Конкурентоздатність товару (послуг) та методи її оцінювання на прикладі СК «ВЕСКО»

 

 

 

 

КАФЕДРА МЕНЕДЖМЕНТУ  організацій

 

 

КУРСОВА РОБОТА

З дисципліни «Маркетинговий менеджмент»

на тему

«Конкурентоздатність  товару (послуг) та методи її оцінювання на прикладі СК «ВЕСКО»

 

 

 

 

Виконала:

Студент

Економічного факультету,

денного відділення ___________________

 

 

Науковий керівник: __________________________

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

 

Вступ            3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПРОЦЕСУ ОцінкИ конкурентоздатності послуг в страховому бізнесі.................6

1.1. Поняття, сутність та зміст  конкурентоздатності…………………………….6

1.2. Конкурентоздатності послуг.........................................................................8

1.3. Оцінка конкурентоздатності продуктів............................................................10

1.4. Конкурентоздатність послуг на ринку страхування......................................15

РОЗДІЛ 2. Оцінка(а в плані - оцінювання) яка різниця????конкурентоздатності послуг на прикладі ВАТ СК «Веско»....................................................................................................18

2.1. Загальна характеристика ВАТ СК «Веско».....................................................18

2.2. Оцінка конкурентоздатності послуг страхової компанії «Веско» на ринку України ......................................................................................................................22

2.3. Шляхи покращення  конкурентоздатності послуг СК  «Веско»………….32

Висновки...............................................................................................................35

Перелік ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………………….36

 

ВСТУП

 

Діяльність в умовах ринку супроводжується різного  роду ризиками. Тому принципово міняються  характер і функції страхування  в Україні, зростає його значення як ефективного, раціонального, економічного і доступного засобу захисту майнових інтересів суб'єктів, що господарюють, виробників товарів і послуг, а також громадян.

Ринок страхових послуг є одним з необхідних елементів  ринкової інфраструктури, тісно пов’язаним з ринком засобів виробництва, споживчих товарів, ринком капіталу і цінних паперів, праці і робочої сили. У країнах розвиненої економіки страхова справа має найширший розмах і забезпечує підприємцям надійну охорону їхніх інтересів від несприятливих наслідків різного роду техногенних аварій, фінансових ризиків, криміногенних факторів, стихійних і інших нещасть. В умовах панування державної форми власності й адміністративно-командної системи управління в нашій країні потенціал інституту страхування не міг бути розкритий повною мірою, сфера його застосування була дуже обмежена. Страхової справи в її справжньому значенні не було і не могло бути, оскільки не було основи - приватного підприємництва і самостійності суб’єктів, що господарюють.

Перехід до ринкових відносин, формування багатоукладної системи господарювання, заснованої на різноманітних формах власності, створюють об’єктивні передумови для активного впровадження в сферу економіки страхування як одного з гарантів забезпечення фінансової стійкості суб’єктів, що господарюють. Тепер вони самі повинні піклуватися про власне економічно стійке положення, схоронності матеріальних об’єктів, кредито і платоспроможності. Збитки від стихійних лих, техногенних аварій та ін. повинні мати надійне і гарантоване фінансове джерело покриття.

Розвиток підприємницької діяльності громадян приводить до появи у товаровиробників засобів і предметів виробництва, що також вимагає страхового захисту. Починаючи підприємницьку діяльність, громадяни включаються в такі взаємовідношення, при яких фінансова чи господарська неспроможність їхніх партнерів може призвести до зростання збитків.

Відповідно виникає ще одна область, що розширює сферу застосування страхування (страхування комерційних, фінансових ризиків, втрати прибутку та ін.).

В умовах повної господарської  самостійності підприємств, розширення їхньої волі і підвищення відповідальності за прийняті рішення підсилюється роль роботодавця. Як свідчать фахівці, ризик відноситься до факторів, що обмежують капіталовкладання і підприємницьку активність. Спроби піти від ризику, як правило, супроводжуються скороченням темпів виробництва, а також робочих місць. У нових економічних умовах серед частини керівників нерідко домінують сиючасні інтереси, що приводить до скорочення розробок довгострокових програм. Не стабільним стало положення працівників, які займаються створенням і освоєнням нових технологій, продукції, товарів.

