Підприємництво як особлива форма економічної активності

Під опціоном розуміється  умова, що включається в біржові  угоди на строк (ф'ючерсні контракти), по якому однією з сторін надається  право вибору між окремими взаємовиключними умовами угоди або зміни її первинних умов. Під опціоном, таким  чином, розуміється вибір, можливість вибору. Наприклад, якщо опціон застосовується в чартері (договорі морського перевезення), то під ним розуміється умова, за якою фрахтувальнику (наймачу судна, його орендарю) надається право вибору порту навантаження (розвантаження) або вантажу для перевезення, а також право заміни обумовленого в договорі вантажу іншим вантажем.

Опціон в ділових  відносинах зустрічається досить часто  стосовно різних аспектів ділової активності. Так, поняття опціонний дивіденд означає, що акціонер наділяється правом вибору форми доходу - він може отримати такий дохід у грошовій формі  або у вигляді нових акцій  на суму дивіденду. Нерідко використовується і таке поняття, як опціонний позика, або позика з опціоном, - форма  позики або боргового зобов'язання, при якій кредитору в певних межах  надається право вибору умов погашення  позики (наприклад, він може вимагати від позичальника погасити позику або  його частина у валюті, а не в  рублях, якщо її було надано в рублях, і т. д.).

У договірних відносинах під опціоном розуміють право  вибору способу, форми, обсягу, техніки  виконання зобов'язання. Таке право  надається однією зі сторін умов договору. Опціон може надаватися покупцеві на право закупити додаткову кількість  товару на тих же умовах, що і за попереднім контрактом. Причому в контракті  обмовляється період, протягом якого  покупець зобов'язаний повідомити продавця про такий свій намір.

Стосовно до операцій на біржі опціон являє собою особливий  вид біржових угод. Опціон на біржі  знижує ризик порівняно зі звичайними строковими угодами. Він виступає як договірне зобов'язання купити або  продати певний вид цінностей  або фінансових прав по заздалегідь  встановленої (на момент укладання  угоди) ціною в межах узгодженого  періоду часу. При цьому (в обмін  на одержання такого права) покупець опціону сплачує продавцю так  звану опціонну премію - узгоджену  сторонами суму. Така дія означає  скорочення ризику для тієї та іншої  сторони на величину цієї узгодженої суми. При невиконанні опціону  в термін, зазначений у контракті, опціонна премія, виплачувана при  купівлі на користь продавця, не повертається.

Опціон на покупку  надає право (але не виступає в  якості обов'язки) купити ф'ючерсний контракт, товар або іншу цінність за даною  узгодженою ціною. Такий опціон ініціюється  тим, хто грає на підвищення.

Опціон на продаж дає право (але не виступає в якості обов'язки) продати ф'ючерсний контракт або іншу цінність (крім товару) за даною  ціною. Цей різновид опціону ініціюється  який грає на пониження.

Опціонний контракт на фондовій біржі дає право його покупцеві на певний термін купити або продати 100 звичайних акцій  якої-небудь компанії за фіксованою ціною. Купівля опціону не дає права  власності на акції, а надає покупцеві  тільки лише можливість розпоряджатися певною кількістю акцій протягом терміну дії контракту.

Розрізняють опціонні контракти двох основних видів - опціон "колл" і опціон "пут". Покупець опціону "колл" має право придбати протягом певного періоду часу 100 звичайних акцій якої-небудь фірми за конкретною ціною. Покупець опціону "пут" може продати протягом певного періоду часу 100 звичайних акцій якої-небудь фірми за конкретною ціною. Ці два різновиди опціону використовуються спекулянтами, що грають на підвищення (опціон "колл") або зниження (опціон "пут") курсу акцій.

Біржова брокерство

Підприємництво  у біржовій діяльності може бути пов'язано: 1) з організацією діяльності біржі  як комерційної структури, 2) з організацією брокерської контори або брокерської  фірми.

Здійсненням усіх операцій на біржі займаються біржові  брокери - посередники, які сприяють здійсненню операцій між зацікавленими  сторонами - клієнтами. Угоди укладаються  брокерами зазвичай від імені, за дорученням і за рахунок клієнта. Вони можуть також діяти від свого  імені, але за рахунок довірителя на основі укладених з клієнтами  угод. За вчинення угод брокер отримує  брокерську винагороду або в розмірі, погодженому з клієнтом, або за таксою, встановленою біржовим клієнтом.

Брокерські місця  на біржі продаються і купуються. Продажі брокерських місць здійснює біржовий комітет. Професіонали-брокери  працюють у біржовому залі. Клієнт (або замовник), тобто той, хто  хоче продати або купити акції, може отримати інформацію по телефону від  брокера, що представляє його інтереси.

