Економічна сутність поняття і значення кредитоспроможності клієнта комерційного банку

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 14 Июня 2013 в 00:52, реферат

Описание работы

Зміни, що відбуваються в економіці України, припускають істотні зміни у взаєминах між комерційними банками і суб'єктами господарювання. Висока ризикованість банківської діяльності головним чином пов'язана з умовами і результатами діяльності його клієнтів. Аналіз структури активів банківської системи України свідчить про те, що більше третини з них приходиться на кредитний портфель. Кредитні операції банку є ведучими серед інших як по прибутковості, так і по масштабності розміщення коштів.

Файлы: 1 файл

РОЗДІЛ 1.docx

— 58.75 Кб (Скачать файл)

Прогноз фінансування, що містить оцінки майбутніх  продажів, витрат, витрат виробництва  продукції, дебіторської заборгованості, оборотності запасів, потреби в  готівці, капіталовкладеннях тощо. Мова йде про оцінний баланс, що включає  прогнозний варіант балансових рахунків і рахунків прибутків і збитків  на майбутній період, і касовому бюджеті, що прогнозує надходження  і витрату готівки (по тижнях, місяцям, кварталам).

  • Податкові декларації. Це важливе джерело додаткової інформації. Там можуть міститися відомості, не включені в інші документи. Крім того, вони можуть характеризувати позичальника, якщо буде виявлено, що він ухиляється від сплати податків з частини прибутків.
  • Бізнес - план. Багато кредитних заявок пов'язані з фінансуванням починаючих підприємств, які ще не мають фінансових звітів і іншої документації. У цьому випадку компанія - позичальник надає в банк докладний бізнес - план, який повинний містити відомості про мету проекту і методи його здійснення. Зокрема, документ повинний включати:
    • опис продуктів або послуг, що будуть запропоновані на ринку (включаючи патенти, ліцензії); плани досліджень і розробок і т.д.
    • галузевий і ринковий прогноз (опис ринків, інших компаній, що пропонують аналогічний продукт, переваги і слабкі сторони конкурентів).
    • плани маркетингу (мета, реклама, вартість компанії по просуванню продукту на ринку і т.д.)
    • план виробництва (потреба у виробничих потужностях, робочій силі, устаткуванні і т.д.)
    • план менеджменту (структура компанії, керуючі органи і т.д.)
    • фінансовий план (прогноз руху готівки, перспективний баланс на п'ять майбутніх років).

Заявка  надходить до відповідного кредитного працівника, який після розгляду проводить  попередню бесіду з майбутнім  позичальником - власником або представником  керівництва фірми. Подібні зустрічі дозволяють кредитному інспектору з'ясувати  не тільки важливі деталі кредитної  угоди, але і скласти психологічний  портрет можливого позичальника, оцінити професійну підготовленість  керівництва компанії, реалістичність їх оцінок положення і перспектив розвитку підприємства. У ході бесіди кредитному працівнику немає необхідності з'ясовувати всі аспекти роботи компанії - позичальника, він повинен  сконцентрувати увагу на ключових питаннях, що представляють інтерес для  банку - кредитора. Практика провідних  банків показує, що ознайомлювальна  бесіда з потенційним позичальником  може стосуватися наступних питань, заданих у визначеній послідовності.

Питання кредитного працівника до потенційного позичальника

  1.  Відомості про клієнта та його компанію:
    • яка правова форма в компанії
    • коли вона була заснована
    • як була зроблена оцінка майна, пропонованого як забезпечення
    • чи піддане це майно псуванню
    • які витрати по його збереженню
    • хто власник (основний акціонер або пайовик) компанії, скільки акцій (паїв) він має
    • яка основна продукція компаній (або які види основних послуг)
    • який досвід і кваліфікація менеджерів
    • чи прибуткова компанія
    • хто основні клієнти - постачальники і покупці компаній
    • на яких умовах продається товар(послуга)
  2. Питання про кредит, що проситься
    • на яку суму клієнт хотів би одержати кредит
    • як ним визначена ця сума
    • чи досить обґрунтовано складений прогноз фінансових потреб
    • чи враховуються умови, на яких клієнт хоче одержати кредит, термін служби активів, які фінансуються за допомогою кредиту
    • чи враховують умови кредиту здатність клієнта погасити кредит у термін?
  3. Питання про погашення кредиту
    • як клієнт збирається погашати кредит
    • скільки готівки компанія одержує в ході операційного циклу
    • чи є у клієнта спеціальне джерело погашення кредиту
    • є чи юридичні особи готові дати гарантію, поручительство
    • яке їх фінансове положення?
  4. Питання про забезпеченість повернення кредиту
    • який вид забезпечення
    • хто власник забезпечення
    • де і під чиїм контролем воно знаходиться
    • як була здійснена оцінка майна, пропонована як забезпечення?
  5. Питання про відносини клієнта з іншими банками
    • послугами яких банків користується в даний час клієнт
    • чи звертався він за кредитом в інші банки
    • чому клієнт прийшов саме в цей банк
      • чи має клієнт непогашені кредити, яка їх сума і терміни погашення?

