Організація галузі рослинництва в ТОВ Агрофірмі «Світанок-Плюс» с.Германівка Обухівського району, Київської області та перспективи його

Національний університет біоресурсів  і природокористування України

 

Кафедра організації агробізнесу

 

 

 

 

 

 

 

 

Курсовий проект

з дисципліни

Організація та планування сільськогосподарського виробництва

на тему:

«Організація  галузі рослинництва в ТОВ Агрофірмі  «Світанок-Плюс» с.Германівка Обухівського району, Київської області та перспективи його розвитку»

 

 

 

 

Роботу виконала:

студентка 4 курсу 9 групи 

напряму підготовки «Фінанси і кредит»

Гетьман Тетяна Сергіївна

Керівник:

Потебня В.В.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ – 2012

ПЛАН

 

Вступ……………………………………………………………………….……..3

Розділ 1. Організація і сучасний стан розвитку галузі рослинництва в ТОВ Агрофірмі «Світанок-Плюс» ……………………...…………………………...6

1. Природно-економічна характеристика господарства………….....…6
2. Спеціалізація ТОВ Агрофірми «Світанок-Плюс»»… ………….14
3. Організація виробництва продукції рослинництва……………17
4. Економічна ефективність виробництва продукції рослинництва…19

Розділ 2. Планування розвитку рослинництва…………………………...…..21

2.1. Обґрунтування  виробничої програми з рослинництва……….……21

2.1.1. Планування  використання земельних угідь……………...........…21

2.1.2. Планування  врожайності сільськогосподарських культур……..25

2.1.3. Планування розміру посівних площ, виробництва продукції та її розподілу……………………………………………………………….….31

2.2. Планування засобів виробництва…………………………………41

2.3. Планування  трудових ресурсів…………………………………..…45

2.4. Планування  собівартості та реалізації продукції рослинництва….47

Розділ 3. Перспективи  розвитку галузі рослинництва на 2011 рік…………..50

Висновки  і пропозиції………………………………………………………..…54

Список  використаної літератури………………………..………………………56

Додатки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

У кожній державі, у будь – якому суспільстві  рослинницька галузь є життєво необхідною галуззю народного господарства, оскільки зачіпає інтереси буквально  кожної людини. Адже нині понад 50% фонду  споживання формуються за рахунок продукції  рослинницької галузі. Тому виробництво  її є найпершою умовою існування  людства.

Однак для  України, яка стала на шлях ринкової економіки рослинницька галузь має  особливо велике значення тому, що вона є однією з найбільших галузей  народного господарства.

Рослинницька  галузь відіграє винятково важливу  роль як каталізатор розвитку ринкової економіки. Ринкова економіка –  це одне з найвидатніших досягнень  світової цивілізації, це природне середовище людства і взаємодії товаровиробників, середовище, якому притаманні певний порядок і самоорганізація завдяки  дії основного закону попиту і  пропозиції. В становленні ринкової економіки України ця галузь, враховуючи її масштаби, може відігравати виключно важливу роль завдяки специфічним властивостям, які виражаються у високій конкурентоспроможності галузі, оскільки в ній діє багато незалежних підприємств, що вироблюють переважно ту саму продукцію; а також у перспективі виходу галузі на світовий ринок, цьому сприяють і великі масштаби землекористування і родючості землі.

Рослинництво дає 46% всієї вартості сільськогосподарської продукції України. Воно включає в себе такі галузі, як: рільництво, що вирощує переважно однорічні культури; садівництво та виноградарство, де культивують багаторічні рослини.

Господарство України має цілий ряд проблем. Основними з них є низький рівень механізації виробництва, застаріла техніка, яка є матеріалом та енергомісткою; висока частка ручної праці (до 70% всіх технологічних процесів); державна монополія у забезпеченні сільськогосподарських підприємств технікою, мінеральними добривами; величезні втрати продукції лід час транспортування та зберігання. Тому сільське господарство нашої держави не в змозі повністю забезпечити потреби людей у продуктах харчування, а промисловість — сировиною для переробки. Частину сільськогосподарської продукції України закуповує за кордоном.