Схема здійснення операцій на біржі наведена на рис. 2.9.

Лістинг

Важливе значення для ефективної діяльності фондових бірж має лістинг-включення ряду емітентів (тобто компаній, що випускають акції і представляють їх для  обороту на фондовій біржі) у біржовий список (англ. list). Але це не просте включення, а як би візитна картка біржі: за умовами організації біржі до складу біржового списку повинні потрапляти лише гідні фірми. В іншому випадку завдається серйозного збитку діловій репутації фондової біржі і довіру до неї з боку клієнтів падає.

Рис. 2.9. Схема відносин по біржовій угоді:

1 - доручення продавця  брокеру; 

2 - доручення покупця  брокеру; 

3 - здійснення угоди  відповідно до доручень продавця  і покупця 

Котирування акцій. Рейтинг компаній

Лістинг, однак, не обмежується тільки складанням списку компаній, з акціями яких здійснюються операції на біржі. Крім цього, елементами концепції лістингу виступають котирування  акцій, тобто визначення ринкового  курсу цінних паперів, а також  визначення рейтингу (ділового авторитету) компаній з біржового списку.

Операції з цінними  паперами, які не допущені до офіційної  біржового котирування і не включені до біржового лист, відносяться до позабіржовому обігу.

Включення до біржового  списку тієї чи іншої компанії покликане  насамперед захистити інтереси потенційних  інвесторів, тобто тих, хто купує  на біржі цінні папери, не допустити  можливість проникнення на біржу  цінних паперів "випадкових" компаній. Компанія, яка домоглася права  на включення до списку фондової біржі, повинна відповідати відповідним  вимогам щодо її активів, прибутків  і надійності цінних паперів.

Фірма, яка входить  в біржовий список, бере на себе цілий  ряд зобов'язань, що роблять її "прозорою" для всіх учасників фондового  ринку. Справа в тому, що рядові клієнти  біржі, як правило, не володіють достатньою інформацією для прийняття рішень, в які папери вкласти гроші. Цілий  ряд інституцій допомагає потенційним  інвесторам отримати необхідну інформацію. Фондові біржі займають у ряді цих інститутів одне з провідних  місць, здійснюючи котирування цінних паперів (публікацію в біржовому  бюлетені), розрахунки біржових індексів, визначення рейтингу списочних компаній біржі та їх цінних паперів.

Робота зі збору  інформації про компанії-емітенти, її аналітичну експертизу і цілий  ряд інших завдань зазвичай виконує  відділ фондової біржі, що займається процедурою ведення біржового списку, а також відділ, здійснює котирування  обертаються на біржі цінних паперів. Саме так організована ця робота на Російській фондовій біржі (РФБ). Біржовою радою РФБ прийнято "Положення  про порядок ведення списку цінних паперів, допущених до обігу на Російській фондовій біржі". У ньому відображено, що на РФБ продаються і купуються  лише цінні папери, які відповідно до правил біржової торгівлі, пройшли  відповідну експертизу і включені до біржового списку.

Операції з цінними  паперами

У біржовий список допускаються акції акціонерних  товариств, облігації, державні боргові  зобов'язання, похідні цінні папери. Порядок ведення біржового списку РФБ складається з процедури  включення цінних паперів до біржового  списку; підтримання належного рівня  біржового списку (лістинг); процедури  тимчасового призупинення котирування  і виключення цінних паперів зі списку.

Розроблена методика оцінки інвестиційної привабливості  цінних паперів акціонерних компаній реалізована у вигляді програмного  продукту. Навіть фахівець середньої  кваліфікації може за допомогою персонального  комп'ютера в лічені секунди отримати необхідні базові дані про цінні  папери компаній і зробити потрібні обчислення.

При операціях з  цінними паперами зазвичай використовуються такі поняття, як номінальна ціна (номінал), ціна пропозиції, ціна угоди (ціна покупки). Для аналітика важливим є виявлення: 1) процентного відношення ціни покупки  до ціни пропозиції; 2) процентного відношення ціни покупки (укладеної угоди) до номінальної  ціни (табл. 2.1).

Таблиця 2.1

Базові дані про  біржові операції з цінними паперами

Емітент	Номінал	Ціна  пропозиції	Ціна  угоди	3:2,%	3: 1,%
1	2	3	4	5
Інкомбанк	100 000 / 1	25 000	17 000	68	170
РІНАКО	50 000/50	100 000	52 500	52,5	105
РІНАКО	10 000 / 1	1600	1000	62,5	100
МБТД "Росія"	50 000 / 1	250 000	90 000	36	180
Разом:	111 000/53	376 600	160 500	42,6	144,6

Джерело: "Економіка  і життя", 1992, лютий, № 5.

