Основи організації діяльності Антимонопольного комітету України

У межах правозастосовчої форми  здійснюється правозастосовча функція. Реалізується у  випадках  та порядку,  передбачених законом,  виражається у проведенні огляду  службових  приміщень  та  транспортних  засобів   суб'єктів господарювання  - юридичних осіб,  вилученні або накладанні арешту на предмети,  документи чи інші носії  інформації,  які  можуть  бути доказами   або   джерелом   доказів  у  справі  незалежно  від  їх місцезнаходження, розробленні    та    організації   здійснення   заходів, спрямованих на запобігання  порушенням  законодавства  про  захист економічної конкуренції.

Проблемним питанням є правозастосовча  функція АМК у сфері державних  закупівель. На сьогоднішній день відсутнє законодавче регулювання даного питання. Законом України „про закупівлю  товарів, робіт і послуг за державні кошти” було передбачено наділення АМКУ статусом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади по координації закупівель товарів, робіт та послуг за державні кошти та рядом контрольних повноважень.((3, с. 16)) Амку також було наділено повноваженням проведення перевірок дотримання розпорядниками державних коштів вимог законодавства про державні закупівлі. Однак сьогодні належне законодавство (в буквальному тлумаченні терміну „законодавства”) просто відсутнє, хоча роль АМК у цій сфері дуже значна. „Протягом 2006-2007 років Антимонопольний комітет виконував функції спеціально уповноваженого державного органу у сфері державних закупівель. І хоча вони не повною мірою притаманні конкурентному відомству, АМКУ без істотного залучення додаткових ресурсів та послаблення діяльності за іншими напрямами виконав великий обсяг роботи: розглянуто понад 49700 звернень з питань державних закупівель, погоджено або підготовлено до погодження понад 9000 тисяч окремих процедур проведення тендерів, проведено 188 перевірок з питань дотримання законодавства про закупівлі за державні кошти, розроблено та затверджено 21 нормативний акт у цій сфері”.((22)) На сьогоднішній день чинний лише Закон України „Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти", який зобов’язвав Кабінет Міністрів України затвердити Тимчасове положення про закупівлю товарів, робіт і послуг  за  державні  кошти на основі тексту Закону України  "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" в редакції, що діяла станом на 17 листопада 2004 року, за виключенням його положень, які суперечать вимогам СОТ, однак Президент України Віктор Ющенко, підписавши даний закон, подав конституційне подання до Конституційного Суду України щодо визнання Постанови Кабінету Міністрів України „Про здійснення закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти” неконституційною, і Конституційний Суд України виніс рішення визнати   таким,  що  не  відповідає  Конституції України (є неконституційним),  абзац другий  пункту  2 Прикінцевих положень  Закону  України "Про визнання  таким,  що втратив чинність, а саме  щодо забезпечення проведення  процедур  закупівлі товарів,  робіт і послуг за державні кошти,  що розпочаті до набрання  чинності  цим Законом,   на  основі   Тимчасового   положення   про    закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти  2. Визнати такими,  що не  відповідають  Конституції  України (є неконституційними), постанови Кабінету Міністрів України "Про здійснення закупівель  товарів,  робіт  і  послуг  за державні  кошти"  від  28  березня 2008 року N 274,

    Отже, 3. Абзац другий  пункту 2 Прикінцевих положень Закону  України "Про  визнання  таким,  що  втратив чинність,  Закону  України "Про закупівлю товарів,  робіт і послуг за державні  кошти", постанови Кабінету  Міністрів України "Про здійснення закупівель товарів,  робіт і послуг за державні кошти" визнані неконституційними,  втрачають чинність  з дня ухвалення Конституційним  Судом України цього рішення. ((4)) Але хоча рішення датується 09.10.2008 року на офіційному сайті ВРУ на сторінці постанови Кабінету  Міністрів  України "Про здійснення закупівель товарів,  робіт і послуг за державні кошти" (http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=274-2008-%EF) знаходиться примітка щодо того, що втрата чинності відбудеться пізніше, ще й без зазначення відповідної дати.

