Оборотні кошти та шляхи покращення їх використання на підприємстві

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

 

ЗАПОРІЗЬКИЙ ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ  ТА ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

 

Кафедра економіки підприємства та міжнародної економіки

 

 

КУРСОВА РОБОТА

З дисципліни «Економіка підприємства»

Тема: «Оборотні кошти  та шляхи покращення їх використання на підприємстві»

 

 

 

Керівник:                                                          

Викладач:

Виконала:                                                        

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Запоріжжя

 

 

ЗМІСТ

 

ВСТУП……………………………………………………………………………..5

РОЗДІЛ 1. ОБОРОТНІ КОШТИ, ЇХ КЛАСИФІКАЦІЯ, ЧИННИК ВПЛИВУ НА ЇХ РОЗМІР………………………………………………….........……………8

РОЗДІЛ 2.  ПРАВОВЕ ТА НОРМАТИВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ОБОРОТНИХ КОШТІВ…………………………………………………….................................21

РОЗДІЛ 3. КОРОТКА ОРГАНІЗАЦІЙНО ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДПРИЄМСТВА ВАТ «ЗАПОРІЗЬКИЙ СТАЛЕПРОКАТНИЙ ЗАВОД»……………………………...........................…23

РОЗДІЛ 4. ОЦІНКА СТАНУ ОБОРОТНИХ КОШТІВ ТА ЕФЕКТИВНОСТІ ЇХ ВИКОРИСТАННЯ

4.1 Оцінка складу, динаміки  та структури оборотних коштів........

4.2 Оцінка ефективності використання оборотних коштів...............

4.3 Оцінка джерел формування  оборотних коштів......................

РОЗДІЛ 5. ШЛЯХИ ПОКРАЩЕННЯ ВИКОРИСТАННЯ ОБОРОТНИХ КОШТІВ………………………………………………………………………

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ…………………………………………….

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………...

ДОДАТКИ……………………………………………………………………

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Кожне підприємство, починаючи  свою виробничо-господарську діяльність, повинно мати певну грошову суму. На ці грошові ресурси підприємство закуповує на ринку або у інших підприємствах сировину, матеріали, паливо, оплачує рахунки за електроенергію, оплачує своїм працівникам заробітну плату, несе витрати по освоєнню нової продукції, усе це являє собою один з найважливіших параметрів господарювання, що одержав назву «оборотні кошти» підприємства.

Також, оборотні кошти  є важливою частиною майна підприємства. Для забезпечення безперебійного процесу виробництва необхідні предмети праці, матеріальні ресурси.

Наявність у підприємства достатніх оборотних коштів оптимальної  структури – необхідна передумова для його нормального функціонування в умовах ринкової економіки. Тому на підприємстві повинне проводитись нормування оборотних коштів, завданням якого є створення умов, що забезпечує безперебійність виробничо-господарської діяльності фірми.

Важливо також уміти  правильно керувати оборотними коштами, розробляти і впроваджувати заходи, що сприяють зниженню матеріалоємності і прискоренню оборотності оборотних  коштів. У результаті прискорення  оборотності оборотних коштів відбувається їхнє вивільнення, що дає цілий ряд позитивних ефектів.

Підприємство у випадку  ефективного керування своїми і  чужими оборотними коштами може досягти  раціонального економічного становища, збалансованого по ліквідності і  прибутковості.

Сьогодні, коли економіка України, а так же і світова економіка перебувають у кризі, важливим завданням є покращення процесів виробництва, в цьому періоді кожне підприємство саме відповідає за себе і вирішує самостійно яку продукцію випускати та за якими цінами.

З цього приводу важливість і актуальність проблеми оборотних коштів на підприємстві є безперечною. Адже, саме оборотні кошти забезпечують діяльність підприємства. Яскравим прикладом цього твердження є сучасний стан промисловості України: на даний момент у підприємств існує дефіцит власних оборотних коштів, тому доводиться залучати додатковий капітал для нормального функціонування.          Дана тема досить обізнана як в українській так і в зарубіжній літературі. При написанні роботи я використала підручники таких авторів: Поддєрьогін А. М., Шваб І.І., Покропивний С.Ф.,Подольська В.О., Яріш О.В., Сідун В.А., Пономарьова Ю.В.

