Перспективи розвитку малого бізнесу в Україні після прийняття Податкового кодексу

Необхідність застосування спеціальних податкових режимів щодо суб'єктів малого бізнесу зумовлена ​​тим, що при справлянні податків і зборів часто доводиться враховувати відмінності в економічному статусі платників податків та їх діяльності. 

Спрощена система оподаткування у вигляді сплати єдиного податку існує в багатьох країнах світу. Проте доцільно розглянути спрощені системи оподаткування як європейських країн(Австрії, Нідерландів, Швейцарії) та Канади, так і країн-учасниць СНД (Росії, Азербайджану, Вірменії, Білорусі та Таджикістану).

В Австрії всі види господарюючих суб’єктів  незалежно від їх юридичного статусу обкладаються податком на підприємницьку діяльність, який складається з двох частин – податку на прибуток підприємства та податку на фонд заробітної плати. [12, c.62] У Нідерландах з фізичних осіб справляється єдиний (комбінований) податок, до складу якого входять прибутковий податок  і податок на соціальне страхування. В Японії на рівні місцевих податків справляється корпоративний муніципальний податок, до складу якого входять префектурний і міський ябо міський (як у випадку Токіо) і районний [12, c.95] А деякі провінції Канади (Нью Брансуік, Нова Шотландія, Ньюфаунленд) об'єднали свої місцеві податки з продаж з федеральним податком на товари і послуги, що вказує на появу непрямого податку, який включається до роздрібних цін. [11,c.30]

В Швейцарії єдиний податок сплачується за єдиною ставкою та замінює прибутковий податок, а в деяких кантонах і податок на власність [5,c.49] Усі кантони справляють податки «у джерела» з доходів іноземних громадян, тимчасово працюючих у Швейцарії. Ці іноземні громадяни не повинні  займатись жодною підприємницькою діяльністю як на момент визначенння податку, так і протягом 10 попередніх років [11, c. 423]. У цьому випадку обчислення податку з використанням єдиної ставки може бути лише застосовано лише за зверненням платника. Якщо загальне оподаткування є більш вигідним для платника, він має право самостійного вибору – чи застосовувати йому єдину ставку оподаткування чи звичайну, що вказує на альтернативність та добровільність даного платежу.

Спрощена система оподаткування в країнах-учасницях СНД в основі своїй передбачає заміну сплати кількох податків сплатою єдиного податку, а також ведення бухгалтерського обліку за спрощеною системою. 

