Перспективи розвитку малого бізнесу в Україні після прийняття Податкового кодексу

Проте для уникнення мінімізації прибутків при даній системі єдиного податку для малого бізнесу, а також порушення інтересів найманих працівників та учасників податкового процесу, законодавством передбачено момент подання платниками податку на прибуток переліку доходів та витрат у розріз контрагентів  - платників єдиного податку. В той же час підвищено ставки єдиного податку за порушення умов застосування спрощеної ситеми оподаткування, в разі чого свідоцтво при встановлені такого правопорушення може бути анульовано.

Отже, правовий аналіз сучасної теорії та практики оподаткування доходів суб’єктів малого бізнесу єдиним податком за дванадцять років його існування свідчить про те, що він є ефективним інструментом державної підтримки малого бізнесу. На практиці перехід на сплату єдиного податку з метою зниження податкового навантаження часто сприймається контролюючими органами як «ухилення від оподаткування»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ ІІ. Стан функціонування підприємств малого бізнесу в Україні та їх оподаткування

 

2.1 Аналіз основних показників діяльності суб’єктів малого бізнесу в Україні.

 

Упродовж 2008-2010 рр. державна політика розвитку малого бізнесу на регіональному та місцевому рівнях здійснювалася відповідно до затверджених місцевих програм розвитку малого підприємництва на 2008-2009 та 2009-2010 роки.

В напрямку забезпечення стабільних сприятливих умов для розвитку малого бізнесу в Україні досягнуто певних позитивних зрушень, зокрема, зменшено адміністративний тиск на суб’єктів підприємництва, забезпечено спрощення дозвільних процедур, процес започаткування підприємницької діяльності та прозорий механізм взаємодії місцевих органів влади та суб’єктів підприємницької діяльності. Здійснювалося подальше впровадження державної регуляторної політики  у сфері господарської діяльності відповідно до Закону України „Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності.” Проводилися заходи щодо розширення інфраструктури підтримки малого підприємництва, підвищення рівня підприємницької активності сільського населення, підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації  кадрів для підприємницького сектору економіки, створення сприятливого інвестиційного клімату тощо.   [25]

За аналізований період протягом 2008-2009 року відбувалося систематичне збільшення суб’єктів малого бізнесу, як за рахунок збільшення кількості фізичних осіб - підприємців (в більшій частині), так і за рахунок малих підприємств та фермерських господарств. Так у 2009 році у малому бізнесі було зайнято майже 6,5 млн. осіб, що в свою чергу складало 35 % всіх зайнятих працездатного віку. Проте вже в 2010 року кількість зайнятих в малому бізнесі скоротилася до 4,6 млн., що певною мірою пов’язано з виходом Податкового кодексу України, а саме, на думку експертів, зі зникненням з ринку підприємців, що брали участь в схемах мінімізації прибутку [ 24]

Також факт зниження кількості зайнятих у суб’єктів малого бізнесу можна обгрунтувати недостатністю допомоги і підтримки з боку держави в такому важливому питанні як створення робочих місць. Саме з цим можна пов’язати факт зниження кількості найманих працівників в сфері малого бізнесу – від 21568 тис.осіб в 2008 році до 1992,5 тис осіб в 2010 році. (Додаток В)

Середній показник кількості об’єктів малого бізнесу в Україні у розрахунку на 10 тис. осіб наявного населення мав тенденцію до підвищення в 2009 році порівняно з 2008, а потім до зниження у 2010 порівняно з 2009, про що інформує додаток Г.[25]

Але, незважаючи на зниження показника кількості об’єктів малого бізнесу, частка підприємств, що одержали збитки, до загальної кількості малих підприємств, має тенденцію до підвищення: від 37,3% у 2008 році до 41,4 у 2010. Таким чином, майже половина підприємств малого бізнесу в Україні на даний момент є збитковими.

Кількість суб’єктів, зайнятих у малому бізнесі на 10 тис. осіб наявного населення, в розрізі 2008-2010 мала тенденцію підвищення на 8% у 2009 порівняно з 2008, а потім до зниження на 31% в 2010 порівняно з 2009 (Рис 2.1)

 

Рис.2.1 Кількість об’єктів малого бізнесу на 10 тис.осіб наявного населення в розрізі 2008-2010 р.р [25]

Кількість платників єдиного податку в розрізі 2009-2010 рр. змінювалася несуттєво: від 1 млн. 52 тис.осіб в 2008 до 1 млн. 127 тис.осіб. Але, навіть невелика зміна присутня і пов'язана з тим, що велика кількість підприємців, до кінця не розібравшись в Податковому кодексі, почали закривати свій бізнес. [35]

Таким чином, майже половина фізичних осіб-підприємців в Україні є платниками єдиного податку.

