Оцінка ефективності формування і використання фінансових ресурсів

 

Аналіз платоспроможності (фінансової стійкості) підприємства здійснюється за даними балансу підприємства, характеризує структуру джерел фінансування ресурсів підприємства, ступінь фінансової стійкості  і незалежності підприємства від  зовнішніх джерел фінансування діяльності.

Коефіцієнт концентрації власного капіталу показує питому вагу власного капіталу в загальній сумі засобів, авансованих в його діяльність і розраховується як відношення власного капіталу підприємства до підсумку балансу. З 2093 по 2010 р. цей показник збільшився на 127,3%, але загалом відповідав нормативному значенню (0,5).

Коефіцієнт маневреності власного капіталу – це відношення чистого оборотного капіталу до власного капіталу. Він показує, яка частина  власного капіталу використовується для  фінансування поточної діяльності, тобто  вкладена в оборотні засоби, а яка  – капіталізована. Цей показник з 2009 по 2010 зріс на 36,7%, і в цілому відповідав нормативному значенню (більше 0).

Коефіцієнт фінансової залежності є оберненим до коефіцієнта концентрації власного капіталу. З 2009 по 2010 рр. цей показник зменшився на 91,7 % (з 1,33 в 2009 році до 1,22 в 2010 році).

Аналіз ділової активності дозволяє проаналізувати ефективність основної діяльності підприємства, що характеризується швидкістю обертання  фінансових ресурсів підприємства.

Коефіцієнт оборотності  активів – це відношення чистої виручки від реалізації продукції  до середньорічної величини балансу  підприємства і характеризує ефективність використання підприємством усіх наявних ресурсів, незалежно від джерел їхнього залучення. На досліджуваному підприємстві цей показник мав позитивну тенденцію зростання з 2009 р. по 2010 р. збільшився на 163,5%.

Коефіцієнт оборотності  кредиторської заборгованості –  це відношення чистої виручки від  реалізації продукції до середньорічної величини кредиторської заборгованості і показує швидкість обертання  кредиторської заборгованості підприємства за період, що аналізується, розширення або зниження комерційного кредиту, що надається підприємству. З 2009 р. по 2010 р. цей показник зменшився з 76 до 15відповідно ( 19,7 %).

Коефіцієнт оборотності  дебіторської заборгованості порівняно  з коефіцієнтом оборотності кредиторської  заборгованості навпаки збільшився з 2009 по 2010 рр. на 7,7 ( з 76,3 в 2009 році до 84 в 2010 році).

Строк погашення кредиторської  та дебіторської заборгованості розраховується як відношення тривалості звітного періоду  до кредиторської або дебіторської заборгованості і показує середній період погашення кредиторської  або дебіторської заборгованості підприємства. З 2009 р. по 2010 р. строк погашення кредиторської заборгованості збільшився з 5 до 24 днів. Строк погашення дебіторської заборгованості не змінився (5 днів у 2005 році).

Коефіцієнт оборотності  матеріальних запасів – це відношення собівартості реалізованої продукції  до середньорічної вартості матеріальних запасів. Він характеризує швидкість  реалізації товарно - матеріальних запасів  підприємства. У період з 2009 по 2010 р. збільшення склало 17,2 % (з 3,67в 2009 році до 4,3 в 2010 році). Отже, швидкість реалізації товарно – матеріальних запасів збільшилась.

Фондовіддача показує  ефективність використання основних засобів. З 2009 р. по 2010 р. вона збільшилась на 0,14%, тобто випуск продукції в розрахунку на 1 грн. вартості основних фондів збільшився, що характеризує більш ефективне використання основних фондів.

Аналіз рентабельності підприємства дозволяє визначити ефективність вкладання  коштів у підприємство та раціональність їхнього використання.

Коефіцієнт рентабельності активів – це відношення чистого  прибутку підприємства до середньорічної вартості активів і характеризує ефективність використання активів  підприємства. Розрахунок цього показника  для підприємства «Чистопіл» показує, що за період 2009 – 2010 рр. використання активів було досить ефективним, загальне збільшення цього показника становило 350,0 %.

Рентабельність власного капіталу характеризує ефективність вкладення  коштів до даного підприємства. За період досліджуваний коефіцієнт знизився на 13,3 % ( з 0,3 до 0,04).

Коефіцієнт рентабельності продукції характеризує прибутковість  господарської діяльності підприємства від основної діяльності. З 2009 р. по 2010 р. даний показник зменшився на 0,3рази (з 2,3 в 2009 році до 2,0 в 2010 році).

