Ринок факторингових послуг

p align="justify">     Відступлення  фактору права вимоги до боржника, як правило, здійснюється шляхом передачі фактору оригіналів документів, що свідчать про право на отримання переданого боргу: контракт з покупцем; товаротранспортні документи; реєстр товаротранспортних документів; рахунки-фактури; акти приймання-передачі товарів тощо.

     Про те, що сталася заміна кредитора  в зобов'язанні, боржника має бути обов'язково повідомлено в письмовій формі. Якщо цю вимогу не буде виконано, то боржник, який виконав зобов'язання перед клієнтом, а не перед фактором, вважатиметься таким, що звільнився від своїх зобов'язань. Оскільки чітко не встановлено, хто саме повинен повідомляти боржника, що відбулося відступлення грошової вимоги, це може зробити як фактор, так і безпосередньо клієнт (перший кредитор) за домовленістю.

     Після отримання оригіналів документів, що свідчать про право на отримання переданого боргу (накладні, договір тощо), фактор відразу (або протягом декількох днів) перераховує клієнту певну суму грошових коштів за такими документами. Фактори, намагаючись зменшити кредитний ризик, надають клієнту (первісному кредитору) факторингове фінансування у два етапи: спершу в розмірі до 90% від суми наданих підтверджуючих документів (відсоток залежить від того, наскільки благонадійним є боржник); після отримання коштів від боржника фактор перераховує 10% коштів, що залишилися (за вирахуванням факторингової комісії — плати за послуги)⁹.

     Плата зазвичай встановлюється у вигляді  винагороди за факторингові послуги  або шляхом визначення вартості вимоги, що відступається, у розмірі, меншому, ніж номінальна вартість вимоги (або комбінація цих способів). Плата за факторинг, як правило, складається з двох елементів.

     Перша частина – це плата за управління (комісія за факторингове обслуговування). Вона включає страхування ризиків та адміністрування дебіторської заборгованості. Розмір комісійної винагороди залежить від масштабів та структури виробничої діяльності клієнта, трудомісткості робіт з обслуговування заборгованості, кількості та платоспроможності дебіторів, строку відстрочення платежу тощо і встановлюється у вигляді відсотка.

     Друга частина – це плата за облікові операції, що справляється фактором із суми коштів, які надаються клієнту достроково (у формі попередньої оплати переуступлених боргових вимог) за час між достроковим отриманням та датою інкасації боргової вимоги. Зазначена ставка, як правило, на 2-4 % перевищує поточну банківську ставку, якою користуються при короткостроковому кредитуванні клієнта з аналогічним оборотом, і зумовлена неможливістю компенсації додаткових витрат та ризиків фактора.

     Плата за факторинг переважно отримується  із суми коштів, що перераховуються  платником на погашення заборгованості в розрізі кожної накладної, переданої  на факторингове обслуговування. Щомісячна  сплата процентів, як правило, не потрібна.

     Факторинг насамперед необхідний підприємствам, діяльність яких здійснюється на висококонкурентних ринках з використанням відстрочки платежу. Якщо конкуренції немає  або вона незначна, краще використовувати  прості продукти кредитування. 

     Застосування  факторингу несе в собі такі вигоди для підприємства:

     1. Беззаставне фінансування.

     2. Підприємство одержує необхідні  йому оборотні кошти в короткий  термін, що усуває імовірність  касових розривів, дозволяє збільшити  обсяги виробництва, продажів, дістати  додатковий прибуток. Практика показує,  що застосування факторингу збільшує  обороти підприємства в 6-7 разів  за 6 місяців¹⁰.

     3. Своїм покупцям постачальник  може запропонувати більш вигідні  умови постачань, що передбачають  відстрочку платежу. 

     4. Негайне одержання оборотних  коштів, не чекаючи оплати по  відстрочених платежах, дозволяє  здійснювати закупівлю сировини  і матеріалів по передплаті  або з мінімальною відстрочкою  по більш вигідних цінах, таким  чином досягається зниження собівартості  продукції. 

     5. Застосування факторингу збільшує  оборотність капіталу, підвищує  ефективність його використання, прибутковість. 

     6. Поліпшується структура балансу,  оскільки збільшується показник  співвідношення власного і притягнутого  капіталу.

     7. Підприємство перекладає витрати  по фінансуванню власних оборотних  коштів на своїх дебіторів,  що також є для нього позитивним  фактором, тобто витрати на факторинг  включаються в собівартість продукції.

     8. Захист від ряду ризиків¹¹.

     9. Економія на оплаті додаткових  місць та додаткового робочого  часу співробітників, відповідальних  за контроль дебіторської заборгованості  та залучення фінансових ресурсів.

     10. Захист від упущеної вигоди, від  утрати клієнтів за рахунок  неможливості при дефіциті оборотних  коштів надавати покупцям відстрочки  платежу і підтримувати достатній  асортимент товарів на складі.

     11. Захист від утрат, пов'язаних  з відсутністю або недостатністю  неупередженого контролю продажів  і платежів.

     12. Співробітництво з банком у  рамках факторингового обслуговування  не ставить за обов'язок компанії  до відкриття розрахункового  рахунка і переходу на повне  банківське обслуговування, а надане  фінансування не залежить від  розмірів вже отриманих кредитів.

