Проблеми наповнюваності місцевих бюджетів в Україні

Доходи від операцій з капіталом  – це надходження від продажу  основного капіталу та надходження  від продажу землі та нематеріальних активів.

Державні цільові фонди формуються за рахунок зборів за забруднення навколишнього природного середовища, відрахувань та зборів на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування.

Міжбюджетні трансферти – кошти, які  безоплатно і безповоротно передаються  з одного бюджету до іншого.

Дотація вирівнювання – міжбюджетний трансферт на вирівнювання дохідної спроможності території. ЇЇ обсяг з  державного бюджету місцевим бюджетам визначається як перевищення обсягу видатків відповідногобюджету, які  враховуються при визначенні обсягу трансфертів і які обчислено із застосуванням фінансових нормативів бюджетної забезпеченості та коефіцієнтів коригування, над кошиком доходів, закріплених за цими бюджетами і обчисленими із застосуванням індексу відносної податкоспроможності бюджету. [11, ст 8]

Важливим видом міжбюджетних трансфертів  є субвенція. На відміну від дотацій, субвенції мають чітко визначене  цільове призначення. Їх надання  супроводжується обов'язковою звітністю  щодо використання, а у разі неповного  використання коштів виділеної субвенції або у зв'язку з нецільовим використанням ці кошти мають бути повернені. Надання субвенцій передбачається на основі певних підстав. Надання державою податкових пільг, що зменшують доходи бюджетів місцевого самоврядування на виконання власних повноважень, має супроводжуватися внесенням змін до Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період, що передбачають надання субвенції на компенсацію відповідних втрат доходів бюджетів місцевого самоврядування.

Однією з форм мобілізації фінансових ресурсів місцевих органів влади є місцеві позики. Місцеві позики розміщуються на ринку позичкового капіталу. У зарубіжних країнах місцеві позики – основний спосіб капіталовкладень, які здійснюються місцевими органами влади. Межі заборгованості місцевих органів по місцевих позиках регулюються центральними органами державної влади згідно законодавства [8]. Повернення основної суми боргу по місцевих позиках здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету інвестицій, відсотки за користування позикою сплачуються за рахунок коштів поточного місцевого бюджету.

Право розміщення місцевих позик згідно законодавства надано органам місцевого  самоврядування України. Порядок їх випуску регламентується Законом  України "Про зовнішній і внутрішній борг України".

Станом на 5 лютого 2011 року в Україні  затверджено 12 089 місцевих бюджетів або 99,8% від їх загальної кількості. Прийнято місцеві бюджети усіх рівнів в 17 областях (Волинській, Дніпропетровській, Запорізькій, Івано-Франківській, Київській, Луганській, Львівській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Хмельницькій, Чернівецькій, Чернігівській) та в містах Київ і Севастополь.

 

2. Аналіз формування доходів  місцевих бюджетів

В законі України "Про місцеве самоврядування в Україні" (стаття 63) передбачено, що доходи місцевих бюджетів формуються за рахунок власних, визначених законом, джерел та закріплених у встановленому законом порядку загальнодержавних податків, зборів та інших обов’язкових платежів.. Доходи місцевих бюджетів районних у містах рад (у разі їх створення) формуються відповідно до обсягу повноважень, що визначаються відповідними міськими радами. Порядок зарахування доходiв до мiсцевих бюджетiв визначається законом про бюджетну систему та iншими законами. У доходнiй частинi мiсцевого бюджету окремо видiляються доходи, необхiднi для виконання власних повноважень, i доходи, необхiднi для забезпечення виконання делегованих законом повноважень органiв виконавчої влади. Мiсцевий бюджет подiляється на поточний бюджет i бюджет розвитку. Доходи бюджету розвитку формуються за рахунок частини податкових надходжень, коштiв, залучених вiд розмiщення мiсцевих позик, а також iнвестицiйних субсидiй з iнших бюджетiв. Кошти державного бюджету, що передаються у виглядi дотацiй, субвенцiй, розподiляються обласними радами мiж районними бюджетами i бюджетами мiст обласного значення у розмiрах, необхiдних для формування доходних частин не нижче мiнiмальних розмiрiв мiсцевих бюджетiв, визначених законом, а також використовуються для фiнансування з обласного бюджету спiльних проектiв територiальних громад. Кошти обласного бюджету, переданi державою у виглядi дотацiй, субвенцiй, зараховуються до районних бюджетiв i розподiляються районними радами мiж мiсцевими бюджетами у розмiрах, необхiдних для формування доходних частин не нижче мiнiмальних розмiрiв мiсцевих бюджетiв, визначених законом, а також використовуються для фiнансування з районного бюджету спiльних проектiв територiальних громад. [4]