Для України  нарощування виробництва сільськогосподарської  продукції має стратегічне значення для підйому національної економіки, тому що при успішному його розвитку створюються умови для подолання  кризового стану ряду суміжних галузей. Але за останні роки її обсяги постійно скорочувалися. Отже, підвищення рівня  ефективності виробництва сільськогосподарської  продукції є найважливішим завданням, від рішення якого залежить продовольча  безпека країни. Розв'язання його повинно  здійснюватися не тільки на державному, але й на регіональному рівнях, де вирішуються питання забезпечення населення продуктами харчування.

Питаннями підвищення економічної ефективності виробництва сільськогосподарської  продукції займається велика група  науковців. Ними розроблені стратегічні  аспекти зміцнення сільськогосподарського виробництва в країні, структурної  перебудови галузі, підвищення економічної  ефективності використання земельних, матеріально-технічних і трудових ресурсів, ціноутворення, формування і  функціонування ринків зерна.

Однак питання  підвищення економічної ефективності виробництва сільськогосподарської  продукції на рівні регіонів вимагають  подальшого наукового обґрунтування  і практичного вирішення.

У даному курсовому проекті я вивчатиму ефективність виробництва рослинництва. 

Основна мета роботи полягає  у виявленні  основних проблем розвитку сучасного  сільського господарства, а саме рослинництва, та обґрунтуванні організаційно-економічних  заходів з підвищення його ефективності.

Мета  дослідження обумовила постановку і шляхи вирішення наступних  завдань:

• уточнити сутність економічної ефективності виробництва сільськогосподарської продукції ;
• визначити тенденції змін, які відбулись у сільському господарстві;
• визначити найважливіші фактори і механізм їх впливу на рівень економічної ефективності виробництва сільськогосподарської продукції;
• обґрунтувати перспективи розвитку та шляхи підвищення економічної ефективності рослинницьких галузей.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 1. Організація і сучасний стан розвитку галузі рослинництва в ТОВ Агрофірмі «Світанок-Плюс»

 

1. Природно-економічна характеристика господарства

 

Підприємство ТОВ Агрофірма  «Світанок-Плюс», виробничу діяльність якого я аналізуватиму у даному курсовому проекті, розміщене у с. Григорівка Обухівського району Київської області.

Для дослідження  діяльності ТОВ Агрофірми  «Світанок-Плюс»  слід врахувати природні умови в  яких  розвивається дане господарство. Господарство розміщене в Лісостепу, в зоні помірно континентального клімату з достатньою кількістю  опадів – 540 мм., середня температура повітря за рік становить +5...+7 °С. Кліматичні умови області сприяють вирощуванню переважної більшості сільськогосподарських культур Європи, зокрема зернових (пшениця, ячмінь, кукурудза, гречка, просо), цукрових буряків, льону, картоплі, овочів, плодів, ягід, кормових культур, утримання великої рогатої худоби молочного і м’ясного видів, свиней, птиці, розвитку вівчарства. Вегетаційний період триває 200 днів. Рельєф місцевості — слабохвиляста рівнина. Основними ґрунтами підприємства є чорноземи опідзолені та чорноземи глибокі.

 В господарстві виділяються  дві профілюючі галузі – це  рослинництво і тваринництво. Галузь  рослинництва є більш розвиненою  та  провідною. Продукція рослинництва  реалізується на ринок та використовується  на потреби господарства.

