Амортизаційна політика підприємства

У теорії і практиці економічного аналізу провідними економістами вважається, що критичним значенням  для зношеності основних засобів  є 0,5 [7]. Тобто, як тільки основні засоби в процесі амортизації загублюють 1/2 своєї первинної вартості, підприємство повинне почати інвестиційний процес. Швидкість повернення інвестованого капіталу може бути охарактеризована таким показником як термін, за який при даному методі амортизації відбувається реновація половини первинної балансової вартості майна.

З урахуванням  одержаних розрахунків керівництву ПАТ "Сумиобленерго" необхідно кардинальним чином переглянути свою амортизаційну політику і затвердити як методи амортизації методи прискореного відшкодування вартості засобів, вкладених в активи. В зв'язку з цим, доцільно упровадити для виробничого устаткування (верстатів) метод прискореного зменшення залишкової вартості. Це дозволить достатньо швидко сформувати ресурси для розширення і оновлення виробничих потужностей підприємства. Для необоротних активів загальногосподарського і адміністративного призначення використовувати метод прямолінійного списання частини, що амортизується. Для персональної і комп'ютерної техніки, у зв'язку з високою швидкістю її морального старіння застосовувати кумулятивний метод амортизації. Диверсифікація методів амортизації в діяльності підприємства дозволить максимально використовувати переваги того або іншого методу, а також сформувати достатні ресурси для оновлення складу основних засобів публічного акціонерного товариства "Сумиобленерго".

3. Удосконалення амортизаційної  політики на підприємстві

1. Вплив амортизаційної політики підприємства на формування фінансового результати його діяльності

В умовах формування ринкових відносин, переміщення інвестиційної діяльності із центральних джерел до децентралізованих призвело до зменшення інвестиційних коштів суб’єктів підприємницької діяльності. Тепер головним джерелом здійснення реальних інвестицій стають власні кошти підприємств, серед яких найбільша частка припадає на амортизаційні відрахування.

За допомогою  амортизації реалізується швидкість  звороту основних засобів, інтенсифікується процес їх відтворення, реалізується технічна та виробнича політика на підприємстві.

Проведена на підприємстві амортизаційна політика впливає не тільки на рівень фізичного і морального зносу основних засобів, технічний рівень і ефективність виробництва, а й на величину податкових платежів, а отже, і на фінансові результати роботи підприємства. У зв’язку з цим підприємству необхідно проводити таку амортизаційну політику, яка була б дозволяла мінімізувати податкові платежі, збільшити прибуток і поліпшити його фінансовий стан [17].

На величину амортизаційних відрахувань впливають  такі фактори, як первісна (відновна) вартість основних засобів, термін їх корисного використання, методи нарахування амортизаційних відрахувань.

У свою чергу, нарахована сума амортизаційних відрахувань визначає величину податку на прибуток та податку  на майно підприємства. Причому податок  на майно підприємства впливає на розмір податку на прибуток. Всі ці показники перебувають у тісному єдності та взаємозв’язку. Зміна одного з них неминуче викликає ланцюжок подальших коливань, які впливають на фінансові результати діяльності підприємства. Таким чином, проводячи активну амортизаційну політику, підприємство отримує можливість ефективного управління формуванням власних фінансових ресурсів [5].

Механізм прискореної  амортизації впливає не тільки на величину податку на прибуток, але  і на податок на майно підприємства, оскільки в цьому випадку залишкова вартість основних виробничих запасів зменшується більш швидкими темпами в порівнянні з лінійним способом.

На величину податкових платежів та фінансові результати діяльності підприємства впливають такі чинники:

• скорочення строків корисного використання активів в рамках інтервалів, передбачених амортизаційними групами основних засобів;
• продаж зайвого майна;
• вибуття майна з причини фізичного і морального зносу.

Підприємство, встановлюючи строк корисного використання основних засобів для цілей оподаткування (можливо і для цілей бухгалтерського обліку), виходить з тривалості цього терміну, визначеного в амортизаційних групах. Але в кожній групі є свій певний інтервал тривалості терміну використання активу. Таким чином, вже при встановленні цього терміну підприємство зумовлює отримання більших або менших вигод від експлуатації відповідного активу.

Рух майна, що амортизується у вигляді його реалізації, списання з причини фізичного і морального зносу, ліквідації у зв’язку з надзвичайними ситуаціями також впливає на фінансові результати діяльності підприємства. Як відомо, податок на майно організацій вводився в тому числі і з метою оптимізації складу і структури використовуваного майна. Він зацікавлює підприємства в списанні непридатного, незадіяного і малоефективного в експлуатації майна, і в першу чергу машин та обладнання [4]. 

