Автор работы: Пользователь скрыл имя, 09 Декабря 2013 в 16:27, курсовая работа
Національному банку України як головному банку держави належить монопольне право на емісію грошей, випуск в обіг національних грошових знаків(банкнот та монет). Як центральний банк держави він здійснює грошово-кредитну політику і розпоряджається резервними фондами грошових білетів і монет. Резервні фонди перебувають у виключному віданні Національного банку України і можуть витрачатися лише на підставі його письменних вказівок про випуск грошей в обіг або про видачу їх для потреб Автономної Республіки Крим, територіальних управлінь, інших установ НБУ. Зрозуміло, що такі операції належать до виключної компетенції Національного банку.
Вступ …….. ………………………………………………………………………4
РОЗДІЛ 1. ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ З ГОТІВКОВИМИ КОШТАМИ В БАНКАХ УКРАЇНИ………………………………………………………………………………….6
1.1Загальна характеристика касових операцій і вимоги до оформлення касових документів………………………………………………………………...6
1.2 Облік касових операцій з клієнтами банку………………………………….9
1.3 Облік операцій з підкріпленням банком готівки……………………………18
РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА
БАНКУ«ПРИВАТБАНК»……………………………………………………………….21
2.1 Економічна характеристика банку « ПриватБанк»…………………………21
2.2 Практичний приклад бухгалтерського обліку касових операцій у
банку«ПриватБанк»……………………………………………………………..24
РОЗДІЛ 3. РОЗВИТОК БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ В
СУЧАСНИХ УМОВАХ…………..……………………………………………… ……28
ВИСНОВКИ……….………………………………………………………………33
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………..…..36
-проведення розрахунків за готівку:
Дебет 1811« Дебіторська заборгованість за операціями з готівкою»
Кредит 1200 «Кореспонденський рахунок у НБУ»
-отримання готівки:
Дебет 1001«Банкноти та монети в касі банку»
Кредит 1811« Дебіторська заборгованість за операціями з готівкою»
В Укрсиббанку(продавець готівки):
а) доставка готівки здійснюється власними засобами:
-отримання коштів за готівку:
Дебет 1200 «Кореспонденський рахунок у НБУ»
Кредит 1911«Кредиторська заборгованість за операціями готівкою»
-видача готівки банку, що здійснює її доставку:
Дебет 1911«Кредиторська
Кредит 1001«Банкноти та монети в касі банку»
б)доставка готівки через апарат інкасації банку, що продає готівку – Укрсиббанку:
-отримання коштів за готівку:
Дебет 1200 «Кореспонденський рахунок у НБУ»
Кредит 1911«Кредиторська заборгованість за операціями готівкою»
-відправлення готівки через інкасаторів банку:
Дебет 1007 «Банкноти та монети в дорозі»
Кредит 1001«Банкноти та монети в касі банку»
-отримання підтвердження від ПриватБанку про отримання готівки
Дебет 1911«Кредиторська
Кредит 1007 «Банкноти та монети в дорозі».