В Азербайджані організації, які є платниками ПДВ з-за невеликого обсягу їх господарської діяльності (крім організацій, що займаються певними видами діяльності), залучаються до сплати так званого податку за спрощеною системою. Цей податок сплачується з виручки за ставкою 2% замість ПДВ, податку на прибуток, податку на майно та земельного податку.  
          У Вірменії сплата спрощеного податку з обороту з реалізації (ставка від 7% до 12%) замінює сплату ПДВ, а також прибуткового податку і податку на прибуток відповідно для фізичних осіб і організацій. Платники податків мають право застосовувати дану систему оподаткування у разі, якщо загальна сума обороту з реалізації поставлених товарів і наданих послуг (без ПДВ) протягом попереднього року не перевищила 30 млн. драмів (620 552, 36 грн). [ 30]Ряд платників податків, які займаються певними видами діяльності, а також особи, які мають на момент подачі заяви 100 тис. драмів (2 068,50 грн) і більше прострочених податкових зобов'язань, не можуть вважатися платниками спрощеного податку. Платник спрощеного податку перестає вважатися таким у разі подання заяви про перехід на загальноприйняту систему оподаткування, перевищення граничного розміру прострочених податкових зобов'язань, а також у разі виявлення більше порушення. Об'єктом оподаткування вважається оборот по реалізації поставлених товарів і наданих послуг.  
            У Республіці Білорусь спрощена система оподаткування практично аналогічна спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, що застосовувалася раніше в Росії. Вона передбачає видачу патенту на зайняття певним видом діяльності і заміну сплати сукупності республіканських і місцевих податків сплатою єдиного податку з результатів господарської діяльності. Річна вартість патенту погашається щомісячними платежами, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленого на дату сплати. Зазначені платежі зараховуються в рахунок зобов'язань по сплаті податку при спрощеній системі оподаткування. У разі перевищення вартості патенту над сумою обчисленого податку за відповідний період, різниця між зазначеними сумами враховується при розрахунку податку за наступний період.  
Така система поширюється на малі підприємства із середньомісячною чисельністю працівників до 15 осіб і підприємців без утворення юридичної особи, за винятком підприємств і підприємців, які виробляють підакцизні товари, банків та інших фінансово-кредитних установ, страхових організацій,інвестиційних фондів і господарюючих суб'єктів, які виробляють та ( або) реалізують ювелірні вироби з дорогоцінних металів чи дорогоцінного каміння. [12,  c.170  ] 
              Суб'єкти підприємництва мають право застосовувати дану систему оподаткування, якщо протягом двох кварталів, що передують кварталу, з якого вони претендують на застосування даної системи оподаткування, щоквартальна виручка від реалізації товарів (робіт, послуг), не перевищує 5000 мінімальних  розмірів  оплати  праці.  
             Платники податків, які застосовують спрощену систему оподаткування, сплачують податок у розмірі 10% від валової виручки, що визначається як сума коштів від реалізації продукції, товарів (робіт, послуг), іншого майна і доходів від позареалізаційних операцій, за винятком виробників сільськогосподарської продукції,  сплачують  5%.  
             У Казахстані суб'єктам малого бізнесу надано право самостійного вибору порядку обчислення і сплати податків, а також подання відповідної звітності. Спеціальний податковий режим передбачає спрощений порядок обчислення і сплати соціального податку, а також корпоративного або індивідуального прибуткового податку (за винятком індивідуального прибуткового податку, утримуваного у джерела виплати). Крім того, значно спрощується при цьому ведення податкової звітності. Зокрема, платники податків можуть скористатися спеціальним податковим режимом на основі: разового талона, патенту або спрощеної декларації.  
Наприклад, спеціальний податковий режим на основі разового талона (для певних видів діяльності) застосовується по відношенню до фізичних осіб, коли їх підприємницька діяльність носить епізодичний характер. Вартість разових талонів встановлюється рішенням місцевих представницьких органів. Фізичні особи, які здійснюють зазначену діяльність без залучення найманої праці, не є платниками соціального податку та звільняються від державної реєстрації як індивідуального  підприємця. [11,  c.  145] 
               Індивідуальні підприємці, які не використовують працю найманих працівників, що здійснюють діяльність у формі особистого підприємництва та отримують дохід, що не перевищує за рік 1 млн. тенге (54 241, 78 грн), має право використовувати спеціальний податковий режим на основі патенту. Вартість патенту становить 3% від заявленого індивідуальним підприємцем доходу і підлягає сплаті до бюджету рівними частками у вигляді індивідуального прибуткового і соціального податків. Патент видається на строк не менше одного  місяця  у  межах одного календарного року.  
                Спеціальний податковий режим на основі спрощеної декларації можуть застосовувати індивідуальні підприємці з граничною середньообліковою чисельністю працівників за податковий період, включаючи самого підприємця, 15 чоловік і з граничним доходом за податковий період - 4500 тис. тенге (244 088, 05 грн), а також юридичні особи з граничною середньообліковою чисельністю працівників за податковий період 25 людина і з граничним доходом за податковий період - 9000 тис. тенге (488 176, 32 грн). Податок стягується за прогресивною шкалою оподаткування. При переході на загальновстановлений порядок оподаткування, подальший перехід на спеціальний податковий режим можливий після закінчення двох років. [11,c. 185] 
                 У Киргизькій республіці Законом від 7 грудня 2001 р. "Про спрощену систему оподаткування суб'єктів малого підприємництва" визначено правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності для суб'єктів малого бізнесу. Відповідно до нього право переходу на спеціальний режим оподаткування надано юридичним та фізичним особам, зареєстрованим в установленому порядку та здійснює на свій ризик і під свою майнову відповідальність не заборонену законодавством діяльність з метою отримання прибутку з обсягом валової виручки до 3 млн. сомів (515 669, 29 грн)  на  рік.  
                Спрощена система оподаткування передбачає сплату суб'єктами малого підприємництва єдиного податку замість податку на прибуток, прибуткового податку, податку на надання платних послуг населенню та ін Суб'єкт підприємництва, який обрав спрощену систему оподаткування, зобов'язаний  зареєструватися  у  податкових  органах  за місцем здійснення діяльності як платник єдиного податку. [12, c.193]