Отже, можна сказати, що на досліджуваному підприємстві фінансові  ресурси використовуються не достатньо  ефективно, про що свідчать розрахунки показників фінансової стійкості, ділової  активності та показників рентабельності.

 

РОЗДІЛ 3. УДОСКОНАЛЕННЯ СТРУКТУРИ  ФІНАНСОВИХ РЕСУРСІВ ПІДПРИЄМСТВА ТА ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЇХ ВИКОРИСТАННЯ

 

 

3.1. Рекомендації щодо  удосконалення структури фінансових  ресурсів підприємства

 

Ефективність використання фінансових ресурсів характеризується оборотністю активів і показниками  рентабельності та фінансової стійкості. Отже, ефективність використання фінансових ресурсів можна підвищувати, зменшуючи  термін оборотності і, підвищуючи рентабельність за рахунок зниження витрат і збільшення виторгу.

Успіх керування фінансовими  ресурсами прямо залежить від  структури капіталу на підприємстві. Структура капіталу може бути перешкодою для підприємства. Вона також прямо впливає на рентабельність, норму прибутку, коефіцієнтів ділової активності та оборотності на підприємстві.

На підприємстві «Чистопіл» можна запропонувати такі напрямки та шляхи підвищення ефективного використання фінансових ресурсів:

- зменшення запасів та  готової продукції на складах  на підприємстві;

- зменшення дебіторської  заборгованості;

- зменшення поточних зобов'язань.

Будь-які фонди, не використовувані  для нестатків оборотного капіталу, можуть бути спрямовані на оплату зобов’язань. Крім того, вони можуть використовуватися  для придбання основного капіталу чи для інших цілей.

Таким чином із запропонованих заходів перейдемо до обґрунтування  першого заходу.

Перший захід. Один із способів економії оборотного капіталу, а отже - підвищення його оборотності полягає  в удосконалюванні керування  запасами. Оскільки підприємство вкладає  кошти в утворення запасів, то витрати зберігання зв'язані не тільки зі складськими витратами, але і  з ризиком псування товарів, а  також із тимчасовою вартістю капіталу, тобто з нормою прибутку, що могла бути отримана в результаті інших інвестиційних можливостей з еквівалентним ступенем ризику.

Збільшення запасів і  дебіторської заборгованості призводить до зменшення оборотності оборотних  коштів, збільшенню запасів, які у  свою чергу не можуть бути використані  і створюють нестачу оборотного капіталу, що, в свою чергу, примушує підприємство ставати боржником. А  це явище, як правило негативно впливає  на структуру капіталу підприємства. Також збільшуються об’єми готової  продукції на складах, в наслідок поганої роботи маркетингового відділу  та не конкурентноздатності продукції.

Прискорення оборотності  оборотних коштів веде до росту обсягів  виробництва й реалізації продукції. Підвищення оборотності оборотних  коштів зводиться до виявлення результатів  і витрат, зв'язаних із збереженням  запасів, і підведенню розумного  балансу запасів і витрат. Для  прискорення оборотності оборотних  коштів на підприємстві доцільно:

- планування закупівлі  необхідної сировини;

- удосконалювання прогнозування  попиту;

- швидка доставка сировини.

При тому, що темп росту запасів  складає 78,6 % ( 8513 : 10826).

Доцільно було б зменшити запаси на 18 %. Сума, (18 % від вартості запасів), піде на закупівлю більш  високоякісної сировини для більш  рентабельнішого асортименту, а  інша частина на розрахунок із кредиторами.

Вартість запасів на прогнозний рік складатиме 6980,7 грн.

Після того, як ми підставимо нове значення до коефіцієнта оборотності  запасів. Вийде таке прогнозне значення.

К _{об. зап} 2010 рік = 39587 : 9214,5= 4,3 разів.

К _{об. зап.} на прогнозний рік = 39587 : 8448,35 = 4,7 разів.

Тобто коефіцієнт оборотності  збільшився в порівнянні з минулим  роком на 9,3 %. Отже, зміна приводить  до позитивного впливу на цей коефіцієнт.

Другий захід. Прискорення  оборотності оборотного капіталу складається  в зменшенні рахунків дебіторів.

Рівень дебіторської заборгованості визначається багатьма факторами: вид  продукції, місткість ринку, ступінь  насиченості ринку даною продукцією, прийнятий на підприємстві, система  розрахунків і інше. Керування  дебіторською заборгованістю припускає  насамперед контроль за оборотністю  засобів у розрахунках. Прискорення  оборотності в динаміці розглядається  як позитивна тенденція. Велике значення мають добір потенційних покупців і визначення умов оплати товарів, що передбачаються в контрактах.

