Аналіз процесу управління підприємством

 

 

 

 

 

 

 

 

Міністерство освіти і науки України

Запорізький національний технічний університет

 

Кафедра управління персоналом і економіки праці

 

 

 

 

К У Р С О В А   Р О Б О ТА

 

з дисципліни

«Економіка підприємства»

 

на тему: «Аналіз процесу управління підприємством»

 

 

 

 

Виконала:

 

студентка II курсу,  групи МТУ – 213                                С.І.Резнік

денного відділення                                       (Прізвище, ініціали).

 

 

Перевірив:         к.е.н, доц.                                В.С. Бойченко

       (посада)                                    (Прізвище, ініціали)

 

 

 

Запоріжжя, 2014

 

РЕФЕРАТ

 

 

Курсова робота: 53 с.,4  рис., 3 табл., 21 джерел, 3 додатка.

Об'єктом дослідження є ПрАТ «Запорізький алюмінієвий комбінат». ПрАТ «Запорізький алюмінієвий комбінат».

Предметом дослідження є методи процесів управління підприємством.

Мета даної роботи – проаналізувати процес управління підприємства ПрАТ «Запорізький алюмінієвий комбінат».

Метод дослідження – описовий, теоретичний, узагальнення, аналіз і синтез.

В роботі проаналізовано стан і характеристику організації а також керівництво виробництва. Охарактеризована технологія вироблення продукції. Запропоновано шляхи щодо покращення виробничої діяльності ПрАТ «Запорізький алюмінієвий комбінат».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИРОБНИЦТВО, КОНКУРЕНЦІЯ, РЕАЛІЗАЦІЯ, ВИРОБНИЧИЙ ПРОЦЕС, ПІДПРИЄМСТВО       

ЗМІСТ

        Реферат      

Вступ

1. Теоритичні основи вивчення процесу управління підприємством.

1.1 Сутність процесу управління підприємством

1.2 Принципи процесу управління підприємством

1.3 Методи управління підприємством

2. Аналіз процесу управління ПрАТ «Запорізький алюмінієвий комбінат».

2.1 Організаційно-економічна  характеристика підприємства.

2.2 Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства.

2.3 Аналіз процесу управління  підприємства.

3. Пропозиції щодо підвищення ефективності процесу управління підприємства.

Висновки

Перелік посилань

 

 

ВСТУП

 

Аналіз системи управління є комплексним і цілеспрямованим дослідженням стану і тенденцій розвитку основних елементів системи управління (підсистем і методів управління, організації управлінської праці, інформації, управлінської техніки), форм і порядку їх взаємодії в процесі розробки, прийняття та реалізації управлінських рішень у рамках певних об’єктів при їх взаємодії з аналогічними і системами вищого порядку.

При визначенні мети та програми аналізу враховується: суть проблеми, для вирішення якої проводиться аналіз; особливості об’єкта, що аналізується; наявність бази порівняння (аналога, еталона,моделі); реальність забезпечення   необхідною інформацією; методичне забезпечення аналізу; виконавці аналітичних робіт (кадрове та технічне забезпечення); терміни виконання тощо.

Результати аналізу є базою оцінки суттєвості управлінського впливу на результативність діяльності керованого об’єкта, а також обґрунтування заходів щодо вдосконалення організації управління з метою забезпечення перспективної спрямованості та підвищення результативності управління. Отже, метою даної курсової роботи є - дослідити таке питання як процес управління підприємством на основі аналізу.

У рамках роботи необхідно виконати ряд задач:

- охарактеризувати фінансово-господарську діяльність підприємства

- проаналізувати процес управління ПрАТ «Запорізький алюмінієвий комбінат»

- запропонувати шляхи щодо підвищення ефективності процесу управління ПрАТ «Запорізький алюмінієвий комбінат»

Об'єктом дослідження є ПрАТ «Запорізький алюмінієвий комбінат»

Предметом дослідження є методи процесів управління підприємством.