У Росії з метою спрощення оподаткування доходів певного кола суб’єктів або відповідних  видів діяльності запроваджено єдиний податок , який передбачає окремі спеціальні податкові режими. Кожен з них пов’язаний з заміною сукупності основних податків, що сплачував платник до переходу на відповідний податковий режим, одним податком. Порядок справляння єдиного податку врегульовано такими такими главами Податкового кодексу Російської Федерації: гл.26 «Система оподаткування для сільськогосподарських товаровиробників  (єдиний сільськогосподарський податок)», гл.26 (2) «Спрощена система оподаткування», гл.26 (3) «Система оподаткування у  вигляді єдиного податку на отриманий доход» Найбільш яскравим прикладом єдиного податку в Росії, який можна порівняти з українським єдиним податком для суб’єктів малого бізнесу, виступає єдиний податок за спрощеною системою оподаткування. Згідно з гл. 26(2) Податкового кодексу Російської Федерації спрощена система оподаткування застосовується поряд з загальною. Перехід на сплату єдиного податку здійснюється добровільно. Його платниками можуть бути юридичні та фізичні особи, які здійснюють підприємницьку діяльність. Єдиний податок замінює замінює собою сплату податку на прибуток або податок з доходів фізичних осіб, податок на додану вартість, податок з продажів, податок на майно, а такоє єдиний соціальний податок.

             В Швеції немає особливих податкових режимів для малих і середніх підприємств. Податкове законодавство побудоване за принципом нейтральності, відповідно до якого до всіх підприємств, незалежно від їх юридичної форми, виду господарської діяльності, розміру або місця знаходження, застосовується одна і та ж сама податкова база, одні й ті ж самі ставки оподаткування. Але, незважаючи на нейтральність і рівність всіх платників податків, у Швеції існують винятки у вигляді податкових пільг, які спеціально надаються малим підприємствам. [18, c. 237-239]

У сучасних економічних умовах розвитку малого та середнього підприємництва України варто звернути увагу на досвід колишніх соціалістичних країн, зокрема Польщі. Досить часто польські реформи наводять як еталон економічних перетворень,  що і дало змогу країні вступити в Європейський Союз. Ця країна має беззаперечний результат – розвиток приватного сектору, а саме малого та середнього бізнесу, що став вагомою рушійною силою на шляху до формування нового соціального та економічного простору. [ 9, ст..154 - 156]Тенденції до посилення значущості малих і середніх підприємств (МСП)  спостерігаються з 2003 р. На кінець 2009 р.  частка МСП у загальній кількості зайнятого населення – 60 %, частка МСП в ВВП країни – 46-47 %, а частка МСП у загальній чисельності всіх підприємств – 99 % [6]. Сучасні позитивні тенденції в економіці Польщі пояснюються послідовною реалізацією державою низки реформ для підтримки малого бізнесу. У 1995-1997 рр. уряд прийняв програму розвитку МСП, у межах якої були створені базові організаційні структури, зокрема:

● у 1995 р. "Польський фонд підтримки та розвитку МСП", що забезпечив взаємодію 240 агентств та інститутів підтримки МСП. Фонд працює з урядом та парламентом, надаючи достовірну та аналітичну інформацію про стан МСП та перспективи розвитку;

● в 1997 р. "Національний фонд кредитних гарантій", що гарантував надання кредитів МСП, з часом було створено мережу регіональних фондів для підтримки та розвитку аграрних та депресивних районів;

● в 1997 р. почало діяти  "Агентство розвитку техніки та технологій", що сприяє розвитку інноваційних технологій та їх застосуванню в малому та середньому бізнесі [31].