Приклад 2. Умова: 03.10.11 касою «ПриватБанку» було проведено такі операції:
Дт 1001«Банкноти та монети в касі банку»
1002«Банкноти та монети в касі відділень банку»
Кт 2520«Поточні бюджетні рахунки клієнтів, які утримуються з Державного бюджету України»
2530 «Кошти бюджетних
установ та організацій. що
включаються до спеціального
фонду Державного бюджету
2600 «Поточні рахунки
суб’єктів господарської
2650 «Поточні рахунки
не банківських фінансових
Дт 1001«Банкноти та монети в касі банку»
1002«Банкноти та монети в касі відділень банку»
Кт 2620 «Поточні рахунки фізичних осіб»
2625«Кошти фізичних осіб для розрахунків платіжними картками»
2630 «Короткострокові депозити фізичних осіб»
2635 «Довгострокові депозити фізичних осіб»
Дт 1001«Банкноти та монети в касі банку»
1002«Банкноти та монети в касі відділень банку»
Кт 2520«Поточні бюджетні рахунки клієнтів, які утримуються з Державного бюджету України»
2530 «Кошти бюджетних
установ та організацій. що
включаються до спеціального
фонду Державного бюджету
2600 «Поточні рахунки
суб’єктів господарської
2650 «Поточні рахунки не банківських фінансових установ»
2902 «Кредиторська заборгованість за прийняті платежі»
Дт 2520«Поточні бюджетні рахунки клієнтів, які утримуються з Державного бюджету України»
2530 «Кошти бюджетних
установ та організацій. що
включаються до спеціального
фонду Державного бюджету
2600 «Поточні рахунки
суб’єктів господарської
2650 «Поточні рахунки
не банківських фінансових
Кт 1001«Банкноти та монети в касі банку»
1002«Банкноти та монети в касі відділень банку»
Дт 2620 «Поточні рахунки фізичних осіб»
2625«Кошти фізичних осіб для розрахунків платіжними картками»
2635 «Довгострокові депозити фізичних осіб»
Кт 1001«Банкноти та монети в касі банку»
1002«Банкноти та монети в касі відділень банку»
Дт 1001«Банкноти та монети в касі банку»
1002«Банкноти та монети в касі відділень банку»
Кт 2902«Кредиторська
2909«Інша кредиторська заборгованість за операціями з клієнтами банку»
Дт 2902«Кредиторська
2909«Інша кредиторська заборгованість за операціями з клієнтами банку»
Кт 1001«Банкноти та монети в касі банку»
1002«Банкноти та монети в касі відділень банку»
Дт 1001«Банкноти та монети в касі банку»
1002«Банкноти та монети в касі відділень банку»
Кт 6110 «Комісійні доходи від розрахунково-касового обслуговування клієнтів»
Дт 1005«Банкноти та монети, інкасовані до перерахування»
Кт 2600«Поточні рахунки
суб’єктів господарської
Дт 1001«Банкноти та монети в касі банку»
1002«Банкноти та монети в касі відділень банку»
Кт 1005«Банкноти та монети, інкасовані до перерахування»
Дт 1004«Банкноти та монети в банкоматах»
Кт 2920«Транзитний рахунок за операціями, здійсненими платіжними картками через банкомат»
РОЗДІЛ 3. РОЗВИТОК БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ В СУЧАСНИХ УМОВАХ
У будь-якій державі, незалежно від економічної системи та способу організації суспільних відносин, банківська система відіграє визначальну роль. Недарма банківську систему порівнюють часто із кровоносною системою економіки держави. Адже саме вона забезпечує економіку потрібним обсягом фінансових ресурсів, забезпечуючи вільний рух капіталу, розрахунки суб’єктів господарювання, кредитування економіки, а також реалізацію цілої низки інших функцій та завдань. Без розвиненої банківської системи неможливо навіть уявити собі розвинену економіку держави. [21]
Упродовж останніх років банківський сектор економіки був одним із найприбутковіших та розвивався найбільш динамічно порівняно з іншими галузями.
До кризи банки здійснювали адекватну економічній ситуації політику. У країні був економічний бум – банки вели бізнес згідно із ситуацією. При цьому ніщо не віщувало бурі: макроекономічні прогнози 2006-2007 рр. в усьому світі й, зокрема в Україні, були позитивними. Про можливу кризу за кордоном почали активно говорити лише в першій половині 2008 р., а в Україні – ще пізніше. Фінансова криза, яка розпочалась у жовтні 2008 р., вплинула на українську банківську систему та виявила ті фундаментальні дисбаланси системи, які в умовах економічного підйому були не помітні, або ж просто ігнорувалися. Кількість банків в Україні у 2002-2009 рр.
До кризи в умовах
бурхливого економічного піднесення
банки здійснювали активне
Коефіцієнт співвідношення довготермінових депозитів і довготермінових кредитів, спрямованих в українську економіку, у жовтні 2008 р. склав лише 0,35, тоді як 2004 р. – 0,81. Ці розбіжності свідчать про те, що національні банки кредитували економіку швидше, ніж українці нагромаджували заощадження.