Страхування науково-технічних, впроваднецьких ризиків підприємців при інвестуванні коштів у науково-технічний комплекс підсилює зацікавленість у збереженні зайнятості висококваліфікованих фахівців.

Отже, в умовах ринку, що супроводжується різноманітними ризиками, зростає значення страхування як важливого засобу захисту майнових інтересів юридичних і фізичних осіб. У сферу страхування утягуються нові суб’єкти як з боку осіб, які пропонують страхові послуги, так і з боку одержувачів цих послуг.

Таким чином, в курсовій роботі повинні бути виділені наступні задачі:

1. Визначити параметри оцінювання конкурентоздатності послуг на ринку страхування;
2. Порівняти показники «СК «Веско» з показниками компаній-конкурентів;
3. Проаналізувати конкурентоздатність послуг СК «Веско»;
4. Віднайти шляхи їх вдосконалення.

 

Метою даної курсової роботи є освітлення стану і розвитку послуг на страховому ринку, їх конкурентоздатності, в Україні на прикладі ЗАТ СК «Веско», предметом – конкурентоздатність послуг цієї компанії. 
РОЗДІЛ 1.ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПРОЦЕСУ ОцінкИ конкурентоздатності послуг в страховому бізнесі

 

1.1. Поняття, сутність  та зміст конкурентоздатності.

 

Конкурентоздатність - це багатоаспектне поняття, що синтезує в собі всі сторони, фактори функціонування й розвитку об’єкта керування.

У чинність багатоаспектності  застосування даної категорії в  різних галузях знань у науково-технічній  літературі існує ряд визначень, що часом суперечать один одному. Так, у літературі пропонується наступне визначення конкурентоздатності: «...під конкурентоздатністю розуміється комплекс споживчих і вартісних характеристик продукту, що визначають його успіх на ринку, тобто перевага саме цього продукту над іншими в умовах широкої пропозиції конкуруючих продуктів-аналогів». Словники дають наступні тлумачення цього слова:

1) «...конкурентоздатність продукту - сукупність споживчих властивостей продукту, що визначає його відмінність від інших аналогічних продуктів по ступені й рівню задоволення потреби покупця й витратам на його придбання й експлуатацію»  [1, с 362] сноски должны быть с указанием страницы,

2) «...конкурентоздатність продукту - здатність продукції бути більше привабливою для споживача у порівнянні з іншими виробами аналогічного виду й призначення, завдяки кращій відповідності своїх якісних і вартісних характеристик вимогам даного ринку й споживчих оцінок» [2]

Оскільки конкурентоздатність - міждисциплінарне поняття, то на наш погляд необхідно визначити пріоритети у вивченні й застосуванні на практиці окремих питань керування конкурентоздатністю, саме тому ми зосередимося конкретніше на визначенні конкурентоздатності підприємств.

Визначимо конкурентоздатність підприємства як його потенційна якість, що включає:

1) здатність підприємства  одержувати реальну оцінку очікувань  цільової групи споживачів, а  також простежувати тенденції  споживчого поводження.

2) здатність організовувати  робочий процес, результати якого  будуть відповідати очікуванням  цільової групи споживачів як найбільш корисного продукту по співвідношенню ціна-якість.

3) здатність проводити  ефективну поточну маркетингову  політику, включаючи психологічне  позиціювання продукту в споживача,  що оптимізує обсяг продажів і знижує витрат по збуті;

4) здатність вишукувати й створювати умови для зниження витрат на забезпечення факторами виробництва - капіталом, робочою чинністю, сировиною й матеріалами, енергією й т.п. на одиницю продаваної продукції;

5) здатність до створення  й утримання технологічної переваги над іншими членами галузевого співдружності, що вимагає своєчасного відновлення застосовуваних технологій

6) здатність планувати,  організовувати й проводити ефективну  стратегію в сферах виробництва  й маркетингу на основі інновацій; створення й розвиток високого кадрового потенціалах як на виконавчому, так і управлінському рівнях. Якість виконавчого персоналу проявляється в його здатності ефективно використати існуючі на підприємстві виробничі технології й готовності до освоєння більше перспективних технологій. Якість фахівців проявляється в їхній здатності ставити й вирішувати функціональні завдання, погоджуючи їх зі стратегічними цілями підприємства, здатні забезпечити йому ключові компетенції в технічних, технологічних, дизайнерських і ін. областях для посилення ринкових позицій компанії.

