Комерційна таємниця

   Крім того, у прикінцевих положеннях законопроекту встановлюють, що вилучення документів, які становлять комерційну таємницю (нарівні з державною та банківською) проводять лише за санкцією прокурора або його заступника та в порядку, погодженому з керівником відповідної установи.

    Прогнозують, що прийняття проекту Закону України "Про комерційну таємницю” сприятиме розвитку та виробничому впровадженню високих конкурентоспроможних технологій. "Крім того, реальна можливість реалізації законодавчого захисту комерційної таємниці зумовить інтерес підприємців до створення науково-технічної інформації як об'єкта права інтелектуальної власності. А це, у свою чергу, сприятиме розширенню науково-дослідної, дослідно-конструкторської, проектно-технологічної, виробничої діяльності в різних галузях економіки”, – зазначено у пояснювальній записці до законопроекту. До того ж прийняття запропонованого проекту може обмежити можливість безпідставного зарахування до комерційної таємниці інформації та сприятиме об'єктивному судовому розгляду цивільних справ відповідної категорії.

     Отже, стосовно захисту комерційної таємниці в умовах економічної конкуренції варто нагадати, що заборона розголошення, придбання або використання комерційної таємниці без згоди законного її володаря поширюється на всіх інших осіб. Особами, які можуть знати про комерційну таємницю, є, як правило, особи, що мають певні відносини з її законним володільцем, такі як  працівники або колишні працівники, члени ради директорів, а також незалежні підрядники, експерти, юристи, клієнти або будь-які постачальники товарів або послуг суб’єкту господарювання, а також інші особи. Якщо комерційна таємниця стає відомою невизначеному колу осіб без згоди її законного володільця, останній ризикує втратити економічну вигоду від цієї інформації, як у плані її ліцензійної, так і конкурентної вартості.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Історія виникнення та розвиток комерційної таємниці.

 

    Комерційна таємниця є одним з найдавніших способів охорони результатів інтелектуальної діяльності. Давні майстри зберігали секрети своєї професійної діяльності задовго до виникнення перших правових засобів охорони виключних прав. Ці секрети передавались з покоління у покоління, від батька сина, від майстра рабу. Ймовірно, першим захистом таких секретів виступала загальна влада, яку мав батько над своїм сином, а господар над рабом. Правова охорона комерційній інформації надавалася ще в Давньому Римі, де законом передбачався подвійний штраф за примушення рабів розкривати секрети своїх господарів.

    Сучасне розуміння комерційної таємниці почало розвиватись в Англії під час промислової революції. У США перше задокументоване судове рішення стосовно комерційної таємниці датується 1837 роком.

    У Російській Імперії уперше правові норми, спрямовані на захист т.зв. промислової таємниці, були прийняті ще в період царування Олександра ІІ. Збереження «промислової таємниці» розглядалось як дієвий засіб захисту підприємців від недобросовісної конкуренції. Поняття комерційної таємниці припинило існування з прийняттям радянською владою у 1917 році Декрету «Про робітничий контроль».

     У радянський період діяло правило про обов'язковість найширшого та безоплатного поширення кожного досягнення, отриманого на окремому підприємстві, про «обмін досвідом» на адміністративній основі. Ще в 1930 році XVI з'їзд ВКП(б) передбачив необхідність боротьби із секретністю. Хоча очевидно, що подібна відкритість обмежувалась сферою цивільної продукції, а таємниця існувала і захищалась адміністративними заходами, хоча й не мала характеру правової категорії.

    Повернення інституту захисту комерційної таємниці до вітчизняного законодавства відбулось лише наприкінці існування радянської державності.

     Уперше захист комерційної таємниці був визнаний у Законі СРСР «Про підприємства в СРСР» (№1529-I від 04.06.90), у якому містилася спеціальна стаття, якою визначався термін «комерційна таємниця підприємства» та загальні риси правового її режиму. Під комерційною таємницею підприємства розумілись «пов'язані з виробництвом, технологічною інформацією, управлінням, фінансами та іншою діяльністю підприємства відомості, що не є державними таємницями, розголошення (передача, витік) яких може завдати шкоди його інтересам». Склад і обсяг відомостей, що становлять комерційну таємницю, порядок їх захисту мали визначатися керівником підприємства. Види діяльності підприємств, відомості про які не можуть становити комерційної таємниці, визначалися Радою Міністрів СРСР «з метою запобігання приховуванню підприємством відомостей про забруднення навколишнього середовища та іншу негативну діяльність, яка може завдати шкоди суспільству». Відповідальність за розголошення відомостей, які становлять комерційну таємницю підприємства, і за порушення порядку охорони таких відомостей встановлювалась іншими законодавчими актами СРСР.

