Державний бюджет: суть, структура, джерела формування, дефіцит, проблеми

Курсова робота

Державний бюджет: суть, структура, джерела формування, дефіцит, проблеми

 

 

Зміст

Вступ

1. Суть державного бюджету  та його структура . ( с. 4-16).

1.1. Сутнiсть та призначення  бюджету:

а) становлення сучасних бюджетних вiдносин;

б) визначення термiну бюджет.

1.2. Бюджет як економiчна  категорiя:

а) ознаки категорiї;

б) сутнiсть категорiї;

в) функцiї бюджету.

1.3. Призначення бюджету  в ринковiй економiцi:

а) бюджет i ринкова економiка;

б) бюджет як основний фiнансовий палан держави.

1.4. Взаэмозв`язок бюджету i соцiально-економiчних процесiв:

а) вплив бюджету на соiально-економiчнi процеси;

б) фактори впливу на бюджет.

2. Основнi джерела формування  державного бюджету.(c. 16-21).

2.1. Сутнiсть доходiв Державного  бюджету.

2.2. Джерела доходiв.

2.3. Класифікація державних доходiв.

3. Бюджетний дефiцит та  державний борг, суть, причини та  шляхи вирiшення.(c. 22-31)

3.1. Державний борг, його  класифiкацiя. Методи управлiння державним  боргом.

3.2. Бюджетний дефiцит:

а) бюджетний дефiцит як категорiя;

б) види бюджетного дефiциту;

в) причини дефiциту Державного бюджету в Україні;

г) шляхи вирiшення бюджетного дефiциту.

Проблеми формування Держaвного бюджету Українi на сучасному етапi.(c. 32-42)

Висновок

 

 

Вступ

 Державні фінанси  є основою економічного життя  держави, зростання матеріального добробуту населення. Переважна час-тина державних фінансових ресурсів зосереджується в бюдже-тах різних рівнів, які створюють бюджетну систему держави.

Бюджет завжди був важливим інструментом впливу на розви-ток економіки і соціальної сфери. За його допомогою держава, здійснюючи розподіл І перерозподіл валового внутрішнього про-дукту, могла змінювати структуру виробництва, впливати на ре-зультати господарювання, здійснювати соціальні перетворення.

В умовах переходу до ринку бюджет не втрачає своєї ролі, він є основним інструментом регулювання соціально-економічних процесів. Надходження до бюджету прямо залежать від стану виробництва. У свою чергу, можливість утримувати соці-альну сферу, забезпечувати соціальні гарантії населенню зале-жить від стану надходжень до бюджету. Формування дохідної та видаткової частини бюджету пов'язане з основними макропоказниками економічного і соціального розвитку держави на відповідний рік.

Саме в бюджеті переплітаються великий спектр різнорівневих інтересів та суперечностей. Бюджет є досить потужною і подеколи небезпечною зброєю в руках державної влади. Він с об'єктом боротьби ідеологій, наукових концепцій, політич-них переконань, уявлень про справедливість.

У країнах з розвиненою ринковою системою нині сформу-валися досить ефективні моделі функціонування бюджетної системи. Воднораз трансформаційні процеси, які сьогодні від-буваються в Україні, мають свої особливості й потребують вив-чення надбань світової фінансової науки та пошуку шляхів ефективного використання цього досвіду. Нині в Україні у сфе-рі бюджету концентруються иайгостріші проблеми економічного й соціального життя держави. Це бюджетний дефіцит і держав-ний борг, повнота мобілізації коштів до бюджету та ефективність їх витрачання.

1.Суть державного бюджету та його структура.

1.1 Сутність та призначення  бюджету.

а)становлення сучасних бюджетних відносин.

Як зазначалося в попередніх розділах, прообраз бюджетних відносин почав зароджуватись з розвитком перших цивілізацій, коли вони почали оформлюватись у держави. Але пройшло багато століть, перш ніж бюджет

Став від'ємним атрибутом держави, а необхідність його формування була усвідомлена людьми. Цьому передувала тривала еволюція товарно-грошових відносин, вироблення системи збирання і витрачання державних доходів, яка б задовольняла більшу частину суспільства, забезпечувала виконання державою таких життєво важливих функцій, як захист від посягань інших держав, фінансування соціально-економічного розвитку країни тощо. Усе це у відносно дієздатному варіанті було сформовано протягом XIX ст.

Фінанси як самостійна сфера людської діяльності й економічна   категорія сформувались на кілька століть раніше, але поступово бюджетні відносини стали головними у фінансових.

Бюджетні відносини почали виділятись в окрему ланку фінансових,коли ускладнився процес перерозподілу частини суспільного

ту й управління цим процесом стало складнішим. Так, у другій половині XIX ст., коли відзначався бурхливий розвиток економік Англії, Франції, Німеччини, дещо нижчими темпами розвивалась економіка царської Росії, почали істотно зростати надходження до бюджетів. Окремі локальні війни, які в цей час відбувалися в Європі, також вимагали значного обороту грошових коштів. Для збалансування витрат і доходів вводились нові форми забезпечення надходжень. Так, у Росії кінця XIX ст. до ЗО % усіх надходжень забезпечувала винна монополія. Ще більше посилились ці процеси на початку ХХ ст., особливо в країнах, що воювали.

