Ринок факторингових послуг

     Одна  з основних проблем, з якою стикаються банки – нестача професіоналів, адже з точки зору реалізації факторинг  – це процедура складна. Щоб надавати такі послуги, потрібні кваліфіковані  спеціалісти і юристи, які б  знали тонкощі різних видів виробництва. В іншому випадку факторинговий  бізнес може виявитися збитковим, тому що в ньому дуже розвинене шахрайство. Існують організовані групи людей, які ретельно здійснюють моніторинг ринку і його учасників, у тому числі й кадрові зміни у  компаніях і банках. Шахраї можуть використовувати декілька схем. Наприклад, якщо банк-фактор не відстежує реалізацію поставленої продукції, то один і  той же товар може бути поставлений  декілька разів, або відомі випадки  коли фірми-шахраї приносили в різні  банки копії однієї накладної. Очевидно, що працювати на вітчизняному факторинговому ринку небезпечно. Тому його учасники намагаються страхуватися. 98% угод в  Україні приходиться на факторинг  з регресом. Це означає, що у випадку  невиплати грошей покупцем фактор залишає  за собою право стягувати борг з постачальника. Якщо говорити про  стабільний європейський ринок, то там  більшість угод проходить без  регресу – всі ризики фактор бере на себе.

     Основним  чинником, який стримує розвиток факторингу в  Україні, залишається відсутність відповідного законодавчого забезпечення. Прийняття необхідних нормативних документів створило б умови для ефективного функціонування ринку факторингових послуг як одного з перспективних джерел фінансування діяльності суб’єктів господарювання, тому що це не просто фінансування певних витрат, а саме сукупність рівноцінних для підприємства фінансово-посередницьких послуг¹⁹.

     Отже, розвиток факторингу сприяє економічному зростанню, адже він забезпечує вищий  рівень платоспроможності підприємств  і збільшення обсягів продажу  за рахунок можливості відстрочення платежу. Використання факторингу у  майбутньому  дасть змогу підприємству уникнути кризових явищ, стане поштовхом  для подальшого розвитку, отримання  великих прибутків. Проте для  подальшого розвитку факторингу на вітчизняному ринку необхідно:

     1. прийняти заходи законодавчо-нормативного характеру стосовно регламентування здійснення факторингових операцій;

     2.   створити передумови для формування спеціалізованих факторингових компаній, котрі зможуть професійно здійснювати факторинг як комплексну операцію: фінансування, інформаційно-аналітичне обслуговування, робота з дебіторами клієнта, направлена на дотримання умов договору щодо строків оплати за рахунок кваліфікованих кадрів з питань факторингу та вузької спеціалізації таких фінансових установ;

     3.  створити пільгові умови для вже діючих та новостворених фінансових компаній, що надають факторингові послуги в сфері оподаткування. Такі заходи дозволять зменшити вартість факторингових послуг і сприятимуть залученню більшої кількості клієнтів.

     Сьогодні  в Україні попит на факторинг  та пропозиція ще не стали масштабними, хоч і постійно збільшуються. Тому необхідним кроком повинен бути “вихід на ринок”. Для можливості повноцінного виходу банку на ринок факторингових  операцій в Україні можливо два  варіанти:

     1. Самостійний розвиток продукту  за допомогою тривалої розробки  і впровадження схем проведення  операцій, створення спеціалізованих  структурних підрозділів, залучення  дорогих кадрів.

     В цілому, можлива втрата вигоди внаслідок  випередження конкурентами у зв'язку з тривалим етапом розробки продукту.

     2. Європейський варіант. Використання  послуг компанії-агента для розвитку  даного бізнесу.

     Для забезпечення розвитку ринку факторингу в Україні необхідно створити передумови для формування спеціалізованих факторингових компаній, котрі зможуть професійно здійснювати факторинг як комплексну операцію: фінансування, інформаційно-аналітичне обслуговування, робота з дебіторами клієнта, направлена на дотримання умов договору щодо строків оплати за рахунок кваліфікованих кадрів з питань факторингу та вузької спеціалізації таких фінансових установ.