Уряд у 2003 р. запровадив пільгові податкові тарифи для щойно створених підприємств та підприємств, що надають нові робочі місця; процедури банкрутства; зміцнення системи гарантування кредитів для МСП та системи фондів кредитування малих підприємств.  Програма  "Капітал для підприємців" (2002-2006  рр.)  була спрямована головним чином на полегшення та поліпшення умов залучення зовнішнього фінансування для бізнесових потреб сектором МСП.

Внаслідок ратифікації Європейської Хартії малого підприємництва вступу країни до ЄС, малий бізнес опинився у сприятливих умовах щодо розширення ринку збуту виробленої продукції, а також для розвитку міжнародних бізнесових інтересів. У підсумку всіх вжитих державою заходів у проекті Світового банку  "Ведення бізнесу – 2011" Польща опинилася на 70 місці із 183 країн, які було досліджено (у 2009 р. – 82 місце) [27].

Угорщина у цьому світовому рейтингу посідає 46 місце. Одним із факторів успішного на сьогодні становища Угорщини є також державна політика розвитку МСП, що зорієнтована переважно на досягнення стратегічних цілей соціально-економічного розвитку країни і задоволення попиту населення.

Цьому сприяло ухвалення закону про розвиток та підтримку МСП, який чітко визначив категорію мікро-, малих та середніх підприємств. Для покращення співпраці між суб'єктами малого підприємництва та держави було створено низку організаційних структур із чіткою ієрархією, зокрема:

● Національна Рада розвитку підприємництва та Міністерство економіки Угорщини  (визначають напрямки державної політики в країні стосовно МСП та контролюють її реалізацію);

● Агентство з розвитку інвестицій та торгівлі та холдинги регіонального розвитку (контролює розподіл фінансової підтримки МСП);

● Угорський державний банк розвитку  (видає та контролює фінанси для МСП),

● Державне акціонерне товариство гарантій  (надає державні гарантії організаціям, які видають кредити);

● Державний фонд підтримки інновацій та науково-дослідницької діяльності (сприяє розвитку інноваційної діяльності у підприємницьких структурах, освоєнню нових технологій і винаходів) [31].

До опосередкованих економічних стимулів можна віднести зниження податкового навантаження,  спрощення звітності,  пільгове кредитування, принцип "одного вікна" у разі відкриття підприємств.

США є країною з найвищим рівнем підприємницької активності у світі. Досвід адміністрації малого підприємництва у сфері податкового стимулювання полягає в поетапному зменшенні податкових ставок та пониженні прогресивних податкових стягнень за достатньо вузької податкової бази та широкої сфери застосування податкових пільг, що спонукає забезпечити прилив інвестицій у промисловість,  сферу послуг,  торгівлю. Зменшення ставки податку залежно від розмірів підприємництва є одним з повсякденно використовуваних методів податкових стягнень у малому підприємництві.  [ 36] У США діють пільгові ставки податку на доходи до 16 тис. дол., 15 % – податок на перші 50 тис. дол. і 25 % – на наступні 25 тис. Понад цю суму діє максимальна ставка – 34 %. Також діє прогресивне оподаткування прибутку: до 25 тис. дол. – 15 %; 25-30 тис. дол. – 18 %; 50-75 тис. дол. – 30 %; 75-100 тис. дол. – 40 % [32]. Таким чином, реалізується роздільний підхід до малого підприємництва за принципом – чим менше підприємство, тим більше податкових пільг.

