Організація комунікаційної діяльності підприємства «Будрегіонінвест» за матеріалами «Будрегіонінвест» місто Буча

Таблиця 1.1.

Складові комплексу маркетингових  комунікацій [14]

 

Бєлєвцев, Іваненко	Основні: стимулювання продажу, реклама, зв’язки з громадськістю, прямий маркетинг, індивідуальний продаж Додаткові: виставки та ярмарки, спонсорство та меценатство, брендінг, продукт-плейсмент, ІМК в місцях продаж
Тєлєтов О.С.	стимулювання збуту, персональний продаж, комунікації комп’ютерних мереж, рекламна діяльність, виставкова діяльність
Ілляшенко С.Н.	реклама, персональний продаж, стимулювання збуту, пропаганда, паблік рилейшнз, директ-маркетнг
Котлер Ф.	реклама, стимулювання збуту, пабліситі, особистий продаж, прямий маркетинг
БондаренкоІ. Дубницький В.	реклама, стимулювання збуту, суспільні зв’язки, особистий продаж
Крамаренко В.І.	Основні: реклама, комерційна пропаганда, директ-маркетинг, стимулювання збуту, особистий продаж, елементи комплексу маркетингу Комбіновані: виставки та ярмарки, спонсорство, фірмовий стиль
Шубін О.	реклама, стимулювання збуту, популяризація, участь у виставках, формування суспільної думки, ділове листування, пряма поштова реклама та Інтернет, представницькі заходи

Практичною основою формування маркетингової комунікаційної стратегії будівельного підприємства є комплексне дослідження регіонального ринку, що включає вивчення потреб ринку в будівельній продукції й вимог до її споживчих властивостей; визначення рівня конкурентоспроможності продукції, що випускається; аналіз ринкової сегментації й виявлення сегментів ринку, найбільш відповідних профілю будівельної продукції; вивчення підприємницької структури ринку, у першу чергу підприємств-конкурентів, проведення відповідних досліджень про ступінь їхніх конкурентних переваг; дослідження форм і методів збуту; вивчення соціально-психологічних особливостей покупців. [15]

2. Методи та принципи побудови ефективної комунікаційної програми підприємства будівельної галузі

Ефективність діяльності будь-яких організацій у значній  мірі визначається функціонуванням  маркетингової системи. Працівники цієї системи безпосередньо не створюють  продукції, але, здійснюючи певну організаційну  і комерційну діяльність з виробництва  товару, збереження його якості, забезпечення товарної інфраструктури, є складовою  частиною виробничого персоналу.

Ефективність господарської  діяльності і бізнесу оцінюється в широкому і локальному аспектах. У першому випадку вона визначається ступенем задоволення попиту споживачів, в другому — системою часткових показників, що характеризують окремі підсистеми або елементи підприємства.

Сучасне підприємство все  більше набуває клієнтоорієнтованого характеру діяльності. Це підвищує значущість маркетингової складової  у забезпеченні ефективного функціонування й розвитку підприємства. Отже питання  оцінки ефективності маркетингової  діяльності набувають високої актуальності, зокрема для вітчизняних компаній, які не мають достатнього досвіду  функціонування в ринкових умовах. [13]

Правильний вибір найефективніших  засобів передачі рекламного обігу  звернення значною мірою визначає успіх всієї рекламної комунікації. Від вірного рішення даної проблеми залежить, якої кількості потенційних споживачів досягне сигнал, наскільки сильною буде його дія на них, яка сума буде витрачена на рекламу і наскільки ефективними будуть ці витрати. Дуже важливо для рекламодавця, щоб кошти, витрачені на розміщення його реклами, давали максимальну віддачу. Проблема вибору оптимальних для конкретної рекламної кампанії медіаканалів та медіаносіїв набуває особливої актуальності в умовах економічної кризи, коли навіть потужні рекламодавці особливо ретельно шукають шляхи мінімізації витрат на рекламування. Вважається, що віддача від розміщеної реклами визначається не стільки кількістю виходів, скільки тим, яка кількість глядачів (слухачів) насправді буде охоплена рекламою. [2, с.124]