Цікаво те, що президент подав  подання саме щодо неконституційності постанови Кабінету Міністрів, а не Закону, що її запровадив в цілому. І тому від 09.10.2008 до 17.10.2008 маємо лише такі, що втратили чинність, акти щодо державних закупівель, і відповідно мовчання Закону щодо ролі АМКУ у цій сфері. Отже, на практиці в цей період можуть відбуватися правовідносини у сфері державних закупівель, але без їх відповідної регламентації законодавством взагалі і без регламентації безпосереднього контролю АМКУ. Однак 17.10.2008 року Кабінет Міністрів знов приймає „неконституційний” акт, який не повинен регламентувати відносини у даній сфері, але тепер у вигляді Постанови „Про затвердження Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” (треба звернути увагу на те, що тут вже немає слів „Тимчасове Положення”)від 17.10.2008, який наділяє АМК більш абстрактним порівняно із попереднім законом „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” повноваженням розроблення і організації здійснення заходів,  спрямованих на створення та розвиток конкурентного середовища у сфері закупівель; та контроль за  додержанням законодавства про захист економічної конкуренції у сфері закупівель та відсилає до інших повноважень передбачених законодавством (цікаво, чому не підзаконними актами). Однак і даний акт Кабінету Міністрів України з таким самим успіхом як і попередня Постанова може бути визнаний неконституційним на аналогічній підставі невідповідності статті 92 Конституції України.

В межах правоохоронної форми здійснюється відповідно правоохоронна функція.

Полягає у розгляді справ про  адміністративні правопорушення, розгляді  заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за  цими заявами і справами. Здійснюючи цю функцію АМК також може звертатися  до  суду  з позовами,  заявами і скаргами у зв'язку із  застосуванням  законодавства  про  захист  економічної конкуренції,  а  також  із  запитами  щодо  надання інформації про судові  справи,  що  розглядаються  цими  судами   відповідно   до законодавства про захист економічної конкуренції. Стаття 23-1 ЗУ про АМК визначає, що Органи  Антимонопольного  комітету  України,  які розглядають справу  про  надання дозволу на узгоджені дії,  концентрацію,  про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі про недобросовісну конкуренцію, до прийняття рішення по суті можуть проводити слухання у справі. Це є ще однією з форм здійснення правоохоронної функції.    Слухання можуть бути відкриті і закриті, якщо  відкрите  слухання  може  завдати шкоди інтересам держави,  осіб, які беруть участь у розгляді справи, та інших осіб або перешкодити подальшому розгляду справи. Слухання проводиться   органом   Антимонопольного    комітету України,  який  розглядає  справу,  чи  за дорученням голови цього органу одним або декількома його членами.

Органами АМК щороку розглядається  кілька десятків справ про недобросовісну конкуренцію.((1, с. 230))

Одними з найпоширеніших порушень законодавства про захист від  недобросовісної конкуренції належить дії підприємців, які можна кваліфікувати  відповідно до гл. 3 Закону як „досягнення неправомірних переваг у конкуренції та створення перешкод господарюючим суб’єктам”. Так, наприклад, територіальними відділеннями Комітету припинено неправомірні дії приватних перевізників на маршрутах загального користування в м. Запоріжжі, а також на приміському маршруті м. Ролвеньки (луганська обл.), які здійснювали перевезення пасажирів без відповідного дозвлу на такі перевезення, що призвело до отримання ними неправомірних переваг у конкуренції по відношенню до перевізників, які мають куладені договори. ((1, с. 230))