Обсяг реалізованої продукції (робіт, послуг) мав тенденцію до зниження у 2009 році порівняно з 2008 на 6%, що є наслідком кризи, а потім до підвищення у 2010 порівняно з 2009 на 8,6% (рис.2.2)

Рис. 2.2 Обсяг реалізованої продукції (робіт, послуг), млн.грн. за 2008-2010 р.р [25]

На додатку Г можна побачити відображення показника кількості підприємств малого бізнесу у розрахунку на 10 тис. осіб наявного населення в розрізі регіонів. Середній показник в Україні в 2010 році становив 63 підприємства на 10 тис. осіб населення. Проте він коливався від 34 підприємств в Закарпатській та Тернопільській областях до 76 в Харківській області і 70 у Львівській. (Додаток Д)

При порівнянні фонду оплати праці на підприємствах малого бізнесу, то в 2010 році порівняно з 2009 цей показник зріс на 7% і становив 29885,1 млн.грн. Найвищу середньомісячну заробітну плату отримували в 2010 році наймані працівники в Київській та Донецьких областях (1267,66 та 1280,46 грн. відповідно), а в порівнянні з 2009 підвищилися майже на 10%. Для порівняння, у січні–листопаді 2010р. розмір середньомісячної номінальної заробітної плати штатних працівників підприємств, установ, організацій (з кількістю працюючих 10 осіб і більше) становив 2205 грн. і порівняно з відповідним періодом 2009р. збільшився на 20,0%. Таким чином, бачимо, що доходи найманих працівників малого бізнесу і працівників установ суттєво відрізняються, особливо з урахуванням того, що було взято показники  післякризового періоду.

За офіційними даними, у 2010 році було реалізовано продукції на суму  478256, 7 млн.грн., що на 21588,9 млн.грн більше, ніж в 2009 році.

Збільшення обсягів реалізованої продукції (робіт, послуг) малих підприємств сприяло щорічному зростанню надходжень до бюджетів усіх рівнів від суб’єктів малого бізнесу. За підсумками роботи у 2010 році суб’єктами малого бізнесу  сплачено до бюджетів усіх рівнів 1404,1 млн.грн. податків і платежів, що на 184,2 млн.грн. або на 15,0% більше, ніж за 2009 рік. [25]

Таким чином, в Україні зростання показників діяльності малого бізнесу спостерігалося протягом 2008-2009 рр.,а в 2010 році простежувалося ослаблення в зв’язку з виходом Податкового кодексу та невпевненістю підприємців щодо нового законодавства.

 

 

 

 

 

 

 

2.2 Вплив зміни правової  бази оподаткування підприємств  малого бізнесу на результати  їх діяльності

 

 Спрощена система оподаткування, яка існує в Україні, давно потребувала реформування. Починаючи з 1998 року, коли вона була введена, інфляція зросла в 5,5 раза, мінімальна заробітна плата – в 20 разів, тоді як гранична виручка, яка дає можливість застосовувати «спрощенку» (для фізи-чних осіб - 500 тис. грн., для юридичних осіб - 1 млн. грн.), залишилася незмін- ною. Таким чином, реальні обороти платників єдиного податку, які дозволяють їм використовувати цю систему, знизилися більш ніж в 5 разів, а витрати на оп-лату найнятих робітників зросли в 20 разів [25]

За одинадцять років існування спрощеної системи оподаткування кількість платників єдиного податку збільшилася майже у 14 разів - з 95 тисяч осіб до 1,3 мільйона осіб, а надходження до бюджету від його сплати зросли у 32 рази - з 127 мільйонів гривень у 1999 році до 4,1 мільярда гривень у 2009 році. При цьому "спрощенці" створили понад 1,2 мільйона робочих місць. [27]

На сьогодні загальна кількість працівників, зайнятих у сфері малого бізнесу, в 2009 році виросла з 6,3 млн. до 6,45 млн. чоловік. При цьому на тлі скорочення штату малих підприємств із 2,31 млн. до 2,22 млн. чоловік кількість фізичних осіб  суб’єктів підприємницької діяльності виросла з 3,98 млн. до 4,22 млн. грн. [25]

Однак, за підсумками аналітиків, прийняття нового Податкового кодексу України призвело до відходу в тіньовий сектор більше 30% малого бізнесу країни. На думку самих підприємців, така ситуація склалася через неможливість пристосуватися до Податкового кодексу і забезпечити виконання передбачених ним вимог. Малому бізнесу дуже важко пристосуватися до такого важкого податкового законодавства, оскільки навіть великий бізнес вважає Податковий кодекс дуже складним. [36]

 

В другому кварталі 2011 року кількість фізичних осіб-підприємців скоротилося більш ніж у 2,5 раза в порівнянні з аналогічним періодом 2010 року - з 83 тисяч до 31 тисячі.