 

1 ТЕОРИТИЧНІ ОСНОВИ ВИВЧЕННЯ  ПРОЦЕСУ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ

 

1.1 Сутність процесу управління підприємством

 

Підприємство є складною відкритою, штучною економічною системою, відтак воно повинно підпорядковуватися ряду властивостей.

Згідно із ст.65 Господарського кодексу України управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудовим колективом[2].

Власник реалізує свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів. Для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) або уповноважений ним орган призначає (обирає) керівника підприємства. У разі найму керівника підприємства з ним укладається договір (контракт), в якому визначаються строк найму, права, обов'язки і відповідальність керівника, умови його матеріального забезпечення, звільнення з посади, інші умови найму за погодженням сторін. Керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами. Керівника підприємства може бути звільнено з посади достроково на підставах, передбачених договором (контрактом) відповідно до закону. На всіх підприємствах, які використовують найману працю, між власником і трудовим колективом повинен укладатися колективний договір, яким регулюються виробничі, трудові та соціальні відносини трудового колективу з адміністрацією підприємства.

 Трудовий колектив  підприємства складається з громадян, які беруть участь у його  діяльності на основі трудового  договору (контракту, угоди) або інших  домовленостей, що регулюють, трудові  відносини працівника з підприємством. Повноваження трудового колективу  щодо його участі в управлінні  підприємством встановлюються статутом  або іншими установчими документами  відповідно до ГКУ, законодавства  про окремі види підприємств, закону про трудові колективи.

Рішення із соціально-економічних питань стосовно діяльності підприємства опрацьовуються і приймаються його органами управління за участю трудового колективу.

Таким чином, під управлінням підприємством слід розуміти цілеспрямовану діяльність, яка представляє собою сукупність методів, засобів і форм ефективної координації роботи людей (трудових колективів) для досягнення поставлених завдань або визначеної мети (підвищення результативності виробництва, зростання прибутку тощо).

Система управління підприємством передбачає диференціацію та координацію управлінської діяльності за виконуваними функціями.

Під функцією управління спід розуміти продукт поділу і спеціалізації управлінської праці, відокремлений напрямок управлінської діяльності, що дозволяє здійснювати управлінський вплив.

За ознакою інваріантності розрізняють загальні (ключові) функції, що розкривають склад процесу управління, і специфічні (конкретні) функції, що вказують напрямок цілеспрямованого впливу на той чи інший вид виробничої діяльності.

До основних функцій управління відносять:

- планування;

- організацію;

- мотивацію;

- контроль.

Планування - функція управління, що визначає перспективи розвитку економічної системи та її майбутній стан, обумовлені темпами розвитку, джерелами, обраними методами і формами виробництва для досягнення сформульованої мети у вигляді конкретних планових моделей (розрахунків) завдань і показників з установленням термінів виконання.

Організація - функція управління, метою якої є формування керівної і керованої систем, а також зв'язків і відносин між ними, що забезпечують кооперування людей і знарядь праці з максимальною ефективністю протікання їх спільної трудової діяльності. Особливість функції організації стосовно інших полягає у тому, що вона є єдиною функцією, яка забезпечує взаємозв'язок і підвищує ефективність всіх інших функцій управління. Результатом здійснення функції організації є створення на основі об'єктивних функцій управління відповідних органів управління; побудова чіткої структури апарату управління; обґрунтоване формування управлінських підрозділів; розробка положень про органи управління і посадових інструкцій; встановлення взаємозв'язків між управлінськими підрозділами; розстановка управлінських кадрів за функціональною ознакою; розробка нормативів, методик, технологічних карт тощо.

Мотивація - функція управління, яка вказує на комплекс причин, які спонукають членів трудового колективу до спільних впорядкованих і узгоджених дій для досягнення поставленої перед суб'єктом господарювання мети.

Контроль - функція управляння, яка завершує будь-яку діяльність і представляє собою перевірку, а також постійне спостереження з метою перевірки чи нагляду. Він найщільніше переплетений з іншими елементами системи управління, відтак за його допомогою можна визначити, наскільки ефективно працює підприємство. Контроль не є самоціллю, він лише коригує вироблену стратегію.

