Організація концептуальних ресторанів

Перед входом до закладу  споруджено перший в світі пам'ятник  письменнику Леопольду фон Захер-Мазоху. Скульптор — Володимир Цісарик. Пам'ятник, висотою 160 см, виконаний  з бронзи.

Особливості кухні: їжа з  афродизіаками, індивідуальні екстремальні коктейлі, атракційне обслуговування, тематичні атрибути та сувеніри. У  Мазох-cafe проводяться тематичні  акції та презентації книг.

«Біля Діани». Кав'ярня просто неба на площі Ринок навколо пам'ятника Діані, одного з чотирьох пам'ятників розташованих по периметру площі.

«Гасова лямпа». Ресторан-музей розташований на вулиці Вірменській у центральній частині міста Львова. Заклад присвячений винайденню гасової лампи в 1853 році саме у Львові. У ресторані знаходяться експонати близько 200 гасових ламп, а також копія оригіналу найпершого винаходу. Саме тому являє собою ресторацію-музей.

Атмосфера справжнього львівського  пабу доповнена вибухами, спалахами, запахом гасу та музикою у стилі  гранж і рок. Потрапити до ресторану  допомагає провідник із запаленим  ліхтарем. Ресторан охоплює три поверхи  та літню терасу з краєвидом львівських стріх. На терасі розташований великий  ліхтар у вигляді гасової лампи, який видно здалеку. Саме тому гаслом ресторану став вираз «Йди на світло». Фірмові гримучі суміші (п'янка алхімія): бензинівка, нафтівка, гасівка.

«Старенький трамвай». Кав'ярня у Львові на Галицькій площі, власність мережі ресторанів «!ФЕСТ». Розмістилася у вагоні, що стоїть на рейковій платформі. Є точною копією вагонів львівського трамваю 1913 року. Заклад концептуальний, із тематичними оздобленням і сувенірами. Всередині вагону інтер'єр 30-х років XX століття. У кав'ярні демонструється відео з маршрутами львівських трамваїв під батярську музику; рахунок приносять у компостері, як штраф за безквитковий проїзд. Має літній майданчик.

 «Під Золотою Розою». Галицька жидівська кнайпа. Ресторан, що відтворює затишок та тепло  справжньої єврейської оселі.  Цей ресторан розташований на  вулиці Староєврейській неподалiк  мiсця, де до 1942 року стояла  синагога Золота Роза, у центральній  частині Львова.

Ресторан оформлений скатертинами ручної роботи, швейними машинками, скрипками, свічками та менорами. Однією із концептуальних традицій є омивання рук гостей перед  початком трапези. Меню являє собою  літературний альманах, що розповідає про історію євреїв Львова. Ще одна особливість меню — відсутність  цін. Це дає змогу відвідувачам та офіціанту торгуватись за ціни замовлених страв.

Особливості кухні: фарширований щупак, форшмак, рублена печінка, хумус (мастило до маци), вареники з рибою, цимес (морква з чорносливом). Додаткові  атракції: примірка пейсів та капелюхів, частування «пейсихівкою» (настоянкою на родзинках), жива клезмерська музика.

«Антикризова кнайпа». Тимчасова кнайпа на площі Ринок, яку було закрито після закінчення кризи в Україні.

«Лівий Берег». Кнайпа-музей Львівської опери. Вхід до закладу «Лівий Берег» у підвалі Львівської опери майже видно на звороті 20-гривневої купюри. Ресторан, що розташований у підвалі Львівської опери в центральній частині міста. Будова Львівської опери розташована на Полтві — єдиній річці у місті. Особливістю інтер'єру є ілюзія підтопленого приміщення, тріснутого та скошеного. Але поза тим, Лівий берег — це кнайпа-музей. Тут, у «нестійкому середовищі», зібрані мистецькі артефакти, що їх встигли врятувати. Кнайпа у невимушений спосіб пабного штибу демонструє всю історію Театру опери та балету від проекту Зигмунта Горголевського до вагітної богині Слави, прими Соломії Крушельницької, сценографій Лисенка чи особистих речей видатних діячів, доля яких торкнулась славного Оперного. Весь пафос і класика театрального інтер'єру розповідає легенду і демонструє факти. Приміщення за легендою занурюється, проте історія і мистецтво живе і тлумачить свою неповторність.

«Найдорожча Ресторація Галичини». Закритий клуб у Львові, площа Ринок 14, навпроти Ратуші під крилатим Левом. Відтворює атмосферу осередку обраних, масонської ложі. За автентичними традиціями, увесь персонал закладу — чоловіки. Найдорожча ресторація Галичини — це закрита для стороннього ока кнайпа. Найдорожча ресторація Галичини — це напівтемрява залів та таємні товариства. Найдорожча ресторація Галичини — це найбільші ціни Львова. А також масонська символіка, таємні символи, свічки та неймовірна вишуканість високого товариства.