При виборі маркетингової  стратегії розвитку будівельних  підприємств пропонується керуватися системою об'єктивних передумов формування базових стратегій, оскільки потенціал  залежить не тільки від раціональної організації виробництва, зниження витрат, ефективності використання ресурсів, росту продуктивності праці й  інших організаційних і виробничих факторів, а, насамперед, від уміння пристосуватися до зовнішнього середовища, включаючи запити споживачів, конкуренцію  товаровиробників, канали розподілу  й руху товарів, споконвічно орієнтуючи виробничу діяльність будівельного підприємства на кінцевого споживача. [8, с. 58]

У рамках маркетингової стратегії  класично розглядаються три основні  різновиди можливостей росту  потенціалу будівельного підприємства:

1) глибоке проникнення  на ринок, коли місткість ринку  даної будівельної продукції  велика, а виробничі можливості  будівельного підприємства майже  не обмежені;

2) розширення границь  ринку завдяки впровадженню нині  існуючого товару на нові ринки,  для чого від будівельного  підприємства потрібні значні  маркетингові зусилля й готовність  вступити у сильну конкурентну  боротьбу;

3) удосконалювання товару, що виражається в спробах будівельного  підприємства збільшити збут  за рахунок створення нових  або вдосконалених товарів для  нині існуючих ринків (наприклад,  зміна районування, планування  й комфортності житла). [4, с.276]

На сучасному етапі  розвитку економічної системи, що характеризується високою нестабільністю та рухливістю політичних, ринкових, технологічних та інших процесів, для підприємств різних типів і сфер діяльності загострюються проблеми забезпечення та підтримки конкурентоспроможності. Комплексний характер та складна природа конкурентоспроможності підприємства обумовлюють широкий спектр напрямків теоретичних і прикладних досліджень, спрямованих на виявлення джерел конкурентоспроможності, способів її підвищення та методів оцінки досягнутого рівня.

Конкурентоспроможність  підприємства є результатом його конкурентних переваг, до яких належать певні характеристики товарів, умови  виробництва і реалізації, додаткове  обслуговування, тобто все те, що відрізняє його діяльність і створює  перевагу над конкурентами. [4, с.15]  Можна виділити основні методи визначення конкурентоспроможності підприємства, для наочності вони представлені на рисунку 2.1.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис.2.1. Методи визначення конкурентоспроможності підприємства.

Конкурентоспроможність  будівельних підприємств у загальному виді характеризується рівнем якості об'єктів, що споруджуються, і рівнем якості (ефективністю) їхнього функціонування. Найбільший вплив на конкурентоспроможність будівельних підприємств надають  основний капітал і ресурсомісткість виробництва. Немаловажним фактором у конкурентній боротьбі за споживача між будівельними підприємствами є рівень їхнього конкурентоспроможного потенціалу як сукупності різних видів ресурсів, залучених у виробництво продукції; факторів, що сприяють виробництву продукції заданого обсягу і якості; стійких конкурентних переваг, що свідчать про ефективність його використання.

Конкурентоспроможний потенціал є узагальнюючою характеристикою ефективності функціонування будівельного підприємства. Виступаючи в єдності просторових і часових характеристик, конкурентоспроможний потенціал концентрує в собі одночасно три рівні зв'язків і відносин:

• являє собою сукупність властивостей, накопичених будівельним підприємством у процесі його становлення, і характеризує його здатність до функціонування й розвитку;
• характеризує фактичне використання можливостей будівельного підприємства, що дозволяє провести розходження між реалізованими й нереалізованими можливостями (резервами);
• орієнтований на розвиток, у ході якого здобуває нові сили й здібності. [6, с. 157]

Що стосується стабільності конкурентних переваг будівельного підприємства, то їх можливо забезпечити шляхом створення відчутних відмінних рис своєї продукції для конкретного сегмента ринку та наголошення на цьому у комунікаційному зверненні. Створення відмінних рис продукції будівельного підприємства доцільно реалізувати з використанням маркетинг-міксу, і це є найбільш загальноприйнятим підходом, тому що не вимагає детального знання методів пропозиції аналогічної продукції конкурентами, а тільки сприйняття власної позиції на ринку.

