Проблеми та перспективи розвитку домогосподарств

Водночас в  найбільш заможних домогосподарствах  десятого дециля середньомісячна вартість харчування однієї особи становила 584 грн. (у2004 р. — 442 грн.), що в 2,4 раза (2,2) вище від середньомісячної вартості нормативного набору продуктів харчування.

Випереджальне зростання в 2005 р. порівняно з 2004 реальних наявних доходів населення  порівняно зі споживчими цінами на продовольчі товари (відповідно 118,9 проти 116,6%) сприяло підвищенню споживчих можливостей населення в забезпеченні належного рівня харчування. Відбулося деяке поліпшення структури харчування: зросло на 5—17% споживання в домогосподарствах продуктів, багатих на вітаміни та білки (яєць, фруктів, ягід, горіхів, винограду, риби і рибопродуктів, м'яса та м'ясопродуктів, молока та молокопродуктів, овочів і баштанних). Споживання цукру, олії та інших рослинних жирів залишилося на рівні 2004 р. Скоротилося споживання картоплі на 5%, хліба і хлібних продуктів — на 1 %.

Домогосподарства з дітьми до 18 років направляли на харчування дещо меншу частку всіх сукупних витрат, ніж домогосподарства без дітей (58 проти 59%), але вартість (7,4 грн.) та калорійність (2943 ккал) спожитих за добу однією особою продуктів були значно меншими — відповідно в 1,5 та в 1,4 раза.

Споживання  майже всіх основних продуктів харчування однією особою в багатодітних було значно нижчим, ніж в домогосподарствах  з однією дитиною: фруктів, ягід, горіхів, винограду, м'яса і м'ясопродуктів, риби і рибопродуктів, яєць, цукру, овочів і баштанних — на 22—52%, олії та інших рослинних жирів — на 13, молока і молочних продуктів — на 10%. При цьому середньодушове споживання хліба та хлібопродуктів в домогосподарствах, які виховують трьох і більше дітей, було на 12%, а картоплі — на третину вищим, ніж з однією дитиною.

Підсумки опитування домогосподарств щодо самооцінки рівня  своїх доходів, проведеного в  січні 2006 p., засвідчили зростання можливостей  домогосподарств поліпшувати раціон харчування дітей. Частка домогосподарств з дітьми, яка через нестачу коштів не могла давати дітям в достатній кількості фрукти чи соки, становила 4% (порівняно з 2004 р. зменшилася в 1,3 раза), ласощі хоча б раз на тиждень — 3% (в 1,5), їжу або гроші на харчування в школі — 2% (в 1,5 раза).

Дещо зросли можливості домогосподарств щодо включення  до їхнього раціону харчування м'ясних  або рибних продуктів хоча б двічі  на тиждень. Частка респондентів, які  повідомили, що через низький рівень доходів вони не могли дозволити  хоча б двічі на тиждень споживати ці продукти, становила 4% і порівняно з 2004 р. зменшилась на один відсотковий пункт. Аналогічна тенденція спостерігалася серед усіх груп домогосподарств, за винятком домогосподарств з трьома та більше дітьми. При цьому серед багатодітних частка таких була майже в 4 рази вищою, ніж серед домогосподарств з однією дитиною (14 проти 4%).

Домогосподарства  з середньодушовими сукупними витратами, нижчими від прожиткового мінімуму, витрачали на харчування майже дві  третини всіх сукупних витрат. Вартість і калорійність добового раціону однієї особи цієї групи становила 6,2 грн. та 2908 ккал (у 2004 р. — 4,9 грн. та 2976 ккал).

До добового раціону домогосподарств з дітьми, домогосподарств, у складі яких є  молоді сім'ї, та домогосподарств із середньодушовими сукупними витратами, нижчими від прожиткового мінімуму, входили продукти, вміст білків в  яких менший від норми для працездатних осіб. Зберігалася диференціація в споживанні продуктів харчування між домогосподарствами найменш забезпеченого першого дециля з середньодушовими сукупними витратами на місяць, нижчими від прожиткового мінімуму, та найбільш заможними домогосподарствами, що складають десятий дециль.

Останні спрямовували на харчування порівняно з домогосподарствами найменш забезпеченого першого  дециля і домогосподарствами, середньодушові місячні сукупні витрати яких були нижчими від прожиткового мінімуму, відповідно в 1,5 та 1,4 раза меншу частку всіх сукупних витрат (46%), а вартість (19,2 грн.) спожитих однією особою за добу продуктів була вищою відповідно в 4,6 і 3,1 раза, калорійність (5113 ккал) — в 2,2 і 1,8 раза.

Збереглася  тенденція до поступового зростання  в структурі сукупних витрат грошової частини. У 2005 р. грошові витрати становили 89% сукупних витрат домогосподарств, що на 1,4 в.п. більш ніж у 2004 р. Грошові кошти домогосподарства переважно направляли на задоволення споживчих потреб. Частка споживчих витрат становила 90%, що на 1,6 в.п. менш ніж у 2004 р.