Найвагомішим  джерелом надходжень місцевих бюджетів є податкові надходження. Так, за даними Щомісячного моніторингу виконання зведеного, державного і місцевих бюджетів Українистаном на 01.06.2007 [22] надходження доходів місцевих бюджетів (не враховуючи міжбюджетні трансферти) у квітні 2007 р. склали 4 718,4 млн.грн. Головними серед них є прибутковий податок з громадян, податок на прибуток підприємств комунальної форми власності, платежі за використання природних ресурсів (плата за землю, лісовий дохід, плата за воду).

Сьогодні прибутковий податок з громадян є головним джерелом доходів місцевих бюджетів. Так, із фактичних податкових надходжень за квітень 2007 року до місцевих бюджетів 78,6 % забезпечує саме цей податок. До того ж збирання прибуткового податку порівняно з іншими податками (акцизним збором, ПДВ, податком на прибуток підприємств) здійснюється без особливих проблем. Прослідковується тенденція, що надходження податку на доходи фізичних осіб щороку зростає у структурі фактичних податкових надходжень (див рис. 1.2)

За даними Міністерства фінансів України надходження податку з доходів фізичних осіб за результатами січня-червня 2007 року склали 15 347,3 млн. грн., що становить 88,6% доходів місцевих бюджетів. Перевиконання плану - 5 150,6 млн. грн, відсоток росту надходжень податку до минулого року – 150,5 % (за січень-червень 2006 року надійшло 10 196,8 млн. грн.)

Найбільший ріст надходжень податку  з доходів фізичних осіб до відповідного періоду минулого року мають наступні регіони:

- м. Київ – 1 117,9 млн грн; 

- Донецька область – 632,8 млн грн;

- Дніпропетровська область –  475,3 млн грн; 

- Харківська область – 294,3 млн  грн. 

На сьогоднішній день до складу доходів  місцевих бюджетів зараховується велика кількість місцевих податків і зборів. У 2006 році надходження місцевих податків та зборів становили 642,3 млн.грн., що на 44,1 млн.грн. (7,4%) більше ніж за аналогічний період 2005 р. У 2006 р періоді їх питома вага становила 2,1% у доходах загального фонду місцевих бюджетів і зменшилась у порівнянні з 2005 роком на 0,4 в.п. [14]

Практика засвідчує, що роль місцевих податків і зборів у формуванні місцевих бюджетів поки що незначна. Невисока частка цих надходжень здебільшого становить близько 3% сукупних доходів місцевих бюджетів України (див. табл. 2.1) Фіскальне значення місцевих податків та зборів є найбільш вагомим у доходах бюджетів територіальних громад міст, селищ і сіл.

Таблиця 2.1.

 Частка  місцевих податків та зборів  у загальному фонді місцевих  бюджетів у 2002-2006 роках^*

	2002	2003	2004	2005	2006
Податок з доходів  фізичних осіб	66,3	73,4	71,3	70,4	73,8
Місцеві податки  і збори	3,3	3,2	3,2	2,5	2,1
Інші надходження	30,4	23,4	25,5	27,1	24,1

 

Аналізуючи  структуру надходжень місцевих податків і зборів (див. табл.1.3, додаток 3) можна  відзначити її нераціональність. ¾  усіх надходжень припадає лише на комунальний податок та ринковий збір. Кошти від справляння ще інших чотирьох місцевих зборів практично не надходили. Це – за участь у бігах на іподромі; за виграш на бігах на іподромі; з осіб, які беруть участь у грі на тоталізаторі на іподромі; за право проведення кіно- і телезйомок. У загальних надходженнях від місцевого оподаткування питома вага п’яти наступних місцевих зборів становить не більше 1%. Серед них: за видачу ордера на квартиру; курортний; за право використання місцевої символіки; за право проведення місцевого аукціону, конкурсного розпродажу і лотерей; з власників собак. [10, ст. 43]

Критичною є  ситуація зі структурою надходжень місцевих податків і зборів на рівні окремих  місцевих бюджетів. Останніми роками у більшості територіальних громад в основному справляються комунальний податок і ринковий збір. Через відсутність об’єктів оподаткування інші місцеві податки і збори не справляються. У випадку неодержання  запланованих коштів від зазначених двох податків власні доходи місцевих бюджетів можуть значно скоротитися.

