, що фактично мала не антиінфляційний, а проiнфляцiйний вплив на економічну систему країни.

   Саме від реалізації цих  та інших заходів залежить  успішний розвиток тієї чи  іншої країни та її інтеграції  в світове суспільство в якості  рівноправного члена. 

  Розвязання актуальної проблеми  інфляції в Україні, на сьогоднішній  день, можна здійснювати за допомогою  ефективної антиіфнляційої політики. Її засобами можуть бути такі, що сприяють скороченню грошової  маси в обіїу та обмеженню  дефіциту державного бюджету.  До них відносяться: зростання  податків; зменшення державних витрат  на соціальні потреби, на оборону,  управління тощо; заморожування  заробітної плати; обмеження кредитів; підвищення відсоткової ставки  по кредитах; проведення антимонопольної  політики тощо.Для стабілізації  грошового обігу проводять також  специфічні заходи із зміцнення  грошових систем. Таким заходами  є нуліфікація, ревалоризація,  девальвація, дефляція.

Нуліфікація грошей означає, що знецінені  грошові знаки анулюються, оголошуються недійсними, а їм на заміну випускаються нові гроші. Цей метод використовують при наявності гіперінфляції.

Ревалоризація означає повернення до попередньої купівельної спроможності грошових знаків. Такий метод застосовується при незначних темпах інфляції.

Девальвація означає зниження обмінного  курсу грошової одиниці даної  країни відносно інших твердих валют.

Дефляція означає вилучення  із обігу надлишкової частини  грошової маси. Вона може відбуватися  шляхом підвищення податків, скорочення контролю за обсягами кредитування, продажу  підприємствам державних цінних паперів тощо.

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 

1. Методика розрахунку  базового індексу споживчих  цін: Наказ Держкомстату від 27 липня 2007 р.- №265

2. Ватаманюк З.Г., Панчишин С.М.  Економічна теорія: макро- і мікроекономіка: підруч. /З.Ватаманюк – К.: Альтернативи, 2003. – 610 с.

3. Демківський А.В. Економічна теорія: фінансово – кредитна система, грошовий обіг, інфляція : підруч. / А.В. Демківський. - К. Знання, 1999. – 116с.

4. Мочерний С.В., Довженко М.В. Економічна теорія: підруч./ С.Мочерний – К.: Видавничий центр “Академія”, 2004. – 856 с.

5. Радіонова І. Ф. Макроекономіка та політика: підруч./ І.Радіонова. – К.: Таксон, 2004 – 348 с.

6. Солонінко К.С. Макроекономіка: Навчальний посібник для студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів/ К.Солонінко. – К.: ЦУЛ, 2002. – 320 с.

7.Чистов С.М., Никифоров А.Є. Державне регулювання економіки: навчальний посібник/ С.Чистов. – К.: КНЕУ, 2000. – 316 с.

8. Волошенко А. В. Дослідження інфляції та утворюючих чинників в Україні / А.В. Волошенко // Актуальні проблеми економіки. – 2011.- №  22. – С. 83

9. Волянська М. І. Передумоваи й наслідки зміни валютного курсу гривні і вплив на них проблем / М.І. Волянська // Актуальні проблеми економіки. – 2011. – № 21.- с. 209

10. Евстигнеева Л. Инфляция в новом измерении/ Л. Евстигнеева, Р. Евстигнеева. Вопросы экономики. – 2008, №7.- с. 46-60

11. Економіка і прогнозування / за ред.. В.М. Гейця // Науковий аналітичний журнал. К., 2010.- Вип. 7.- с. 84-89

12. Коваленко О. Інфляція в Україні, особливості та вплив на фінансову систему/ О.Коваленко // Формування ринкової економіки.-2009.-№19.-с. 308-315

13. Литвицький В. Інфляція 2007/ В. Литвицький // Урядовий кур’єр.-2008.- №7-с.8

14. Макаренко М. Дослідження інфляційних чинників в Україні / М. Макаренко, К. Жулінська // Банківська справа. – 2011 .- № 3. – с.3

15. Марцин В.С. міркування щодо особливостей антиінфляційної політики в Україні/ В.С. Марцин // Актуальні проблеми економіки.-2010- № 7. – с. 93

16. Матеріали наукової студентської конференції. – К.: Інститут економіки та права , 2011. – 111 с.