    Крім того, у 1991 році було прийнято Основи цивільного законодавства Союзу РСР і республік. Стаття 151 Основ була спеціально присвячена «секретам виробництва» та встановлювала загальні ознаки цієї категорії, умови надання правового захисту та окремі особливості правового режиму. Включення цієї норми відбулось на виконання міжнародного зобов'язання, взятого на себе СРСР в Угоді про торгові відносини між СРСР та США від 01.06.1990. В Основах було закріплено умови, за яких володілець інформації, яка складала секрет виробництва (ноу-хау), набував права захисту від її незаконного використання третіми особами. Ці умови були запозичені із згаданої Угоди. У свою чергу, відповідне положення Угоди фактично дублювало визначення «комерційної таємниці» із Уніфікованого Закону про комерційну таємницю США.

     Ці положення були перенесені й у відповідне законодавство тоді ще Української РСР – Закон УРСР «Про підприємства в Українській РСР» (№887-XII від 27.03.1991) та Основи цивільного законодавства УРСР. Так, у Законі «Про підприємства в Українській РСР» (стаття 30) (з жовтня 1992 року – Закон України «Про підприємства в Україні») було дослівно відтворено положення аналогічного Закону СРСР (лише із заміною Ради Міністрів СРСР на Кабінет Міністрів України). Також з'явилася норма (стаття 32) про відповідальність службових осіб організацій та органів, що проводять перевірку підприємства, за розголошення комерційної таємниці підприємства. Закон України «Про підприємства в Україні», у тому числі його положення щодо комерційної таємниці, діяли до 1 січня 2004 року, коли набув чинності Господарський кодекс України (про визначення комерційної таємниці в чинному законодавстві див. розділ «Поняття, ознаки та правова природа комерційної таємниці»).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки.

     Основне поняття  комерційної таємниці міститься  в Цивільному кодексі України  ст.505 Цивільного кодексу України: інформація, що є секретною в тому розумінні, що вона в цілому чи в певній формі та сукупності її складових є невідомою та не є легкодоступною для осіб, які звичайно мають справу з видом інформації, до якого вона належить, у зв'язку з цим має комерційну цінність та була предметом адекватних існуючим обставинам заходів щодо збереження її секретності, вжитих особою, яка законно контролює цю інформацію.

     В своїй  курсовій роботі я розкрив  та дослідив поняття комерційної  таємниці іі основні ознаки, право  суб’єкта господарювання на неї та її правовий захист.

     Поняття комерційної таємниці слід розглядати і визначати у зв'язку з більш загальною категорією інформації і менш загальною категорією конфіденційної інформації.

     Правовий захист права суб'єкта господарювання на комерційну таємницю як гарантія можливості захисту від конкурентної розвідки - це система юридичних засобів, що використовуються у разі порушення цього права і спрямовані на відновлення порушеного права і покарання правопорушників.

    З метою удосконалення цього захисту, доцільним було б передбачити в проекті закону України про комерційну таємницю норми, що регулюють організацію охорони комерційної таємниці, а також захист права на комерційну таємницю.

    За порушення права суб'єкта господарювання на комерційну таємницю до винної особи може бути застосована юридична відповідальність різної галузевої належності:

-цивільно-правова відповідальність  у вигляді відшкодування збитків,  завданих суб'єкту господарювання, на підставі Цивільного кодексу  України;

-дисциплінарна і матеріальна відповідальність, передбачена Кодексом законів про працю України;

-адміністративна відповідальність, встановлена ч. 3 ст.164-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення;

-кримінальна відповідальність відповідно до ст.231, 232 Кримінального кодексу України.

