Звіт по практиці в приватному підприємстві «ФАРАТ»

Місія Компанії — задоволення щоденних потреб широкого круга споживачів завдяки широкому асортименту хлібобулочних виробів, які є результатом високої виробничої майстерності компанії, що гарантує кожному співробітнику гідну заробітну платню, стабільність і впевненість у завтрашньому дні, а партнерам прибутковий спільний бізнес.

Політикою підприємства в області якості е досягнення лідируючих позицій на ринках збуту за рахунок якості, надійності й стабільності продукції", що відповідає вимогам і запитам споживачів, виконання нормативних і законодавчих вимог, постійного поліпшення результативності системи керування якістю.

Високий професіоналізм і відповідальний підхід кожного працівника до свого виду діяльності забезпечує якість.

Якість - ключ до конкурентоспроможності й процвітання підприємства.

Метою компанії є задоволення  потреб населення, установ, і підприємств  будь-якої форми власності у продовольчому  і фуражному зерні, продуктах  його переробки, надання послуг зі зберігання, переробки та реалізації сільськогосподарської продукції.

Основні маркетингові цілі підприємства: максимальне задоволення вимог споживачів; модернізація встаткування й освоєння нових технологій; формування стійких довгострокових зв'язків з постачальниками якісної сировини; збільшення частки ринку.

Діяти як оператор на Українському ринку зерна, представляючи інтереси держави, з метою підтримки вітчизняних сільськогосподарських товаровиробників.

Участь у державних  програмах із забезпечення населення  зерном та продуктами його переробки  шляхом закупівлі, зберігання, переробки та реалізації зерна і готової продукції.

Сприяння у формуванні іміджу України як одного з найбільших світових виробників зернових.

Найважливішою галуззю, що забезпечує продовольчу безпеку  України, є хлібопекарська. Її структуру  формують хлібопекарські підприємства, які задовольняють потреби усіх верств населення в хлібобулочній продукції. Стан і розвиток вітчизняних підприємств хлібопекарської галузі безпосереднім чином впливає на життя і здоров'я населення України.

Український ринок  хліба характеризується великим асортиментом хлібобулочних виробів, які виробляються українськими підприємствами, налічує понад 700 найменувань. Він збільшується щороку у рамках конкурентної боротьби за споживача, при цьому використовуються сучасні технології із застосуванням різних смакових добавок, наповнювачів тощо.

Стан конкуренції на ринках хліба та хлібобулочних виробів  перебуває під постійним контролем  органів Комітету. Комітет прийняв  до безумовного виконання рішення  Уряду, націлені на попередження та недопущення кризових явищ на цих ринках. Конкуренція на ринку хлібобулочних виробів в Україні доволі інтенсивна і основна боротьба ведеться між великими хлібозаводами і міні-пекарнями. Загальний ріст добробуту в країні призводить до збільшення попиту на дорогі хлібопродукти. Сьогодні покупець шукає компроміс між якістю та ціною, і чим він багатіший, тим більше готовий заплатити за якість.

На ринку  спостерігається тенденція скорочення виробництва хліба. Експерти пов’язують цей фактор, насамперед, з тим, що українці кожного року повільно зменшують споживання хлібопродуктів. Що, безумовно, говорить про покращення життя населення.

Виробники хліба  говорять, що, в першу чергу, скорочується випуск так званого масового хліба, але росте виробництво хліба  дорожчого, преміум-сегменту. Але ще не скоро масові сорти хліба поступляться своїми позиціями дорожчим, нині вони займають левову частку у загальній структурі продажу і виробництва всього хліба (близько 70%). Щороку на 3-5% збільшується споживання булочних виробів.

Конкурентний аналіз націлений на знаходження можливостей та загроз, які можуть створюватися на ринку конкурентами. Аналіз починається з виявлення головних та потенційних конкурентів. Далі переходять до більш глибокого та серйозного вивчення різних аспектів їх діяльності: місія, цілі, стратегії, сильні та слабкі сторони .

Аби оцінити  конкурентоспроможність фірми доцільно провести порівняльний аналіз по основних утворюючих чинниках відносно провідних  конкурентів. Подібна процедура  є важливим елементом конкуруючого маркетингу.