У структурі  грошових витрат частка, яку домогосподарства витрачали на купівлю продовольчих товарів та оплату харчування поза домом, становила 57%, у міських — 59, сільських — 51 (у 2004 р. — відповідно 58, 60 та 54%). Домогосподарства з дітьми в середньому на одну особу на місяць витрачали на ці цілі 194 грн., що в 1,5 раза менш ніж домогосподарства без дітей.

Випереджальне зростання наявних реальних доходів  населення порівняно зі споживчими цінами на непродовольчі товари (105,1%) та послуги (110,7%) сприяло зростанню їхньої доступності для домогосподарств. У 2005 р. обсяги продажу непродовольчих товарів в порівнянних цінах зросли на 28%, а обсяг реалізованих населенню послуг — на 18%.

На купівлю  непродовольчих товарів та послуг (без витрат на харчування поза домом) домогосподарства щомісяця спрямовували 30% сукупних витрат (у 2004 р. — 31%). На утримання житла (включаючи поточний ремонт), воду, електроенергію, газ, інші види палива пересічне домогосподарство витрачало майже кожну дванадцяту гривню (у 2004 р. — кожну десяту), на оновлення гардеробу, як і раніше, — 6%, інші напрями споживання (придбання меблів, побутової техніки, предметів домашнього побуту, освіту, охорону здоров'я, відпочинок і культуру, транспорт тощо) — від 1 до 3% сукупних витрат [32, c. 7].

Споживчі витрати  на ці цілі міських домогосподарств  в 1,6 раза перевищували аналогічні витрати  в сільських домогосподарствах.

На купівлю  непродовольчих товарів та отримання  послуг домогосподарства з групи найменш забезпечених першого дециля направляли майже чверть усіх сукупних витрат, що відповідно на 4 та 9 в.п. менш ніж в домогосподарствах із середньодушовими сукупними витратами, нижчими від прожиткового мінімуму, та в найбільш забезпечених домогосподарствах десятого дециля.

Незважаючи  на позитивні зрушення в самооцінці домогосподарствами своїх споживчих  можливостей, за результатами опитування в січні 2006 р. майже кожні два  з п'яти (у січні 2005 р. — майже  половина) домогосподарств повідомили про недостатність рівня своїх доходів для задоволення потреб у непродовольчих товарах та послугах.

Підсумки опитування домогосподарств щодо наявності  в них товарів тривалого користування, проведеного у жовтні 2005 p., засвідчили, що порівняно з підсумками аналогічного опитування 2004 р. забезпеченість домогосподарств деякими товарами, зокрема, холодильниками, пральними машинами, музичними центрами, відеомагнітофонами, пилососами та кольоровими телевізорами дещо поліпшилася.

Відбулися позитивні  зрушення в оцінці населенням рівня доступності послуг охорони здоров'я та придбання товарів фармацевтичного ринку. За результатами опитування домогосподарств у жовтні 2005 p., частка домогосподарств, які повідомили про випадки неможливості задовольнити потреби в отриманні медичної допомоги, зменшилася з 17 до 13%.

Серед домогосподарств, у складі яких були особи, які потребували  медичної допомоги, але не змогли її отримати, 78% (у 2004 р. — 84%) повідомили про  випадки неможливості придбання  потрібних, але занадто дорогих  ліків. Залишаються проблеми з доступністю послуг лікарів. Майже всі домогосподарства, що були змушені відмовитися від проведення медичних обстежень, відвідування стоматолога, протезування, отримання лікувальних процедур, придбання потрібного медичного приладдя, зазначали, що причиною їхньої недоступності була висока вартість.

У структурі  сукупних витрат оплата житла, комунальних  продуктів та послуг (з урахуванням  суми безготівкових пільг і субсидій) становила 6%, або 79 грн. на місяць (у 2004 р. — 8%, або 70 грн.). Міське домогосподарство на такі цілі в середньому щомісяця витрачало 94 грн., сільське — 46 грн.

Розмір отриманих  пільг та субсидій (готівкових та безготівкових) на оплату житла, комунальних продуктів  та послугу розрахунку на пересічне  домогосподарство становив 7 грн. на місяць, у тому числі серед міських домогосподарств — 8, сільських — 6 грн. [37, c. 193].

Найменш забезпечені  домогосподарства першого дециля та домогосподарства з витратами, нижчими  від прожиткового мінімуму, направляли на оплату житла, комунальних продуктів та послуг більшу частку своїх сукупних витрат, ніж заможні: відповідно по 8% проти 5% в домогосподарствах десятого дециля.

За даними опитування, залишилася вагомою частка домогосподарств, житлові умови яких не відповідають належним: житлова площа двох з п'яти домогосподарств була меншою від санітарної норми (13,65 м2 на одну особу). Незалежно від місця проживання кожне п'яте домогосподарство, як і раніше, було незадоволене або дуже незадоволене своїми житловими умовами.

Свої потреби  домогосподарства задовольняли за рахунок  ресурсів, що надходили з різних джерел. Середньомісячні сукупні  ресурси одного пересічного домогосподарства в 2005 р. становили 1321 грн., міського — 1350, сільського — 1260 грн., що на 45% більш  ніж у 2004 р. по кожній з цих груп; у середньому на одного члена домогосподарства — відповідно 506 грн., 529 та 458 грн.