«Львівська Майстерня шоколаду». Шоколадні вироби ручної роботи зі справжнього бельгійського шоколаду. Кожна цукерка і фігурка виліплені дбайливими руками майстрів. Всього, асортимент цукерок налічує 42 види, з них 16 видів трюфелів з різноманітними смаками від класичних до фруктових, цукерки з марципаном, кремові начинки і горішки в шоколаді. В майстерні діє маленька кав'ярня, де можна скуштувати гарячого шоколаду і вишуканої кави. Також, на першому поверсі можна поспостерігати за самим процесом виробництва, правда, тільки за склом. Львівська Майстерня шоколаду — єдиний із закладів «!ФЕСТу», який працює також поза межами Львова, зокрема в Івано-Франківську, Житомирі, Ужгороді, Києві (дві майстерні).

«Зеник-Митник. Пиво з дерунами». Заклад пабного типу, славиться своїми дерунами та запальними вечірками. Встановлена довжелезна активна барна стійка. Стилізований під митницю.

«Львівська копальня кави». Перша в Україні найдовша кав'ярня-книгарня, створена за легендою над кавовою шахтою просто на площі Ринок. Львів давно асоціюють із кавою і саме Львівська копальня кави демонструє і реалізовує легенду власне львівської кави. Основа концепції, що кава у Львові — ні що інакше, як корисна копалина, яку видобувають так само, як вугілля чи торф. Ця шахта розповідає історію видатного кавомана світу — Юрія Кульчицького, увесь зв'язок кави львівської із походеньками турків чи промоцію у Відні, історію самої будівлі на Ринку, 10 — палацу Любомирських як Дому товариства «ПРОСВІТА» та роль львівської кави у державотворенні України. Каву тут видобувають, обсмажують та готують понад 30 видів кавових напоїв. Разом із кав'ярнею та шахтою продовжує діяти і книгарня, яка сприяє поширенню та промоції україномовної книги [7].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

 

Отже, у даній роботі ми з’ясувати фактори, що впливають на формування ідеї створення ресторану;

визначили сутність поняття «концептуальний ресторан»;

дослідили стадії розробки концепції ресторану;

 прослідкували, як правильно складена концепція впливає на подальше процвітання підприємства;

з’ясували, що таке «легенда» ресторану і необхідність її створення;

та проаналізували популярну в Україні мережу концептуальних ресторанів «!ФЕСТ» ЛОКАЛЬ.

Необхідність даної роботи полягає в тому, що отримані результати можна застосувати і використовувати при підготовці до розробки концепції нового ресторану, або при вдосконаленні вже існуючого. Наприклад, підприємство харчування колись користувалося великим успіхом, але, враховуючи, що кафе і ресторанів з кожним днем стає все більше, відвідувачі втратили інтерес до даного підприємства і стали відвідувати нове більш цікаве (наприклад, вишуканий інтер'єр або незвичайна кухня). І для того, щоб повернути колишню «славу» ресторан потрібно перетворити або повністю змінити його тематику.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ

 

1. Бердичівський В.Х. Проектування  підприємств громадського харчування [Текст] / В.Х. Бердичівський, — К.: Ваша школа, 2002. — 240 с.

2. Кучер А.С. Ресторанный  бизнес в России. Технология успеха. — 2-е изд., Перераб. и доп. [Текст] / А.С. Кучер, Л.М. Шкуратов, С.Л. Ефимов, Т.И. Голубева. — М.: РКонсульт, 2002. — 468 с.

3. Бондаренко Т.В. Стратегический  менеджмент: Учебное пособие. — Владивосток: Издательство Дальневосточного университета, 2005. —100 с.

4. Аграновский Е. Д.  Организация производства на  предприятиях общественного питания  [Текст] / Е. Д. Аграновський, М.М.  Аносова, Р.Ф. Лифанова. — М.: Экономика, 2000. — 480 с.

5. http://www.e-knigka.org.ua — Васюкова А.Т. Организация производства и управление качеством продукции в общественном питании [Текст] / А.Т. Васюкова, К.В. Пивоваров, — М.: Дашков и К, 2006. — 293 с.

6. http://www.lokal.lviv.ua — сайт мережі концептуальних ресторанів ЛОКАЛЬ

7. http://uk.wikipedia.org — сторінка про мережу "!ФЕСТ"