Контрольна робота по «Державне управління зовнішньоекономічної діяльності»

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 06 Декабря 2012 в 11:37, контрольная работа

Описание работы

Основним законодавчим актом, який закріплює правові засади здійснення зовнішньоекономічної діяльності вітчизняними суб'єктами господарювання, є Закон України від 16 квітня 1991 року "Про зовнішньоекономічну діяльність". Цей Закон визначає основні правові та організаційні засади здійснення ЗЕД в Україні і спрямований на удосконалення правового регулювання усіх видів ЗЕД, включаючи зовнішню торгівлю, економічне, науково-технічне співробітництво, надання послуг відповідно до загальновизнаних засад, принципів, норм і правил міжнародної торгівлі та зобов'язань, взятих Україною в рамках міжнародних угод..

Содержание работы

Теоретична частина
Характеристика зовнішньоекономічної діяльності,особливості, принципи.
Заходи державного управління проти недобросовісної конкуренції та зростаючого імпорту під час здійснення зовнішньоекономічної діяльності Латвія
(управління ЗЕД в Україні 70%, Латвія 30%)
Чи є Латвія членом СОТ
Основні ставки мити згідно з українською класифікацією товарів ЗЕД
Практична система
Ситуаційна задача№1
FAS, експорт, мінеральні продукт
Ситуаційна задача №2
Перелік використаної літератури

Файлы: 1 файл

Контр.роб.docx

— 70.58 Кб (Скачать файл)

 

Світова організація торгівлі (СОТ) (англ. World Trade Organization, WTO) – це провідна міжнародна економічна організація, членами якої вже є 157 країн, на долю яких припадає більше 96% обсягів світової торгівлі; її функціями є встановлення правил міжнародної системи торгівлі і вирішення спірних питань між країнами-членами, що підписані під близько 30-ма угодами організації. Після приєднання ряду країн, які зараз є кандидатами на вступ, у рамках СОТ здійснюватиметься майже весь світовий торгівельний обіг товарів та послуг.

За останні роки значно розширилася сфера діяльності СОТ, яка на сьогодні далеко виходить за рамки власне торговельних стосунків. СОТ є потужною і впливовою міжнародною структурою, здатною виконувати функції міжнародного економічного регулювання. Членство у СОТ стало на сьогодні практично обов`язковою умовою для будь-якої країни, що прагне інтегруватися у світове господарство.

Процеси створення, становлення  і розширення СОТ не були простими та однозначними. Хоча за останні 30 років  масив загальних правил СОТ надзвичайно  зріс, СОТ усе ще базується на принципі двосторонніх переговорів  між членами з метою взаємного  відкриття їх ринків. Члени СОТ, формулюючи вимоги до країн-претендентів стосовно доступу до їх ринків, відстоюють інтереси власних підприємств, захищаючи таким чином власне виробництво та робочі місця. Тому переговорний процес є непростим і, як правило, тривалим.

Цілі СОТ визначено  в преамбулі Марракеської Угоди про утворення СОТ. Основними з них є:

  • підвищення життєвого рівня;
  • забезпечення повної зайнятості;
  • постійне зростання доходів і ефективного попиту;
  • розширення виробництва товарів і послуг та торгівлі ними;
  • оптимальне використання світових ресурсів згідно з цілями сталого розвитку;
  • захист і збереження навколишнього середовища;
  • забезпечення для країн, що розвиваються і найменш розвинених країн такої участі в міжнародній торгівлі, яка б відповідала потребам їх економічного розвитку.

Принципи

Регулювання міжнародної торгівлі в рамках СОТ здійснюється на базі основних правил і принципів, серед  яких одним з найважливіших є принцип недискримінації. Він означає, що всі контрактні сторони-члени СОТ зобов'язані надавати одна одній однаково сприятливі умови. Таким чином, жодна країна не повинна робити винятки для іншої або застосовувати щодо неї дискримінаційний підхід. Принцип недискримінації поділяється на суб-принцип режиму найбільшого сприяння, який застосовується до зовнішніх ринків, та суб-принцип національного режиму, який стосується внутрішнього ринку.

Режим найбільшого сприяння передбачає надання однакових переваг всім країнам в разі надання певної переваги одній країні. Наприклад, держава-член СОТ надає окремій країні, яка необов'язково є членом СОТ, деякі пільги в торгівлі певною послугою. Зазначена країна повинна згідно з режимом найбільшого сприяння встановити щодо інших держав — членів СОТ однаковий пільговий режим. Таким чином викликається мультиплікаторний ефект, який забезпечує поширення пільг, наданих окремій країні, на всі держави — члени, що і сприяє подальшій лібералізації торгівлі. Допускаються також винятки із зазначеного принципу, термін дії яких обмежений до 10 років та які переглядаються через п'ять років після впровадження з метою перевірки існування умов, що зумовили їхню необхідність.

