Проблеми наповнюваності місцевих бюджетів в Україні

 

Зміст

 

 

Вступ

Разом із здобуттям незалежності перед  Україною постало  важливе завдання – створення власної фінансової і бюджетної систем, а в даний  час – їх подальше вдосконалення. Вирішення цього завдання вимагає переосмислення природи бюджету взагалі і місцевих бюджетів зокрема, визначення їх місця і ролі в економічній системі держави, теоретичного обгрунтування процесів формування доходної бази і напрямів витрачання бюджетних коштів, сутності місцевого оподаткування і його ролі в доходах місцевих бюджетів, створення ефективної системи міжбюджетних відносин. В умовах переходу до ринку зростає значення місцевих бюджетів у проведенні економічної і регіональної політики, вирішенні соціальних проблем, підтримці незахищених і малозабезпечених верств населення

Враховуючи надзвичайне значення бюджетів органів місцевого самоврядування, необхідна чітко налагоджена  система управління ним, щоб забезпечити  своєчасне й повне надходження доходів, та раціональне, цільове й ефективне використання коштів.

Метою цієї курсової роботи є дослідження  системи формування доходів місцевих бюджетів України, виявлення недоліків  у процесі формування доходів  та визначення шляхів подальшого удосконалення наповнення дохідної бази бюджетів України.

Предмет дослідження – економічні відносини між державою, місцевими  органами влади і фізичними і  юридичними особами з приводу  формування дохідної частини бюджетів органів місцевого самоврядування.

Для досягнення цієї мети в роботі поставлені і вирішені наступні задачі:

• дослідити теоретичні засади формування дохідної частини місцевих бюджетів;
• здійснити аналіз формування дохідної частини місцевих бюджетів;
• дослідити проблеми, які виникають при формуванні дохідної частини місцевих бюджетів;
• запропонувати деякі напрями вдосконалення процесу формування дохідної частини бюджету.
• обгрунтувати основну мету державної регіональної політики та механізм її досягнення щодо ;
• дослідити взаємозв”язок місцевого господарства з процесом формування доходів місцевих бюджетів;
• визначити основні тенденції розвитку місцевих бюджетів України і виділити його основні етапи.

- 
1. Поняття, склад та структура доходів місцевих бюджетів

Згідно з Бюджетним кодексом України (ст. 5), місцевими бюджетами визнаються бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети, бюджети районів у містах та бюджети місцевого самоврядування.

Бюджетами місцевого самоврядування визнаються бюджети територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об’єднань (див. рис 1.1. ).

 

 

 

Рис1.1. Склад місцевих бюджетів України^*

 

Система державних  фінансових ресурсів місцевих бюджетів зазнала змін після прийняття  Бюджетного кодексу України. Починаючи  з 2002 року в Україні відбувається становлення нової структури доходів місцевих органів влади за джерелами. Складовими доходів місцевих бюджетів є податки, збори та обов’язкові платежі, трансферти й запозичення.

Доходи бюджету  — усі податкові, неподаткові  та інші надходження на безповоротній основі,  справляння яких передбачено законодавством України (включаючи трансферти, дарунки, гранти). Як окрема економічна категорія, доходи місцевих бюджетів виражають сферу економічних відносин суспільства, яка пов’язана з формуванням, розподілом і використанням фінансових ресурсів регіонального рівня, використовується місцевими органами влади для забезпечення поточних і перспективних завдань розвитку регіону. Доходи місцевих бюджетів мають певну законодавчу базу — Конституція України, Закони України: "Про бюджетну систему України", "Про податкову систему України", "Про місцеве самоврядування в Україні"та інші нормативні акти. Але незважаючи на наявність відповідної нормативної бази, до цього часу не напрацьовано чіткого механізму перерозподілу бюджетних надходжень як у Державному, так і всередині місцевих бюджетів.

Згідно з Бюджетним кодексом України (далі БКУ) від 21 червня 2001 року доходи місцевих бюджетів поділяються на два кошики. Перший кошик – доходи, які враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів. Другий кошик – доходи, які не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів. Податки та обов’язкові платежі складають перший кошик.

За ст. 64 БКУ  до доходів, що закріплюються за бюджетами  місцевого самоврядування та враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів, належать такі податки і збори (обов'язкові платежі):

1) податок з  доходів фізичних осіб у частині,  визначеній статтею 65 БКУ; 

2) державне мито  в частині, що належить відповідним  бюджетам;

3) плата за ліцензії на провадження певних видів господарської діяльності та сертифікати, що видаються виконавчими органами відповідних рад;

4) плата за  державну реєстрацію суб'єктів  підприємницької діяльності, що  справляється виконавчими органами  відповідних рад; 

5) плата за  торговий патент на здійснення  деяких видів підприємницької  діяльності (за винятком плати  за придбання торгових патентів  пунктами продажу нафтопродуктів (автозаправними станціями, заправними  пунктами), що справляється виконавчими  органами відповідних рад;

6) надходження  адміністративних штрафів, що  накладаються виконавчими органами  відповідних рад або утвореними  ними в установленому порядку  адміністративними комісіями; 

7) єдиний податок  для суб'єктів малого підприємництва  у частині, що належить відповідним бюджетам.