     Перспективним є розвиток факторингу без права  регресу, коли фактор страхує клієнта  від фінансових, валютних та кредитних  ризиків, що виникають при регресному факторингу. Існує можливість створення  таких компаній за рахунок партнерства  банків як інвесторів та факторингових  компаній²⁰.

     У 2006 р. Україна приєдналася до Конвенції  УНІДРУА про міжнародний факторинг, яка регулює питання застосування договорів факторингу і переуступлення права грошової вимоги, що має полегшити  ухвалення законів, які б чітко  регулювали надання факторингових  послуг²¹.

     Фінансова криза призвела до структурних змін у факторингу та змінила розстановку  сил на ринку, але прогнози розвитку залишаються оптимістичними. Хоча наразі дуже важко давати прогнози щодо подальшого розвитку ринку, адже все залежить від  загальноекономічної та політичної ситуації в країні та світі. Звичайно фактори посилять функції ризик-менеджменту, що призведе до покращення якості портфеля компаній. Розвиток та обсяги ринку  факторингу з покращенням економічної  ситуації та зростанням економіки також  будуть збільшуватися. На думку фахівців ринку, якщо грошова пропозиція у фінансовій системі знову різко знизиться, ринок факторингу може показати тенденції спаду. У найближчому майбутньому на ринку будуть домінувати банки та афілійовані з банками факторингові компанії, що мають доступ до дешевого фондування.

     Отже, для використання переваг факторингу в Україні важливо на державному рівні вирішити правові суперечки  – що саме вважати факторингом, і  які установи мають право на здійснення цих операцій. З розвитком факторингу в Україні, такі послуги стануть  привабливішими для суб’єктів господарювання не лише як форма захисту від ризиків, а й засобом оптимізації фінансових потоків банку та клієнта, що є  запорукою розвитку вітчизняного ринку  факторингових послуг. 

     ВИСНОВКИ 
 

     Підводячи підсумки проведеної роботи слід відмітити, що факторинг – це банківська операція, що передбачає придбання права вимоги на виконання зобов’язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог і приймання платежів. Стрімке зростання протягом останніх двадцяти років та значні обсяги операцій обумовили широке поширення факторингових послуг в світі, а також розмаїття їх видів. Так факторинг можна класифікувати на відкритий і закритий, з регресом і без регресу, класичний і некласичний, з повним сервісом, агентський.

     Незважаючи  на цілий ряд переваг, які надає  використання факторингу як банку, так  і підприємствам в Україні, дана банківська операція в попередні  роки незалежної України не використовувалася з ряду об’єктивних і суб’єктивних причин. До перших можна віднести неузгодженість ряду законодавчих норм та своєрідне трактування законодавства з боку податкової адміністрації, відсутність досвіду використання даної послуги у більшості банків та відповідно підготовленого персоналу, до других і інформаційний вакуум щодо факторингових послуг, їх особливостей, вигод.

     Але можна відмітити і позитивні  моменти у розвитку ринку факторингових  послуг в Україні: зростання в 3,5 разу кількості укладених договорів факторингу в 2011 року порівняно з 2010 роком надає впевненості, що факторинг як фінансова послуга має великі перспективи у своєму розвитку в Україні, а якість надання цієї послуги буде не нижчою ніж у розвинутих країнах світу.

     Слід  також зазначити, що загалом в  Україні відродження факторингу має розпочатися з експортного  факторингу, тому що економіка України  є саме експортноорієнтованою, до того розвинені ринки фінансових послуг зарубіжних клієнтів українських компаній виробників експортної продукції є  гарним поштовхом для розвитку і фінансового ринку нашої держави, зокрема факторингових послуг.

     Отже, можна констатувати наступне:

1. Практичне  використання факторингу повинне  відбуватися на основі аналізу  специфіки сучасного етапу розвитку  нашої економіки, що перебуває  в перехідний до цивілізованого  ринку стадії, і обліку повною  мірою її особливостей.

2. Впровадження  факторингу буде ефективно лише  на основі активного використання  всього позитивною, накопиченою  світовою практикою впровадження  факторингу з обліком у максимальному  ступені особливостей сьогоднішніх  реалій у нашій державі. 

