Контрольна робота по «Державне управління зовнішньоекономічної діяльності»

Латвія стала членом європейської торгівлі і Митного союзу в  рамках єдиного Ринку торгівлі з державами-членами, що, підлягаютьЄС і здійсненні внутрішнього законодавства тільки, в той час як торгівля з країнами за межами ЄС. потрапив під основному нових Режим визначається законодавством ЄС та договорів ЄС режим митного регулюється головним чином в ЄС Митний кодекс в якості основного органу матеріального права, як насильницькі Постановою Ради № 2913/92 і здійснюється Регламент Комісії № 2454/93, Постанова Ради 918/83, який встановлює єдині Система полегшення митних зборів, а також Постанова Ради 2658/87, який інститутами обов'язкової тарифної і статистичної номенклатурі, а також Єдиного митного тарифу, але в практиці, а також визначені шляхом:

• національне законодавство, що включають різні директиви  ЄС,

• внутрішнє законодавство, що регулює митні органи та організацій, і доповнені міжнародними договорами, серед їх законодавчого органу СОТ, включаючи Генеральну Угода з Тарифів і Торгівлі (ГАТТ) Конвенції про Гармонізованої системи опису та кодування товарів, Конвенція МДП та Конвенція про тимчасове ATA Імпорт і експорт.

Заходи, що спрямовані на розвиток зовнішньоекономічної діяльності

Україна самостійно формує систему та структуру органів, що здійснюють державне регулювання  зовнішньоекономічної діяльності на своїй території. Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності спрямоване на забезпечення захисту економічних інтересів України та законних інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності; створення рівних можливостей для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності розвивати всі види підприємницької діяльності незалежно від форм власності, всі напрями використання доходів і здійснення інвестицій, а також заохочення конкуренції та ліквідацію монополізму в сфері зовнішньоекономічної діяльності. Державні органи влади не мають права безпосередньо втручатися в зовнішньоекономічну діяльність суб'єктів цієї діяльності, за винятком випадків, коли таке втручання здійснюється згідно з законами України.

До заходів щодо захисту прав і законних інтересів держави та її суб'єктів зовнішньоекономічної і господарської діяльності України, відносяться:

• захист прав та законних інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України за межами України;

• заходи України  у відповідь на дискримінаційні  або недружні дії інших держав, митних союзів або економічних угруповань;

• заходи щодо захисту  економічної конкуренції в галузі зовнішньоекономічної діяльності;

• обмеження реекспорту;

• заходи проти  недобросовісної конкуренції та зростаючого імпорту при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності.

Захист прав та законних інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України за межами України. Україна зобов'язана здійснювати  захист прав та законних інтересів  суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України за межами України згідно з нормами міжнародного права. Такий захист здійснюється за зверненням суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності до дипломатичних та консульських установ, державних торговельних представництв України за кордоном.

Заходи України  у відповідь на дискримінаційні  або недружні дії інших держав, митних союзів або економічних угруповань. У разі, коли є відомості про те, що інші держави, митні союзи або економічні угруповання обмежують здійснення законних прав та інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України, органи державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності мають право застосовувати адекватні заходи у відповідь на такі дії. У разі, якщо такі дії заподіюють шкоду або створюють загрозу її заподіяння державі та окремим суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності, зазначені заходи можуть передбачати її відшкодування. Заходами у відповідь на дискримінаційні або недружні дії інших держав, митних союзів або економічних угруповань є: застосування повної заборони (повного ембарго) на торгівлю; застосування часткової заборони (часткового ембарго) на торгівлю; позбавлення режиму найбільшого сприяння або пільгового спеціального режиму; запровадження спеціального мита; запровадження режиму ліцензування або квотування зовнішньоекономічних операцій; встановлення квот (контингентів); запровадження комбінованого режиму квот і контингентів; запровадження індикативних цін щодо імпорту та експорту товарів; інші заходи, передбачені законами та міжнародними договорами України.