За ст. 69 БКУ  до доходів місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, належать:

1) місцеві податки  і збори, що зараховуються до  бюджетів місцевого самоврядування;

2) 100 відсотків  плати за землю — для бюджетів міст Києва та Севастополя; 75 відсотків плати за землю — для бюджетів міст республіканського АРК та міст обласного значення; 60 відсотків плати за землю — для бюджетів сіл, селищ, міст районного значення та їх об'єднань;

3) податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у частині, що  зараховується до відповідного бюджету;

4) надходження  сум відсотків за користування  тимчасово вільними бюджетними  коштами; 

5) податок на  промисел, що зараховується до бюджетів місцевого самоврядування;

6)надходження  дивідендів, нарахованих на акції  (частки, паї) господарських товариств,  що є у власності відповідної  територіальної громади;

7) плата за  забруднення навколишнього природного  середовища у частині, що зараховується до відповідного бюджету;

8) кошти від  відчуження майна, яке знаходиться  у комунальній власності, в  тому числі від  продажу  земельних ділянок несільськогосподарського  призначення,  що перебуває у   комунальній власності; 

9) фіксований  сільськогосподарський податок у частині, що зараховується до бюджетів місцевого самоврядування;

10) плата за  оренду майнових комплексів, що  знаходяться у комунальній власності; 

11) надходження  від місцевих грошово-речових  лотерей; 

12) плата за  гарантії, надані з дотриманням умов, визначених ст. 17 БКУ;

13) гранти та  дарунки у вартісному обрахунку; 

14) власні надходження  бюджетних установ,  що утримуються   за рахунок коштів відповідного  бюджету; 

15) податок на  прибуток підприємств комунальної  власності; 

16) платежі за спеціальне використання природних ресурсів місцевого значення;

17) інші надходження,  передбачені законом. 

Склад доходів  місцевих бюджетів показаний в табл. 1.1. (Додаток 1)

Всі доходи місцевих бюджетів поділяються на власні та закріплені.

Основу власних доходів складають місцеві податки і збори, платежі з прибутку підприємств місцевого підпорядкування. Надходження власних доходів не враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів місцевим бюджетам; такий порядок встановлює безпосередню заінтересованість органів місцевого самоврядування у нарощуванні доходної бази. [8]

Термін закріплені доходи охоплює всю сукупність грошових коштів,  які передаються з бюджетів вищого рівня до бюджетів нижчого рівня з метою збалансування (регулювання) їх видатків і доходів. До цих доходів відносяться всі фінансові ресурси, що використовуються для цих цілей, а саме: деякі загальнодержавні податки і збори, зокрема прибутковий податок з населення, земельний податок тощо.

Таким чином, це кошти, передані  вищестоящим  органом влади нижчестоящому на основі юридичного акту (закону, постанови, рішення, розпорядження). Розмежування доходів, закріплених за бюджетами Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, між республіканським  бюджетом Автономної Республіки Крим, обласними, міськими (міст Києва і Севастополя) і бюджетами районів, міст, міст обласного підпорядкування, районів у містах здійснюється Верховною Радою Криму, обласними, міськими Радами народних депутатів з урахуванням економічного, соціального, природного і екологічного стану відповідних районів та населених пунктів.

Найбільше значення у формуванні доходів місцевих бюджетів мають податкові надходження (див. табл 1.2., додаток 2). До податкових надходжень місцевих бюджетів належать: податок з доходів фізичних осіб, податок на прибуток підприємств комунальної власності, податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, плата за землю, плата за ліцензії на певні види господарської діяльності, плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності, місцеві податки і збори (див. рис 1.2)

Рис 1.2 Структура фактичних податкових надходжень місцевих бюджетів у квітні 2003-2007 років ^*

 

Як і в  попередні роки, найбільшим джерелом доходів місцевих бюджетів залишається податок з доходів фізичних осіб, обсяг надходжень від цього податку збільшився із 2002 р. у 2 рази (на 12,0 млрд. грн.). Його обсяг у 2006 р. становив 22,7 млрд. грн., що на 38,2 % більше за попередній рік. Основна причина збільшення як номінальних надходжень податку з доходів фізичних осіб, так і частки цього податку у доходах місцевих бюджетів – це підвищення рівня мінімальної заробітної платні. Крім того, у 2006 р. було відновлено дію ст.65 Бюджетного кодексу України – надходження податку з доходів фізичних осіб військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу органів МВС зараховуються повністю до місцевих бюджетів, і це спричинило збільшення доходів місцевих бюджетів. [14]

Деяку частину податкових надходжень, на жаль, в Україні невелику (див. рис. 1.2), становлять місцеві податки і збори – обов’язкові платежі, що встановлюються сільськими, селищними, міськими  радами згідно законодавства,  справляються  в межах відповідних адміністративно-територіальних одиниць  і зараховуються до їх бюджетів. Склад місцевих податків і місцевих зборів визначається Указом президента України “Про місцеві податки і збори” від 25 травня 1999 року, а запроваджується з 1 січня 2000 року. До місцевих податків зараховуються:

• податок з реклами;
• комунальний податок.

Місцеві збори  включають:

1. збір за здійснення зарубіжного туризму;
2. збір за припаркування автотранспорту;
3. ринковий збір;
4. збір за видачу ордера на квартиру;
5. курортний збір;
6. збір за право використання місцевої символіки;
7. збір за проведення аукціону, конкурсного розпродажу і лотерей;
8. збір за проїзд по території Автономної Республіки Крим та прикордонних областей автотранспорту, що прямує за кордон;
9. збір за видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі та сфери послуг;
10. збори за надання земельних ділянок для будівництва об’єктів, виробничого і невиробничого призначення, індивідуального житла і гаражів у населених пунктах.

Структура місцевих податків та зборів у доходах місцевих бюджетів наведена в табл. 1.3, додаток 3.

Неподаткові надходження місцевих бюджетів складають адміністративні збори та платежі, а також власні надходження бюджетних установ. До їх складу зараховуються:

• доходи від власності та підприємницької діяльності;
• адміністративні збори та платежі;
• надходження від штрафів та фінансових санкцій;
• власні надходження бюджетних установ;
• інші неподаткові надходження. [8]