Проблеми фінансової системи України

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретичні основи функціонування фінансової системи

1. Фінансова система, як основа економічного і соціального механізму
2. Структура фінансової системи України

Розділ 2. Фінансова система та її місце в соціально-економічному розвитку України

2.1. Роль фінансової системи у господарській структурі країни та підприємництва

2.2. Державний бюджет України, як основна ланка фінансової системи країни

 Розділ3.Проблеми фінансової системи України

3.1. Проблеми фінансової системи в Україні та шляхи їх подолання у фінансовій кризі

3.2. Державне регулювання та нормативно-правова база фінансової системи

Висновки

Список використаної літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Фінанси відіграють надзвичайно  важливу роль у суспільстві. Вони формують його життєздатність, його потенціал забезпечуючи при цьому реалізацію поставлених кожною людиною, кожним підприємством та державою в цілому завдань і цілей. Щодня ми вступаємо у безліч різноманітних відносин, важливе місце серед яких займають і фінанси. Уже давно фінансова діяльність перестала бути привілеєм, хоча вони і не втратили своєї провідної ролі у суспільстві. При цьому ефективність фінансової системи залежить від двох основних чинників: фінансової освіченості громадян та майстерності фінансистів-професіоналів. На фоні фінансової безгрошовності населення діяльність фахівців втрачає міцну опору, без якої дуже важко досягти належної організації у функціонуванні фінансів.

Без достатньої ж кількості  висококваліфікованих професіоналів  неможливо забезпечити відповідну результативність фінансової діяльності, надійність і стабільність фінансової системи. Цим обумовлюється значення фінансової освіти у суспільстві, необхідність донесення фінансових знань, умінь кожному.

Фінансова система є  фундаментальною підвалиною цивілізації. Як і держава, ринок, гроші, власність, релігія вона – ефективне знаряддя здійснення державної політики, спрямованої на забезпечення життєдіяльності суспільства, і насамперед процесів розподілу й перерозподілу валового внутрішнього продукту між різними верствами населення, окремими господарськими структурами й територіями; усунення вад ринкових механізмів щодо розміщення ресурсів і забезпечення суспільними благами; заохочення бізнесу, ділової та інвестиційної активності, мотивації до праці, анти циклічне регулювання економіки; підтримання рівня зайнятості; стабілізації економічного стану в державі.

За умов побудови ринкової моделі економіки дуже важливе значення має глибоке усвідомлення економічної  природи й суті фінансів та фінансової системи, їхньої об’єктивної необхідності, зв’язку з іншими економічними категоріями і ролі в економічній системі держави.

Фінансова система є  найважливішою ознакою незалежності держави. Тому вивчення витоків становлення  і розвитку національних фінансів є  особливо актуальним у період трансформаційних процесів в економіці та суспільстві.

Цілі й завдання нового етапу розвитку України потребують активних регулятивних дій з боку держави, тобто удосконалення напрямів, форм, методів і механізмів економічної  діяльності, важливим складником якої є фінансова діяльність. Отож науковий теоретичний аналіз фінансової діяльності держави, її ролі у процесі глибоких якісних перетворень в економіці є необхідним етапом у розв'язанні проблем. Недооцінка важливості розробки теоретичних питань веде до емпіричного пошуку шляхів удосконалення форм і методів фінансової діяльності.

З проголошенням політичної і економічної незалежності України  постало питання про створення  національної фінансово-кредитної  системи. Справа в тому, що фінансова  і кредитна системи, які функціонували в Україні на той час, виражали економічні відносини колишньої радянської політичної і господарської системи, а їх центральні установи знаходилися за межами української держави.

Питання про сутність і функції сучасної фінансової системи України є дуже важливим і актуальним для українського народу, адже не можна було б здійснювати ні політичні, ні економічні перетворення, забезпечувати національний політичний і господарський суверенітет без формування і розвитку національної фінансової, грошової і кредитної системи.

Економіка, складовими частинами  якої є трудовий, науковий, техніко-виробничий і природно-ресурсний потенціал, формується як єдиний господарський  механізм здебільшого фінансовою системою.

Без постійного фінансового  живлення складових частин економічної системи наступає їх недієздатність з відповідними негативними наслідками. Тому фінансова система виступає чинником інтеграції всіх чинників економічної системи їх високоефективного функціонування і акумулятором грошових ресурсів для здійснення повторного циклу виробництва на цьому ж або вищому рівні.

Для здійснення своїх  функцій інтегрування економічної  системи фінансова система повинна  задовольняти інтереси всіх суб'єктів  виробництва, підтримуючи на належному  рівні дієздатності всі свої структурні і динамічні параметри.

Головною ланкою фінансової системи  є бюджетна система, яка організаційно  залежить від форми державного устрою і, як правило, складається з державного та місцевих бюджетів. Відношення між  державним і місцевими бюджетами будуються на основі єдності бюджетної системи і фінансової політики держави.

В даній роботі ставлю перед собою мету дослідити фінансову  систему України з точки зору її становлення, аналізу головних складових  та існуючих проблем, а також висвітлю зарубіжний досвід формування дієздатності фінансової системи.