Потрібно також відзначити характерну особливість суспільних відносин, що почали формуватись у середині XIX ст. Це — станов-лення і зростання чисельності робітничого класу, який почав відігра-вати помітну роль і, відповідно, вимагав задоволення своїх потреб, передусім соціальних — медичного, освітнього, духовного напрямів.

Отже, наприкінці XIX — на початку XX ст. бюджетні відносини стали вагомою складовою фінансових і фактично виділились в окре-му галузь науки та практичної діяльності.

б) Визначення терміну "бюджет".

Сьогодні під терміном "бюджет" розуміють кілька понять. Крім того, налічується приблизно п'ятде-сят його похідних значень. Зважаючи на таку багатозначність цього терміна, звернемося до його витоків.

Слово "бюджет" походить від старонормандського bougette (шкіря-ний мішок). З нього надалі утворилось англійське слово budget, яке пізніше в такому ж написанні перейшло й у французьку мову.

У Франції тривалий час цей термін не вживали. Так, в усіх трьох томах книги "Управління фінансами" Неккера, опублікозаних у 1784 р., він жодного разу не згадується. У книзі міністра фінансів де Раммеля "Фінанси Франції" цей термін також не вживається. У доповіді Трибунату на 11-му році Республіки Ж.-Б. Сей говорив: "Бюджет — варварське слово, навіть в англійській мові його первіс-не значення перекручено, і тому ми маємо замінити його своїми іме-нами — рівновага між державними потребами і коштами". Маркіз Одіфре один із розділів своєї шеститомної книги "Фінансова систе-ма Франції" називає "Бюджет", проте визначення цього терміна не дає. Це стосується і статті Павла Буато у "Фінансовому словнику": незважаючи на загальний заголовок "Бюджет" і підзаголовок "визначення", тлумачення поняття, про яке йде мова, у статті немає /15, C.1-4/.

Слід зазначити, що походження цього терміна можна простежити і за своєрідною історичною процедурою: коли в Англії палата гро-мад у XVI—XVII ст. затверджувала субсидії королю, перед закін-ченням засідання канцлер казначейства відкривав портфель, в яко-му були папери з відповідним законопроектом. Це називалось "відкриттям бюджету", пізніше назву портфеля (шкіряна сумка) було перенесено на цей законопроект. З кінця XVII ст. в Англії законо-проект, який включав план доходів і видатків і який мав затверджу-ватись парламентом дістав назву "бюджет".

У літературних джерелах на початку XIX ст. чіткого визначення терміна "бюджет", попри існування цього явища на практиці, не було.

Але, як відзначив Ж.-Б. Сей, "часте вживання будь-якої формаль-ності примушує знайти для неї короткий вислів".

Словник Французької академії вже супроводжує термін "бюджет"   таким тлумаченням: "Бюджет — слово, яке запозичене з англій-ської мови, використовується в адміністративному житті для позна-чення щорічної відомості передбачуваних витрат і сум, або доходів, передбачених для покриття цих витрат". Словник Літтре також визначає "бюджет" як "щорічно визначену відомість державних над-ходжень та витрат". При цьому як епіграф він подає вірші Віктора Гюго: "Бюджет — чудовисько велике, риба дивна, гачки якій з усіх сторін кидають". Поль Леруа-Больє в "Трактаті про фінансову на-уку" відзначає: "Бюджет є відомість, яка включає передбачення до-ходів та витрат протягом визначеного часу; це таблиця, яка обчис-лює та порівнює надходження, що мають надійти, з витратами, які необхідно здійснити". У Кодексі державної звітності поняттям "бю-джет" визначається так: "Бюджет є акт, який передбачає і дозволяє щорічні надходження і витрати держави або інші повинності, які підпорядковуються законам, тим же правилам" (Ст. 5 декрету від 31.05.1862 р.).

Отже, протягом XIX ст. відбулося оформлення терміна "бюджет" у відносно зрозуміле поняття.

Рене Штурм відзначає, що "офіційні акти могли використовувати термін "бюджет" тільки на початку XIX ст.", а професор М. І. Бо-голєпов підтверджує, що "держбюджет у сучасних його формах не бере початок пізніше, ніж перші десятиріччя XIX ст."/3, C.5/.

Протягом XX ст. тлумачення цього поняття стали чіткішими та всеохоплюючими. Так, Ф. Нітті підкреслює, що "в бюджеті повинні бути показані всі доходи і всі витрати без усіляких приховувань або таємничих визначень"/9, C.563/.