Підбивши підсумок аналізу  представлених у літературі поглядів на поняття конкурентоздатності і його складових, варто сформулювати наступні висновки:

1) категорія конкурентоздатності є ключовою й універсальною в дослідженнях пов’язаних з підвищенням потенціалу організації й підприємства.

2) змістовні трактування  поняття мають різну структуру,  зачіпають лише один аспект  розглянутого поняття.

3) більшість формулювань  розглядають конкурентоздатність предметно, відповідно до наукових інтересів тієї області, у якій вони працюють.

Подальший аналіз поняття конкурентоздатності доцільно продовжити з метою виділення загальних і специфічних факторів.

 

1.2. Поняття конкурентоздатності послуг

 

Щоб краще розібратися  в процесі оцінки конкурентоздатності послуг, необхідно проаналізувати найпоширеніші методи визначення конкурентоздатності продукту. У даному розділі розглянуті методи визначення конкурентоздатності продукції, які дозволяють найбільше повно визначити фактори й оцінити показники конкурентоздатності послуг.

Якась послуга краще  задовольняє потребу, має важливі  для споживача характеристики, тобто  є конкурентоздатною.

Конкурентоздатність - це сукупність якісних і вартісних характеристик послуги, які, з погляду покупця, є істотними й забезпечують задоволення конкретних потреб.

В умовах ринку задоволеність  конкретного споживача сукупністю пропонованих йому властивостей у продукті знаходить вираження в акті купівлі-продажу.

Конкурентоздатність - такий збіг властивостей, характеристик продукту й вимог споживача, при якому дотримуються інтереси виробника й споживача, що означає корисну відповідність продукту умовам ринку.

Послуги, таким чином, повинні не тільки мати набір необхідних властивостей, але й відповідати умовам їхньої реалізації (ціна, сервіс, престиж фірми, реклама й т.д.). Конкурентоздатність продукції визначається комплексом споживчих (якісних і кількісних) характеристик, що дозволяють задовольняти особливі умови ринку. Конкурентоздатна продукт легко й швидко реалізується на ринку по найменш витратних каналах збуту - фактично продукт проходить перевірку на ступінь задоволення суспільним потребам. Вони диктуються смаками й перевагами певної групи покупців (сегментом ринку), тому поняття конкурентоздатності завжди конкретно. Комерційно вигідний збут продукту можливий лише на конкретному ринку в певних умовах конкуренції.

Кожний покупець обирає той продукт, що максимально задовольняє  його особисті потреби. У цілому покупці  обирають той продукт, що більш повно  відповідає суспільним потребам у порівнянні з іншими. Тому ступінь задоволеності покупця продуктом теж складається із сукупності думок одиничних покупців і формується ще напередодні появи його на ринку, на будь-якому етапі життєвого циклу виробу до моменту утилізації. У цей час і відбувається гостра конкурентна боротьба за споживача. Конкурентоздатність залежить від ступеня задоволеності покупця продуктом.

Конкурентоздатність продукту визначається (на відміну від якості) тільки тією сукупністю властивостей, які становлять безсумнівний інтерес для певної групи покупців і забезпечує задоволення даної потреби. Інші характеристики й властивості продукції до уваги не беруться.

Продукт з більше високим  рівнем якості може бути менш конкурентоздатний, якщо його вартість значно підвищилася за рахунок додання продукту нових властивостей, не потребованих групою споживачів, для яких він призначений. Крім того, той самий продукт може бути конкурентоздатний на внутрішньому ринку й неконкурентоспроможний на зовнішньому, і навпаки.

Багато компаній індустріально розвинених країн (Японія, США, Франція, Німеччина) дозволяють домагатися конкурентоздатності продуктів лише на внутрішньому ринку, будучи впевненими в можливості збуту своїх продуктів і на зовнішньому ринку. Таким чином, при незмінності якісних характеристик продукту, його конкурентоздатність може мінятися в широких межах, реагуючи на зміну кон’юнктури ринку, впливу реклами й на прояви інших внутрішніх й зовнішніх стосовно продукту факторів.