Державний бюджет: суть, структура, джерела формування, дефіцит, проблеми

Назва реферату: Державний бюджет: суть, структура, джерела формування, дефіцит, проблеми

Розділ: Фінанси

Дата розміщення: 23.07.2010

 

Державний бюджет: суть, структура, джерела  формування, дефіцит, проблеми

 

 

 

Зміст

 

Вступ

 

1. Суть державного бюджету та  його структура . ( с. 4-16).

 

1.1. Сутнiсть та призначення бюджету: 

 

а) становлення сучасних бюджетних  вiдносин;

 

б) визначення термiну бюджет.

 

1.2. Бюджет як економiчна категорiя: 

 

а) ознаки категорiї;

 

б) сутнiсть категорiї;

 

в) функцiї бюджету.

 

1.3. Призначення бюджету в ринковiй  економiцi:

 

а) бюджет i ринкова економiка;

 

б) бюджет як основний фiнансовий палан  держави.

 

1.4. Взаэмозв`язок бюджету i соцiально-економiчних  процесiв: 

 

а) вплив бюджету на соiально-економiчнi процеси;

 

б) фактори впливу на бюджет.

 

2. Основнi джерела формування державного  бюджету.(c. 16-21).

 

2.1. Сутнiсть доходiв Державного  бюджету. 

 

2.2. Джерела доходiв. 

 

2.3. Класифікація державних доходiв. 

 

3. Бюджетний дефiцит та державний  борг, суть, причини та шляхи  вирiшення.(c. 22-31)

 

3.1. Державний борг, його класифiкацiя.  Методи управлiння державним боргом.

 

3.2. Бюджетний дефiцит: 

 

а) бюджетний дефiцит як категорiя;

 

б) види бюджетного дефiциту;

 

в) причини дефiциту Державного бюджету  в Україні;

 

г) шляхи  вирiшення бюджетного дефiциту.

 

4. Проблеми  формування Держaвного бюджету  Українi на сучасному етапi.(c. 32-42)

 

 Висновок 

 

 

Вступ

 

 Державні  фінанси є основою економічного  життя держави, зростання матеріального  добробуту населення. Переважна  частина державних фінансових ресурсів зосереджується в бюджетах різних рівнів, які створюють бюджетну систему держави.

 

Бюджет  завжди був важливим інструментом впливу на розвиток економіки і соціальної сфери. За його допомогою держава, здійснюючи розподіл І перерозподіл валового внутрішнього продукту, могла змінювати структуру виробництва, впливати на результати господарювання, здійснювати соціальні перетворення.

 

В умовах переходу до ринку бюджет не втрачає своєї  ролі, він є основним інструментом регулювання соціально-економічних процесів. Надходження до бюджету прямо залежать від стану виробництва. У свою чергу, можливість утримувати соціальну сферу, забезпечувати соціальні гарантії населенню залежить від стану надходжень до бюджету. Формування дохідної та видаткової частини бюджету пов'язане з основними макропоказниками економічного і соціального розвитку держави на відповідний рік.

 

Саме в  бюджеті переплітаються великий  спектр різнорівневих інтересів  та суперечностей. Бюджет є досить потужною і подеколи небезпечною зброєю в руках державної влади. Він с об'єктом боротьби ідеологій, наукових концепцій, політичних переконань, уявлень про справедливість.

 

У країнах  з розвиненою ринковою системою нині сформувалися досить ефективні моделі функціонування бюджетної системи. Воднораз трансформаційні процеси, які сьогодні відбуваються в Україні, мають свої особливості й потребують вивчення надбань світової фінансової науки та пошуку шляхів ефективного використання цього досвіду. Нині в Україні у сфері бюджету концентруються иайгостріші проблеми економічного й соціального життя держави. Це бюджетний дефіцит і державний борг, повнота мобілізації коштів до бюджету та ефективність їх витрачання.

 

1.Суть державного  бюджету та його структура. 

 

1.1 Сутність  та призначення бюджету.

 

а)становлення  сучасних бюджетних відносин.

 

Як зазначалося  в попередніх розділах, прообраз бюджетних  відносин почав зароджуватись з  розвитком перших цивілізацій, коли вони почали оформлюватись у держави. Але пройшло багато століть, перш ніж бюджет

 

Став від'ємним атрибутом держави, а необхідність його формування була усвідомлена людьми. Цьому передувала тривала еволюція товарно-грошових відносин, вироблення системи збирання і витрачання державних доходів, яка б задовольняла більшу частину  суспільства, забезпечувала виконання державою таких життєво важливих функцій, як захист від посягань інших держав, фінансування соціально-економічного розвитку країни тощо. Усе це у відносно дієздатному варіанті було сформовано протягом XIX ст.