Головними конкурентами ЧП «ФАРАТ» по випуску хлібобулочної продукції є:

• Диполос;
• Одеський Коровай;
• ПГОІ «Темп-НТТ;
• Князан Артур Жораевич, СПД
• ГОРЯЧИЙ ХЛЕБ, Мини-пекарня;
• КВИНТ-Л, ООО;
• Ника
• Новое дело

Основними конкурентами хлібобулочних виробів, вироблюваного Підприємством є великі хлібозаводи: Одеський Коровай, Диполос.

З вищевикладеного  можна зробити висновок, що якщо товар аналогічний товарам основного конкурента, він призначає ціну близьку до ціни товару того конкурента. Інакше підприємство може втратити збут. Якщо товар нижче за якістю, підприємство не зможе встановити на нього ціну таку ж, як і у конкурентів. Встановити більше, ніж конкурент, підприємство може тоді, коли його товар вище за якістю. Конкурентоспроможність визначається лише тими властивостями, які представляють помітний інтерес для покупця, і природно гарантують задоволення даної потреби.

Основна задача Підприємства - задовольнити потреби споживачів, які в ринкових умовах являються найбільш зацікавленою групою. Якщо їх сподівання не виправдаються, вони можуть переключитися на використання інших торгових марок, що в кінцевому результаті позначиться на доходах підприємства - виробника. Керівники не повинні забувати про необхідність прислухатися до потреб різних зацікавлених груп та прагнути до досягнення довготривалої конкурентоспроможності фірми. При цьому однією з важливіших областей діяльності фірми являється обслуговування споживачів, інакше - задоволення їх на ринку конкуруючих продавців.

Підприємство збільшує шанси досягнути своїх цілей, якщо воно настроїть себе на більш ефективне задоволення потреб споживачів. Проводячи аналіз мікросередовища, фірма повинна глибоко та всебічно вивчити потреби своїх реальних та потенційних споживачів, виявити основні тенденції їх розвитку та, знайти можливість задовольнити споживацькі потреби краще, ніж конкуренти .

Продукція ЧП «ФАРАТ» задовольняє потребу всіх соціальних верств населення, як з малим рівнем доходу, так і з великим. Служба маркетингу вивчає попит споживачів через своїх посередників. Проводить постійний аналіз цін і асортименту, що випускається конкурентами продукції.

Постачальники - це господарські одиниці, які задовольняють фірму та її конкурентів матеріальними ресурсами, необхідними для виробництва конкретних товарів чи послуг.

Діяльність постачальників оцінюють по таким показникам: репутація та імідж; надійність; якість продукції та відповідність стандартам; рівень ціни на продукцію (послугу); умови поставки та форми оплати; взаємовідношення з фірмою (довготривалі, формальні).

Вибір постачальників - одна з важливіших та відповідальніших задач, яку повинна вирішити фірма. Доставку продукції підприємство робить самостійно. Хлібозавод дотримується умов оплати тих, що оговорені контрактами з постачальниками, як правило це - передоплата або відстрочення платежу. Аналіз зовнішнього середовища підприємства наведений  в таблиці 3.1.

 

Таблиця 2.1. Аналіз зовнішнього середовища підприємства ДП «ІЛС»

Фактори зовнішнього середовища	Стан (опис) фактора	Тенденція розвитку	Характер впливу на фірму(+,-)
1.Поряд конкуренти	Не стабільність	Висока	-
2.Збільшилися  податки	Збільшилися витрати	Висока	-
3.Склади знаходяться  поряд	Менше витрати	Висока	+
4.Економічна  стабільність	Більший прибуток	Низька	-
5.Постійні клієнти	Стабільність	Висока	+

 

Сильні сторони  є перевагами, які організація  використовує в конкурентній боротьбі та прагне максимально зміцнити.

До сильних  сторін належить висока компетентність, адекватні фінансові ресурси, задовільна кваліфікація працівників, добра репутація  покупців, захищеність від конкурентного  тиску, передова технологія, наявність  інноваційних можливостей.

Слабкі сторони  мають перебувати під постійним  контролем керівництва з метою  їх усунення.

До слабких  сторін відносять відсутність стратегічних напрямів діяльності, погіршення конкурентної позиції, застаріле устаткування, наявність  внутрішніх виробничих проблем, відставання у сфері досліджень і розробок, неспроможність конкурувати.