Процес контролю відбувається за такою послідовністю:

- встановлення контрольних  показників (чого хоче досягти  підприємство);

- заміри показників ринкової  діяльності підприємства (що відбувається);

- аналіз діяльності підприємства (чому так відбувається);

- коригувальні дії (що  необхідно зробити для поліпшення  поточного стану).

Коригувати відхилення від нормальної ходи господарської діяльності підприємства можна за допомогою різних методів, а саме: шляхом перегляду планів або модифікації цілей, перерозподілу або уточнення виробничих завдань, виділення додаткових коштів, шляхом залучення додаткового персоналу, кращим добором та навчанням кадрів, удосконаленням самого процесу управління.

Отже, метою контролю є виявлення потенційних можливостей, проблем, надання рекомендацій стосовно програми стратегічних і тактичних дій щодо комплексного удосконалення господарської діяльності підприємства з орієнтацію на прийняту стратегію.

Специфічні функції управління підприємством вказують напрямок впливу на будь-яку сферу виробничої діяльності, вони обумовлені багатосторонньою діяльністю підприємства та змістом його виробничих процесів. Тому під специфічними функціями управління розуміють результат поділу управлінської праці. Такі функції включають види діяльності, які розрізняються призначенням і засобами реалізації.

Об'єктом управління є організаційно відокремлена ланка, яка забезпечує одну із стадій або частину стадії виробничо-господарського процесу і є основою цілеспрямованого управлінського впливу. З огляду на особливості виробничо-господарських процесів підприємства, до конкретних функцій управління виробництвом продукції варто віднести:

- управління науково-технічною  підготовкою виробництва;

- управління основним, допоміжним  і обслуговуючим виробництвом;

- управління якістю продукції;

- управління персоналом  підприємства;

- управління матеріально-технічним  постачанням;

- управління фінансами;

- управління збутом продукції;

- управління маркетингом;

- управління розвитком  і удосконаленням системи адміністрування  тощо

За змістом кожна конкретна функція управління на підприємстві є комплексною і включає планування, організацію, мотивацію і контроль організаційно відокремлених об'єктів впливу, окремих аспектів виробництва.

Необхідно зазначити, що основний склад конкретних функцій управління підприємством принципово не змінюється зі зміною масштабу і характеру виробництва. Більш того, вони подібні навіть на підприємствах різних галузей народного господарства. Різними залишаються лише обсяг і структура виконання функцій управління.

 

1.2 Принципи процесу управління підприємством

 

Принцип – основне, вихідне положення теорії, правило діяльності організації в будь-якій сфері, або правило поведінки особистості.

 Початковим моментом  у побудові системи управління  підприємством є формулювання  принципів управління. Можна виділити  наступні основні принципи управління  фірмою:

1. Принцип відтворення  системи життєзабезпечення.

 Функціонування підприємства  як системи господарювання має  забезпечувати збереження екосистеми, ресурсозберігаюче відтворення  всіх компонентів системи.

2. Принцип соціальної  орієнтації підприємства. Кінцевою  метою функціонування підприємства  має стати виробництво товарів  і послуг, необхідних для суспільства.

3. Принцип правової регламентації  управління.

 Економіко-правове регулювання  процесів управління підприємства  з дотриманням нормативних актів, які регламентують законність  управління.

4. Принцип наукової обґрунтованості  системи управління припускає  врахування економічних законів  і законів мислення при формуванні  системи, а також застосування  наукових підходів, які сприяють  підвищенню стабільності системи  управління.

5. Системний підхід до  управління. Цей підхід припускає  розгляд підприємства як системи, сукупності взаємозалежних елементів (підсистем), зв'язок із зовнішнім  середовищем. Системний підхід дозволяє  врахувати всі необхідні взаємозв'язки  та взаємодії в системі управління, а при постановці цілей −  всебічно зважувати всі фактори  та спрямовувати механізми управління  на досягнення цілей.