    Крім цього, інші міри відповідальності передбачені за недобросовісну конкуренцію у вигляді неправомірного збирання, розголошення, схилення до розголошення і використання комерційної таємниці ст.21, 22 Закону «Про захист від недобросовісної конкуренції» встановлюють такі адміністративно-господарські санкції як накладення штрафів на суб'єктів господарювання - юридичних осіб та їх об'єднання, а також накладення штрафів на юридичних осіб, їх об'єднання та об'єднання громадян, що не є суб'єктами господарювання.

    Отже, при написанні  моєї курсової работи я намагався  довести, що захист інтелектуальних  здобутків, а саме комерційної  таємниці у сфері торгового  обігу, підприємницької діяльності  є важливою основою та умовою  розвитку інновацій, вдосконалення  економічних процесів, технологій, упровадження нових досягнень  у комерційну практику. Правовий захист комерційної таємниці покликаний стимулювати розвиток у тих сферах, де патентний захист є слабким або взагалі неможливим

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури.

1. Конституція України  вiд 23 липня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996 . –  № 30. – Ст. 141.

2. Господарський кодекс  України 20 серпня 2011 р. // Відомості  Верховної Ради України. –  2011. – № 18, 19−20, 21−22. – Ст. 144.

3. Закон України "Про  державну таємницю". За станом  на 1 березня 2005 року / Верховна Рада України. - К.: Парламентське видавництво, 2005. - 35 с.

4. Закон України «Про  захист від недобросовісної конкуренції»  № 236/96-ВР від 20 червня 2009р. // Відомості  Верховної Ради України. –  2009. – № 36. – Ст. 164.

5. Гетманцев Д.О. До  питання про правовий режим  комерційної таємниці за законодавством  України / Д.О. Гетманцев // Адвокат. - 2008. - №5(92). - С. 14-15.

6. Марущак А. Науково-практичні  аспекти збереження комерційної  таємниці на підприємстві / А.  Марущак // Юридичний радник. - 2006. - №2(10). - С. 35-38.

7. Носік Ю. В. Права  на комерційну таємницю в Україні:  Монографія. – К.: КНТ, 2007. – 240 с.

8. Про деякі питання  практики застосування господарськими  судами законодавства про інформацію: Інформаційний лист Вищого господарського  суду України від 28.03.2007  №  01-8/184 // Вісник господарського судочинства. - 2007. -  № 3. - С. 46.

9. Підопригора О. Проблеми  системи законодавства України  про інтелектуальну власність  // Інтелектуальна власність. –  № 3. – 2000. – С. 13.

10. Прядко Д. Комерційна  таємниця під охороною / Д. Прядко // Юридичний журнал. - 2004. - № 3. - С. 34-37.

11. Сляднєва Г. О. Право  суб’єкта господарювання на комерційну  таємницю та його захист: Автореф.  дис…канд. юрид. наук. – Донецьк, 2005. – 16 с.

12. Топалова Л.Д. Правовий  режим комерційної таємниці: автореф.  дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.04 / Топалова  Людмила Дмитрівна; Донецьк. Інститут економіко-правових досліджень НАН України. - Донецьк, 2006. - 34с.

13. Хавронюк М. Підприємницьке  шпигунство: розголошення комерційної  таємниці, юридичний аналіз складів  злочинів, питання удосконалення  відповідальності // Предпринимательство,  хозяйство и право. – 1999. –  № 9. –           С. 4−17.

14. Цивільний кодекс України  від 20 січня 2012 р. // Відомості Верховної  Ради України. – 2012. – №  40−42 – Ст. 356.

15. Шевелева Т. Правові  аспекти регулювання відносин, пов'язаних  з комерційною таємницею, в  проекті Закону України «Про  охорону прав на комерційну  таємницю»  / Т. Шевелева // Інтелектуальна  власність. - 2008. - №7. - С. 9-15.

16. http://www.intuit.ru/department/history/law/11/

17. http://jus.org.ua/glava-13-kommercheskaya-tajna/

18 .http://www.strategies.com.ua/statti_KT.html

19.http://latokar.dx8.ru/aktualnye_voprosy_opredeleniya_i_zaschity_kommercheskoy_tayny_na_proizvodstve.

20. http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3855-12