За офіційними даними, підприємці-платники єдиного податку, щомісячно перераховують до Державного бюджету 530 тис.грн. За рік виходить 2,350 млн.грн . І якщо така тенденція щодо закриття малого бізнесу буде зберігатися, і безробітні підприємці стануть на біржу праці, держава повинна буде їм виплатити 3,6 млрд.грн. [28]

Крім того, на всю національну програму сприяння розвитку малого бізнесу у державному бюджеті на 2012 рік передбачено 3,5 млн.грн та 10,3 млн.грн на мікрокредитування суб’єктів малого підприємництва. Проте, за розрахунками самих власників малого бізнесу, цього не вистачить навіть на адміністрування, тобто для виплати заробітної плати.

На мою думку, в якості позитивних нововведень слід відмітити  підвищення законодавчими органами рівня річного обороту для суб’єктів малого бізнесу. Після прийняття Податкового кодексу юридичні особи можуть реєструватися для роботи за спрощеною системою, якщо їх дохід не перевищує 5 млн грн, а фізичні особи – при рівні доходу до 150 тис.грн. Таким чином, рівень доходів встановлено доволі високий і більше суб’єктів малого бізнесу мають можливість перейти на спрощену систему.

Позитивною зміною є те, що свідоцтво про сплату єдиного податку надається тепер безстроково, з цього витікає, що підприємців звільнили від необхідності його переоформлення, як це було до прийняття Податкового кодексу.[29]

З Податкового кодексу виключено п.139.1.12, яким було встановлена заборона на включення до складу сплати  платника податку на прибуток витрат, що було понесено  в зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) в спрощенців. Таким чином, за операціями з ними, яку будуть здійснюватися з 1 січня 2012 року, витрати в податковому обліку будуть висвітлюватися за загальними правилами, що встановлені Податковим кодексом. Варто відзначити, що законом не врегульовано перехідні операції. На мою думку, підприємці будуть користуватися загальними правилами сплати податку і формувати склад витрат згідно з Податковим кодексом.

Знову дозволяється відносити до витрат кошти на купівлю товарів, робіт, послуг у фізичних осіб-платників єдиного податку. На мою думку, юридичним особам знов є вигідно працювати з суб’єктами малого бізнесу, що є платниками єдиного податку.

Відміняється 50% надбавка до фіксованих ставок податку за кожного найманого робітника фізичної особи. Проте в 2011 році зберіглася тенденція до зменшення кількості найманих працівників так само, як і в 2010 році.

Дозволяється ведення книги обліку тільки для доходів, а також ведення спрощеного обліку доходів и витрат платникам єдиного податку, що є зареєстровані я к платники ПДВ.

Зміни до Податкового кодексу передбачають відміну штрафних санкцій за несплату соціальних внесків в 2010 році, а також звільнення від такої сплати підприємців  з  числа  пенсіонерів  та  інвалідів. [30]

Без модернізації податкової системи було б досить важко забезпечити швидке відновлення економіки після кризи. Попре те, що податкова реформа передбачає свою реалізацію до 2014 року, більшість її основних завдань припадають на 2010-2011 рр. Основні заходи, які необхідно було реалізувати в рамках першого етапу податкової реформи відображено в Додатку Е.

З формальної точки зору більшість завдань Програми економічних реформ на 2010-2011роки було виконано (хоча і не всіх).  Податкова реформа в Україні була покликана реалізувати два основних завдання: в умовах глибокого розбалансування системи державних фінансів необхідно збільшити доходи бюджету, а також створити сприятливий фіскальний простір для бізнесу та інвестицій.[16, ст..31-32]

Гострий дефіцит фінансових ресурсів вимагає підвищення фіскальної ефективності податкової системи. Аналізуючи показники наповнення бюджету в 2011 році можна констатувати певний прогрес. При помірній інфляції та відносно стриманих показниках зростання економіки за три квартали 2011 р. податкові надходження до держбюджету зросли на 77, 7 млрд.грн. аба на 69,4% (без врахування у 2010р. погашення заборгованості минулих років з відшкодуванням ПДВ за рахунок випуску ОВДП по спеціальному фонду держбюджету в обсязі 16,4млрд.грн порівняно з минулим роком надходження зросли на 47,7%).

Таким  чином, після прийняття нового Податкового кодексу України, на діяльності малого бізнесу відобразилися як позитивні, так і негативні наслідки. Позитивні полягають у спрощенні оформлення певних документів (свідоцтво про сплату єдиного податку), а негативні наслідки пов’язані з чисельними закриттями підприємств малого бізнесу та звільненням робітників, що були зайняті  в  цій  сфері. 
 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ III. Перспективи розвитку малого бізнесу в Україні після прийняття Податкового кодексу.

 

3.1 Міжнародний досвід  оподаткування малого бізнесу  та можливості його використання  у вітчизняній практиці

 

Поряд зі звичайним порядком оподаткування податковим законодавством ряду країн передбачені також і спеціальні заходи податкового регулювання, що передбачають собою особливий порядок обчислення і сплати податків - "спеціальні податкові режими". Хоча даний термін використовується в податковому законодавстві далеко не у всіх країнах, це не змінює зміст податкових правовідносин в рамках спеціальних заходів податкового регулювання.