Примітка.: Дані наводяться по зведенню Московської центральної  фондової біржі. Вартість лота за номінальною  ціною акцій (у знаменнику - кількість  акцій).

При здійсненні біржових угод основною дійовою особою виступає маклер. Маклер реєструє всі побажання  клієнтів про купівлю-продаж акцій  і визначає, при якому курсі  здійснюється максимальний товарообіг. Це курс касових операцій, або єдиний курс. Плата маклеру, який виступає в якості посередника в угодах з цінними паперами, називається  куртаж.

Припустимо, в біржової операції беруть участь сім покупців і сім продавців, інтерес яких зосереджений на одних і тих же акціях (скажімо, концерну "Гермес"), але які мають різні уявлення про ціну таких акцій (табл. 2.2).

При такій ситуації утворюється єдиний курс (курс касових угод) в 1230 руб. За цією ціною здійснити угоди можуть покупці Г, Д, Е, Ж і продавці Л, М, Н, О. Решта ж покупці і продавці вибувають з біржової операції, оскільки вони не можуть витратити на придбання акції 1230 руб. (А тільки 1220, 1210 і 1200 - відповідно В, Б і А) або хотіли б отримати більше 1230 (1240, 1250, 1260 - відповідно До, І і 3). Єдиний курс при цьому утворюється при ціні, за якою можливий максимальний товарообіг (у нашому прикладі це 4 акції).

Таблиця 2.2

Схема утворення  єдиного курсу цінних паперів  на біржі 

Покупець	Готовий купити акції (максимальна ціна в  рублях)	Продавець	Готовий продати акції (мінімальна ціна у  гривнях)
А	1200	З	1260
Б	1210	І	1250
У	1220	До	1240
Г	1230	Л	1230
Д	1240	М	1220
Е	1250	Н	1210
Ж	1260	Про	1200

3.11. Ф'ючерси

Ф'ючерсний товарний контракт дає власникові право купити або продати певну кількість  даного товару за встановленою ціною  у майбутньому (дата фіксується в  контракті). Необхідно мати на увазі, що контракт є тільки право купити або продати, але не право власності  на товар - предмет контракту. При  плануванні ф'ючерсної угоди підприємець  виходить з того, що якщо (за його власним  висновком) ціна в майбутньому на якийсь товар підвищиться, то він  буде прагнути до покупки контракту, а при зворотному очікуванні - до продажу такого контракту.

Ф'ючерсна угода, таким чином, що іменується ще і як термінова операція, тобто угода  на певний термін, передбачає лише перехід  права купівлі-продажу будь-якого  товару, але не права власності  на товар. Іншими словами, вона не передбачає зобов'язання поставити або прийняти обумовлений у договорі товар. З  цієї причини ф'ючерсний договір  називають іноді як паперовий, а  ф'ючерсну угоду як паперову угоду.

Ф'ючерсний договір  не може бути анульований або ліквідований у звичайному сенсі. Ліквідація такого договору відбувається шляхом укладання  протилежної угоди на рівне (вказаною в контракті) кількість товару або  ж (що трапляється рідше) у зв'язку з поставкою реального товару на умовах, обумовлених у контракті.

Однак ф'ючерсні  контракти полягають не у зв'язку з очікуванням отримати реальний товар, а в надії одержати різницю  в ціні на товар, позначений у контракті. Різниця в ціні визначається як її перевищення або зниження між  двома моментами часу - терміном укладення контракту (ціна на момент підписання контракту) і терміном його виконання (ціна на момент підписання контракту з протилежною, зворотним  умовою: якщо ф'ючерсний контракт укладений  на купівлю, то його ліквідація відбувається шляхом його продажу, і навпаки).

Наприклад, 10 листопада 1993 продавець продав на Лондонській  біржі металів партію нікелю за ціною 4740,5 дол США за тонну з поставкою через 3 місяці. Однак до 10 лютого 1994 ціна на нікель піднялася до 4785 дол США за тонну. У цій ситуації продавець виявиться програла, і змушений буде при ліквідації такого ф'ючерсного контракту, укладеної 10 листопада 1993 р., виплатити покупцеві 10 лютого 1994 суму в 44,5 дол США за кожну тонну проданої за ф'ючерсом партії нікелю. Покупець, навпаки, буде вважатися виграла стороною, оскільки тепер, 10 лютого 1994 р., функції сторін змінилися на прямо протилежні:

• продавець ф'ючерсного  контракту (на 10 листопада 1993 р.) стає 10 лютого 1994 покупцем контракту на ту ж кількість такого ж товару, але  вже за ціною на момент ліквідації контракту;

• покупець ф'ючерсного  контракту (на 10 листопада 1993 р.) перетворюється на продавця 10 лютого 1994