Шляхи підвищення ефективності використання персоналу на підприємствi

Обліковий склад персоналу  перевищує за чисельністю явочний  склад приблизно на 5-10. Так, на підприємствах, де переважає жіноча праця, де значну питому вагу в загальній чисельності займають особи літнього віку, де несприятливі умови праці, відмінності в чисельності між обліковим і явочним складом неминуче зростають.

     2.  Явочна чисельність - це кількість працівників облікового складу, що з'явилися на роботу в даний день, включаючи тих, що знаходяться у відрядженнях. У число працівників, що фактично приступили до роботи, включаються всі працівники, що з'явилися і приступили до роботи, незалежно від того, скільки часу вони пропрацювали. Таким чином, число фактично працюючих осіб показує, скільки з працівників, що з'явилися на роботу, приступили до роботи. Явочний склад – це необхідна чисельність робочих для виконання виробничого змінного завдання по випуску продукції. Різниця між явочним і обліковим складом характеризує кількість відсутніх з різних причин ( відпустки, хвороби і ін.). При цьому працівники, направлені у відрядження за завданням підприємства, включаються в явочне число, і в число тих, що фактично працювали.

     Для приведення явочної чисельності (Чя) до облікової (Чс) використовується коефіцієнт перекладу явочної чисельності робочих в облікову (Ксп):

                  Чс= Чя Ч Ксп.                                                    (1.1)

      У переривчастих  виробництвах Ксп визначається як відношення номінального фонду часу до планового (ефективному), а в безперервних – як відношення календарного фонду часу до планового (ефективному).

      І, навпаки, для  приведення облікового складу  до явочного необхідно виконати наступні розрахунки:

      Чя = Чс/Ксп           або     Чя = Чс/ (1/Ксп).                        (1.2)

         При розрахунку  необхідно пам'ятати, що обліковий  склад завжди більше явочного  на кількість працівників, що відсутні з різних причин.

3. Облікова чисельність персоналу у зв'язку з прийомом і звільненням постійно міняється і може бути дана тільки на певну дату. Тому для характеристики чисельності персоналу  за місяць, квартал, рік при плануванні і обліку визначають середньоспискову чисельність. Середньоспискова чисельність працівників за місяць визначається шляхом підсумовування чисельності працівників облікового складу за кожен календарний день місяця, включаючи святкові і вихідні дні, і ділення отриманої суми на кількість календарних днів місяця.

     Середньоспискова чисельність персоналу за квартал (рік) розраховується як сума середньомісячної чисельності за цей період, що ділиться на відповідне число місяців. У обліковий склад персоналу підприємства включаються всі прийняті на роботу, пов'язану як з основною, так і з не основною діяльністю. Включення в обліковий склад проводиться з дня зарахування на роботу.

    Середньоспискова чисельність показує, скільки в середньому працівників щодня числилося в списках підприємства за даний період.

        Не враховуються при розрахунку середньоспискової чисельності працівники облікового складу, що відсутні на роботі з поважних причин і відповідно до законодавства не отримують в період відсутності заробітну плату:

1. жінки, що знаходяться в додатковій відпустці по догляду за дитиною до досягнення їм віку одного року (півтора років);
2. працівники, що навчаються на останніх курсах вечірніх і заочних вищих і середніх спеціальних учбових закладів, знаходяться в додатковій відпустці без збереження заробітної плати для підготовки дипломної роботи і складання державних іспитів, а також працівники, що поступили у вищі і середні спеціальні учбові заклади, що отримали відпустку без збереження заробітної плати для складання вступних іспитів.

           Окрім середньоспискової чисельності, на підприємстві розраховуються середнє число тих, що фактично з'явилися на роботу (середнє явочне число, середня явочна чисельність) і середнє число тих, що фактично приступили до роботи.

           Середнє  число працівників, що фактично з'явилися на роботу, по підприємству визначається шляхом підсумовування числа працівників, що фактично з'явилися на роботу за кожен робочий день, і ділення отриманої суми на число робочих днів в періоді.

Аналогічно розраховується середнє  число працівників, що фактично приступили до роботи. При цьому необхідно мати на увазі, що середнє явочне число і середнє число працівників, що фактично приступили до роботи, звичайно обчислюються тільки по категорії робочих.

