Проблеми фінансової системи України

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 15 Апреля 2013 в 22:32, курсовая работа

Описание работы

Фінанси відіграють надзвичайно важливу роль у суспільстві. Вони формують його життєздатність, його потенціал забезпечуючи при цьому реалізацію поставлених кожною людиною, кожним підприємством та державою в цілому завдань і цілей. Щодня ми вступаємо у безліч різноманітних відносин, важливе місце серед яких займають і фінанси. Уже давно фінансова діяльність перестала бути привілеєм, хоча вони і не втратили своєї провідної ролі у суспільстві. При цьому ефективність фінансової системи залежить від двох основних чинників: фінансової освіченості громадян та майстерності фінансистів-професіоналів. На фоні фінансової безгрошовності населення діяльність фахівців втрачає міцну опору, без якої дуже важко досягти належної організації у функціонуванні фінансів.

Содержание работы

Вступ
Розділ 1. Теоретичні основи функціонування фінансової системи
Фінансова система, як основа економічного і соціального механізму
Структура фінансової системи України
Розділ 2. Фінансова система та її місце в соціально-економічному розвитку України
2.1. Роль фінансової системи у господарській структурі країни та підприємництва
2.2. Державний бюджет України, як основна ланка фінансової системи країни
Розділ3.Проблеми фінансової системи України
3.1. Проблеми фінансової системи в Україні та шляхи їх подолання у фінансовій кризі
3.2. Державне регулювання та нормативно-правова база фінансової системи
Висновки
Список використаної літератури

Файлы: 1 файл

Документ Microsoft Word (2).doc

— 401.00 Кб (Скачать файл)

   Державна контрольно-ревізійна служба спеціалізується на здійсненні фінансового контролю. Вона здійснює ревізії фінансових органів з питань складання і виконання бюджету, є органом державного контролю за ефективним і цільовим використанням бюджетних асигнувань безпосередньо у розпорядників бюджетних коштів, проводить ревізії фінансово-господарської діяльності підприємств і організацій державного сектора. Контрольно-ревізійна служба має регіональну структуру, ідентичну системі Міністерства фінансів.

    Державне казначейство створено з метою забезпечення повного і своєчасного виконання Державного бюджету. Оскільки об’єкти фінансування з центрального бюджету держави розташовані на всій території країни, то здійснювати їх обслуговування з єдиного центру украй складно. Казначейство має таку саму регіональну структуру, як і Міністерство фінансів. Розмежування повноважень між регіональними органами в частині фінансування видатків здійснюється за ознаками важливості того чи іншого об’єкта фінансування і місця його розташування.

   Державна податкова адміністрація організовує справляння податків та контроль за дотриманням податкового законодавства. На неї покладені такі основні функції:

  • розроблення проектів податкового законодавства;
  • проведення масово-роз’яснювальної роботи серед платників податків;
  • облік платників податків та надходжень їх до бюджету;
  • контроль за правильністю обчислення податків та інших обов’язкових платежів і своєчасністю їх сплати;
  • накладення штрафних санкцій та адміністративних стягнень на порушників податкового законодавства;
  • міжнародне співробітництво у сфері оподаткування.

   Регіональна структура податкової адміністрації аналогічна системі Міністерства фінансів. Вищою її ланкою є  Головна державна податкова адміністрація. Вона розробляє проекти податкового законодавства і організовує податкову роботу та діяльність податкових органів у країні.

Регіональними органами є податкові  адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі  та податкові інспекції в районах  і містах обласного підпорядкування. Податкові адміністрації в областях і містах з районним поділом виконують організаційні й консультаційні функції. Безпосередню податкову роботу ведуть податкові інспекції в районах і містах (без районного поділу). Вони здійснюють облік усіх платників, що перебувають на даній території і контролюють їх розрахунки з бюджетом.

   Рахункова палата України створена з метою здійснення позавідомчого контролю за складанням і виконанням бюджету держави, аналізу бюджетної політики держави, контролю у сфері державного кредиту. Вона відіграє роль експертного органу, роблячи відповідні висновки і даючи рекомендації з питань фінансової діяльності органів управління. Рахункова палата може проводити також ревізійну роботу в різних ланках фінансової системи. Рахункова палата ще здійснюється контроль з позицій макроекономічного фінансового регулювання і дійовості фінансової політики.

   Аудиторська палата, хоча і не є фінансовим органом, організовує незалежний фінансовий контроль. Вона видає ліцензії юридичним і фізичним особам на право здійснення аудиторської діяльності й контролює дотримання вимог законодавства з аудиторського контролю. 

   Аудиторські  фірми проводять перевірки фінансово-господарської діяльності суб’єктів господарювання і дають свої висновки стосовно законності й правильності здійснення фінансових операцій, відповідності ведення бухгалтерського обліку встановленим вимогам, достовірності фінансової звітності. Аудиторський контроль має за мету надання консультативної допомоги, за його результатами не приймаються рішення про накладання штрафних санкцій і адміністративних стягнень. Разом з тим аудиторські фірми несуть відповідальність за правильність аудиторського висновку, оскільки після їх перевірок податкова і фінансова звітність перевіряється відповідними органами фінансового контролю.

