Фінансовий лізинг: проблеми та шляхи застосування в господарській діяльності підприємств

 

Закон України «Про фінансовий лізинг» забезпечує повноцінне регулювання фінансового лізингу. Наприклад, він надає визначення фінансового лізингу та визначає права та обов‘язки лізингоодержувача та лізингодавця, а також умови, на яких здійснюється дострокове припинення договору лізингу. Закон визначає  загальні правові та економічні засади фінансового лізингу. Крім того, Закон України «Про фінансовий лізинг» містить керівні принципи захисту прав лізингодавця у випадку невиконання лізингоодержувачем умов договору.

Відносини, що виникають у зв’язку з договором фінансового лізингу,    регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються Законом «Про фінансовий лізинг».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2

ФІНАНСОВИЙ ЛІЗИНГ: ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ ЗАСТОСУВАННЯ В ГОСПОДАРСЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ

 

2.1.Економічна  сутність, класифікація та значення  фінансового лізингу

Згідно Закон України «Про фінансовий лізинг», фінансовий лізинг – це

вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу, за яким лізингодавець зобов’язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі)[21].

Характерними рисами фінансового лізингу є:

• Метою лізингоодержувача є або придбання об’єкта лізингу, або користування ним протягом майже всього його строку служби.
• Усі права та обов’язки, що випливають із права економічної власності

на об’єкт лізингу, несе лізингоодержувач.

• Лізингоодержувач має намір сплатити повну або майже повна вартість майна протягом строку лізингу, а відтак швидше отримати об’єкт лізингу у власність по закінченні строку лізингу.
• Лізингоодержувач сам обирає об’єкт лізингу, а потім звертається до лізингодавця за коштами. Це важливо, оскільки лізингова компанія, що фінансує угоду, не повинна нести відповідальність за якість, технічні характеристики, навіть якщо вона є його юридичним власником.
• Лізингоодержувач має право (а згідно з Законом України «Про лізинг»

– зобовязаний) отримати об’єкт лізингу у власність.

Порівняно з іншими способами інвестування, фінансовий лізинг має декілька суттєвих відмінностей, а саме; строк фінансового лізингу близький до строку нормативної амортизації, відсутнє право лізингоотримувача на дострокове розірвання угоди в однобічному порядку, технічне обслуговування та ремонт здійснює лізингоотримувач, лізингоотримувач має переважне право придбати майно у власність по закінченні строку угоди[1, c.80]

Отже, основні спільні та відмінні риси між фінансовим лізингом, орендою та оперативним лізингом можна побачити в табл.2.1.

З даної таблиці видно, що основною розбіжністю між лізингом та орендою є земля, яка не може бути об’єктом лізингу. В свою чергу, це певним чином, пригальмовує розвиток лізингових відносин в Україні. Відсутність злагодженої та чітко сформованої нормативної бази в сфері використання земельних угідь є однією із основних перешкод у розвитку відносин між сільгоспвиробниками на вітчизняному та світовому ринку.

Основні перешкоди розвитку лізингу в Україні:

1. Обмежений доступ вітчизняних лізингових компаній до дешевих фінансових ресурсів, результатом чого є висока вартість лізингових послуг;
2. Оподаткування комісій та процентів за договорами лізингу податком на додану вартість;
3. Дискримінаційні положення відносно національного виробника: обладнання, яке іноземний виробник може постачати українському споживачу на пряму, український виробник зобов’язаний надавати тільки через посередника.
4. Обмеженість доступу до лізингового ринку підприємств – виробників об’єктів лізингу;
5. Неефективні ставки амортизаційних відрахувань по предметах лізингу;
6. Неузгодженість вітчизняного законодавства із міжнародними нормами законодавства з питань лізингу;
7. Неузгодженість нормативно-правової бази функціонування ринку лізингу;
8. Складність механізмів переходу права власності за договорами лізингу;
9. Відсутність державних програм стимулювання використання лізингу,як джерела оновлення основних фондів.

 

Таблиця 2.1.

Основні спільні та відмінні риси між орендою, оперативним та фінансовим лізингом

Ознака	Оренда	Оперативний лізинг	Фінансовий лізинг
Об’єкт	Будь-які неспоживчі речі	Будь-яке майно, окрім землі та інших природних об’єктів	Будь-яке майно, окрім цінних паперів, грошей та земельних ділянок
Експлуатація	орендар	орендар	Орендар
Кількість учасників угоди	Два(орендар та орендавець)	Два(орендар та орендавець)	Не менше як три(орендар, лізингова компанія, орендавець)
Право власності на предмет угоди	Залишається у орендавця	Залишається у орендавця (лізингодавця)	Переходить до лізингоодержувача(за умови сплати повної вартості об’єкта лізингу)
Строк угоди	Менший від строку амортизації предмету угоди	Менший від строку амортизації предмету угоди	Дорівнює або перевищує строк повної амортизації предмета угоди
Обслуговування під час експлуатації	Лізингоодержувач	Передбачає участь лізингодавця в ремонті та страхуванні об’єкта лізингу	Лізингодавець

*Джерело:[23, с.229].

Для того, щоб вирішити ці проблеми, потрібно внести поправки у Закони України «Про лізинг» та «Про оподаткування податку та прибутку підприємств». Перш за все, змін має торкнутися питання застосування прискореної амортизації, віднесення на валові витрати платника податку платежів, пов’язаних із страхуванням майна, придбаного(переданого) за договором нерезидента у межах процентів і комісій за договорами міжнародного фінансового лізингу[18].