Підприємство  ТОВ  Агрофірма «Світанок-Плюс»  займається діяльністю як у сфері  рослинництва, так і у сфері  тваринництва, тому володіє значними площами сільськогосподарських  угідь. Земля – це основний засіб  виробництва у сільському господарстві. Сільськогосподарські угіддя підприємств  включають ріллю, сінокоси, пасовища, багаторічні насадження та перелоги. Частка ріллі визначає рівень розораності земель. Висока питома вага сіножатей і пасовищ в структурі сільськогосподарських угідь сприяє розвитку інтенсивного скотарства чи вівчарства, проте на ТОВ  Агрофірма «Світанок-Плюс» с.Григорівка  Обухівського району Київської області даний тип сільськогосподарських угідь відсутній, оскільки підприємство орієнтується на виробництво рослинницької продукції, Усі природні, суспільні та економічні явища перебувають у русі і розвитку. Процес розвитку явищ у часі називають динамікою. Саме за допомогою динаміки можна дослідити  усі зміни та структурні зрушення, які відбуваються на підприємстві в процесі його розвитку та діяльності.

Основою виробництва в ТОВ Агрофірми  «Світанок-Плюс», як у будь – якому  сільськогосподарському підприємстві, є земля. Тому насамперед слід розглянути зміни у структурі сільськогосподарських  угідь , які відбулися в періоді 2008 – 2010 років.

Сільськогосподарські угіддя	2008		2009		20010		20010/2008, %
	Га	%	га	%	га	%
Усього сільськогосподарських угідь, га	2307	100	2307	100	2307	100	100
у т.ч. рілля	2155	93,4	2155	100	2155	100	100
Сіножаті	11	0,5	11	0,5	11	0,5	100
Пасовища	13	0,7	13	0,7	13	0,7	100
багаторічні насадження	26	1,1	26	1,1	26	1,1	100
Коефіцієнт розораності, %	93,4		93,4		93,4		Х

Таблиця 1.1. Структура сільськогосподарських угідь ТОВ Агрофірми «Світанок-Плюс» Обухівського району Київської області.

 

За даними Таблиці 1.1. можна зробити висновок, що коливань у структурі сільськогосподарських угідь не спостерігається. Площа сільськогосподарських угідь не зменшилася на протязі останніх трьох років. Щодо площі ріллі, то її частка також не зменшилась і становить 2155 га. Так як площа сільськогосподарських угідь майже дорівнює площі ріллі, то відповідно коефіцієнт розораності – з 2008 по 2010 роки становить 93,4%.

За даними Таблиці 1.1. проведемо аналіз землезабезпеченості на підприємстві. Землезабезпеченість – це площа землі (сільськогосподарських угідь чи ріллі), яка припадає на 1 середньорічного працівника.

Таблиця 1.2. Землезабезпеченість ТОВ Агрофірми «Світанок-Плюс» Обухівського району Київської області.

Роки	Площа, га		Припадає на одного середньорічного працівника, га		Середньорічна чисельність працівників, чол
	сільськогосподарських угідь	ріллі	сільськогосподарських угідь	ріллі
2008	2307	2155	17,4	16,3	132
2009	2307	2155	15,08	14,7	146
2010	2307	2155	16,36	15,2	141
2010/2008, %	100	100	94,02	93,3	106,8

 

Висновок: зважаючи на незміну площі сільськогосподарських угідь, в тому числі і площі ріллі, а також коливання (збільшення і зменшення) середньорічної чисельності працівників відповідно у 2009 році – на 14 чол., а у 2010 році – на 5 чоловік, площа сільськогосподарських угідь та ріллі, яка припадає на 1 середньорічного працівника, зменшилась   відповідно на  5,8 га та 6,4 га. Також треба  відмітити ,що хоча у 2009 році чисельності працівників збільшилась на 9,9%, або на 14 чол., при тому, що  збільшення площі сільськогосподарських угідь не відбувалось, і як наслідок площа, яка припадає на 1 середньорічного працівника, зменшилась на 0,75%, або на 2,32 га, та збільшилась на 1,28 га або 0,65% у 2010році у зв’язку з зменшенням чисельності працівників. Дана тенденція свідчить про те, що у 2009 році зростання чисельності працівників відбувалося швидшими темпами, ніж зростання площ сільськогосподарських угідь та ріллі, що відобразилося на збільшенні землезабезпеченості.