Об'єктом проведеного дослідження є ВАТ «Запорізький сталепрокатний завод», розташованого в м. Запоріжжі (шосе Північне 8), підприємство має колективну форму власності. За видами діяльності підприємство працює в галузі холодного витягування дроту.

Предметом дослідження даної курсової роботі є оцінка ефективності використання оборотних коштів на підприємстві ВАТ  «Запорізький сталепрокатний завод»

Головною метою є оцінка ефективності діяльності підприємства, його забезпеченість оборотними коштами, визначити шляхи покращення використання оборотних коштів. 

Для досягнення цієї мети були виконані такі завдання:

1. Розкриття поняття  оборотних коштів підприємства, їх класифікацію та чинники впливу на їх розмір.

2. Розглянуто правове  та нормативне регулювання оборотних  коштів в Україні.

3. Представлена оцінка  стану та ефективності використання оборотних коштів на підприємстві ВАТ «Запорізький сталепрокатний завод».           4. Розрахована оцінка складу, динаміки та структури оборотних коштів.

5. Дана оцінка ефективності  використання оборотних коштів.

6. Визначена оцінка  джерел виникнення оборотних коштів.

 Курсова робота містить 4 частини:

В першому розділі роботи розкрито поняття оборотних коштів, дана  їх основна характеристика та класифікація, чинники що впливають на їх розмір, на основі діючого законодавства зроблений опис нормативно правових актів, що регулюють оборотні кошти, також наведено опис бізнесу підприємства, яке є об'єктом дослідження.

У другому розділі  ми розглянемо правове та нормативне регулювання оборотних коштів в  Україні.

 Третій розділ містить основні розрахунки діяльності підприємства, оцінка стану, динаміки та структури оборотних коштів підприємства, оцінка ефективності використання та оцінка джерел формування оборотних коштів підприємства.

В четвертому розділі  розміщенні шляхи покращення використання оборотних коштів даному підприємству, котрі витікають шляхом аналізування попередніх розрахунків, а також мої висновки та пропозиції, щодо покращення діяльності підприємства ВАТ «Запорізький сталепрокатний завод», які я на основі проведення дослідження хочу запропонувати.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1

ОБОРОТНІ КОШТИ, ЇХ КЛАСИФІКАЦІЯ, ЧИННИК ВПЛИВУ НА ЇХ РОЗМІР

 

        В економічній літературі існують  різні підходи до визначення  сутності оборотних коштів. Дехто  з економістів спрощено  трактує  їх як «предмети праці», «матеріальні  активи», «гроші, що перебувають  в обігу». Найчастіше можна натрапити на два визначення оборотних коштів:

        1. Оборотні кошти – це грошові  ресурси, що їх вкладено в  оборотні виробничі фонди і  фонди обігу для забезпечення  безперервного виробництва та  реалізації виготовленої продукції;

       2. Оборотні  кошти – це активи, які протягом одного виробничого циклу або одного календарного року можуть бути перетворені на гроші;

       3. Оборотні  кошти – це кошти, авансовані  в оборотні виробничі фонди  і фонди обігу для забезпечення  безперервності процесу виробництва, реалізації продукції та отримання прибутку.

4. Відповідно до П(С)БО 2 оборотні активи – це грошові  кошти та еквіваленти, що не  обмежені у використанні, а також  інші активи призначені для  реалізації чи споживання протягом  операційного циклу чи протягом  дванадцяти місяців з дати балансу. [2;1]

Дехто вважає, що оборотний капітал – це кошти, котрі вкладено в оборотні активи підприємства і які використовуються або призначаються для використання у виробництві. Це свідчить про ідентичність понять – оборотні кошти та оборотний капітал.

Оборотні кошти споживаються в одному виробничому циклі, і  їхня вартість цілком переноситься на вартість виготовленої продукції. При  цьому одна їхня частина в речовій  формі входить у створений  продукт і набирає товарної форми, в якій її буде використано споживачем. Інша частина також повністю споживається в процесі виробництва, але, втрачаючи свою споживану вартість, у речовій формі в продукт праці не входить (наприклад палива).