Застосування АМК і його територіальними  відділеннями карних санкцій до підприємств, які порушили законодавства про  захист від недобросовісної конкуренції, в оокремих випадках утруднюється складністю доказування складу протиправної дії. Показовим у цьому плані є дослідження АМКУ за зверненням Держкомстандаризації, метрології та серифікації України, Посольства Грузії в Україні та Антимонопольної служи Грузіх з метою виявлення фактів виробництва та реалізації та українському ринку штучно-мінералізованих вод та алкогольних напоїв з використанням зазначень грузинського походження (Боржомі, Кіндзмараулі, Хванчкара, Ахашені, Твіши, Ереті тощо). ((1, с. 231))Статистика свідчить, що протягом 2007 року на порушників законодавства про захист економічної конкуренції було накладено штрафи в загальному розмірі 11569,24 тис. грн (у 2006 році – 23472,9 тис. грн). З них 26,5 відсотка загальної суми накладено за порушення у вигляді антиконкурентних узгоджених дій суб’єктів господарювання, 39,4 відсотка – за порушення у вигляді зловживань монопольним (домінуючим) становищем, 3,9 відсотка – за порушення у вигляді недобросовісної конкуренції та 30,2 відсотка – за порушення інших видів.

За результатами розгляду 12 справ  у 2007 році органами Комітету було застосовано штрафи у розмірі понад 100 тисяч гривень. Крім того, внаслідок припинення органами Антимонопольного комітету України порушень законодавства про захист економічної конкуренції попереджені прямі втрати юридичних та фізичних осіб у розмірі понад 42,1 млн грн.((25))

нормотворча функція виражається  у таких формах : прийняття   власних   нормативно-правових   акти   у   формі розпоряджень з питань,  що належать до його  компетенції, розроблення    та    затвердження    разом    з    іншими заінтересованими     органами     державної    влади    міжвідомчих нормативно-правових актів з питань розвитку  і захисту економічної конкуренції та демонополізації економіки. Проте прийняття передбачених законодавством про захист економічної конкуренції  розпоряджень  та  рішень  за  заявами  і  справами є вже правозастосовчою функцією, оскільки дані розпорядження та рішення мають не нормативний, а індивідуально-правовий характер, так само  прийняття постанов по справах про адміністративні правопорушення, надання висновків щодо кваліфікації  дій  відповідно  до  законодавства  про  захист економічної конкуренції.

інтерпретаційна  функція полягає  в офіційному тлумаченні власних  нормативно-правових актів, наданні  рекомендацій щодо питань застосування законодавства про захист економічної конкуренції, здійснюється у формі рекомендаційних роз’яснень.

Установча функція здійснюється завдяки  утворенню   адміністративних   колегій   Антимонопольного комітету України, утворенню територіальних  відділень  та  дорадчих  органів Антимонопольного комітету України

Функції визначені правовими формами  здійснення повноважень потребують організаційного забезпечення, що здійснюється у відповідній організаційній формі (ст..12-1 ЗУ Про АМК)

Формою роботи     Антимонопольного     комітету      України, адміністративних   колегій   Антимонопольного   комітету  України, адміністративних колегій територіальних відділень Антимонопольного комітету України є їх засідання.

     Засідання Антимонопольного  комітету України, адміністративної колегії  Антимонопольного   комітету   України,   адміністративної колегії   територіального   відділення  Антимонопольного  комітету України  є  правоможним  за  умови  присутності  більшості  від їх встановленого складу.

     Розпорядження та  рішення  Антимонопольного комітету України, адміністративної  колегії   Антимонопольного   комітету   України, адміністративної      колегії      територіального      відділення Антимонопольного комітету України приймаються  шляхом  голосування більшістю голосів присутніх на їх засіданнях членів.

     Порядок діяльності    Антимонопольного    комітету   України та його органів визначається  актами законодавства а також  регламентами цих органів, що  затверджуються Антимонопольним  комітетом України.

Прикладом вираження матеріально-технічної  форми діяльності АМК є повноваження видавати   свої   друковані   органи,   офіційні  видання ,(збірники) актів законодавства про захист економічної конкуренції, вести  електронну сторінку в мережі Інтернет,що є інформаційним забезпеченням діяльності АМК.