          У сьогодення  час в економіці часто застосовується показник середня облікова чисельність працівників. На базі якого визначається: віднесення підприємства до малих;  розрахунок середньої заробітної плати; визначення комунального податку; порядок регулювання фонду заробітної плати підприємств і установ, що фінансуються з бюджету; платежі до бюджету за не створені робочі місця для інвалідів.

    В умовах розповсюдження  неповної зайнятості, а також  подвійною ( за сумісництвом), проблемними  є питання обліку чисельності  і визначення розмірів отримуваних ними від підприємства доходів. У зв'язку з чим рекомендується 2-а   варіанту нарахування середньої облікової  чисельності працівників:

  1) Середня облікова чисельність штатних працівників облікового складу.

Служить для визначення чисельності  зайнятих працівників по сферах економічної діяльності і ведення спостереження за зміною мобільності робочої сили, тобто зайнятий працівник враховується тільки один раз по місцю основної роботи, незалежно від терміну трудового договору і тривалості робочого дня.

    2) Середня облікова чисельність всього персоналу в еквіваленті повної зайнятості.  Служить для визначення середньої заробітної плати і для інших середніх величин в цілому по підприємству.

          Визначення потреби в персоналі  на підприємстві (фірмі) ведеться роздільно по групах промислово-виробничого і невиробничого персоналу.

Початковими даними для  визначення чисельності працівників  є:

• виробнича програма;
• норма часу,  вироблення і обслуговування;
• плановий (ефективний) бюджет робочого часу за рік;
• заходи щодо скорочення витрат праці і т.д.

        Основними методами розрахунку  кількісної потреби в персоналі  є розрахунки:

1. по трудомісткості виробничої програми;
2. по нормах вироблення;
3. по нормах обслуговування;
4. по робочих місцях.

            Чисельність працівників непромислового персоналу планується окремо, незалежно від чисельності працівників промислово-виробничого персоналу, роздільно по кожному виду діяльності і об'єкту з урахуванням їх особливостей.

        Норматив чисельності працівників  (основних робочих-відрядників) (Нч) по трудомісткості виробничої програми визначається по формулі:

              Нч = (Тпл / Фн) /Квн                                           (1.3)

де  Тпл – планова  трудомісткість виробничої програми (нормо-година);

       Фн  – нормативний баланс робочого часу одного робочого в рік (година);

        Квн – коефіцієнт виконання  норм часу (вироблення) робочими.

 Необхідно пам'ятати:

• якщо ми використовуємо плановий (ефективний) фонд робочого часу в рік, то отримаємо облікову чисельність робочих;
• якщо використовуємо табельний (номінальний) фонд робочого часу одного робочого в рік, то отримаємо явочну чисельність робочих. А відношення номінального фонду робочого часу до ефективного – не що інше, як коефіцієнт перекладу явочної чисельності робочих в облікову (Ксп).

       Планова  технологічна трудомісткість виробничої  програми визначається по нормативу  трудових витрат на одиницю,  помноженому на плановий випуск  продукції. Метод розрахунку чисельності  персоналу по трудомісткості  виробничої програми – найбільш точний і достовірний, оскільки вимагає застосування норм праці.

       Визначення  чисельності робочих по нормах вироблення є спрощеним і менш точним у зв'язку з впливом цін і матеріалоємності продукції на об'єм випуску продукції у вартісному виразі. Чисельність робочих по нормах вироблення визначається по формулі:

    Нч = (Оппл / Нвир) /Квн  (1.4)

де  Оппл – плановий об'єм продукції (виконаних робіт) за певний період часу;

        Нвир – планова норма вироблення  в тих жниці одиницях вимірювання за той же період часу.

Необхідно пам'ятати: якщо ми застосовуємо вироблення на один виробничий робочий, на один робочий, на одного працюючого у встановлених одиницях вимірювання за певний період часу, то отримаємо відповідно чисельність виробничих робочих, робочих, що працюють за певний період часу.

