Сутність тіньової економіки

 

Поряд із загальним покращенням  підприємницького клімату завдяки дерегулюванню та зниженню фіскального навантаження слід вжити комплекс спеціальних заходів, які стимулюватимуть процеси детінізації. Необхідно запровадити на перехідний період політику амністії тіньового капіталу некримінального походження через відкриття йому шляхів для легального інвестування.

 

З метою подолання негативних наслідків процесу тінізації економіки України, значного зменшення його рівня необхідно розробити та реалізувати низку заходів щодо протидії тінізації.

 

1. Заходи з детінізації економіки:

 

— "амністія" капіталів некримінального походження, в першу чергу тих, що спрямовуються в інноваційну сферу та інші суспільно значущі та пріоритетні сектори;

 

— запровадження податкових стимулів до нагромадження та інвестування коштів в інноваційний сектор юридичними особами, які пропонується надавати за фактичними результатами діяльності;

 

— звуження фінансової бази тіньового господарювання шляхом зменшення  рівня оподаткування фізичних осіб на величину документально підтверджених коштів, витрачених на розвиток людського капіталу (освіта, підвищення кваліфікації тощо;

 

— реальне і радикальне спрощення погоджувальних та дозвільних процедур щодо здійснення підприємницької діяльності, особливо в інноваційній сфері;

 

— впровадження наявних  теоретичних розробок з виявлення  напівлегальних фінансово-промислових  угруповань та ліквідації виявлених схем іллегалізації капіталу;

 

— обов'язкове обґрунтування  джерел походження грошових коштів при  купівлі товарів, вартість яких перевищує певну заздалегідь визначену суму (житла, земельних ділянок, транспортних засобів та предметів розкоші);

 

— залучення до реалізації стратегії легалізації представників  міжнародних організацій, спеціалізованих  на протидії нелегальному господарюванню, та громадянського суспільства;

 

— запровадження у навчальних планах усіх економічних спеціальностей дисциплін "Тіньова економіка" та "Економічна безпека підприємницької діяльності".

 

2. Заходи щодо декриміналізації  економіки:

 

— віднесення до переліку кримінальних злочинів "незаконного збагачення", що передбачено ст. 20 Конвенції ООН проти транснаціональної організованої злочинності;

 

— ратифікація Конвенції  про корупцію у контексті кримінального права;

 

— створення Національного  бюро розслідувань;

 

— реформування системи  звітності правоохоронних органів  відповідно до стандартів розвинених країн;

 

— узгодження повноважень  та контрольно-ревізійних функцій Державного комітету фінансового моніторингу, правоохоронних органів (МВС, Служби безпеки  України, Генеральної Прокуратури, Державної податкової адміністрації) у сфері легалізації тіньових капіталів;

 

— розробка комплексної  теоретико-методичної бази визначення обсягів та протидії кримінальній та тіньовій активності;

 

— активізація участі в  міжнародній системі протидії іллегалізації  економічної діяльності на різних рівнях міжнародного співробітництва.

 

Реалізація зазначених та інших заходів з подальшої  детінізації економіки сприятиме  не лише формуванню повноцінного ринкового  середовища, розвитку економіки, легалізації  капіталу, процесу демократизації економіки  і суспільства в цілому, а й  значному підвищенню конкурентоспроможності економіки та усуненню реальних загроз національній безпеці держави [6, c. 11-12].