Рішення про застосування заходів у відповідь на дискримінаційні або недружні дії інших держав, митних союзів або економічних угруповань приймаються Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України та Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції. Верховною Радою України можуть застосовуватись такі заходи, як позбавлення режиму найбільшого сприяння або пільгового спеціального режиму, застосування повної заборони (ембарго) на торгівлю; Кабінетом Міністрів України - застосування часткової заборони (ембарго) на торгівлю, здійснення заходів тарифного регулювання щодо імпорту та експорту товарів та запровадження режиму ліцензування та квотування зовнішньоекономічних операцій; Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції - застосування заходів нетарифного регулювання щодо імпорту та експорту товарів, серед яких найбільшого поширення набули ліцензування та реєстрація окремих видів контрактів; запровадження індикативних цін щодо імпорту та експорту товарів тощо.

З метою встановлення фактів дискримінаційних або недружніх дій інших держав, митних союзів або економічних угруповань Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції здійснює відповідне розслідування. Матеріали такого розслідування розглядаються Міжвідомчою комісією з міжнародної торгівлі, яка дає рекомендації відповідним державним органам щодо застосування відповідних заходів. На підставі матеріалів розслідування Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції разом з Міністерством закордонних справ України звертаються до відповідних державних та компетентних органів інших держав або митних союзів чи економічних угруповань з пропозицією про врегулювання спірної ситуації. У разі одержання позитивної відповіді від зазначених органів, Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції формує делегацію для проведення переговорів та підготовки міжнародних договорів міжвідомчого характеру. У разі отримання негативної відповіді щодо врегулювання міжнародних спорів Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції відповідно до рекомендацій Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі самостійно застосовує відповідні заходи чи передає матеріали Кабінету Міністрів України для прийняття відповідних рішень про застосування необхідних заходів. Застосування заходів у відповідь на дискримінаційні, недружні дії інших держав, митних союзів або економічних угруповань припиняється у разі припинення ними таких дій у відношенні України, підписання угоди та відшкодування шкоди. Акти Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції про врегулювання спору та застосування заходів у відповідь на дискримінаційні або недружні дії інших держав, митних союзів та економічних угруповань є обов'язковими для виконання органами виконавчої влади Україні, суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності. Рішення про застосування відповідних заходів може бути оскаржено в судовому порядку протягом місяця від дати запровадження таких заходів.

Заходи щодо захисту  економічної конкуренції в галузі зовнішньоекономічної діяльності. Зовнішньоекономічна  діяльність здійснюється з дотриманням  суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності вимог законодавства про захист економічної конкуренції. Винятком є випадки, коли виключно уповноваженими Україною як державою суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності може здійснюватись експорт  та імпорт озброєння, боєприпасів, військової техніки та спеціальних комплектуючих виробів для їх виробництва, вибухових речовин, ядерних матеріалів (включаючи матеріали у вигляді тепло-випромінюючих зборок), технологій, устаткування, установок, спеціальних неядерних матеріалів та пов'язаних з ними послуг, джерел іонізуючого випромінювання, а також інших видів продукції, технологій і послуг, які в даний час використовуються при створенні озброєнь і військової техніки або становлять державну таємницю України; дорогоцінних металів та сплавів, дорогоцінного каміння; наркотичних і психотропних засобів; експорт творів мистецтва і старовинних предметів з музейних фондів України. Призначення уповноважених суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, які можуть здійснювати зазначені експорт та імпорт, і регулювання відповідних експортно-імпортних операцій належать до компетенції Кабінету Міністрів України за погодженням з відповідними комітетами Верховної Ради України. Встановлення у будь-якій формі державної монополії на експорт та імпорт інших видів товарів не дозволяється і може бути оскаржено у судовому порядку. Будь-які організації, в тому числі державні, не мають права здійснювати функції, що прямо чи побічно перешкоджають іншим суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності вільно здійснювати таку діяльність або в іншій формі, за винятком випадків, прямо зазначених в законі України "Про зовнішньоекономічну діяльність".

Обмеження реекспорту. Забороняється реекспорт товарів, імпортованих за рахунок Державного валютного фонду України та валютних фондів органів місцевого самоврядування. Орган, який є розпорядником Державного валютного фонду України або валютного фонду органів місцевого самоврядування, може дозволити реекспорт в разі неможливості використання імпортного товару на території України за його призначенням.