Банку варто утриматися від  надання позичок підприємствам  у тих галузях економіки, у  яких банківським службовцям, що займається кредитуванням, не вистачає професійних  знань. Правда, банк у даному випадку  може залучити для оцінки кредитної  пропозиції компетентних експертів. Однак  це приведе до збільшення витрат банку  і не стане гарантією від ризиків, зв'язаних із кредитуванням Ключовим моментом аналізу будь-якої заявки і супровідних документів, а також  результатів бесід є визначення характеру позичальника і його кредитоспроможності. Кредитний інспектор, часто допомагаючи Позичальнику готувати заявку, з'ясовує обсяг доходів і активів, що представляють цінність, (таких, як високоліквідні цінні чи папери ощадні депозити), якими розташовує позичальник для погашення кредиту. Усні відповіді клієнта, як правило, значно більше інформації, чим зведення, викладені в письмовому виді. Кредитні інспектори надають значення не тільки розміру, але і стабільності доходів позичальника (юридичних і фізичних осіб). Вони воліють одержувати від клієнта інформацію про чистий доход (тобто доході після усіх виплат і утримань). Якщо мова йде про індивідуального позичальника, то співробітники банку звичайно зв'язуються з роботодавцями клієнта для перевірки вірогідності зазначеного їм рівня доходів і тривалості роботи в даній фірмі. Непрямим показником розміру і стабільності доходу служать дані про середньоденний залишок на розрахунковому (депозитному) рахунку клієнта. Ці дані, представлені позичальником, інспектор зіставляє з інформацією, отриманої з відповідного банку. [19]

Підтримка значних залишків на розрахункових (депозитних) рахунках у банках свідчить про надійність фінансового положення  клієнта, його фінансової дисциплінованості  і серйозності наміру погасити одержуваний  кредит. Кредитні інспектори осудливо відносяться до появи так називаній  “піраміді боргу”, коли позичальник бере кредит в одній чи фірмі банку для оплати боргу іншому кредитору. З полючи зору інспектора не зникає значна і зростаюча заборгованість клієнта по кредитних картках і частому поверненні чеків, виписаних клієнтом з його рахунка. На основі подібних фактів робиться висновок про реальне фінансове положення клієнта і його навичок керування коштами. На цьому попередньому етапі роботи з кредитування інспектор зможе визначити порядність клієнта і вірогідність представленої їм інформації.

Після уважного вивчення всіх документів, представлених  потенційним позичальником, проведення бесіди, оцінки інформації, отриманої  на поставлені питання, кредитний інспектор  за узгодженням з керівництвом банку і начальником відділу приймає рішення про продовження роботи з  клієнтом, або у відмовленні йому. Якщо приймається рішення про продовження роботи з клієнтом, то інспектор комплектує кредитне досьє (включаючи в нього заявку і супровідні документи, відповіді на питання, записи бесід тощо) і здійснює ретельне вивчення кредитоспроможності клієнта. Перед ухваленням рішення про видачу кредиту банк повинен оцінити кредитоспроможність, платоспроможність і фінансову стійкість позичальника.

 

1.3 Зарубіжний досвід щодо визначення кредитоспроможності клієнта комерційного банку

 

Існує безліч різних методик аналізу  фінансового становища клієнта  і його надійності з погляду своєчасного  погашення боргу банкові. У практиці  банків США застосовуються “ Правила  шести “Сі” [41], у яких критерії відбору клієнтів позначені словами, що починаються буквами “Сі” (табл. 1.2).

    1. Характер позичальника. Кредитний інспектор повинний бути переконаний у тім, що клієнт може досить точно вказати мету одержання кредиту, і має серйозні наміри погасити його. Якщо в інспектора немає належної впевненості щодо мети кредиту, що проситься, то вона повинна бути уточнена. Навіть у цьому випадку кредитному інспекторові слід установити: чи відповідально клієнт відноситься до позикових коштів, чи дає правдиві відповіді на питання банку і чи прикладе всі зусилля для виплати заборгованості за кредитом. Відповідальність, правдивість і серйозність намірів клієнта погасити всю заборгованість складають те, що кредитний інспектор називає характером позичальника.

Якщо в  кредитного інспектора після вивчення документів, наданих позичальником, і бесід з ним виникли сумніви  щодо надійності клієнта, його бажання  і здібності погасити кредит, то клієнтові варто відмовити в  кредитуванні. У противному випадку банк напевно буде мати справу з проблемним кредитом, погашення якого викликає серйозні сумніви

 

  Таблиця 1.2

Шість основних принципів кредитування (правила  шести “Сі”)

Характер

( Character)

Здатність

(Capacity)

Грошові кошти

(Cash)

Забезпечення

(Collateral)

Умови

(Conditions)

Контроль

(Control)

-Кредитна історія клієнта.