   Національний банк України здійснює емісію грошей, які є інструментом фінансових відносин, і регулює грошовий обіг у країні. Важливе завдання НБУ – організація ефективного функціонування кредитної системи. Він проводить реєстрацію комерційних банків і видає ліцензії на окремі види банківських операцій (наприклад, валютні операції).НБУ здійснює нагляд за діяльністю комерційних банків за допомогою встановлення економічних нормативів (мінімального розміру статутного фонду, показників ліквідності й платоспроможності та ін.) і розмірів обов’язкових резервів. Важлива його функція в банківській системі – забезпечення проведення міжбанківських розрахунків та кредитування комерційних банків, тобто він є банком банків.

   Національний банк проводить  значну роботу з обслуговування  уряду. Він виконує агентські послуги з розміщення державних цінних паперів і обслуговування державного боргу , організовує касове виконання бюджету, проводить міжнародні розрахунки держави. Національний банк здійснює валютне регулювання і визначає офіційні курси валют чи валютні коридори.

   Комерційні  банки формують банківську систему і виконують такі основні функції: акумуляція тимчасово вільних коштів юридичних і фізичних осіб; проведення безготівкових розрахунків; касове обслуговування готівкового обліку; кредитування; агентські та інші послуги клієнтам банку. В умовах ринкової економіки комерційні банки являють собою серцевину фінансової системи, виконують роль кровоносної мережі в економіці. Концентруючи значну масу фінансових ресурсів і спрямовуючи кредитні потоки, вони відіграють провідну роль у розвитку кожної країни. Тому економічна та фінансова міць країни визначається насамперед потенціалом її банківської системи.   

   Розрізняють два типи  комерційних банків: універсальні  й спеціалізовані. Універсальні  здійснюють усі види банківських операцій. Спеціалізовані банки проводять тільки окремі види операцій або обслуговують певні галузі. Більшість банків в Україні є універсальними. До спеціалізованих банків відносяться ощадні, інвестиційні, іпотечні та інші види банків.

   За формою власності розрізняють  державні, акціонерні й приватні  банки. Однак незалежно від  форми власності комерційні банки  є суб’єктами підприємницької  діяльності, яку вони здійснюють  на основі комерційного розрахунку.

   Міжбанківська  валютна біржа проводить торги з купівлі-продажу іноземних валют. Ціни, які формуються на цій біржі, характеризують ринковий курс валют, тобто той, який складається під впливом попиту і пропозиції як на національну, так і на іноземні валюти. Крім того, операції з купівлі-продажу валют здійснюються на міжбанківському валютному ринку.

   Страхові  компанії укладають угоди на страхування, приймають страхові платежі й виплачують страхові відшкодування , інвестують тимчасово вільні кошти. Вони розробляють форми, види й умови страхування, установлюють розміри страхових тарифів.

   Державна  комісія з цінних паперів та  фондового ринку організовує функціонування ринку цінних паперів. Вона проводить реєстрацію випуску цінних паперів та регулює їх кругообіг. Забезпечує формування інфраструктури ринку, видає ліцензії фінансовим посередникам, які здійснюють операції з цінними паперами. Комісія контролює діяльність суб’єктів ринку цінних паперів – емітентів, інвесторів, фінансових посередників, фондових бірж – відповідно до чинного у цій сфері законодавства.

   Фондова  біржа проводить операції з цінними паперами. Основне її призначення – організація функціонування вторинного ринку. Однак, з одного боку, через неї може здійснюватися і первинне розміщення цінних паперів, а з іншого боку, і вторинний ринок може функціонувати поза біржею.  Розрізняють біржовий і позабіржовий обіг цінних паперів.

   Виступаючи центром торгівлі  цінними паперами, фондова біржа  є індикатором ділової активності  й проводить котирування акцій.  Цим створюється система незалежної і досить об’єктивної оцінки діяльності акціонерних товариств. Тому бюлетені фондових бірж відіграють дуже важливе значення у функціонуванні фінансової системи та економіки країни.

   На ринку цінних паперів  важливу роль виконують фінансові посередники. За дорученням емітентів вони здійснюють випуск та розміщення цінних паперів на фінансовому ринку, а також проводять операції з купівлі цінних паперів на підставі угод з інвесторами. Діяльність фінансових посередників ґрунтується на їх інформованості та глибоких знаннях ринку цінних паперів.

   Пенсійний  фонд створений з метою акумуляції і раціонального розміщення коштів, призначених для пенсійного забезпечення. Він виконує функції нарахування пенсій і здійснення їх виплат. Пенсійний фонд як орган управління має відповідні повноваження з контролю за повнотою і своєчасністю сплати внесків підприємств до фонду.

   Фонди соціального страхування  та Українська державна інноваційна  компанія виконують аналогічні  функції відносно відповідних  цільових фондів[23. c.67].         