 

 

Висновки

 

Тіньова економіка, маючи  об'єктивний характер, існує в будь-яких країнах світу. Якщо у високорозвинених країнах поведінка суб'єкта тіньової економічної діяльності пояснюється девіацією від норми, то в трансформаційних економіках крім девіації від норми, девіацією в межах норми, тобто причиною останньої є "прогалини" у чинному законодавстві, що дають можливість виходити у "тінь", не порушуючи чинного законодавства, прикладом цього може бути рейдерство. Отже, рішення про опортуністичну поведінку суб'єкт приймає на підставі співвідношення "чисті витрати - вигоди", тому тіньова економічна діяльність, маючи менші трансакційні витрати дає можливість отримати більшої вигоди. Збільшувати трансакційні витрати у тіньовому секторі економіки може вірогідність бути покараним за девіантну поведінку. Такий підхід дає можливість концептуально вирішити проблему створення інституційного середовища у трансформаційних системах за рахунок детінізації економіки, яка б створила більш вигідні умови працювати відкрито (легально), максимізуючи прибутки без девіантної поведінки.

 

Виходячи з твердження О. Й. Пасхавера щодо того, що тіньова  економіка є породженням маргіналізації суспільства або тіньова економіка  стає причиною маргіналізації суспільства  в Україні, хочеться зазначити наступне. Дійсно, перші дослідники тіньової економіки, зокрема К. Харт, виходили з того, що насправді причиною тінізації суспільства була маргіналізація, але, як з'ясувалося пізніше, тіньова економіка існує та розвивається і в розвинених країнах світу. Це дало підстави зробити висновок, що умовою поширення тінізації є не стільки маргіналізація суспільства, скільки недосконалість ринкових відносин, що проявляється в суперечливому та стихійному їх характері, а також завдяки можливості тіньової економіки пристосовуватись до нових умов, її мобільності та маловитратності.

 

Поширення і масштабність тіньової економіки в Україні  зумовлюється відсутністю усталених  норм і правил економічної діяльності, їхніми постійними змінами та невідповідностями  вимогам часу. Отже, вигідніше працювати  в "тіні". Така ситуація призвела до інституціоналізації тіньової економіки  в Україні, яка представлена закріпленням поведінки суб'єктів тіньового  сектору в певні організаційно  стійки форми, що визнаються всіма учасниками такої діяльності. Тому потрібно проводити з боку держави виважену соціально-економічну політику, яка має включати заходи з детінізації економіки.

 

Говорячи про детінізацію  економіки, необхідно згадати про  структурні елементи тіньової економіки. Їх ми виділяємо три: неформальна, прихована  і підпільна (кримінальна). Неформальна економіка - це сегмент тіньової економіки, що виявляється в дозволеній, але формально не зареєстрованій, а отже не включеній до статистичної звітності економічній діяльності. Ця частина тіньової економіки в Україні виконує роль амортизатора, оскільки створює робочі місця та виробляє товари, які доступні для споживання найбіднішим верствам населення. Це той позитив, який у нестабільних політичних, економічних і соціальних умовах дає можливість для виживання найбіднішим верствам населення. Прихована економіка - легальна економічна діяльність, яка частково або зовсім не фіксується у статистичній звітності, а отже через приховування доходів ухиляється від оподаткування. Ця частина тіньової економіки хоча й носить аморальний характер, але загрози суспільству не несе. Вона носить вимушений характер, пов'язана з виживанням і розвитком власного бізнесу. Підпільна (кримінальна) економіка - це частина тіньової економіки, яка здійснюється навмисно, спрямована на збагачення, носить антисоціальний характер і більшою мірою є предметом дослідження правознавців. На наш погляд, подоланню і викоріненню підлягає лише підпільна (кримінальна) складова. Це може відбутися за рахунок адміністративно-каральних методів з метою оздоровлення української економіки. Щодо неформальної і прихованої частин тіньової економіки, які не мають кримінального джерела походження, то їх можна легалізувати безкарно виводячи доходи у легальну економіку з метою її зростання. Тому, з нашої точки зору, детінізації стосується лише неформальна і прихована частини тіньової економіки, оскільки детінізація економіки - це створення такого інституційного середовища, де були б гарантовані права і визначеність прав власності, де тіньова економіка була б неефективною. Тому для цього потрібно застосовувати методи стимулюючого характеру, а не репресивного

В умовах інформаційного суспільства  до якого ми прагнемо, вже існує  таке поняття як комунікаційна тінь - економічна діяльність, що зумовлена  новітніми технологічними досягненнями, яка не лише не підпадає під дію чинного законодавства та обліку офіційною статистикою, але подібно до факторів "третьої хвилі" (Е. Тоффлер) не може бути оцінена за якимось вже знаним механізмом ціноутворення, а отже і податкові надходження з такої діяльності складно визначити. Вона пов'язана з Інтернет-мережею де усе, що купується і продається дуже складно піддається обліку і контролю.