 

Фінанси як самостійна сфера людської діяльності й економічна категорія сформувались на кілька століть раніше, але поступово бюджетні відносини стали головними у фінансових.

 

Бюджетні відносини почали виділятись в окрему ланку фінансових,коли ускладнився  процес перерозподілу частини суспільного

 

ту й управління цим процесом стало складнішим. Так, у другій половині XIX ст., коли відзначався бурхливий  розвиток економік Англії, Франції, Німеччини, дещо нижчими темпами розвивалась  економіка царської Росії, почали істотно  зростати надходження до бюджетів. Окремі локальні війни, які в цей час відбувалися в Європі, також вимагали значного обороту грошових коштів. Для збалансування витрат і доходів вводились нові форми забезпечення надходжень. Так, у Росії кінця XIX ст. до ЗО % усіх надходжень забезпечувала винна монополія. Ще більше посилились ці процеси на початку ХХ ст., особливо в країнах, що воювали.

 

Потрібно також відзначити характерну особливість суспільних відносин, що почали формуватись у середині XIX ст. Це — становлення і зростання чисельності робітничого класу, який почав відігравати помітну роль і, відповідно, вимагав задоволення своїх потреб, передусім соціальних — медичного, освітнього, духовного напрямів.

 

Отже, наприкінці XIX — на початку XX ст. бюджетні відносини стали вагомою складовою фінансових і фактично виділились в окрему галузь науки та практичної діяльності.

 

б) Визначення терміну "бюджет".

 

Сьогодні під терміном "бюджет" розуміють кілька понять. Крім того, налічується приблизно п'ятдесят  його похідних значень. Зважаючи на таку багатозначність цього терміна, звернемося до його витоків.

 

Слово "бюджет" походить від старонормандського bougette (шкіряний мішок). З нього надалі утворилось англійське слово budget, яке  пізніше в такому ж написанні  перейшло й у французьку мову.

 

У Франції тривалий час цей термін не вживали. Так, в усіх трьох томах  книги "Управління фінансами" Неккера, опублікозаних у 1784 р., він жодного  разу не згадується. У книзі міністра фінансів де Раммеля "Фінанси Франції" цей термін також не вживається. У доповіді Трибунату на 11-му році Республіки Ж.-Б. Сей говорив: "Бюджет — варварське слово, навіть в англійській мові його первісне значення перекручено, і тому ми маємо замінити його своїми іменами — рівновага між державними потребами і коштами". Маркіз Одіфре один із розділів своєї шеститомної книги "Фінансова система Франції" називає "Бюджет", проте визначення цього терміна не дає. Це стосується і статті Павла Буато у "Фінансовому словнику": незважаючи на загальний заголовок "Бюджет" і підзаголовок "визначення", тлумачення поняття, про яке йде мова, у статті немає /15, C.1-4/.

 

Слід зазначити, що походження цього  терміна можна простежити і за своєрідною історичною процедурою: коли в Англії палата громад у XVI—XVII ст. затверджувала  субсидії королю, перед закінченням засідання канцлер казначейства відкривав портфель, в якому були папери з відповідним законопроектом. Це називалось "відкриттям бюджету", пізніше назву портфеля (шкіряна сумка) було перенесено на цей законопроект. З кінця XVII ст. в Англії законопроект, який включав план доходів і видатків і який мав затверджуватись парламентом дістав назву "бюджет".

 

У літературних джерелах на початку XIX ст. чіткого визначення терміна "бюджет", попри існування цього явища  на практиці, не було.

 

Але, як відзначив Ж.-Б. Сей, "часте  вживання будь-якої формальності примушує знайти для неї короткий вислів".

 

Словник Французької академії вже  супроводжує термін "бюджет" таким  тлумаченням: "Бюджет — слово, яке  запозичене з англійської мови, використовується в адміністративному житті для позначення щорічної відомості передбачуваних витрат і сум, або доходів, передбачених для покриття цих витрат". Словник Літтре також визначає "бюджет" як "щорічно визначену відомість державних надходжень та витрат". При цьому як епіграф він подає вірші Віктора Гюго: "Бюджет — чудовисько велике, риба дивна, гачки якій з усіх сторін кидають". Поль Леруа-Больє в "Трактаті про фінансову науку" відзначає: "Бюджет є відомість, яка включає передбачення доходів та витрат протягом визначеного часу; це таблиця, яка обчислює та порівнює надходження, що мають надійти, з витратами, які необхідно здійснити". У Кодексі державної звітності поняттям "бюджет" визначається так: "Бюджет є акт, який передбачає і дозволяє щорічні надходження і витрати держави або інші повинності, які підпорядковуються законам, тим же правилам" (Ст. 5 декрету від 31.05.1862 р.).

 

Отже, протягом XIX ст. відбулося оформлення терміна "бюджет" у відносно зрозуміле  поняття.