Існує альтернативна  думка, що більшість з місцевих податків і зборів було запроваджено на початку 90-х і не враховує низку економічних реалій, що склалися на даний момент. Це знаходить своє відображення в обсягах надходжень до місцевих бюджетів. Наприклад, надходження від трьох „іподромних” зборів у 2004 році склали 5 332 грн. Не набагато більше надходжень надійшло від збору за право на проведення кіно- і телезйомок – 29 415 грн.

Так, напраклад, у Пояснювальній записці до проекту Закону України “Про місцеві податки і збори” пропонується скасувати такі місцеві податки і збори, що наразі стягуються на території України, але є неефективними:

1. Збір за видачу ордера на квартиру;
2. Збір з власників собак;
3. Збір за участь у бігах на іподромі;
4. Збір за виграш на бігах;
5. Збір з осіб, які беруть участь у грі на тоталізаторі на іподромі;
6. Збір за право проведення кіно- і телезйомок;
7. Збір за право проведення місцевих аукціонів, конкурсного розпродажу і лотерей;
8. Податок з продаж імпортних товарів.

Крім того пропонується замість курортного збору запровадити  туристичний податок, а також  запровадити нові місцеві податки, а саме податок на будівлі та споруди, будівельний збір та податок з  платних розважальних заходів.

Важливе місце  у структурі дохідних джерел місцевих бюджетів займають неподаткові надходження. Як видно з рис.2.1 найбільшу частку неподаткових надходжень місцевих бюджетів займають власні надходження бюджетних установ.

*

*згідно з наказом Міністерства  фінансів України №8 від 11.01.2007 код доходів «Адміністративні штрафи та санкції» (23030000) виключений. Отже, дані щодо цих надходжень за період до лютого 2007 року включені до «Інших неподаткових надходжень».

Рис. 2.1 Структура фактичних неподаткових надходжень місцевих бюджетів у квітні 2003-2007 років^*

 

Динаміку неподаткових надходжень з 2003 р до 2007 р. (квітень) можна дослідити з рис 2.1 Найбільш виразно прослідковується тенденція  до збільшення доходів від власності  та підприємницької діяльності, що є результатом розвитку малого та середнього бізнесу в регіонах.

Останнім часом  значно скоротилися надходження  доходів від операцій з капіталом. Динаміка щомісячних надходжень доходів  від операцій з капіталом в  період з грудня 2005 року по січень 2006 року характеризується значним скороченням частки доходів від операцій з капіталом. В 2006 році спостерігався загальний спад доходів від операцій з капіталом до 326,1 млн. грн. З початку 2007 р. частка цих доходів почала зростати (див. рис.2.2).

 

Рис 2.2 Динаміка щомісячних надходжень доходів від операцій з капіталому 2003 – 2007 роках

 

Важливу роль у  бюджетній системі України як унітарної держави відіграють трансферти. Найпоширенішими інструментами  фінансової підтримки місцевих бюджетів є дотації, субвенції. Вони займають важливе місце у переміщенні фінансових ресурсів від одного рівня влади до іншого і є невід’ємною складовою міжбюджетних відносин. Обсяг трансфертів визначається різницею між видатками бюджетів та їхніми власними й закріпленими доходами. Згідно Бюджетного кодексу України (ст.96) видами міжбюджетних трансфертів є: дотація вирівнювання; субвенція; кошти, що передаються до Державного бюджету України та місцевих бюджетів з інших місцевих бюджетів; інші дотації.

У другій половині 1990-х років в  Україні був постійний вияв негативної тенденції до збільшення кількості місцевих дотаційних бюджетів.Темпи зростання дотаційних бюджетів були високими. Якщо у 2002 р. частка трансфертів у доходах місцевих бюджетів становила 31,2 %, у 2003 році – 34,2 %, у 2004 році – 42,5 %, у 2005 році – 43,5 %, у 2006 році – 46,1 %, то за результатами 9 місяців 2007 року цей показник становив 44,2 %. Також зменшувалась частка доходів місцевих бюджетів без урахування міжбюджетних трансфертів у структурі зведеного бюджету – від 31,4 % у 2002 році до 23,1 % у 2007 році (30,0 у 2003 році, 24,9 у 2004  оці, 22,6 у 2005 році, 23,2 у 2006 році) [14].