 

Список використаної літератури

 

1. Варналій З. Шляхи  детінізації економіки України  та ії особливості //Банківська  справа. - 2007. - № 2. - C. 56-66

 

2. Засанська О.В. Теоретичні  основи боротьби з тіньовою  економікою //Актуальні проблеми  економіки. - 2009. - № 5. - C. 76-84.

 

3. Засянська О.В. Теоретичні  основи боротьби з тіньовою  економікою // Актуальні проблеми  економіки. - 2009. - № 5. - С. 76-84.

 

4. Зверькова Н. Фінансовий  моніторинг як захід протидії  тіньовій економіці в Україні  //Підприємництво, господарство і право. - 2008. - № 2. - C. 8-10

 

5. Звєрькова Н. Деякі  питання визначення понять "тіньова  економіка", "детінізація економіки"  та "протидія тіньовій економіці" //Підприємництво, господарство і право. - 2008. - № 1. - C. 92-96.

 

6. Зянько В.В. Тіньові  доходи та шляхи їх зменшення  в Україні //Вісник Вінницького  політехнічного інституту. - 2008. - № 1. - C. 8-13.

 

7. Лопатін О.К. Макроекономічна  модель тіньової економіки України  //Актуальні проблеми економіки. - 2008. - № 10. - C. 125-135

 

8. Мазур І. Фінансова  глобалізація як один з основних  чинників тінізації світового господарства //Вища школа. - 2008. - № 2. - C. 34-45.

 

9. Мотріков В. Тіньові  ціни в економічній теорії //Економіка  України. - 2007. - № 8. - C. 46-51

 

10. Предборський В. Тінізаційний  потенціал глобальних відносин  наднаціонального рівня та стратегія його обмеження //Підприємництво, господарство і право. - 2007. - № 5. - C. 167-172.

 

11. Предборський В. Транснаціональна  тіньова економіка як активний  тінізатор національного економічного  простору// Підприємництво, господарство і право. - 2007. - № 6. - C. 159-163.

 

12. Прилипко Ю.І. Методичні  підходи до визначення обсягів тіньової економіки у сільському господарстві //Статистика України. - 2007. - № 2. - C. 13-19.

 

13. Прилипко Ю.І. Модифікації  фінансового методу оцінки тіньової  економіки //Статистика України. - 2009. - № 1. - C. 4-9

 

14. Прилипко Ю.І. Удосконалення  деяких методів оцінки обсягів  тіньового сектору //Статистика  України. - 2008. - № 1. - C. 16-25Харазішвілі  Ю. Тіньова економіка України  у розрізі основних видів діяльності //Статистика України. - 2006. - № 4. - C. 38-45.

 

15. Тенденції тіньової  економіки в Україні (за 2008 рік) № 30. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.me.kmu.gov.ua.

 

16. Тіньова економіка:  сутність, особливості та шляхи  легалізації : монографія / за ред. З.С. Варналія. - К. : Вид-во НІСД, 2006. - 576 с.

 

17. Шарікова О. В. Економічні  наслідки тінізації економічної  системи/ О. В. Шарікова //Економіка.  Фінанси. Право. - 2009. - № 1. - C. 3-6.

 

18. Шелест В. В. Тіньові  фінансові операції: види та шляхи  запобігання //Актуальні проблеми  економіки. - 2007. - № 3. - C. 190 - 195.