Першим етапом проведення маркетингової комунікаційної діяльності є аналіз ринкових можливостей будівельно-монтажної організації, в тому числі і комплексне дослідження ринку продукції будівництва, згідно з процесом управління маркетинговою діяльністю Ф. Котлера. Кожна будівельна організація повинна детально вивчати попит на усі види продукції реального інвестування, проводити аналіз об’єктів капітального будівництва, що споруджуються, робіт, що проводяться фірмами-конкурентами, а також аналізувати ціни конкурентів.

Паралельно з вивченням попиту та діяльності конкурентів, будівельні підприємства повинні вести пошук  своїх потенційних споживачів –  здійснювати подальший етап процесу  управління маркетингом – вибір  цільових ринків шляхом проведення сегментації. Потрібно зауважити, що через різноманітність, багатогранність та багатодетальність  продукції будівництва, таких сегментів  для різних будівельних підприємств  буде декілька.

Виділивши основні сегменти ринку, будівельне підприємство повинне вирішити, на які з них вона спрямовуватиме свою діяльність. Інакше кажучи, здійснити  вибір цільових сегментів за одним  з можливих варіантів охоплення  ринку: масового маркетингу, цільового  маркетингу чи диференційованого маркетингу.

Після визначення цільового сегменту ринку будівельному підприємству необхідно  дослідити властивості та положення  товарів-конкурентів і визначити  місце свого товару (об’єктів, що споруджуються чи робіт, які виконуються) – здійснити позиціювання товару. Такий процес є актуальним тому, що, на відміну від традиційних  товарів, об’єкти інвестицій це, насамперед, взаємопов’язана система засобів  виробництва, основною характерною  ознакою якої є технологія виробництва.

Наступним етапом в процесі управління комунікаціями підприємства є розробка комплексу маркетингу. Слід зауважити, що товар загальнобудівельних організацій (об’єкти капітального будівництва  чи проведення спеціалізованих будівельних  робіт) має свою специфіку ціноутворення, оскільки у цьому випадку немає  поняття гуртових чи роздрібних цін (як для споживчих товарів), а діють  тільки індивідуальні ціни на окремі будинки, споруди (чи їх комплекси), на кожний вид чи комплекс спеціалізованих  робіт.

Керівництво будівельної організації  визначає роль маркетингу комунікацій  та їх функції поряд з іншими підприємницькими функціями. А після того, як визначені загальні цілі організації, служба маркетингу розробляє власну систему контрольованих чинників. Ц ілі комунікацій, порівняно із загальноорганізаційними цілями, є більш орієнтованими на споживачів  і об’єднують такі елементи, як імідж організації, збут, прибуток, конкурентні переваги.

Об’єктом постійного вивчення мають  бути зовнішнє середовище та внутрішні  показники будівельної організації. Періодично повинні проводитись  так звані маркетингові ревізії  – детальне вивчення та аналіз результатів  у тих випадках, коли відбуваються зміни в оточуючому середовищі чи коли будівельна організація в своїй  діяльності стикається з якимись  проблемами, необхідно вносити відповідні зміни.

Виходячи з вибраної загальної  стратегії діяльності і враховуючи конкретну ситуацію, що склалась на ринку продукції реального інвестування, рівень конкурентної боротьби, вибирається  стратегія комунікацій направлена на споживачів. [15]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Характеристика підприємства та аналіз комунікаційних заходів 

Товариство з обмеженою  відповідальністю «Будрегіонінвест»  виконує функції генерального підрядника на таких будівельних проектах міста  Буча як: «Новатор», «Варшавський двір», «Річ Таун», «Буча Квартал»  та «Паркове місто». В Товаристві працює більше 45 кваліфікованих працівників –  це молодий та енергійний колектив, який стрімко розвивається на ринку будівельного бізнесу. В штаті Товариства працюють досвідчені інженери, існує якісний, технічний нагляд за веденням будівництва. 

Основні  гравці на ринку  будівництва у м. Буча: «Будрегіонінвест», «Київміськбуд», «Євробуд Інвест», «МЕЛІОРАТОР», «Днiпробуд». Як видно на діаграмі, значна частина ринку, а саме 47% належить «Будрегіонінвест».

Діаграма 3.1 Розподіл ринку  часток ринку м. Буча