17. Меневич В.І., Перламутров В.Л. Про інфляційну політику / В.І. Меневич //Фінанси.- 2009.- №8;13. Мигкий М.В. Перспективи і шляхи розгортання глобальної кризи грошей у ХХІ ст./ М.В. Мигкий // Актуальні проблеми економіки. – 2011 . - № 21.- с. 217

18. Монетарний трансмісійний механізм в Україні : науково – аналітичні матеріали. вип. 9 / В.І, Міщенко, О.І. Петрик, А.В. Сошик , Р.С. Лисенко. – К.: Національний банк України. Центр наукових досліджень , 2008. – 144 с.

19. Найденов В.С. Инфляция в Украине – следствие безответственной политики / В.С. Найденов //Вісник економічної науки України.- 2010.- №2.- с. 178-181

20. Олійник О.М. Зовнішні інфляційні імпульси та особливості їх передачі у відкритій економіці / О.М. Олійник // Економічний простір – 2011.-№ 47, - с. 25 -31

21. Осецький В.Л. Співвідношення безробіття та інфляції соціально – економічні наслідки у кризовий період / В.Л. Осицький, О.О. Сльозко// Ринок праці та зайнятість населення .- 2009.- №1.- с. 43

22. Петрик О., Половньов Ю. Базова інфляція: концепція та деякі методи розрахунку// Вісник НБУ .-2008.- №12 – с. 47-48

23. Попов В. Українська економіка в параметрах інфляції та безробіття/ В.Попов // Економіка України. – 2011. - №10. – с. 69

24. Савченко А. Інфляційне таргетування: проблеми та перспектива його запровадження в Україні/А. Савченко, Ю. Семенова//Економка України .- 2008. - №6 -  с. 46-51

25. Тимошенко Ю.Уникнути інфляційних сплесків / Ю.Тимошенко // Урядовий кур’єр. - 2009. - №8 – с. 2

26. Фурдичко Л.О. Особливості інфляції. Світовий та вітчизняний досвід оцінювання її оптимального рівня / Л.О. Фурдичко // науковий вісник НТЛУ України.- 2009.- № 19.- с. 137 -140

27. Фінансовий ринок / В.В. Васильєва, О.Р. Васильченко. – Донецьк- Макіївка: Норд-прес, 2008 – 403 с.

28. Шаповалов А. Системні особливості розвитку інфляційних процесів в Україні // Вісник Національного банку України. – 2009.- №14.- с. 3 -7

29. Шевчук В.О., Копич Р.І. Вплив бюджету на макроекономічні показники // Фінанси України. – 2010.- №3 – с. 3 -12

30. Шепель Є.В. Сутність інфляції як системи утворення і основні чинники її виникнення / Є.В. Шепель // Актуальні проблеми економіки. – 2011. - № 18. – с. 32

31. Шоломінська Т.Г. Моделювання функції реалізації монетарної політики Національного банку України/ Т.Г. Шоломінська // Актуальні проблеми економіки. – 2010. - № 8. – с. 299

32. www.ukrstat.gov.ua - Офіційний сайт ДержКомСтату

33.www.bank. gov.ua - Огляд Національного банку

34.http://www. finance.org.ua

35.http://www.nan.kiev. – Нормативні акти.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТКИ

Додаток А

Рис. 2.2. Крива Філліпса

 

 

 

 

Додаток Б

Таблиця 3.1.2

Індекси споживчих цін  в Україні з 1991 по 2011 рік ( індекс інфляції)

 

Додаток В 

Таблиця 3.1.3

Індекси споживчих цін  за регіонами за січень у 2009-2011 рр.