Оплата товарів постійним  клієнтам звичайно, виробляється в  кредит, причому умови кредиту  залежать від безлічі факторів. В  економічно розвинутих країнах широко розповсюдженою є схема "2/10 повна 30", що означає, що:

- покупець одержує двопроцентну  знижку у випадку оплати отриманого  товару протягом десяти днів  із початку періоду кредитування;

- покупець оплачує повну  вартість товару, якщо оплата  відбувається в період з 11 по 30 день кредитного періоду;

- у випадку несплати  протягом місяця покупець буде  змушений додатково оплатити  штраф, величина якого може  варіювати в залежності від  моменту оплати.

Найбільш уживаними способами  впливу на дебіторів із метою погашення  заборгованості є напрямок листів, телефонні дзвінки, персональні  візити, продаж заборгованості спеціальним  організаціям (факторинг).

При збільшенні запланованого  випуску продукції на 10 % від поточного  розміру, та зниження дебіторської заборгованості на 33 % (завдяки вище переліченим  методам впливу) підприємство матиме такий прогнозний вигляд коефіцієнта.

Коефіцієнт оборотності  дебіторської заборгованості на прогнозний період = 365334,2 : (3696 + 2686,7)/2 = 14,5 разів на рік,

де 365334,2 грн. - це сума, яка  може бути одержана на наступний прогнозний рік від реалізації продукції (за вирахуванням непрямих податків), передбачена  відділом маркетингової служби на підприємстві, тобто це чистий доход від реалізації продукції. Сума 2686,7 грн. отримана внаслідок зменшення суми вартості дебіторської заборгованості на 33 %.

Це значить, що підприємство за допомогою дебіторської заборгованості може зробити собі покращення в фінансовому  становищі, збільшуючи цим самим  свою оборотність, як дебіторської заборгованості так оборотності оборотних активів  в цілому.

Третій захід. Спрямований  на зменшення поточних зобов’язань.

По-перше, необхідний базовий  запас коштів для виконання поточних розрахунків. По-друге, необхідні визначені  кошти для покриття непередбачених витрат.

По-третє, доцільно мати визначену  величину вільних коштів для забезпечення можливого чи прогнозованого розширення діяльності.

Таким чином, кошти можуть бути отримані від продажу непотрібних  запасів та готової продукції  на складі.

На період минулого року підприємство має тенденцію до покращення коефіцієнта оборотності кредиторської  заборгованості.

В 2009 році цей показник склав 7,6, а в 2010 році даний коефіцієнт дорівнював 15.

Завдяки тому, що підприємство зробило переоцінку майна, цим самим  збільшило суму амортизації, а це збільшило собівартість реалізованої продукції. Собівартість в 2009 році складала 66298 грн., в 2010 році 33457 грн.

Кредиторська заборгованість складатиме (з урахуванням зменшення  її на 17 %), 945,4, грн. середнє значення її буде 1040,7 грн.

Коефіцієнт оборотності  кредиторської заборгованості на прогнозний рік складатиме 31,9. Це у 2,1 рази більше ніж попередній коефіцієнт минулого року.

Отже підприємство, створюючи  цей та інші заходи, по зменшенні  кредиторської заборгованості, запасів, дебіторської заборгованості, має можливість покращити свою ділову активність, та ще ряд інших коефіцієнтів, такі, як співвідношення позикового та власного капіталу на суму зменшеного поточного  зобов’язання, та ряд інших коефіцієнтів фінансової сталості, ліквідності та рентабельності всього капіталу в цілому.

Основний якісний фактор, який впливає на формування прибутку від об’єму реалізації продукції, є  співвідношення долі постійних та змінних  витрат в загальній сукупності витрат. Це співвідношення характеризується ефектом  операційного лівереджу.

Ефект впливу цього фактора  на суму прибутку вимірюється показником “сила впливу операційного важеля”. Сила впливу операційного важеля вказує на ступінь підприємницького ризику, зв’язаного з певним підприємством: чим більша сила впливу операційного важеля, тим більше підприємницький  риск.

Він показує також на скільки  збільшиться прибуток при збільшені  об’ємів випуску продукції на один процент.

Прогнозуємо на прогнозний рік збільшити об’єм випуску  продукції і виручку на 10 %, то при збільшенні об’єму випуску продукції  також збільшується і величина змінних  витрат на 10 процентів. При цьому  прибуток находиться різницею виручки  від реалізації, змінних витрат і  постійних витрат. Валова ж маржа  розраховується як різниця виручки  від реалізації і змінних витрат, які мають пряму залежність від  зміни обсягу виробленої продукції ( табл. 3.1 ).