Національний режим забороняє дискримінацію іноземних товарів та послуг, наприклад, якщо держава субсидіює вітчизняного оферента послуг, тоді право на субсидії повинен також отримати іноземний оферент. Оскільки такі положення стосуються, зокрема, аудіовізуальної продукції, державних університетів, дитячих садків тощо, вони вважаються проблематичними, тому що викликають примусову комерціалізацію певних сфер економіки.

Принцип взаємності, який в наш час особливо стосується України, зазначає, що країна, яка вступає в СОТ, отримає певні переваги, але і бере на себе певні зобов'язання. У зв'язку з цим важливо також зазначити, що жодна країна «де факто» не може відступити від попередньо взятих на себе зобов'язань в зв'язку з економічними наслідками для неї.

Принцип зобов'язання — тарифні зобов'язання створені членами СОТ пронумеровані у спеціальному списку. Цей список встановлює межу зобов'язань: країна може змінити свої зобов'язання, але лише після переговорів зі своїми торговими партнерами, що може також означати відшкодування їм грошових втрат. Якщо відшкодування не надано, то країна-позивач може ініціювати процедуру обговорення і вирішення даної проблеми на рівні СОТ.

Принцип запобіжних заходів — у певних випадках уряд має право ввести обмежувальні заходи щодо торгівлі.

[ред.]Переваги торгової системи

Практично всі великі держави зараз є членами СОТ. Окрім суто економічних переваг, які досягаються шляхом зниження бар'єрів у торгівлі, система СОТ позитивно впливає на політичну і соціальну ситуацію в країнах, а також на індивідуальний добробут громадян.

Переваги СОТ для споживачів

Система СОТ заохочує конкуренцію  і знижує торговельні бар'єри, внаслідок  чого споживачі виграють. Найочевидніша  вигода вільної торгівлі для споживача — це зниження вартості життя. У результаті зниження протекціоністських торговельних бар'єрів дешевшають готові імпортовані товари і послуги, а також вітчизняна продукція, у виробництві якої використовуються імпортні комплектуючі.

Як правило, митні тарифи, державні виробничі субсидії і кількісні  обмеження імпорту ведуть не до захисту  вітчизняного ринку, а до підвищення вартості життя. Так, у Великобританії споживачі платять на 500 мільйонів фунтів у рік більше за одяг через торговельні обмеження на імпорт текстилю; для канадців ця сума становить приблизно 780 млн. канадських доларів. Показово, що лібералізація сектору телекомунікацій у Європейському Союзі призвела до зниження цін за послуги в середньому на 7-10%.

Ширший вибір товарів і послуг — також безсумнівна перевага вільної торгівлі. Зовнішня конкуренція стимулює ефективне вітчизняне виробництво, опосередковано знижує ціни і підвищує якість вітчизняної продукції.

У результаті активнішого товарообміну розвиваються нові технології, як це відбулося, наприклад, з мобільним зв'язком.

Збільшення експорту вітчизняної  продукції також збільшує доходи виробників, податкові надходження  в бюджет, а отже і доходи та добробут населення в цілому.

Вигоди СОТ для економіки  країни в цілому

Економічні вигоди:

  1. Неможливо провести чітку межу між впливом вільної торгівлі на споживачів, виробників і державу. Зниження торговельних бар'єрів сприяє росту торгівлі, що веде до підвищення як державних, так і особистих доходів.
  2. У довгостроковій перспективі розвиток торгівлі веде до підвищення зайнятості в експортних галузях економіки, хоча короткострокове скорочення робочих місць у результаті конкуренції вітчизняних виробників із закордонними практично неминуче. Однак протекціонізм не вирішує проблеми зайнятості. Навпаки, підвищення торгових бар'єрів викликає зниження ефективності виробництва і якості вітчизняної продукції, що за умови обмеження імпорту веде до зростання цін, негативно позначається на обсягах продажу та, з рештою, на кількості робочих місць. Така ситуація склалася, наприклад, у 1980-і рр. у США, коли були введені жорсткі обмеження на імпорт японських автомобілів.
  3. Застосування принципів СОТ дозволяє підвищити ефективність зовнішньоекономічної діяльності держави за рахунок зменшення тарифних і нетарифних торговельних бар'єрів. Недискримінаційний підхід, передбачуваність і прозорість економіки приваблюють партнерів і підвищують товарообіг, сприяють оптимізації діяльності і зниженню витрат компаній, створенню сприятливого клімату для торгівлі та інвестицій, припливу капіталу у країну.

Політичні вигоди:

  1. Уряд має більше можливостей захищатися від дій лобістських груп, здійснювати державну політику в інтересах розвитку всіх галузей економіки, а не окремих її частин, що допомагає уникнути викривлень конкурентного середовища.
  2. Створюються передумови для боротьби з корупцією і позитивних змін у законодавчій системі, що сприяє припливу інвестицій у країну. Застосування деяких форм нетарифних обмежень (наприклад, імпортних квот) пов'язано з можливістю корупції серед чиновників, що розподіляють ці квоти. Зараз у рамках СОТ ведеться робота щодо скорочення й усунення багатьох діючих квот.
  3. Прозорість та відкритість інформації, чіткі критерії безпеки, регламентовані стандарти, застосування принципу недискримінації впливають на політичну ситуацію, знижуючи можливість лобіювання рішень і маніпуляцій.