Поняття «капітал» виступає в трьох формах: грошовій, продуктивній і товарній. В економічній теорії грошовий капітал розглядається як вартісна форма всього капіталу, а не тільки як певна сума грошей, що спрямовується в процесі господарсько-підприємницької діяльності на придбання засобів виробництва і предметів праці..

Оборотний капітал проходить  три стадії кругообігу: грошову, виробничу  й товарну. На першій стадії під час  авансування коштів здійснюється придбання  й нагромаджування необхідних запасів.

У виробничому процесі  авансується вартість для створення  продукції: у розмірі вартості використаних виробничих запасів, перенесеної вартості основних фондів, витрат на суму праці. Виробнича стадія кругообігу оборотного капіталу завершується випуском готової продукції, після чого настає стадія реалізації, яка триваю доти, доки товарна форма вартості не перетвориться на грошову. Отримання виручки від реалізації свідчить про корисність створеної суспільством вартості і про відтворення авансованих у ній коштів. Грошова форма, якої набирає оборотний капітал на товарній стадії кругообігу, водночас є і початковою стадією наступного створення нової вартості.

Кругообіг оборотного капіталу і створення нової вартості відбувається за схемою:

Г – Т … В …  Т' - Г',

де Г – гроші, що авансуються;

Т – предмети праці (товар);

В – виробництво;

Т' – готова продукція (товар);

Г' – гроші, отримані від  реалізації створеної продукції.

Мету функціонування капіталу буде досягнуто тоді, коли Г'>Г, тобто коли відбудеться приріст  грошей проти авансованої суми.

Отже, самозростання капіталу відбудеться в процесі кругообігу оборотного капіталу, який проходить різні стадії і набирає різних форм. Що менше часу оборотний капітал перебуває в тій чи іншій формі, то вища ефективність його використання, і навпаки. Оборотний капітал бере участь у створенні нової вартості не прямо, а через оборотні фонди.

У виробничій сфері оборотні кошти поділяються на:

1. Оборотні виробничі   фонди.

2. Фонди обігу.¹

У плановій обліковій  політиці підприємства оборотні виробничі  фонди поділяються на:

1.Виробничі запаси;

2.Незавершене виробництво і напівфабрикати власного виготовлення;

3.Витрати майбутніх  періодів.

Згідно П(С)БО 9 запаси – це активи, які:

- утримуються для подальшого  продажу за умов звичайної  господарської діяльності;

- перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва;

- утримуються для споживання  під час виробництва продукції,  виконання робіт та надання  послуг, а також управління підприємством.

У господарській діяльності запаси поділяються на:

1. Сировину, основні й  допоміжні матеріали, комплектуючі вироби та інші матеріальні цінності, що призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування виробництва й адміністративних потреб.

2. Незавершене виробництво  у вигляді  незакінчених обробкою  і складанням деталей, вузлів, виробів та незакінчених технологічних процесів. Незавершене виробництво на підприємствах, що виконують роботи та надають послуги, складається з витрат на виконання незакінчених робіт, щодо яких підприємством ще не визнано доходу.

3. Малоцінні та швидкозношувані предмети, що використовуються не більше як одного року або нормального операційного циклу, якщо він триває понад один рік:

- інструменти і пристосування  загального призначення – різальні, слюсарно-монтажні й подібні до  них інструменти, вимірювальні прилади і пристосування, що мають універсальне застосування при виготовленні різних видів продукції;

- спеціальні інструменти  і пристосування – інструменти,  штампи, прес-форми і подібні до них предмети, які використовують для виконання лише одного індивідуального замовлення чи виробництва певних виробів;

- технологічна тара, що  багаторазово використовується  безпосередньо в технологічному  процесі;

- інвентар виробничого  призначення – робочі столи,  обладнання, що сприяє охороні  праці, шафи, тумбочки;

- господарський інвентар  – конторські та інші меблі,  гардероби, телефонні апарати,  протипожежний інвентар;

- прилади, засоби автоматизації  та лабораторне обладнання;

- спеціальний одяг, взуття  та запобіжні пристосування (комбінезони,  костюми, куртки, штани);