У таких умовах розширення ресурсної бази можна було здійснити або
за рахунок збільшення власного капіталу, або за рахунок кредитів, чим і скористалася переважна кількість банків, збільшивши своє боргове навантаження у 2,8 раза, або на 25,3 млрд. доларів за період 2007-2008 рр. А тому вже у 2009 р. вітчизняним банкам потрібно буде повернути своїм іноземним кредиторам близько 17 млрд. доларів. У такій ситуації чимало банків змушені звертатися за допомогою до уряду, можливості якого обмежені. Від того, як він розподілить ресурси між ними, буде залежати, з якими втратами вийде з кризи національна банківська система.
На першому етапі розриви між зобов'язаннями та ресурсами банків, НБУ намагався подолати за допомогою рефінансування. Активне використання цього інструменту спричинило жваву політичну дискусію і було сприйняте доволі неоднозначно. З одного боку, НБУ діяв відповідно до обставин. Багато банків, яким були надані кредити, обслуговують бюджетні і пенсійні платежі, тому їх падіння спричинило б широке соціальне невдоволення. [22]
З іншого боку, ефективність інструменту рефінансування частково була знижена не зовсім зрозумілими діями регулятора, оскільки:
- значну частину грошей отримали банки, які не мали нагальних проблем з ліквідністю;
- значна частина позик спрямовувалася установам, від яких Нацбанку варто було б вимагати здійснення рекапіталізаціі за рахунок акціонерів та ін.
Загалом використання механізму рефінансування дало змогу регулятору підтримати відносну стабільність банківської системи. Однак цей інструмент є ефективним тільки для подолання тимчасових розривів між активами та пасивами банків.
У ситуації, коли цей розрив стає структурним і хронічним, рефінансування не може вирішити ці проблеми, оскільки наповнення банків порожніми грішми – це прямий шлях до гіперінфляції. У таких умовах треба бути готовим до використання більш радикальних методів підтримки банківської системи – від рекапіталізаціі до повної націоналізації.
Можливість участі держави у рекапіталізаціі була законодавчо закріплена ще у жовтні 2008 р. Прийнятий тоді антикризовий закон запроваджував механізм рекапіталізаціі українських банків за рахунок коштів міжнародних фінансових організацій, що й дало змогу залучити кредит МВФ на суму 16,4 млрд доларів.
Законодавчі норми рекапіталізації були деталізовані двома урядовими постановами. Так, на державну підтримку можуть розраховувати тільки банки, створені або перетворені у ВАТ, у яких введена тимчасова адміністрація або куратор. У Держбюджеті на 2009 р. було закладено 44 млрд. грн. на рекапіталізацію. У перерахунку на душу населення, кожен українець повинен "сплатити" майже по 1 тисячі гривень, щоб допомогти банківській системі розплатитися за допущені нею помилки.
Прибутковість банку – важливий показник, який свідчить про ситуацію в установі та його надійність. Багато великих і найбільших українських банків у першому кварталі 2009 р. зафіксували збитки, деякі залишилися з прибутком – зокрема за рахунок маніпуляцій зі звітністю. У 2006-2008 рр. банківський бізнес в Україні був високоприбутковим. Дохідність бізнесу сягала 60-70 % 2008 р. став найрезультативнішим для української банківської системи за всю історію її існування – банки заробили 7,3 млрд. грн. чистого прибутку.
У першому кварталі 2009 р. ситуація різко змінилася. Значні збитки здебільшого у великих фінансових установ:
- Укрпромбанку ( – 4,4 млрд. грн. у І кварталі);
- УкрСиббанку ( – 851 млн. грн.);
- Надра Банку ( – 557 млн. грн.).
Збитковість переважно пояснюється зростанням прострочень за кредитами. Втім, не всі банки показали значні збитки в першому кварталі цього року. Досить великий чистий прибуток у січні – березні 2009 р. отримали: