Отчет по практике в ПАТ "Завод" Радар"

 

Політика  диференціювання цін. Це продаж того самого продукту різним покупцям, або  в різний час (у тому числі і  протягом доби), або на різних територіях за різними цінами. Така політика виконує  два завдання:

 

по-перше, пристосувати діяльність підприємства до умов різних ринків (сегментів), де існують різні  умови конкуренції, інтенсивність  попиту, доходи споживачів, сприйняття ними того чи іншого рівня цін;

 

по-друге, досягти  виробничо-економічних, збутових чи логістичних  переваг з погляду впливу на поведінку  споживачів.

 

Розрізняють кілька видів цінової диференціації:

 

просторову (різні ціни в країні та за її межами або в різних частинах країни);

 

часову (різні  ціни під час сезону чи поза ним, удень і вночі);

 

залежно від  способу використання продукту (продукт  використовується як паливо чи як сировина);

 

за групами  споживачів (наприклад, пільгові тарифи для ветеранів, студентів тощо);

 

залежно від  величини партії товару, що закуповується  споживачем (що більша партія, то нижчі  ціни).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 10. Маркетингова політика комунікацій.

Останніми роками одночасно  зі зростанням ролі маркетингу підвищилася  роль маркетингових комунікацій. Дійсно, ефективні комунікації зі споживачами  стали ключовими факторами успіху будь-якої організації. Сучасний маркетинг  вимагає набагато більше, ніж створити товар, що задовольняє потреби клієнта. Фірми мають здійснювати комунікацію  зі своїми клієнтами. При цьому у  змісті комунікацій не повинно бути нічого випадкового.

 Маркетингова комунікація фірми - це будь-яка діяльність фірми з інформування, переконання, нагадування споживачам про свої товари та формування позитивного іміджу фірми в очах громадськості.

 Маркетингова комунікація - двобічний процес: з одного боку, передбачається вплив на цільові й інші аудиторії, а з іншого - одержання зустрічної інформації про реакцію цих аудиторій на здійснюваний фірмою вплив. Обидві ці складові однаково важливі; їхня єдність дає підставу говорити про маркетингову комунікацію як про систему.

 Варто розуміти, що жодна фірма не в змозі діяти відразу на всіх ринках, задовольняючи при цьому запити всіх споживачів. Навпаки, компанія буде процвітати лише в тому випадку, якщо вона націлена на такий ринок, клієнти якого з найбільшою імовірністю будуть зацікавлені в її маркетинговій програмі.

 Основними завданнями маркетингових комунікацій на заводі «Радар» є:

1. Інформування (переважає  на етапі виведення товару  на ринок, коли стоїть завдання  створення первинного попиту) - повідомлення  ринку про новинку чи про  нове застосування існуючого  товару, інформування про зміну  ціни, пояснення принципів дії  товару, опис послуг, що здійснюються, виправлення неправильних уявлень  чи розсіювання побоювань споживача,  формування образа фірми/товару/марки.

2. Умовляння (переважає  на етапі росту, коли стоїть  завдання формування вибіркового  попиту) - формування переваги до  марки/товару/фірми, заохочення до  переключення на іншу марку,  зміна сприйняття споживачем  властивостей товару, переконання  споживача не відкладаючи зробити  покупку, переконання споживача  прийняти торгового агента. Порівняльна  реклама прагне затвердити переваги  однієї марки за рахунок порівняння  її з однієї чи декількома  марками в рамках товарного  класу.

3. Нагадування (переважає  на етапі зрілості, щоб змусити  споживача згадати про товар) - нагадування споживачам про  те, що товар може знадобитися  їм у найближчому майбутньому,  нагадування споживачам про те, де можна купити товар, утримання  товару в пам'яті споживачів  у періоди міжсезоння, підтримка  поінформованості про товар на  вищому рівні. Також є підкріплювальна реклама, що прагне запевнити нинішніх покупців у правильності зробленого вибору.

У завода є сайт,який дає змогу споживачам впевнитись в потрібності купленого товару.

Додаток 3.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 11. Політика розподілення .

 Маркетингова політика розподілу — це діяльність підприємства з організації, планування, реалізації та контролю за фізичним переміщенням виробленої продукції від місць її видобутку чи виробництва до місць використання чи споживання з метою задоволення потреб споживачів і досягнення власних цілей. Якщо виробництво є «серцем» промисловості, то система розподілу — це її «кровоносна система». Завдяки їй купують і продають, зберігають і трансформують товари, здійснюють сервісне обслуговування споживачів, вивчають, генерують і задовольняють попит, компенсують витрати, які мали місце у процесі виробництва товарів.

 Корисність маркетингової політики розподілу на заводі «Радар» полягає в забезпеченні: своєчасного пропонування товару (корисність часу), надходження товарів до місць попиту (корисність місця), змін форми і вигляду товарів з метою досягнення їх більшої привабливості для споживачів (корисність форми), можливості придбання товарів (корисність власності).

 Ключовий момент маркетингової політики розподілу — конструювання каналів розподілу.

  Канали розподілу — це маршрути, за якими продукція переміщується від місць виробництва чи видобутку до місць споживання чи використання, зупиняючись у певних пунктах, переходячи від одного власника до іншого, це сукупність фірм або окремих осіб, які беруть на себе обов’язок чи допомагають передати комусь іншому право власності на товари (послуги) на їхньому шляху від виробника до споживача.

Функції каналів розподілу  можна об’єднати в такі групи:

 а) функції, пов’язані  з угодами:

• закупівля чи отримання продукції для відповідного, перепродажу або передання її споживачам;
• продаж продукції, тобто контактування з потенційними покупцями, просування продукції, отримання і виконання замовлень;
• взяття на себе ділового ризику (за наявності права власності на продукцію);

 

б) логістичні функції:

• підбір продукції, тобто створення необхідного асортименту для належного обслуговув ання споживачів;
• збереження отриманої продукції, її якісних характеристик;
• сортування, комплектування, поділ великих партій продукції відповідно до потреб споживачів;
• транспортування продукції.

 

в) функції обслуговування:

• торговельне кредитування покупців;
• огляд, перевірка, оцінка продукції, визначення її ґатунку та якості;
• проведення маркетингових досліджень;
• планування продукції, тобто консультування товаровиробників стосовно потреб споживачів, динаміки попиту, місця товарів на ринку на підставі з умов конкуренції, стадій життєвого циклу товарів тощо;
• визначення цін, націнок, знижок, інших умов продажу товарів;
• надання інформаційних, виробничих, комерційних та інших послуг.

Розрізняють два базисні  типи каналів розподілу — прямі  та опосередковані.

• Прямі (без використання посередників) канали розподілу використовують підприємства, які бажають контролювати всю свою маркетингову програму, підтримувати тісний контакт зі споживачами, мають обмежену кількість цільових ринків, достатні засоби і досвід для організації збуту.
• Опосередковані (переміщення товарів через посередників) канали розподілу підприємства використовують для розширення ринків збуту, ширшого їх охоплення, нарощування обсягів продажу товарів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

Для проходження практики я обрала  ПАТ ”Київський завод ”Радар», що спеціалізується на виробництві такої продукції як:

• Побутові газові опалювальні котли
• Побутові електро плити
• Випуск промислових магістральних регуляторів РДГ-50, РДГ-80
• Виробництво сучасного радіоелектронного і радіолокаційного обладнання для літаків і вертольотів.

В ході проходження практики я розглянула та дослідила:

• Маркетингове середовище підприємства .
• Маркетингову діяльність підприємства.
• Стратегії ринку підприємства .
• Товарну політику підприємства .
• Конкурентоспроможність товару .
• Товарний асортимент і номенклатуру.
• Маркетингову цінову політику .
• Управління цінами підприємства .
• Маркетингову політику комунікацій.
• Політику розподілення підприємства .

Також я ознайомилась з  підприємством. ВАТ ”Київський завод ”Радар” є базовим пiдприємством по виробництву бортових радiолокацiйних комплексiв, метеонавiгацiйних станцiй, апаратури спецiального призначення, має досить високий науково-технiчний потенцiал i виробничi потужностi для високих технологiй. З метою збiльшення обсягiв виробництва на пiдприємствi ведуться роботи по розробцi зразкiв i впровадження в серiйне виробництво нових видiв продукцiї промислового призначення, товарiв народного споживання та комплектуючих виробiв.

  Завод є відкритим для взаємовигідного співробітництва з усіма організаціями та підприємствами у справі створення, серійного виробництва та збуту продукції як виробничо-технічного призначення, так і товарів широкого вжитку.

 На даний момент підприємство тримається за рахунок державних замовлень,а саме замовлень по виготовленню газових котлів. Завод «Радар» моє багато нагород,одна з яких за виготовлення якісної продукції.

Закріпила знання про функції маркетингу та дослідила їх на підприємстві.

 

Серед найважливіших функцій  маркетингу на підприємстві «Радар» виділяють такі:

 

1. Комплексне вивчення  ринку (аналіз ситуації, ємності,  динаміки, структури, конкурентів,  кон'юнктури, власної позиції  на ринку) та визначення тенденцій  його розвитку.

2. Аналіз виробничо-господарських  і збутових можливостей підприємства.

3. Розробка стратегії  й тактики маркетингу (визначення  методів і вибір засобів для  досягнення намічених цілей на  окремих етапах і напрямах  діяльності).

4. Розробка і здійснення  товарної політики.

5. Розробка і здійснення  цінової політики.

6. Розробка і здійснення  збутової політики.

7. Розробка і здійснення  комунікаційної політики.

8. Організація маркетингової  діяльності.

9. Моніторинг (контроль).

 

Зрозуміла, що дуже важливо проводити рекламні заходи щодо поширення інформації про підприємство та його продукцію.

 

 Для закріплення позицій  в окремих сегментів, потрібно  надавати своїм споживачам знижки, щоб підвищити свої конкурентні  переваги. Я пропоную впровадити  наступну систему знижок: при  первісному замовленні більш  ніж на 10 000 грн. знижка становить  3%, надалі існує накопичувальна  система знижок. Система накопичувальних  знижок дозволить підприємству  підвищити прибуток, шляхом розширення  існуючих сегментів.

 

Проаналізувавши роботу,оцінивши всі переваги та недоліки я зробила  висновок, що для подальшої, успішної, конкурентоспроможної діяльності необхідно  залучити велику кількість інвестицій, частково оновлювати техніку та технологію виробництва. Спробувати розробити  і впровадити в виробництво нові види продукції, створити робочі місця, займатись пошуком нових ринків збуту готової продукції , а також  утримувати старі.

 

Тільки дотримуючись такої  політики можна досягти високих  економічних результатів та ефективнішої діяльності підприємства.

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

 

1. Герчикова І.М.  Менеджмент: Підручник для вузів. 3-тє вид. - М.:2009.

2. Мескон М., Альберт М., Хедоурі Ф. Основи менеджменту: Пер. з англ. - М.:2007.

3. Фатхутдінов Р.А.  Інноваційний менеджмент.  Підручник для ВУЗів. М.:2000.

4. Фатхутдінов Р.А.  Стратегічний менеджмент. Підручник для ВУЗів. 2-е вид., Доп. - М.:2006.

5. Савицька Г.В. Аналіз  господарської діяльності підприємства: 2-е вид., Перер. і доп. - Мн.:2009.

6. Ковальов В.В. Фінансовий  аналіз. - М.:2010.

7. Акулич І.Л. Маркетинг. Підручник. І. П. Акуліч - 2-е вид., Перер. і доп. - Мн.: 2002.

8. Євдокимов, Ф.І., Гавва В.М. Азбука маркетингу. Навчальний посібник. Д.:2008.

9. Івуть Р.Б., Піліпук М.М. Бізнес-план підприємства. Навчальний посібник. Мн.: 2000;

10. Ткачук М.І., Кірєєва Є.Ф. Основи фінансового менеджменту. Навчальний посібник. Мн.: 2002.

11.  Економіка підприємства. Навчальний посібник. Під редакцією  Нехорошева Л.М., Мн.: 2003.