3. Основні  потенціали факторинг нині має  в Україні у сфері зовнішньої  торгівлі, особливо в експортних  операціях. 

4. У  внутрішньому факторингу найбільші  перспективи в якості його  об'єктів мають знову, що створюються  підприємства, фірми малого й  середнього бізнесу. 

5. Факторинг  здатний внести чималий реальний  внесок в організацію підйому  економіки, у рішення ряду її  насущних проблем і, насамперед, проблеми неплатежів.

     Також можна охарактеризувати основні передумови подальшого розвитку практики факторингу в нашій країні.

- Широкомасштабне використання факторингу, введення в дію всього його потенціалу нереально без якісного поліпшення управлінського обліку й аналітичної роботи із клієнтурою з боку банків і фактор - фірм, а також на самих підприємствах і організаціях - партнерах по факторингу.

- Поряд з міжнародним факторингом потрібно акцентувати увагу на активний розвиток і внутрішній факторинг, можливості якого поки використовуються вкрай скромно. Це може стати реальністю при значному розвитку спектра послуг, забезпечуваного в рамках факторингового обслуговування (насамперед, консалтингу);

- Необхідно ширше вводити в повсякденну діяльність спеціалізовані з факторингу підрозділи банків, що функціонують на основі самофінансування, а також спеціалізовані на здійсненні тільки факторингових операцій організації, які змогли б краще використовувати й розвивати всі можливості цього інструмента керування (звичайно це - відокремлені від комерційних банків їх факторингові відділи);

-  Факторингові ланки банків і фактор-фірм мають більші резерви підвищення результативності своєї ринкової діяльності за рахунок диверсифікованості й реінжинірингу свого бізнесу, здійснюваних відповідно до потреб підприємств, що обслуговуються, і організацій на основі виявлення нових потенціалів у цій області й обліку повною мірою змін, що відбуваються в зовнішній сфері;

- У практику факторингу важливо послідовно впроваджувати програмне забезпечення бізнесу, постійно його вдосконалювати, що, зокрема, допоможе скороченню витрат і нарощуванню нагромаджень. Велике значення має підготовка й перепідготовка фахівців - програмістів, що обслуговують дані процеси;

- Потрібно  постійно поліпшувати й правову основу практики факторингу, усуваючи все те, що заважає її послідовному вдосконаленню.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 
 

1. Аналіз  банківської діяльності [текст]: Підручник / А. М. Герасимович, М. Д. Алексеєнко, І. М. Парасій-Вергуненко та ін.; За ред. А. М. Герасимовича. — К.: КНЕУ, 2004. — 599 с.
2. Домбругова А. Фінансування під відступлення права грошової вимоги [текст] / А. Домбругова // Юридичний Вісник України. – 2004. – №2. – С. 22-27.
3. Іщенко Т. Факторинг — джерело покриття дефіциту оборотних коштів [текст] / Т. Іщенко  // Главбух. – № 16 (639). – 2009.
4. Карп’як Я.С. Факторинг як інструмент вирішення фінансових проблем підприємства / Я.С. Карп’як, Л.І. Ріжко // Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку [Текст] : [зб. наук. пр.] / відп. ред. О. Є. Кузьмін. - Л. : Видавництво Національного університету "Львівська політехніка", 2009. - 652 с. : іл. - (Вісник / Національний університет "Львівська політехніка" ; № 647). - с. 70-75.
5. Підсумки діяльності фінансових компаній, ломбардів та юридичних осіб (лізингодавців) за І квартал 2011 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.dfp.gov.ua/fileadmin/downloads/dpn/ fk_1 _  kv_2011.pdf.  - Назва з екрана.
6. Податковий Кодекс України від 02.12.2010  № 2755-VI [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2755-17.
7. Покамєстов І.Є. Факторинг – комплексне рішення для росту Вашого бизнесу [текст] / І. Покамєстов // Фінансовий менеджмент. – 2001. – №2. – С.29 – 34.
8. Про банки і банківську діяльність: Закон України (від 07.12.2000 №2121-III зі змінами та доповненнями) [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/ cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2121-14.
9. Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг: Закон України (від 12.07.2001 № 2664-ІІІ) [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg= 2664-14.