Вигоди системи  СОТ для взаємовідносин між країнами:

  1. СОТ надає рівне право голосу всім країнам, обмежуючи у такий спосіб можливість економічного диктату великих держав. Учасникам не потрібно вести переговори щодо торговельних угод з кожним із численних партнерів, тому що відповідно до принципу недискримінації досягнуті в ході переговорів рівні зобов'язань автоматично поширюються на всіх членів СОТ.
  2. Система СОТ створює ефективний механізм для вирішення торговельних суперечок, що передбачає зобов'язання незастосування односторонніх дій. Кожна суперечка розглядається окремо з огляду на діючі норми і правила. Після ухвалення рішення країни концентрують свої зусилля на його виконанні, і, можливо, наступному перегляді норм і правил шляхом переговорів. Угоди СОТ створюють правову основу для прийняття чітких рішень.
  3. Система СОТ допомагає безперешкодному здійсненню торгівлі і з допомогою конструктивного механізму вирішення суперечок зміцнює міжнародну стабільність і співробітництво.

 

Станом на 26 грудня 2011 року до СОТ входить 156 члена, з яких 152 — це держави, а 4 — митні території. 149 країн світу — членів СОТ (з 192) — це понад 97% обсягу світової торгівлі[1], близько 85% світового ВВП та понад 85% населення світу. При цьому майже 30 країн перебувають у стадії переговорного процесу про вступ до СОТ, зокрема: Алжир, Андорра, Азербайджан,Багами, Білорусь, Бутан, Боснія і Герцеговина, Вануату, Ємен, Кабо-Верде, Казахстан, Лаоська Народно-Демократична Республіка, Ліван, Сейшельські острови, Сербія, Судан, Таджикистан, Узбекистан. Україна набула повноправного членства в СОТ 16 травня 2008 року.

Латвія

10 лютого 1999


 

 

1.2Заходи  державного управління проти  недобросовісної конкуренції та  зростаючого імпорту під час  здійснення зовнішньоекономічної  діяльності Латвія

 

2012 – 1 міс. Торговельно-економічне  співробітництво між Україною  і Латвією 

 

За весь період з моменту  встановлення в 1992 році дипломатичних  відносин між Україною і Латвією  двосторонні торговельно-економічні відносини розвивались динамічно  з наявністю спільних підходів у  вирішенні питань, які виникали перед  державами на шляху їх економічного розвитку та євроінтеграції. Взаємна торговельна політика обох країн не мала і не має будь-яких упереджень чи дискримінацій. Для України активізація торговельно-економічного співробітництва з Латвією є одним з пріоритетних завдань у розвитку двосторонніх відносин. 

 

Показники зовнішньої торгівлі (товарами та послугами) між Україною й Латвією, млн.дол.США

(за даними Держкомстату  України)

Показники

2007

млн. дол

США

+/-, %

2008

млн. дол. США

+/-, %

2009

млн. дол. США

+/-, %

2010

млн. дол. США

+/-, %

2011

млн. дол. США

+/-, %

Товарообіг

446,7

+3,8

472,6

+5.8

352,4

-25,5

328,8

-6,7

389,5

+18,5

Експорт

305,8

-6,4

337,2

+10,3

219,7

-35

211,5

-3,7

264,1

+24,9

Імпорт

140,9

+35,7

135,4

-3,9

132,7

-2

117,3

-11,7

125,4

+6,9

Сальдо

+164,9

 

+201,8

 

+87,0

 

+94,2

 

+138,7

 

 

 

За даними Держкомстату України, за 2011 рік двосторонній товарообіг (торгівля товарами та послугами)склав 389,5млн.дол.США і збільшився на 18,5% порівняно з 2010 роком; при цьому експорт склав 264,1млн.дол.США, імпорт – 125,4 млн. дол. США. Сальдо залишалося позитивним для України – 138,7 млн. дол. США.

Основу товарної структури експорту з України становили: енергетичні матеріали (19,1% від загального експорту), чорні метали (18,1%), залізничні локомотиви (15,0%), какао та продукти з нього (5,3%). Серед товарів, що імпортуються з ЛР, найбільші надходження припадали на фармацевтичну продукцію – 27,1%, мило і поверхнево-активні органічні речовини – 11,4%, синтетичні або штучні волокна – 7,2%, котли, машини – 4,4% від загального обсягу імпорту.

Двосторонній  товарообіг (торгівля товарами) за січень 2012 р. складав 19,1 млн.дол.США (скорочення на 7,7%); експорт: 13,9 млн.дол.США; імпорт: 5,2 млн.дол.США; сальдо: 8,7 млн.дол.США.

07.01.1996

Угода між Урядом України  та Урядом Латвійської Республіки щодо взаємної допомоги у митних питаннях.

Информация о работе Контрольна робота по «Державне управління зовнішньоекономічної діяльності»