Проведена на підприємстві амортизаційна політика має суттєвий вплив на базу оподаткування як з  податку на прибуток, так і з  податку на майно. Мінімізація податкових платежів не є кінцевою метою амортизаційної політики підприємства, хоча вона може прагнути до цього. Разом з тим реалізація амортизаційної політики повинна служити метою збільшення доходів власників і максимізації вартості підприємства.  Кожне підприємство повинне проводить моніторинг та оцінку реалізованої амортизаційної політики з тим, щоб підвищити її ефективність.

2. Світовий досвід формування амортизаційної політики підприємств

Можливість  формування ефективної амортизаційної політики та її адаптація до конкретних умов діяльності залежать від рівня лібералізації державної амортизаційної політики і тих економічних умов, які диктує ринкова економіка в цілому. Процес визначення меж індивідуалізації амортизаційної політики підприємства, який тільки починає свій розвиток у країнах з транзитивною економікою,  пройшов початковий період свого становлення та зміцнів у розвинутих країнах світу.

Світовий досвід державної амортизаційної політики визначає пріоритетний напрям стимулювання відтворювальної діяльності підприємств –  застосування системи прискореної амортизації,  яка почала використовуватися у світі з кінця 30-х рр. ХХ ст.  На практиці, після введення прискореної амортизації,  виробники будь-якої продукції (за винятком предметів розкоші) могли використовувати діючу систему. Використання цих привілеїв означало не тільки зниження податкових виплат у результаті прискореної амортизації,  а й у багатьох випадках зростання валового доходу від продажу повністю амортизованих потужностей,  які обкладалися податками за зниженою ставкою. Наприклад, така система прискореної амортизації стимулювала розвиток промисловості в Сполучених Штатах Америки [10].

Стимулювання  відтворення основних фондів у Великобританії здійснювалось за рахунок дозволу  в податковому законодавстві в перший рік експлуатації обладнання списувати 55% його вартості, а в цілому за перші три роки експлуатації – 75% [9]. При цьому вартість основних засобів (далі – ОЗ), що використовуються для наукових досліджень у промисловості, може бути списана повністю протягом першого року експлуатації.  Загалом питання,  пов’язані з амортизацією,  визначаються в стандарті SSAP 12, який передбачає, що амортизація має здійснюватись систематично протягом очікуваного терміну служби активу, причому норми амортизації мають бути реалістичними. Управління податкових зборів Великобританії встановлює стандартні податкові відрахування і відхиляє власні норми амортизації на будівлі та споруди. В усіх інших випадках застосовуються норми амортизації, виходячи з терміну експлуатації від 7,5 до10–12,5 років і вище, залежно від виду і типу ОЗ.

З метою стимулювання прогресивних структурних зрушень  у Франції передбачається для  нових заводів, машин і обладнання, крім п’ятирічного терміну амортизації, ще й можливість у перший рік експлуатації списання їх вартості за методом зменшення залишку за подвоєною нормою порівняно з рівномірним методом (тобто 40%). Що стосується ОЗ,  які були придбані для заміни застарілих та модернізації виробництва в цілому, то для цього існує можливість списання 10%  їх вартості у перший рік експлуатації та подальше нарахування амортизації за методом “зменшення залишку” за подвійною нормою.  Тобто французька система амортизації виступає класичним прикладом застосування комбінованого способу прискорення амортизації,  який дає змогу скоротити амортизаційний період з паралельним використанням спеціальних методів нарахування амортизації [23].

Найбільш лібералізованою  можна вважати канадську амортизаційну  політику, яку ще називають “системою  меж”.  Таку назву вона отримала тому, що всі основні засоби розподілені на групи,  для кожної з яких встановлений мінімум і максимум щорічних відрахувань. Підприємець може змінювати з року в рік рівень амортизаційних відрахувань у межах вказаних лімітів.  Основні засоби там поділені на 17 основних класів,  у межах яких річні норми амортизаційних відрахувань можуть змінюватися від 4 до 100%. Крім того, треба зазначити, що розвинуті країни Західної Європи і Японія відшкодовують вартість основних фондів значно швидше, ніж Сполучені Штати Америки. Це пояснюється, в одних випадках, більш високими нормами амортизаційних відрахувань, в інших – більшими “початковими” знижками й “інвестиційними списаннями”.

