Реструктуризація підприємства

Так як теперішні власники підприємств бажають отримувати результат від інвестованих коштів на придбання таких об’єктів, то подальшою метою проведення реструктуризації є створення повноцінних суб'єктів підприємницької діяльності, здатних ефективно функціонувати за умов переходу до ринкової економіки та виробляти конкурентоспроможну продукцію, що відповідає вимогам національного та світового ринків.

Необхідно одразу зазначити, що в Україні реструктуризація здійснюється на рівні підприємства, галузі та держави. На першому рівні заходи із реструктуризації здійснюють власники (засновники) на основі їх рішень. На другому – реструктуризація проводиться міністерствами, іншим центральними органами виконавчої влади відповідно до рішень їх колегій та галузевих комісій на основі затверджених бізнес-планів. За останніми діяльність підприємств могла досить істотно коригуватися із врахуванням пріоритетів. Так, по колишньому Мінмашпрому понад 1500 підприємств підлягало роздержавленню і приватизації із диверсифікацією виробництва за 23 пріоритетами, 56 галузями і 89 товарними групами; реструктуризації – понад 100 підприємств, 74 з яких реструктуризовано шляхом виділення спецвиробництв із врахуванням вимог 400 національних, державних, галузевих та регіональних програм [13, с. 67].

На мою думку, треба  приділити особливу увагу проведенню реструктуризації на державному рівні за галузями народного господарства. Його координує Агентство з питань банкрутства підприємств і організацій. Це стосується державних підприємств, які занесені за рішенням Кабінету України до реєстру неплатоспроможних. Шляхи оздоровлення та розробка концепції подальшої господарської діяльності цих підприємств визначилися на базі поглибленого аналізу їхньої фінансово-господарської діяльності.

Проведення реструктуризації підприємств потребує дотримання певної послідовності та виконання розробленого плану, основою розробки якого є  Концепція реструктуризації державних  підприємств, за наявності різних схем реструктуризації.

Вибір схеми реструктуризації має бути обумовлений ефективністю і визначатися за критеріями оцінки підрозділів основного підприємства щодо трансформації їх у самостійні підприємства. До таких критеріїв  відносяться:

а) ступінь створення  нових ринків, що характеризує швидкість, з якою підрозділ може змінити структури збуту продукції і подолати бар’єри вступу до нових ринків (слід враховувати, що олігопольні ринки з високим ступенем вкладання капіталу в продукцію мають повільний ступінь освоєння);

б) рівень специфічних  виробничих знань і технологій, що характеризує, якою мірою використовуються науково-технічні завдання у підрозділі. Де має скоротитися обсяг продукції, що вироблялася [14, c. 188].

За визначеною категорією підрозділи основного підприємства поділяються на групи і в подальшому розглядаються окремо щодо трансформації їх в окремі підприємства.

Реструктуризація чи ліквідація підприємства здійснюється відповідно до нормативно-правової бази.

Особливу увагу при  розробці плану реструктуризації слід приділяти плануванню маркетингової діяльності, бо основною стратегічною метою є задоволення підприємством оптимальної частки на ринку продукції.

Реструктуризація державних  підприємств проводиться за планом, розробленим Агентством спільно  з міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади на 2005-2008 рр. (див. табл. 2), що дозволяє забезпечити єдиний комплексний підхід для його виконання без залучення бюджетних коштів.

Згідно з планом кількість  підприємств, визначена міністерствами та іншими органами влади для реструктуризації, становить 9,3% загального їх числа, що явно недостатньо; щодо державних підприємств, то це лише кожне четверте підприємство України загальнодержавної форми власності.

Оцінка плану реструктуризації державних підприємств та організацій дозволяє нам виділити низку позитивних аспектів. До них відносяться:

• підвищенні темпи реструктуризації в перші роки виконання плану (в перші два роки передбачено реструктуризувати 488 із 545 підприємств, що становить 88,1% загальної кількості).
• Соціальна спрямованість (із 15 міністерств та відомств 10 передбачають працевлаштування робітників і службовців у новостворених структурах).
• Вибір об’єктів, що включені до плану реструктуризації, з урахуванням наслідків уже здійснених заходів щодо виходу з кризового стану на рівні підприємства та галузі.
• Включення в план переважно тих об’єктів, які з різних причин не мали позитивних результатів від санації, проведеної на перших двох рівнях (або до яких доцільно застосовувати прискорену процедуру банкрутства).
• Забезпечення реальності плану за рахунок вибору в 50% випадків заходів реструктуризації, що ґрунтуються на сучасних методах господарювання та приватизації [15, c. 239].

Недоліком плану реструктуризації є незначна частка фінансово-кредитних заходів (4% загальної кількості), що виявлялося у наступному:

• низькому рівні залучення іноземних інвесторів (у п’яти міністерствах щодо 14 об’єктів);
• незначному використанні кредитів (лише на підприємствах, переданих Мінпромполітики);
• відстроченні та списанні боргів (за 25 об’єктами).

За наведеними в таблиці 3 даними, доцільність реструктуризації підприємств обґрунтовано розрахунками лише за трьома критеріями: очікуваного надходження коштів від заходів реструктуризації; визначення розміру коштів, необхідних для проведення реструктуризації, та очікуваного результату від реструктуризації [4].

Проведений нами аналіз заходів щодо реструктуризації підприємств  свідчить про значну їх різноманітність: 41,2% загальної кількості становлять заходи, пов’язані з приватизацією чи зміною форми власності (передбачається приватизувати 448 діючих та новоутворених на базі структурних підрозділів малих підприємств, 95- ліквідувати, 14 – передати до комунальної власності місцевим держадміністраціям); кожний десятий захід включає структурні зміни підприємства:

• відокремлення непрофільних виробництв, виділення казенних та спецвиробництв (усього 120);
• зміна власників здійснювалася передачею 59 об’єктів в оренду та продажем 40 об’єктів. На 53 об’єктах реструктуризації передбачається передача об’єктів соціально-культурного та побутового обслуговування місцевим органам влади чи продаж на аукціонах із спрямуванням виручки на погашення заборгованості;
• значну кількість становлять заходи щодо реструктуризації підприємств, які передбачають впровадження нових форм і методів випуску продукції. Із них: 68 – введення нових чи відновлення раніше д<span class="dash041e_0431_044b_0447_043d_044b_0439__Char" st