Щодо інших країн, чий досвід заслуговує уваги, варто згадати Грузію, яка прийняла восени 2010 р. новий Податковий кодекс, за яким малий бізнес з обігом до 17 тис.  дол.  взагалі не оподатковується [12,ст..170]. У Грузії відкриття бізнесу триває три дні, в Україні – майже місяць.

Tаким чином, в Україні діє система оподаткування малого бізнесу, подібна до наших сусідів на сході – російської системи оподаткування.  Практичний досвід застосування спрощеної системи оподаткування в Україні дає достатньо підстав говорити про його позитивний вплив на сектор малого бізнесу, що дозволяє максимально спростити облік і контроль за діяльністю суб’єктів малого бізнесу. Однак до негативних сторін можна віднести укривання доходів та ухилення від сплати цього податку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.2 Проблеми малого бізнесу  в Україні та шляхи їх вирішення.

 

Значимість малого підприємництва ні в якій мірі не поступається значимості великих підприємств, а задля динамічності розвитку економіки необхідні різні за масштабами діяльності бізнесові структури, що доповнюють одна одну. На сьогодні вклад малого підприємництва у ВВП країни не перевищує 5% в той час коли в зарубіжних країнах цей показник сягає 60 % [6, c.183-186]

За останні роки в Україні на найвищому рівнях дійшли розуміння особливої соціально-економічної ролі малого бізнесу, який в кризових умовах створює нові робочі місця без будь-якого фінансування з боку держави, за допомогою якого розширюється самозайнятість населення, та має прояв залучення до легальної економічної сфери тих коштів, що зараз перебувають поза банківською сферою. До того ж, малий бізнес має вирішальне значення й для формування конкурентного середовища та створення середнього класу.

Але, на жаль малий бізнес в Україні на даному етапі  ні структурно, ні кількісно, ні якісно не готовий до виконання настільки системних завдань. В країнах Європейського Союзу на 1000 чоловік припадає близько 42 підприємства, а частка зайнятих в сфері малого підприємництва там складає близько 75% працездатного населення. В Україні ці показники значно нижчі: на 1000 населення - лише близько 3,5 підприємств та, відповідно, лише близько 11% працездатного населення. [23]

Однією з проблем, що постає перед малим бізнесом, є доволі висока вартість легального існування суб’єкта малого бізнесу. Саме тому на сектор малого бізнесу необхідно орієнтувати адекватну до його потреб і можливостей політику податкового регулювання, яка має формуватися з огляду на особливу економічну природу цього сектора.

В зв’язку з затвердженням нового Податкового кодексу, в Україні виникло багато протиріч, що стосуються питань спрощеної системи оподаткування малого бізнесу. Завдяки саме спрощеній системі сфера малого бізнесу кількісно зростає в середньому на 14% щорічно. Проте значною проблемою спрощеної системи оподаткування, що має відображення на показниках виконання Державного бюджету України, є те, що певна частина фізичних осіб - суб’єктів підприємницької діяльності не формує додану вартість, а займається мінімізацією оподаткування власного доходу, або є учасником схем з ухиляння від сплати податків, або просто їх не платить. В 2010 році, коли на розгляд було висунуто Проект Податкового кодексу, даний закон одразу ж отримав неприйняття з боку підприємців, які працюють за спрощеною системою оподаткування. Адже Податковий кодекс передбачав, що працювати за даною системою можуть лише ті підприємства, річний оборот реалізації товарів і послуг яких не перевищує 300 тис. грн., а кількість найманих осіб – 4 особи [22, c.3-9]

Суб'єкти малого підприємництва, згідно з чинним законодавством, підлягають економічному, соціальному та адміністративному регулюванню. Однак слід зауважити, що надмірне регулювання обмежує конкуренцію, ефективність і мобільність використання ресурсів, сприяє розвитку тіньового сектора економіки. З метою ліквідації негативного впливу держави доцільно активізувати політику регулювання як економіки в цілому, так і підприємницької діяльності зокрема.