     13. Факторингові операції не підлягають  обкладанню ПДВ. Таким чином,  у клієнта на дату відвантаження  товару або надання послуг (базової  операції) виникають податкові зобов'язання  по ПДВ на загальних підставах.  Коли відповідно до договору  факторингу клієнт уступає факторові  право вимоги боргу, додаткового  об'єкта обкладання ПДВ не виникає¹².

     14. Економія на невиправданих витратах, пов'язаних з одержанням банківського  кредиту.

     Факторинг у порівнянні зі стандартними формами кредитування є більш цікавим для постачальників товарів (робіт, послуг) як за фінансово-економічним змістом, так і через порівняну нескладність його реалізації     (табл. 1.1).

     Таблиця 1.1

Відмінність факторингу від кредитних операцій

 

Джерело: Гриценко М.П. Сучасний стан та перспективи розвитку ринку факторингових послуг в Україні [текст] / М. Гриценко // Вісник Сумського національного аграрного університету. – 2010. - №2.

     Для постачальників основними переваги факторингу є:

     - додаткове беззаставне фінансування;

     - прискорення оборотності дебіторської  заборгованості;

     - зменшення втрат у разі затримки  платежів з боку покупця; 

     - спрощення планування грошового  обігу; 

     - збільшення товарообігу; 

     - посилення контролю за оплатою  поточної заборгованості;

     - своєчасна сплата податків і  контрактів постачальників за  рахунок наявності в необхідному  обсязі обігових коштів;

     - можливість збільшення кількості  потенційних покупців за рахунок  побудови ефективної системи  продажу в кредит;

     - можливість здійснення оптових  закупівель значних партій товарів  та, відповідно, підтримання розширеного  асортименту, за рахунок наявності  обігових коштів, для миттєвого  задоволення вимог покупців;

     - поліпшення ділового іміджу та  платоспроможності через можливість  проведення своєчасних розрахунків  зі своїми кредиторами; 

     - зміцнення ринкової позиції; 

     - гарантована відсутність іммобілізації  оборотних коштів у дебіторську  заборгованість.

     Для покупців основними перевагами факторингу є:

     -   вигідніші умови оплати, що не вимагає вилучення значних грошових коштів з обігу у разі передоплати або оплати за фактом;

     -   планування графіка погашення заборгованості;

     -   збільшення купівельної спроможності;

     - можливість користування товарним кредитом, а тому відсутність необхідності в кредиті банку¹³.

     Вигідними є факторингові операції і для  фактора, зокрема:

     1. Відносно висока дохідність факторингових  послуг, порівняно з прямим кредитуванням  (факторинг без страхування кредитних  ризиків дорожче за кредити  на 2-5%, факторинг зі страхуванням  кредитних ризиків коштує близько  35% річних).

     2. Можливість розширення клієнтської  бази за умови проведення грамотної  маркетингової політики та забезпечення  надання послуг високої якості.

     3. Підвищення іміджу фактора та  його визнання на міжнародному  ринку як наслідок надання  послуг міжнародного факторингу  експортерам та участі фактора  у міжнародних факторингових  організаціях.

     Отже  переваги факторингу є суттєвими, оскільки його використання позитивно впливає  на фінансовий стан підприємства, дозволяє підвищити ліквідність дебіторської заборгованості, ліквідувати касові розриви та збільшити оборотний  капітал, застрахувати ризики пов’язані  з наданням відстрочення платежу  покупцям, розширити свою частку на ринку. Основним же недоліком факторингу є висока вартість цієї послуги¹⁴.

     З вищевикладеного випливає, що факторинг — особливо вигідна для підприємств дрібного і середнього бізнесу форма фінансування, що дає змогу керівництву і працівникам сконцентруватися на виробничих проблемах і максимізації прибутку, що прискорює одержання більшої частини платежів, гарантує повне погашення заборгованості і знижує витрати з ведення обліку. Факторинг надає гарантію платежу і є альтернативою кредитів для постачальників. Все це сприятливо впливає на фінансовий стан підприємства. 
 

2. Аналіз  сучасного стану  ринку факторингових  послуг України

 
 

     Ринок факторингових послуг в Україні  є достатньо молодим та бере початок  свого розвитку в 2001 році, коли вперше такі операції проводив  АКБ «Укрсоцбанк», на діяльність якого ще впродовж декількох років припадала третина всіх операцій по факторингу, у тому числі саме цей банк пропонував послугу по міжнародному факторингу. Частина ринку, що належала іншим банкам не перевищувала і десяти відсотків, не враховуючи АКБ «ТАС–Комерцбанк», який став повноправним конкурентом для засновника факторингу в Україні.

     Ще  кілька років тому факторингові операції проводили майже всі рейтингові банки України в тому чи іншому обсязі. Також стрімкі темпи росту обсягів факторингу були важливою характеристикою усього ринку. До 2009 року, який став переломним для усієї світової економіки стан факторингового ринку був досить оптимістичним. Не зважаючи на те, що обсяги коштів за перші два квартали 2008 року, спрямованих на факторингове фінансування, порівняно з аналогічним минулим періодом скоротилися на 190%, загалом за рік було укладено 5700 договорів обсягом 1,45 млрд. грн., що значно перевищило обсяги за 2007 рік. Обсяги факторингових операцій в Україні в 2009 році скоротилися на 60% та склали приблизно 600 млн. грн¹⁵.