 

Рене Штурм відзначає, що "офіційні акти могли використовувати термін "бюджет" тільки на початку XIX ст.", а професор М. І. Бо-голєпов підтверджує, що "держбюджет у сучасних його формах не бере початок пізніше, ніж перші десятиріччя XIX ст."/3, C.5/.

 

Протягом XX ст. тлумачення цього поняття  стали чіткішими та всеохоплюючими. Так, Ф. Нітті підкреслює, що "в бюджеті повинні бути показані всі доходи і всі витрати без усіляких приховувань або таємничих визначень"/9, C.563/.

 

Одним із перших планову природу  бюджету відзначив німецький  фінансист Шанц. Вагомий вклад у фінансову науку, в тому числі і з бюджетних питань, внесли російські й радянські вчені І. X. Озеров, С. Ю. Вітте, М. І. Боголєпов, Д. Боголєпов, Ф. О. Меньков, М. І. Фрід-ман. Так, у Д. Боголєпова знаходимо: "У сфері державного господарства під бюджетом розуміємо передусім сукупність доходів і витрат протягом певного періоду, по-друге, визначений у цифрах план ведення державного господарства, установлений на прийдешній бюджетний період, І закон, згідно з яким стягуються доходи і здійснюються витрати"/2,C.53/.

 

 Наприкінці XX ст. у перекладених  зарубіжних посібниках знаходимо  визначення С. Фішера: бюджет —  це "детальний опис витрат, а  також фінансових планів окремих  людей, компаній або урядів"/13, C.513/.

 

Помітний внесок у розбудову  бюджетних питань зробили також і українські вчені. Серед тих, чиї праці виходили наприкінці XIX — на початку XX ст., слід назвати М. І. Туган-Барановського, І. І. Ян-жула, М. Яснопольського, М. X Бунгше, М. М. Олексієнко, І. Мирні-кова, X. Лебедя-Юрчика.

 

Серед сучасних учених, які плідно досліджують бюджетну проблематику, — Й. Бескид, С. Буковинський, С. Булгакова, О. Василик, 3. Васильченко, В. Геєць, М. Деркач, Л. Єрмошенко, М. Єрмошенко, А. Єпіфанов, В. Кравченко, В. Краснова, І. Лукінов, І. Лунін, У. Огонь, В. Опарін, М. Пабат, К. Павлюк, Д. Полозенко, І. Сало, С. Слухай, Т. То­карева, В. Федосов, О. Чернявський, М. Чумаченко, С. Юрій та ін.

 

Так, відомі вчені в галузі фінансів професори О. Д. Василик та В. М. Федосов  зазначають: "Державний бюджет України  — централізований фонд фінансових ресурсів держави, який використовується для виконання покладених на неї функцій, передбачених Конституцією України" . "Державний бюджет виражає фінансові відносини, пов'язані з ціноутворенням та використанням фонду грошових ресурсів держави".

 

В офіційних документах, зокрема  в Бюджетному кодексі України  дається таке визначення: "Бюджет — план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються органами державної влади, органами влади АРК та органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду".

 

Звернемося до словників, зокрема  до "Словника іншомовних слів": "Бюджет (англ. budget, букв. — торба, гаманець) — 1) затверджений у законодавчому  порядку розпис, кошторис грошових доходів і видатків держави, міста, які передбачається одержати і витратити у майбутньому; 2) план доходів і видатків особи, сім'ї на певний період".

 

Отже, можемо зробити висновок, що в сучасних умовах термін "бюджет" охоплює широкий спектр понять. Надалі в цьому посібнику розглядається бюджет держави.

 

Майбутній економічний фахівець чи менеджер повинен знати:

 

• основи побудови бюджетної системи  України та окремих за рубіжних країн;

 

• законодавчі й інструктивні матеріали  бюджетного напряму;

 

• форми і методи планування в бюджетних організаціях;

 

• етапи бюджетного процесу;

 

• організацію функціонування органів  управління бюджетною системою.

 

Майбутній фахівець повинен уміти:

 

• виконувати необхідні розрахунки бюджетних доходів і витрат на всіх рівнях бюджетної системи;

 

• складати проекти кошторисів бюджетних  установ;

 

• складати пояснювальну записку  до звіту про виконання відповідного бюджету;

 

• знаходити резерви додаткових надходжень і економії витрат відповідного бюджету.

 

1.2. Бюджет як економічна категорія.

 

а)ознаки категорії.

 

Бюджет як самостійна економічна категорія  є формою існування реальних, об'єктивно  обумовлених розподільних відносин, які виконують специфічне призначення  — задоволення потреб як суспільства  в цілому, так і його адміністративно-територіальних структур у фінансових ресурсах.