 

 

 

 

 

 

Розділ 2. Фінансова система та її місце в соціально-економічному розвитку України

2.1. Роль фінансової системи у господарській структурі країни

Провідна роль у фінансовій системі держави належить підсистемі фінансів підприємницьких структур. Тут створюється основна частка валового внутрішнього продукту держави.

Валовий внутрішній продукт 

 

Роки

У фактичних  цінах

Індекси фізичного обсягу

Індекси-дефлятори

валовий внутрішній продукт

валовий внутрішній продукт у розрахунку на одну особу

валовий внутрішній продукт

валовий внутрішній продукт у розрахунку на одну особу

валовий внутрішній продукт

валовий внутрішній продукт

 

млрд. крб.

тис. крб.

відсотків до попереднього року

відсотків до 1990 р.

відсотків до попереднього року

1990

167

3

       

1991

299

6

91,3

91,1

91,3

196,2

1992

5033

97

90,1

89,8

82,3

1866,0

1993

148273

2842

85,8

85,7

70,6

3435,4

1994

1203769

23184

77,1

77,4

54,4

1053,5

1995

5451642

105793

87,8

88,5

47,8

515,5

 

млн. грн.

грн.

відсотків до попереднього року

відсотків до 1990 р.

відсотків до попереднього року

1996

81519

1595

90,0

90,7

43,0

166,2

1997

93365

1842

97,0

97,8

41,7

118,1

1998

102593

2040

98,1

98,8

40,9

112,1

1999

130442

2614

99,8

100,6

40,8

127,3

2000

170070

3436

105,9

106,7

43,2

123,1

2001

204190

4195

109,2

111,1

47,2

109,9

2002

225810

4685

105,2

106,3

49,7

105,1

2003

267344

5591

109,6

110,5

54,4

108,0

2004

345113

7273

112,1

113,0

61,0

115,1

2005

441452

9372

102,7

103,5

62,7

124,5

2006

544153

11630

107,3

108,1

67,3

114,8

2007

720731

15496

107,9

108,6

72,6

122,7

2008

948056

20495

102,3

102,9

74,2

128,6

2009

913345

19832

85,2

85,6

63,3

113,0

2010

1082569

23600

104,1

104,6

65,8

113,8


Таб.2.1 Валовий внутрішній продукт  за 1990-2010 роки

У підприємницьких структурах зосереджені значні фонди фінансових ресурсів, проте в розрізі окремих  підприємств кошти розміщені  нерівномірно, тому можливості їх розширення й розвитку неоднакові. Нерівномірність фінансового забезпечення деяких підприємств за рахунок власних ресурсів пов’язана як з внутрішніми факторами, так і з зовнішніми.

До числа внутрішніх факторів належать собівартість продукції, її якість, рівень організації виробництва тощо. До зовнішніх - система оподаткування, ліцензування, насиченість ринку товарами певної групи, платоспроможність покупців.

 

Валовий внутрішній продукт у 2011 році

(млн.грн.)

 

І квартал

ІІ квартал

ІІІ квартал

ІV квартал

У цілому за рік

Валовий внутрішній продукт

у фактичних  цінах

261878

314620

376019

364083

1316600

Склад валового внутрішнього продукту

         

1. За виробничим  методом

         

Сільське господарство, мисливство, лісове господарство

7667

12409

58529

30083

108688

Добувна промисловість

18876

22930

23081

23573

88460

Переробна промисловість

37261

50010

50059

48839

186169

Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води

11540

10588

10090

11432

43650

Будівництво

6029

8947

11345

15063

41384

Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів  та предметів особистого вжитку

39089

49659

53382

60145

202275

Діяльність  транспорту та зв’язку

29176

32845

33381

35313

130715

Освіта

14433

15776

15582

15105

60896

Охорона здоров’я та надання соціальної допомоги

10207

11030

11700

12801

45738

Інші види економічної  діяльності

58901

68536

69895

74860

272192

з них

         

фінансова діяльність

17702

17526

18489

20269

73986

операції з  нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям

21533

28831

28348

30687

109399

державне  управління

12494

13730

14224

15222

55670

Оплата послуг фінансових посередників

-11760

-10481

-11626

-11781

-45648

Податки на продукти

40790

42909

51182

49313

184194

Субсидії на продукти

-331

-538

-581

-663

-2113

2. За розподільчим  методом

         

2.1. Оплата праці  найманих працівників

135831

155367

158186

178727

628111

2.2. Податки за виключенням субсидій на виробництво та імпорт

42203

43976

51497

48391

186067

2.3. Валовий  прибуток, змішаний доход

83844

115277

166336

136965

502422

3. За методом  кінцевого використання

         

3.1. Кінцеві  споживчі витрати

236580

268688

285548

314385

1105201

в тому числі:

         

домашніх господарств

182247

205293

231420

238346

857306

некомерційних організацій, що обслуговують домашні господарства

2251

2305

2311

2330

9197

сектору загального державного управління

52082

61090

51817

73709

238698

Информация о работе Проблеми фінансової системи України