Таблиця 2.2.- Аналіз внутрішнього середовища підприємства ДП «ІЛС»

Фактори внутрішнього середовища	Стан (опис) фактора	Тенденція розвитку	Характер впливу на фірму(+,-)
1.Широкий асортимент  товару	Є клієнти	Висока	+
2.Вигідне місце  розташування	Є клієнти	Висока	+
3.Низькі ціни	Є попит	Висока	+
4.Кваліфікований  персонал	Є клієнти	Низька	+
5.Залученя робітників  студентів	Більший прибуток	Низька	+
6.Мале приміщення	Повільна робота	Низька	-
8.Гарний інтер’єр	Більше клієнтів	Низька	+

  

 

3. Аналіз виробничо-господарської діяльності підприємства

Хліб — традиційний  харчовий продукт європейців, жителів  Близького Сходу та представників  індійських культур. Його випікають з тіста - перемолотого зерна (борошна), води, дріжджів (або опари). Можливі також й інші добавки.

Хліб у всі  часи є одним із основних масових  продуктів харчування, тому удосконалення  технології його виробництва, асортименту  виробів покращання їх якості, зменшення собівартості має постійно знаходитись у полі зору науковців і практиків.

Звичайний хліб містить у собі поживні речовини, необхідні людині. У хлібі є  білки, вуглеводи, вітаміни груп В, РР, мінеральні сполуки, наприклад життєво  важливі організму солі кальцію, заліза, фосфору. І що ще важливі, хліб має рідкісну властивість – він не приїдається, не може набриднути людям.

Людина вирощує  зернові культури для харчування вже приблизно 10 000 років. Виготовлення хлібобулочних виробів поділяється на такі операції:

• підготовка сировини до виробництва - перемішування, просіювання борошна, розчинення масла, дріжджів, розчинення солі у воді, підготовка заквасок, замішування опари;
• замішування тіста, його бродіння;
• формування хлібобулочних виробів - поділювання, округлювання, закатування тіста;
• вистоювання (ферментація), щоб тісто остаточно збільшилося в об’ємі (стало пухкішим)
• випікання;
• охолоджування;
• нарізання, пакування, підготовка до транспортування.

Хлібобулочні  вироби можна випікати як за опарною, так і за безопарною технологією (опара - це суміш борошна, води та дріжджів, часом цукру та сироватки, для виготовлення якої використовують частину борошна, потрібного за рецептом). Опарний спосіб триває більше часу, ніж безопарний, який часто називають ще прискореним. Час бродіння опари - від 6 годин. Розрізняють опари густі й рідкі (через вологість тіста), високі й низькі (через підіймальну силу дріжджів). Пшеничні сорти хліба готують на дріжджах, житні - на молочнокислих заквасках (це пов’язано з особливостями житнього борошна). Після закінчення бродіння в опару до діжки з нею додають решту інгредієнтів й остаточно замішують тісто. Безопарна технологія передбачає використання активніших дріжджів (або більшого їх обсягу), універсальних поліпшувачів, інтенсивніше замішування тіста.

Процес виробництва  є вибухо- та пожежонебезпечний. Працівники цехів зобов’язані при виконанні роботи знаходитись у формі, у змінному взутті, забороняється користуватися мобільними телефонами.

 

 

 

1. Ціна, собівартість, прибуток і рентабельність продукції

На підприємстві планується собівартість виробленої продукції  та послуг, що надаються. Метою планування собівартості є економічно обґрунтоване визначення величини витрат, необхідних у плановому періоді для виробництва  і збуту кожного виду та всієї продукції підприємства, що відповідає вимогам щодо її якості; визначення планових мінімальних, але таких, що забезпечують  нормальний  хід процесу виробництва, економічно обгрунтованих загальних витрат  на виробництво.

У процесі планування вирішуються  такі  завдання:

• розраховується вартість ресурсів, необхідних для  виробництва продукції,  і  вишукуються  можливості  для  виконання  виробничої програми з найменшими  витратами;
• визначається загальна величина витрат на виробництво;
• обчислюється собівартість виробництва кожного виду продукції, яка є  критерієм  нижнього  рівня  ціни, а  також  рентабельність виробів як одна з умов формування виробничої програми;
• створюється  основа  для визначення    внутрішньовиробничих економічних відносин: організації  оренди,  форм оплати і стимулювання праці.

Собівартість  є базою для формування ціни. На ПП «ФАРАТ» складається з двох основних показників:

Ц = С + П 

Ц – ціна послуги;

С – собівартість;