Необхідність національної фінансової системи обумовлює державна самостійність України і переклад економіки на ринкові відносини. Українська національна фінансова  система повинна створити таку сукупність економічних відносин, за допомогою яких можна здійснювати планомірний розподіл сукупного суспільного продукту і національного прибутку для утворення і використання грошових фондів на інвестування розширеного і високоефективного виробництва, сфери послуг і задоволення соціальних потреб народу.

 

Розділ 1. Основні поняття фінансової системи України, її складові

1.1. Теоретичні основи  функціонування фінансової системи

Фінанси є основою  формування і дії економічного і  соціального механізму, тобто механізму  функціонування виробництва і соціального розвитку.

За допомогою фінансів відбувається процес «з'єднання» робочої  сили, коштів праці і предметів праці в єдиний виробничий механізм, в якому реалізовуються економічні стимули і інтереси людини, колективу і держави, створюються матеріальні передумови задоволення соціальних потреб суспільства.

Фінансові механізми  «здійснюють» кругообіг придбаного капіталу і його нарощування. Рух фінансів в економіці подібно руху крові в живому організмі і функції їх зводяться до живлення своїх систем.

Економіка, складовими частинами  якої є трудовою, науковий і техніко-виробничий і природно-ресурсний потенціал, формується як єдиний господарський  механізм здебільшого фінансовою системою.

Без постійного фінансового  живлення складових частин економічної системи наступає їх недієздатність з відповідними негативними наслідками. Тому фінансова система виступає чинником інтеграції всіх чинників економічної системи їх високоефективного функціонування і акумулятором грошових ресурсів для здійснення повторного циклу виробництва на цьому ж або вищому рівні. Для здійснення своїх функцій інтегрування економічної системи фінансова система повинна задовольняти інтереси всіх суб'єктів виробництва, підтримуючи на належному рівні дієздатності всі свої структурні і динамічні параметри[7. c.45].

Рис1.1.Складові елементи фінансів

За формами організації  фінанси мають три рівні:

• фінанси загальнодержавні;

• фінанси підприємств  і їх галузей;

• фінанси населення.

Фінанси держави і  підприємств забезпечують виконання функцій державою і підприємством або керівництвом галузі.

Кожна ланка національної фінансової системи має свої специфічні завдання і свою сферу функціонування. Матеріальною основою фінансів є  національне виробництво.

Основою загальнодержавних  фінансів є бюджет, тобто виражений в грошових сумах розклад майбутніх прибутків і витрат держави, який складають щорічно. Соціально-економічну природу бюджету держави, його роль в економічному і політичному житті країни структуру прибутків і витрат визначає характер державного суспільного устрою.

Система фінансів в Україні  тільки з 90-х років почала формуватися як національна. До того часу вона була складовою частиною централізованої фінансової системи колишньої радянської держави і залежала від її фінансової політики.

Характер фінансової системи в той час відображав характер самої системи господарювання і був витратним і неефективним. Екстенсивні методи господарювання,  відсутність стимулів до високоефективного праці приводили до збитковості підприємств в промисловості і господарств в агропромисловому комплексі. Такі підприємства постійно субсидувалися з бюджету за рахунок більш ефективних підприємств, що підривало будь-який інтерес до добросовісного відношення і продуктивної праці. Регіональні бюджети і фонди розвитку підприємств формували по нормативах, певними центральними відомствами. Ними ж регламентували і використання цих фінансових ресурсів. Фінансова система формувала споживчу психологію виробників, відчужувала від підприємницької ініціативи, від уміння ризикувати під час створення нових виробництв, від потреби цінити кошти, ресурси, розраховувати витрати на виробництво[9. c.37].

Незалежній Україні  доводиться створювати якісно нову фінансову  систему, яка б була позбавлена всіх негативних меж попередньої, яка б стимулювала високоефективну працю, ліквідувала будь-яку форму експлуатації людини, яка стала б знаряддям перебудови демократичного соціально справедливого суспільства, підйому життєвого рівня народу. Перехід економіки України до ринкового типу і перші кроки до створення національної фінансової системи показують, що держава орієнтується на посилення економічної незалежності, підприємницької діяльності і на активну участь в міжнародних фінансово-торгових розрахунках.

1.2. Структура  фінансової системи України

   Фінансова система – це сукупність окремих її ланок, що мають особливості в створенні та використанні фондів фінансових ресурсів, які зосереджені в розпорядженні держави, не фінансового сектора економіки, певних фінансових інститутів, домогосподарств для фінансового забезпечення економічних і соціальних потреб суспільства в цілому, окремих його верств населення, господарських структур, окремих громадян.

   Фінансова система  держав можуть вирізнятися за  структурою та функціями. Це  зумовлено видами форм власності, політичними орієнтирами правлячих еліт, рівнем економічного розвитку держави тощо. Нині у світі нараховується понад 20 різних моделей фінансових систем окремих держав. За наявності певних відмінностей вони мають спільну основу в переліку окремих ланок.

   Структура фінансової  системи може бути розглянута  на прикладі фінансової системи  України. Її можна представити  за такою схемою:

 

 

Державні фінанси

Фінанси підприємницьких  структур

Централізовані та децентралізовані фонди фінансових ресурсів

Державний кредит

Страхові та резервні фонди

Фінансовий ринок

Фінанси домогосподарств