   Планування чисельності  основних робочих в апаратурних  процесах і допоміжних робочих,  що виконують роботи, на які  є норми обслуговування, зводиться до визначення загальної кількості об'єктів обслуговування з урахуванням змінності робіт:

Нч = До / Але * З * Ксп (1.5)

де До – кількість  одиниць встановленого устаткування;

     Але –  норма обслуговування одиниць;

      З –  кількість робочих місць;

      Ксп  – коефіцієнт перекладу явочної  чисельності робочих в облікову.

          У переривчастих виробництвах  Ксп визначається як відношення  номінального фонду часу до  корисного (ефективному), а в безперервних  – як відношення календарного  фонду часу до корисного (ефективному).

         При обслуговуванні кожного складного агрегату декількома робочими одночасно формула прийме наступний вигляд:

         Нч = До * Но * З * Ксп (1.6)

де Но – кількість  робочих, одночасно обслуговуючих  один агрегат (чіл.).

     По робочих місцях визначається чисельність як основних, так і допоміжних працівників, для яких не можуть бути встановлені ні об'єми робіт, ні норми обслуговування ( наприклад, кранівники, стропальники і т.д.) :

         Нч = М * З * Ксп (1.7)

де М – число  робочих місць.

   Чисельність обслуговуючого  персоналу може бути визначена і по укрупнених нормах обслуговування.

Наприклад, чисельність  прибиральників можна визначити  по кількості квадратних метрів площі  приміщень, гардеробників – по кількості  обслуговуваних людей і ін. Приведені  вище формули використовуються для  розрахунку чисельності як основних, так і допоміжних робочих відповідно з коректуванням початкових даних.

Чисельність учнів (Чу) визначається з урахуванням потреби в навчанні конкретним професіям, при цьому чисельність учнів визначається в середньоспискову численні по наступній формулі:

Чу = Чуо * То / 12 (1.8)

де  Чуо – загальна чисельність учнів, що підлягають навчанню в плановому періоді (чіл.)

То – середній термін навчання одного учня даної професії (міс.).

  Чисельність службовців визначається виходячи з наявних середньогалузевих даних, а також по нормативах, розробленим підприємством, і по посадах ( конструктори, технологи, бухгалтери та інші).

Чисельність службовців і керівників функціональних служб  і підрозділів знаходить віддзеркалення в штатному розкладі – документі, що є переліком згрупованих по відділах і службах посад службовців з вказівкою розряду (категорії) робіт і посадового окладу.

   Штатний розклад щорічно  переглядається і затверджується  керівником підприємства.

Забезпечення потреби в кадрах діючого підприємства припускає не тільки визначення чисельності працівників підприємства, але і її зіставлення з наявною робочою силою, оцінкою обороту, текучість кадрів, визначення додаткової потреби або надлишку кадрів.

Закінчується розрахунок потреби  в персоналі визначенням додаткової потреби в кадрах тієї або іншої категорії і визначенні надлишку робочої сили окремо по кожній категорії працівників з урахуванням професії, кваліфікації (розряду) і т.д.

На підприємстві додаткова потреба (надлишок) (Чд) персоналу визначається різницею між середньосписковою чисельністю в планованому році (Чсс) і фактичною чисельністю за попередній рік (Чф):

                                  Чд = Чсс – Чф. (1.9)

Додаткова потреба в  з працівниках, що служать і інших, розраховується з урахуванням наявних вакансій і можливого спаду працівників у зв'язку з відходом на пенсію, в армію, на навчання і т.п.[23,с.103-107]

         Окрім чисельності працівників кількісна характеристика трудового потенціалу підприємства і його внутрішніх підрозділів може бути представлена і фондом ресурсів праці (Фрт) в людино-дні або в людино-годинах, який можна визначити шляхом множення середньоспискової чисельності працівників (Чсп)   на середню тривалість робочого періоду в днях або годиннику (Трв):

                                      Фрт = Чсп * Трв. (1.10)

           У практиці обліку персоналу  розрізняють також залежно від  терміну, на який поміщений  трудовий договір, постійних,  тимчасових і сезонних працівників.  До постійних відносяться працівники, що поступили на роботу без вказівки  терміну; до тимчасових – що поступили на роботу на наперед певний термін; до сезонних – що поступили на роботу на період сезонних робіт.