Треба також зробити акцент на виключній  компетенції АМК як вищого колегіального  органу по відношенню до інших органів  АМК, вона визначається ст.. 13 ЗУ про  АМКУ, і має особливості, які можуть належати лише вищому органу у даній ієрархії усіх органів АМК через його завдання координації роботи нижчестоящих органів, контролю за їх діяльністю та прийняття найважливіших рішень щодо реалізації антимонопольної політики держави (наприклад, надання  дозволу або заборона узгоджених дій, затвердження власних нормативно-правових актів, офіційне  тлумачення  власних  нормативно-правових актів і надання   рекомендаційних   роз'яснень, затвердження  Положення   про   територіальне  відділення Антимонопольного комітету України, затвердження  звітів  про   діяльність   Антимонопольного комітету України для подання їх Верховній Раді України).

Внутрішньо організаційна будова АМК 

Загальні риси Системи органів Антимонопольного комітету України визначаються у ст. 6 ЗУ про АМК.

     Антимонопольний комітет України утворюється у складі  Голови та  десяти  державних уповноважених.     З числа державних уповноважених призначаються два перших заступники  та  три заступники  Голови  Антимонопольного комітету України.       Антимонопольний комітет    України    утворює   територіальні відділення.      Антимонопольний комітет    України   і   його   територіальні відділення становлять систему органів Антимонопольного  комітету України, яку очолює Голова Комітету.     Антимонопольний    комітет    України,   його   територіальні відділення   є   юридичними  особами,  мають  поточні  та  вкладні (депозитні)  рахунки  в  установах  банку,  печатки із зображенням Державного  герба України та своїм найменуванням.      Антимонопольний   комітет  України,  адміністративні  колегії Антимонопольного   комітету   України,    державні    уповноважені Антимонопольного   комітету   України,   адміністративні   колегії територіальних  відділень  Антимонопольного  комітету  України   є органами  Антимонопольного  комітету України.

Згідно ч. 1 п. 12 ст. 85 Конституції  України Голова АМК призначається  ВРУ за поданням Прем’єр-Міністра України(ЗУ про АМК у ч. 1 ст. 9 суперечить КУ і тому не застосовується, оскільки КУ має найвищу юридичну силу, п. 1 розділу ХV КУ, Перехідні положення). Згідно ч. 2 ст. 9 ЗУ про АМК Строк повноважень  Голови  Антимонопольного  комітету України становить  сім  років. Голова Антимонопольного комітету України не може  призначатися  на  цю посаду більше ніж на два строки підряд.

Після закінчення строку повноважень  Голова  Антимонопольного  
комітету   України   продовжує   виконувати   свої   обов'язки  до  
призначення нового Голови.  
     Голова Антимонопольного комітету України може бути звільнений  
з  посади  у разі вчинення ним злочину та у зв'язку з неможливістю  
виконання  обов'язків  за станом здоров'я. Голова Антимонопольного  
комітету  України  має право заявити про свою відставку Президенту  
України.  Припинення повноважень Голови Комітету не тягне за собою  
складання  повноважень  державними уповноваженими Антимонопольного  
комітету   України.

Голова АМК, очолює Антимонопольний  комітет  України  та  спрямовує  його  
діяльність,   головує   на  засіданнях  Антимонопольного  комітету  
України;  здійснює організацію кадрового, фінансового забезпечення діяльності АМК,      

     утворює територіальні  відділення в межах кошторису,  тимчасові  
адміністративні  колегії  Антимонопольного  комітету  України  для  
розгляду  питань,  що  належать  до  компетенції  Антимонопольного  
комітету  України;       видає накази, затверджує положення, інструкції та інші акти,  
обов'язкові  для  працівників Антимонопольного комітету України та  
його  територіальних  відділень;  здійснює представницькі повноваження, нормотворчі,         затверджує   структуру   Антимонопольного  комітету  України; На сьогоднішній день АМК має таку структуру ((24))