Одним із перших планову природу бюджету відзначив німець-кий фінансист Шанц. Вагомий вклад у фінансову науку, в тому числі і з бюджетних питань, внесли російські й радянські вчені І. X. Озеров, С. Ю. Вітте, М. І. Боголєпов, Д. Боголєпов, Ф. О. Меньков, М. І. Фрід-ман. Так, у Д. Боголєпова знаходимо: "У сфері державного господар-ства під бюджетом розуміємо передусім сукупність доходів і витрат протягом певного періоду, по-друге, визначений у цифрах план ве-дення державного господарства, установлений на прийдешній бю-джетний період, І закон, згідно з яким стягуються доходи і здійсню-ються витрати"/2,C.53/.

 Наприкінці XX ст. у перекладених  зарубіжних посібниках знахо-димо  визначення С. Фішера: бюджет — це "детальний опис витрат, а також фінансових планів окремих людей, компаній або урядів"/13, C.513/.

Помітний внесок у розбудову бюджетних питань зробили також і українські вчені. Серед тих, чиї праці виходили наприкінці XIX — на початку XX ст., слід назвати М. І. Туган-Барановського, І. І. Ян-жула, М. Яснопольського, М. X Бунгше, М. М. Олексієнко, І. Мирні-кова, X. Лебедя-Юрчика.

Серед сучасних учених, які плідно досліджують бюджетну про-блематику, — Й. Бескид, С. Буковинський, С. Булгакова, О. Василик, 3. Васильченко, В. Геєць, М. Деркач, Л. Єрмошенко, М. Єрмошенко, А. Єпіфанов, В. Кравченко, В. Краснова, І. Лукінов, І. Лунін, У. Огонь, В. Опарін, М. Пабат, К. Павлюк, Д. Полозенко, І. Сало, С. Слухай, Т. То-карева, В. Федосов, О. Чернявський, М. Чумаченко, С. Юрій та ін.

Так, відомі вчені в галузі фінансів професори О. Д. Василик та В. М. Федосов зазначають: "Державний бюджет України — центра-лізований фонд фінансових ресурсів держави, який використовуєть-ся для виконання покладених на неї функцій, передбачених   Консти-туцією України" . "Державний бюджет виражає фінансові відноси-ни, пов'язані з ціноутворенням та використанням фонду грошових ресурсів держави".

В офіційних документах, зокрема в Бюджетному кодексі України дається таке визначення: "Бюджет — план формування та викорис-тання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються органами державної влади, органами влади АРК та орга-нами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду".

Звернемося до словників, зокрема до "Словника іншомовних слів": "Бюджет (англ. budget, букв. — торба, гаманець) — 1) затвер-джений у законодавчому порядку розпис, кошторис грошових до-ходів і видатків держави, міста, які передбачається одержати і ви-тратити у майбутньому; 2) план доходів і видатків особи, сім'ї на певний період".

Отже, можемо зробити висновок, що в сучасних умовах термін "бюджет" охоплює широкий спектр понять. Надалі в цьому посібни-ку розглядається бюджет держави.

Майбутній економічний фахівець чи менеджер повинен знати:

основи побудови бюджетної системи України та окремих за-

рубіжних країн;

законодавчі й інструктивні матеріали бюджетного напряму;

форми і методи планування в бюджетних організаціях;

етапи бюджетного процесу;

організацію функціонування органів управління бюджетною

системою.

Майбутній фахівець повинен уміти:

виконувати необхідні розрахунки бюджетних доходів і витрат

на всіх рівнях бюджетної системи;

складати проекти кошторисів бюджетних установ;

складати пояснювальну записку до звіту про виконання відпо-відного бюджету;

знаходити резерви додаткових надходжень і економії витрат

відповідного бюджету.

1.2. Бюджет як економічна  категорія.

а)ознаки категорії.

Бюджет як самостійна економічна категорія є формою існування реальних, об'єктивно обумовлених розподільних відносин, які виконують специфічне призначення — задоволення потреб як суспільства в цілому, так і його адміністративно-терито-ріальних структур у фінансових ресурсах.

Бюджет як економічна категорія має такі ознаки:

1.Історичність. Бюджет як категорія склався історично,мав свої специфічні риси зародження в різних країнах, вони проявляються в сучасних умовах.

2.Плановість. Основою функціонування  бюджету є його плановий характер.

3.Юридичний характер. Бюджет  має силу нормативного акта.

4.Термін дії. Бюджет складається і функціонує протягом певного терміну.

 Бюджет також має  такі особливості./4, c.5/.

1. Бюджет є особливою  економічною формою перерозподільних  відносин, що пов'язані з відокремленням  у розпорядження держави частини  національного доходу та її використанням для задоволення потреб усього суспільства й окремих його державно-територіальних формувань.

2. За допомогою бюджету  відбувається перерозподіл НД  між галузями народного господарства, територіями країни, сферами суспільної  діяльності.

3. Пропорції бюджетного  перерозподілу вартості визначаються  розширеного відтворення в цілому  і завданнями, що стоять перед  суспільством на кожному історичному  етапі його розвитку.