Відбувалися позитивні  зміни в структурі формування ресурсів домогосподарств. Зросла частка грошових доходів у структурі  сукупних ресурсів домогосподарств з 85% у 2004 до 86% у 2005 р. У міських домогосподарствах вона зросла на 0,9 в.п. (90%), у сільських — на 2 в.п. (79%).

Основним джерелом надходження ресурсів у домогосподарство залишилася оплата праці, частка якої становила майже половину всіх сукупних ресурсів.

Пенсії, стипендії  та соціальні допомоги (включаючи  готівкові та безготівкові пільги і  субсидії) становили чверть сукупних ресурсів пересічного домогосподарства, доходи від особистого підсобного домогосподарства та від самозаготівель — майже дев'яту частину. Частка допомог від родичів та інших осіб (грошова допомога та грошова оцінка допомоги продовольчими товарами) становила 7%. Дещо зросла (на 0,5 в.п.), але залишалася низькою частка доходів від підприємницької діяльності та само зайнятості (5%).

Значні розбіжності  мали структури формування сукупних ресурсів міських та сільських домогосподарств. Три п'ятих сукупних ресурсів міських  домогосподарств становили доходи від зайнятості (їхня частка порівняно  з 2004 р. зросла на 1,3 в.п.), 22% — пенсії, стипендії та соціальні допомоги, надані готівкою (у 2004 р. — 21%), 3% — доходи від особистого підсобного господарства (4%). У формуванні сукупних ресурсів сільських домогосподарств відбулися позитивні структурні зрушення: частка доходів від зайнятості (31 %) перевищила значення традиційно найбільш вагомого джерела ресурсів для цієї групи домогосподарств — доходів з особистого підсобного господарства (28%). Суттєвим джерелом надходжень продовжували залишатися пенсії, стипендії та соціальні допомоги, надані готівкою, частка яких зросла на 3 в.п. і становила 28%.

У домогосподарствах  з дітьми три п'ятих ресурсів формували, як і в 2004 p., доходи від зайнятості, сьому частину — пенсії, стипендії, соціальні допомоги, частка яких зросла порівняно з 2004 р. на 1,8 в.п. Частка доходів від особистого підсобного господарства та від самозаготівель зменшилась на 1,1 в.п. і становила дев'яту частину сукупних ресурсів. У домогосподарствах без дітей 43% ресурсів становили доходи від зайнятості (в 2004 р. — 42%), пенсії, стипендії та соціальні допомоги, як і в 2004 p., — 34%, десяту частину — доходи від особистого підсобного господарства (11%).

У домогосподарствах  з середньодушовими витратами, нижчими  від прожиткового мінімуму, більш  як чверть ресурсів формувалася за рахунок пенсій, стипендій та соціальних допомог, наданих готівкою. Восьму частину їхніх ресурсів становили доходи від особистого підсобного господарства [25, c. 126-127].

Частка пільг  та субсидій на оплату житла, комунальних  послуг (готівкою та безготівкових) у сукупних ресурсах домогосподарств із середньодушовими сукупними витратами на місяць, нижчими від прожиткового мінімуму, становила 0,5%, першого та останнього децилів — відповідно 0,3 та 0,4%. Проте суми пільг та субсидій, одержаних у середньому одним домогосподарством з витратами, нижчими від прожиткового мінімуму, та з групи 10% найменш забезпечених, були відповідно в 1,4 та в 2,3 раза меншими, ніж в групі заможного населення.

Пільги на оплату послуг транспорту, зв'язку, санаторно-курортних  путівок, на купівлю ліків, лікування, зубопротезування становили в сукупних ресурсах домогосподарств з середньодушовими сукупними витратами на місяць, нижчими від прожиткового мінімуму, 0,4%, першого дециля — 0,2, а серед найбільш заможних домогосподарств останнього дециля — 1,1%. Вартість цих пільг, одержаних у середньому одним заможним домогосподарством, перевищувала відповідні показники серед домогосподарств із середньодушовими сукупними витратами на місяць, нижчими від прожиткового мінімуму, та найменш забезпечених домогосподарств у 4,8 та 13,1 раза [30, c. 5].

Середньомісячні сукупні витрати одного домогосподарства у І півріччі 2006р. склали 1397 грн., що на 21% більше, ніж у відповідному періоді минулого року. Міське домогосподарство витрачало в середньому за місяць 1464 грн., сільське – 1249 грн. В середньому на одного члена домогосподарства сукупні витрати становили 537 грн. на місяць, в міських домогосподарствах – 576 грн., в сільських – 454 грн. Рівень середньомісячних сукупних витрат однієї особи перевищив рівень прожиткового мінімуму на 16% (у січні – червні 2005р. – на 4%). Слід відзначити, що темп росту середньодушових сукупних витрат у I півріччі 2006р. порівняно з аналогічним періодом 2005р. суттєво перевищив індекс споживчих цін за цей період: відповідно 121,9% проти 108,4%.