Заходи проти  недобросовісної конкуренції та зростаючого імпорту при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності. Під недобросовісною конкуренцією при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності розуміється:

• здійснення демпінгового імпорту, до якого застосовуються антидемпінгові заходи;

• здійснення субсидованого  імпорту, до якого застосовуються компенсаційні  заходи;

• здійснення інших  дій, що законами України визнаються недобросовісною конкуренцією.

Під зростаючим імпортом розуміється здійснення імпорту в обсягах та за умов, що заподіюють значну шкоду або створюють загрозу заподіяння значної шкоди українським виробникам відповідних товарів.

За результатами антидемпінгового, анти-субсидованого  або спеціального розслідування  приймається рішення про застосування антидемпінгових, компенсаційних або  спеціальних заходів, яке може бути оскаржено в судовому порядку  протягом місяця від дати запровадження  відповідних заходів. Застосування режимів вільної торгівлі, преференцій, спеціальних пільгових режимів (прикордонної (прибережної) торгівлі, спеціальних (вільних) економічних зон та інших, передбачених законами України), а також податкових, митних та інших пільг, що діють при імпорті в Україну товарів, щодо яких застосовуються антидемпінгові, компенсаційні або спеціальні заходи, зупиняється на строк до закінчення застосування зазначених заходів.

Держава гарантує інформаційне забезпечення суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності. Кожний суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності має право:

• на одержання  будь-якої інформації, необхідної для здійснення цієї діяльності, що не становить державної або комерційної таємниці;

• на своєчасне  ознайомлення з офіційними текстами законів та інших нормативних  актів з наступною інформацією  про зміни в них, що регулюють  відносини, які прямо чи побічно  стосуються зовнішньоекономічної діяльності. Державні органи, відомства та установи, що видають нормативні акти, зобов'язані  офіційно публікувати їх у загальнодоступних засобах інформації України, причому зазначені акти не можуть набирати чинності до їх офіційної публікації;

• на безпосереднє одержання інформації від державних  органів, які на вимогу суб'єктів  зовнішньоекономічної діяльності зобов'язані  на оплатній основі оперативно надавати їм повні офіційні тексти нормативних  актів.

Зведення статистичної інформації щодо зовнішньоекономічної діяльності здійснює Державний комітет  статистики України на підставі даних, що в обов'язковому порядку надаються органами, які проводять державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності (фінансові органи, органи державної митної служби, Національний банк України), а також суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності. Державний комітет статистики України зобов'язаний щокварталу складати і публікувати статистичну інформацію щодо стану і структури зовнішньоторговельного балансу України та ознайомлювати суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності із статистичною інформацією, яка є в його розпорядженні, у порядку, встановленому законами України "Про інформацію" та "Про державну статистику".

Міністерство фінансів України повинно складати відомості  про стан і структуру зовнішньої державної заборгованості.

Органи державного управління, юридичні, фізичні особи  та інші суб'єкти господарської діяльності, яким було надано інформацію, що становить  комерційну таємницю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, не мають права розпорядження  такою інформацією без дозволу  відповідних суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності і несуть за це відповідальність згідно із законами Ук

До національних органів, що регулюють відносини  в сфері зовнішньоекономічної діяльності, належать:

• органи державного регулювання;

• органи місцевого  самоврядування;

• організації (об'єднання) координаційного типу.

До органів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності відносять законодавчі, виконавчі та судові органи, у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України.

Законодавчим органом  в Україні є Верховна Рада України. Верховна Рада України визначає основні  напрями державної політики у  сфері забезпечення зовнішньоекономічної діяльності, законодавчі основи її реалізації. До компетенції Верховної Ради України належить:

• визначення та затвердження основних напрямів державної політики у сфері зовнішньоекономічної діяльності, шляхи її реалізації;

• прийняття, зміна  та скасування законів;

• розгляд, затвердження та зміна структури органів державного регулювання;