Загалом в Україні ринок лізингу показує тенденції до зростання, так кількість укладених договорів фінансового лізингу в 2 кварталі 2011 року збільшилась на 1720 (181%) у порівнянні з аналогічним періодом минулого року і склала 2668 договорів( у 2010 році кількість укладених договорів становила 948). Підсумки діяльності лізингодавців у 2 кварталі 2011 року показують позитивну тенденцію (табл. 2.2).

Таблиця 2.2.

Підсумки діяльності лізингодавців за 2011-2013 рр.

Вид фінансової послуги	І квартал 2011 р.	І квартал 2012 р.	І квартал 2013 р.	Темпи росту, %
				І кв. 2012/ І кв. 2011	І кв. 2013/ І кв. 2012
Надання  фінансових кредитів за рахунок власних коштів	128,2	42,4	198,6	-67,0	368,4
Надання позик	22,6	68,1	339,4	201,3	398,4
Надання порук(поручительств)	0,2	0,0	5,2	-	5,2
Фінансовий лізинг(вартість укладених договорів фінансового лізингу)	0,7	0,0	1,6	-	1,6
Надання гарантій	3,6	3,1	92,7	-13,9	2890,3
Факторинг	1055,6	3015,5	939,6	185,7	-68,8
Операції з обміну валют	4126,4	2729,4	2115,8	-33,9	-22,5
Операції з переказу грошових коштів	898,1	2056,6	2952,9	129,0	43,6
Адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах	х	2,1	82,2	-	3814,3

*Джерело:[29].

У І кварталі 2013 року спостерігається тенденція щодо збільшення обсягів надання фінансовими компаніями послуг з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах, надання гарантій, надання позик, надання фінансових кредитів за рахунок власних коштів, та зростання обсягів фінансового лізингу, надання порук (поручительств) порівняно з аналогічним

періодом минулого року. Разом з цим, відбулося скорочення обсягів надання фінансовими компаніями послуг по операціях з обміну валют (-22,5%) та фінансового факторингу (-68,8%).

Рейтинг лізингових компаній за результатами першого кварталу 2013 року (табл.2.3.).

 

 

Таблиця 2.3.

Рейтинг лізингових компаній станом на 30 вересня 2013 р.

№	Назва лізингової компанії	Лізинговий портфель, млн. грн.
1	ВТБ Лізинг Україна	3233,470
2	Райффайзен Лізинг Аваль	2004,492
3	УніКредит Лізинг	1338,710
4	ІНГ Лізинг Україна	1245,205
5	ОТП Лізинг	1209,509
6	Український Лізинговий Фонд	1073,300
7	Хюпо Альпе-Адріа-Лізинг	602,194
8	Порше Лізинг Україна	567,774
9	ALD Automotive/Перша лізингова компанія	501,410
10	Сканія Кредіт Україна	319,800
11	Євро Лізинг	305,020
12	VAB Лізинг	272,280
13	Ілта	254,100
14	AVIS Україна	219,000
15	СГ Еквіпмент Лізинг Україна	99,000
16	Автоприват	79,160
17	Ленд-ліз	71,061
18	Кредит Європа Лізинг	56,100
19	Адванс-Лізинг	36,500
20	ВФС Україна	26,870
21	АвтокредитПлюс	2,010
	Разом	13516,965

*Джерело:[29].

Отже, розглядаючи рейтинг лізингових компаній станом на 30 вересня 2013 року, можна зазначити, що лізинговий портфель по 21 компанії становить 13 516,965 млн.грн.

Даний рейтинг складено за участі тих лізингових компаній-членів Асоціації «Українське Об’єднання Лізингодавців», які побажали розкрити свої дані, відповідно до розміру лізингового портфелю станом на 30 вересня 2013 р.

Не зважаючи на цілий ряд перешкод на шляху здійснення лізингових операцій в Україні уже на сьогодні існують його переваги порівняно з іншими джерелами фінансування. Зокрема, для лізингоодержувача:

• лізинг є однією з найбільш доступних форм довгострокового фінансування для отримання техніки. Лізингодавці звичайно спеціалізуються на певних видах  обладнання, а це дозволяє їм залучати кредити від виробників обладнання або мати доступ до іноземних ринків капіталу, беручи на себе частину кредитного ризику при наданні лізингового майна;
• лізинг не обмежує можливості підприємства в отриманні кредитів, оскільки не вноситься до кредитної історії;
• більш прості схеми забезпечення виконання зобов’язань, оскільки майно, яке передається у лізинг, є водночас і заставою – з цієї причини лізингодавці менш вимогливі до попередньої кредитної історії лізингоодержувача; це дозволяє новоствореним та малим підприємствам отримувати лізингове фінансування легше, ніж банківські кредити;
• гнучкість платежів – платежі за договором лізингу можна побудувати у відповідності до очікуваного грошового потоку лізингоодержувача.

Для лізингодавця:

• менш жорстке регулювання та сприятливий податковий режим;
• менші ризики порівняно із кредитами, оскільки майно, що є предметом лізингу, одночасно виступає забезпеченням виконання зобов’язань за договором, а позичені кошти лізингоодержувачі використовують за цільовим призначенням[14, c.94].

На сьогоднішній день, така форма підприємницької діяльності як лізинг є важливою для виробників, що розширюють збут власної продукції, в більшості випадків тієї, яка дорого коштує. Лізинг для самих лізингодавців, це досить вигідна форма здачі майна, через високий рівень лізингових платежів. Лізингоотримувач має можливість оперативно оновлювати виробничі фонди за допомогою дорогого, нового обладнання, без його повної сплати. Саме розвиток лізингу в Україні допоможе розвитку малого та середнього бізнесу. Це, у свою чергу, призведе до багатьох розвинутих змін в економіці.