-Досвід інших кредиторів, зв'язаних з даним клієнтом.

-Мета кредиту, досвід клієнта в складанні прогнозів.

-Кредитний рейтинг, наявність осіб, що ставлять другий підпис або гарантів по кредиту, що проситься

-Дійсність клієнта і гарантів.

-Копія статуту, рішень і інших документів про юридичний статус позичальника.

-Опис історій юридичного статусу власника; здійснювані операції, продукція, основні клієнти і постачальники позичальника

-Прибуток, дивіденди й обсяги продажів у минулому.

-Достатність планованого обєму готівки і наявність ліквідних резервів.

-Терміни погашення дебіторської і кредиторської заборгованості, оборотність товарно-матеріальних запасів.

-Структура капіталу

-Контроль над витратами, показники покриття

-Динаміка цін на акції.

-Зміст аудиторського висновку.

-Право власності на активи, їхній термін служби.

-Імовірність морального старіння активів,

Їхня залишкова вартість.

-Ступінь спеціалізації по активах.

-Право арешту, борги й обмеження

-Зобов'язання по лізингу і заставні.

-Страхування клієнта, гарантії, відносні позиції банку як кредитора; судові позови і положення з оподатковуванням.

-Положення клієнта в галузі й очікувана частка на ринку.

-Зіставлення результатів діяльності клієнта з результатами діяльності інших фірм даної галузі,

конкурентноздатність продукції, чутливість клієнта і галузі до зміни стадій ділового циклу і змін технології.

-Умови на ринку робочої сили.

-Вплив інфляції на баланс  і потік готівки

-Довгострокові галузеві прогнози.

-Відповідні закони в банківській діяльності і правила щодо характеру і якості кредитів.

-Відповідна документація для контролерів.

-Підписані документи про визнання боргу і правильно складені документи на одержання кредиту.

-Відповідність кредитної заявки описові кредитної політики банку.

-Інформація від сторонніх осіб (економістів, політичних експертів) щодо факторів, що впливають на процес погашення кредиту.


 

       2. Здатність запозичати кошти. Кредитний інспектор повинний бути упевнений у тім, що клієнт, що просить кредит, має юридичне право подавати кредитну заявку і підписувати кредитний договір. Дана характеристика клієнта відома як його здатність запозичати кредитні кошти. Наприклад, у більшості штатів США і регіонів Росії неповнолітті (тобто особи, що не досягли 18 років або 21 року) не мають право відповідати за кредитним договором. Банк зіштовхується з труднощами при стягненні такого кредиту. Кредитний інспектор повинний бути упевнений у тім, що керівник або представник компанії (банку), що звертається за кредитом, має відповідні повноваження, надані йому засновниками або радою директорів, на проведення переговорів і підписання кредитного договору від імені компанії для того, щоб визначити, які особи уповноважені на підписання кредитного договору. Стягнення по суду коштів за кредитним договором, підписаному не уповноваженими на те особами, може виявитися неможливим, і банк понесе значні збитки.

     3. Грошові кошти. Ключовий момент будь-якої кредитної заявки складається у визначенні можливостей позичальника погасити кредит. У цілому позичальник має тільки три джерела погашення отриманих їм кредитів:

а) потоки готівки

б) продаж або ліквідація активів

в) залучення  фінансів

Любе  з зазначених джерел може забезпечити  погашення кредиту. Однак банкіри  воліють вибирати як основне джерело  погашення кредиту позичальником  потік готівки, що  надходить до нього, оскільки продаж активів може погіршити баланс позичальника, а  його додаткові запозичення можуть послабити позиції банку як кредитора. Недостатність потоку готівки є  важливим показником погіршення фінансового  стану фірми і взаємин із кредиторами. Що таке потік готівки? З погляду  бухгалтерського обліку він звичайно визначається в такий спосіб:

Потік готівки =

Чистий прибуток + Амортизація + Збільшення кредиторської заборгованості - Збільшення запасів товарно-матеріальних цінностей  і дебіторської заборгованості.


 

Одним з  переваг даної формули є те, що з її допомогою кредитний інспектор  банку може визначити ті сторони  діяльності клієнта, що відбивають кваліфікацію і досвід його менеджерів, а так  само стан ринку, в умовах якого працює клієнт. Позичальник, що “тримається на плаву” завдяки переважному використанню комерційного кредиту (кредиторської заборгованості), стане для банку проблемним клієнтом.

Информация о работе Економічна сутність поняття і значення кредитоспроможності клієнта комерційного банку