Досить ліберальною  вважається амортизаційна політика Данії,  яка потребує лише одну умову від амортизаційної політики підприємств:  при обранні методу нарахування амортизації необхідно, щоб застосовувалися і для бухгалтерських,  і для податкових цілей однакові норми [8].

Пріоритетним  інструментом стимулювання інвестиційної  та відтворювальної діяльності підприємств більшості країн світу є система прискореної амортизації із застосуванням компенсаційної концепції амортизації. Результати досліджень світового досвіду свідчать про застосування системи прискореної амортизації в умовах необхідності стимулювання прогресивних змін в економіці або посилення позицій певних галузей виробництва на світовому ринку.  Передумовою ефективного використання системи прискореної амортизації є цільове використання цього потужного механізму,  яке забезпечується завдяки погодженню податкових інтересів підприємства з фіскальними надходженнями в державний бюджет [26].

Необхідно підкреслити, що світовий досвід стимулювання відтворювальної  діяльності підприємств визначає значне поширення таких форм списання початкової вартості основних засобів,  як “початкові знижки”  та “інвестиційне списання”,  що зумовлюється,  як правило,  намаганням до залучення та заохочення внутрішніх інвестицій.  Можна зробити висновок про поширення досвіду паралельного використання системи прискореної амортизації та  “податкових списань”. Також, враховуючи цей досвід, норми вітчизняного законодавства постійно вдосконалюються,  наприклад,  введення можливості бонусної амортизації (з 20.01.2010 р. згідно із Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств”). Це визначено інноваційно орієнтованим розвитком світової економіки [7].

Вивчаючи досвід лібералізації амортизаційної політики підприємства,  її використання в  інших країнах як передумови ефективного  управління відновлювальною діяльністю,  необхідно відзначити необхідність виваженого,  науково обґрунтованого підходу до формування амортизаційної політики як на рівні державного регулювання,  так і на рівні підприємства.

3. Шляхи удосконалення амортизаційної політики                              ПАТ «Сумиобленерго»

Амортизаційна політика, розроблена в рамках «Сумиобленерго» повинна забезпечувати своєчасне накопичення засобів для реалізації процесу оновлення виробництва, бути обґрунтованою і мінімально трудомісткою. З одного боку, підприємство може використовувати метод податкової амортизації як основний і не вести подвійною обліку амортизаційних відрахувань – в бухгалтерському і податковому обліку. Проте даний підхід усереднює оцінку основних засобів і перенесення їх вартості на готову продукцію. У цій на підприємстві не формується чітка картина щодо реальної величини зносу.

Проблема трудомісткості ведення двох видів обліку на підприємстві – податкового і бухгалтерського – може бути вирішена за рахунок розробки і впровадження програмного забезпечення. Це може бути реалізовано за рахунок розробки індивідуальної конфігурації програми обліку, що включає три компоненти – бухгалтерську, податкову і аналітичну. Єдина складність полягає в тому, що «Сумиобленерго» для вирішення цього питання буде потрібно додаткові фінансові вкладення. Орієнтовно вартість розробки і практичного запуску індивідуальної конфігурації на базі системи 1С для підприємства складає 35-40 тис. Проте дані витрати окупаються за рахунок ухвалення ефективних рішень і економії часу на проведення обліково-аналітичних робіт.

Другим напрямом вдосконалення амортизаційної політики на «Сумиобленерго» є розробка і впровадження заходів щодо підвищення ефективності використання основних засобів. Комплекс засобів, за рахунок яких підприємство може істотно підвищити результативність використання свого майна, достатньо широкий. До першочергових з них можна віднести:

• збільшення часу корисного використання устаткування. «Сумиобленерго» має верстати по виробництву метало пластикових конструкцій, яке відповідає найбільш прогресивним вимогам. При цьому можлива потужність даного устаткування складає вищий показник, ніж досягнутий на сьогоднішньому рівні. Збільшення завантаження потужностей може бути здійснено за рахунок укладення договорів на виробництво напівфабрикатів і що комплектують для інших підприємств. В цьому випадку, необхідно скласти калькуляції виробництва напівфабрикатів з мінімальним рівнем рентабельності. У випадку, якщо вартість виробництва і його швидкість виявиться нижчою, ніж у підприємств конкурентів, то можна запропонувати їм співпрацю;
• підвищення ефективності основних засобів за рахунок раціонального розміщення активної частини основних коштів. Зокрема, в б<span class="dash0410_0431_0437_0430_0446_0020_