Автор работы: Пользователь скрыл имя, 02 Ноября 2012 в 15:47, шпаргалка
Работа содержит ответы на 66 вопросов по дисциплине "Финансы".
До страхувальників відносяться роботодавці та застраховані особи. Страхувальники зобов'язані сплачувати обов'язкові страхові внески. Страховики - це цільові державні фонди, створені з метою забезпечення мобілізації коштів та фінансування державних соціальних програм. Об'єктом загальнообов'язкового державного соціального страхування є страховий випадок, із настанням якою у застрахованої особи виникає право на отримання матеріального забезпечення та соціальних послуг.
Для забезпечення певних видів соціальною страхування створюються відповідні державні фонди. Страхові фонди - це органи, які здійснюють управління окремими видами соціальною страхування, проводять мобілізацію страхових внесків та забезпечують фінансування передбачених виплат застрахованим особам. Усі застраховані громадяни є членами відповідних страхових фондів залежно від виду соціального страхування. Державні страхові фонди є некомерційними самоврядними організаціями.
Як правило, цільові страхові державні фонди не можуть займатися іншою діяльністю крім тієї, для якої їх створено. Забороняється таким фондам також використання своїх коштів на цілі, не пов'язані з їх функціями. Кошти цільових страхових державних фондів не включаються до складу Державного бюджету України. Фонди мають самостійні бюджети. Управління страховими фондами здійснюється на паритетній основі представниками держави та суб'єктів соціального страхування (страхувальників і страховиків). Для забезпечення стабільності діяльності фонду створюється резерв страхових коштів. Фонди зобов'язані публікувати в засобах масової інформації свої бюджети.
З метою забезпечення загальнообов'язкового соціального страхування в Україні створено такі державні фонди:
1) Пенсійним фонд України (ПФУ).
2) Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на вкладом безробіття (ФЗДССБ).
3) Фонд
соціального страхування з
4) Фонд соціального страхування від нещасних випадків (ФССНВ).
5) Фонд
медичного страхування (
Основними джерелами доходів фондів соціального страхування є обов'язкові внески роботодавців та застрахованих осіб, асигнування та інші кошти. Розміри внесків до фондів визначаються з того, що вони повинні забезпечиш необхідне фінансування програм відповідних фондів. Порядок створення страхових фондів регламентується законодавством України. Виплати застрахованим особам здійснюються з періоду настання страхових випадків.
23. Пенсійна система України і напрями її перебудови.
Організація фінансування пенсійних витрат для різних верств населення має важливе значення в структурі державних фінансів. Система пенсійного обслуговування є складною і включає різні форми фінансування. Крім державних установ в наданні послуг з мобілізації фінансових ресурсів і організації виплати пенсій приймають участь і недержавні юридичні особи. Практика розвитку пенсійного забезпечення виявила також доцільність використання обов'язкового і добровільного формування пенсійних фондів. В умовах недостатності фінансових ресурсів держава має забезпечити виплату громадянам мінімальні доходи з виходом на пенсію.
В Україні система пенсійного обслуговування знаходиться в стадії трансформації. Перехід до ринкової економіки виявив неспроможність забезпечити достатні і надійні виплати пенсіонерам, використовуючи однорівневу модель державного пенсійного страхування. Організація пенсійного забезпечення, яке відповідає вимогам ринкової економіки мабуть одна із найбільш важливих задач, яку необхідно вирішити в соціальній сфері. Зараз в промислово-розвинутих країнах використовується багаторівневе пенсійне обслуговування, яке включає солідарну систему, обов'язкове накопичення та добровільне формування пенсійних коштів. Така структура має сприяти забезпеченню обов'язкового прожиткового мінімуму всім пенсіонерам, а також запровадженню гарантованих механізмів, за допомогою яких громадяни можуть заощаджувати кошти на старість.
Солідарна пенсійна система - це організація забезпечення мінімальної і гарантованої пенсії, яка здійснюється державою. Її метою є гарантування кожному громадянину отримання мінімального доходу після виходу на пенсію. Така система відноситься до соціального захисту. Кошти для фінансування пенсійних виплат мобілізуються до Пенсійною фонду України шляхом обов'язкових відрахувань від заробітної плати громадян. Пенсія нараховується тільки за ті роки, коли працівник фактично сплачував пенсійні внески. Розрахунок величини пенсії проводяться не за трудовим стажем, а за страховим стажем, тобто за період, коли громадянин виплачував обов'язкові платежі до Пенсійного фонду. У випадках, коли з тих чи інших причин пенсійні виплати громадянину не досягають прожиткового мінімуму, передбачається здійснення адресних виплат малозабезпеченим громадянам за рахунок коштів державною бюджету.
Проте солідарна система забезпечує лише мінімальні виплати пенсіонерам. Як правило, вони досягають не більше 30-35 % середнього доходу працівника, який він отримував до виходу на пенсію. З метою збільшення витрат використовується система обов'язкового накопичення пенсійних коштів. Система обов'язкового накопичення передбачає перерахування частини заробітної плати громадян в обов'язковому порядку до пенсійного фонду для одержання пенсії понад мінімальної. При цьому такі внески здійснюються на індивідуальні ощадні рахунки платників. Кошти акумульовані фондом таким чином використовуються для проведення інвестиційної діяльності. Після досягнення пенсійного віку вкладники мають право на одержання вкладених коштів, а також прибутків від інвестицій, які здійснюються за рахунок працівника.
З метою формування солідарної і обов'язкової системи пенсійного забезпечення в Україні на основі Пенсійного фонду України передбачається створення двох державних фондів. Один з них буде обслуговувати солідарну, інший систему накопичення. Накопичувальний пенсійний фонд буде приймати внески громадян на індивідуальні ощадні рахунки і інвестувати їх в дохідні фінансові активи. Прибутки, одержані від інвестицій будуть розподілитися між застрахованими особами і з настанням пенсійного віку будуть додаватись до сум пенсій, які виплачуються з солідарної системи.
Третій рівень пенсійної системи, яка формується в Україні це - добровільне накопичення пенсійних коштів, яке буде здійснюватись недержавними компаніями. Вони можуть утворюватись роботодавцями, профспілками і юридичними особами. Найбільш поширеними в зарубіжних країнах є пенсійні фонди, створені роботодавцями. Світовий досвід засвідчує, що приватні пенсійні компанії нерідко виконують функції пенсійних фондів краще, ніж державні установи. Крім того, конкуренція між фондами, як правило, приводе до забезпечення ефективної пенсійної системи. З метою стимулювання розвитку недержавних пенсійних фондів передбачається прийняття пільгового податкового режиму для проведення інвестування і розміщення пенсійних накопичень громадян.
Добровільне накопичення передбачає виключно добровільні внески громадян на індивідуальні пенсійні рахунки, які відкриваються в недержавних пенсійних фондах. Такі внески будуть вкладатись в цінні папери та інші фінансові активи (акції, державні облігації, ощадні (депозитні) сертифікати комерційних банків та ін.). Після виходу на пенсію громадянин зможе одержати додаткові виплати з недержавних пенсійних фондів. Джерелами їх будуть внески громадян, а також ті доходи, які фонди одержують в процесі інвестиційної діяльності.
Запровадження багаторівневої пенсійної системи має важливе значення для розвитку фінансової системи України. Перш за все, це приведе до помітної зміни ролі держави в організації пенсійною забезпечення. Створення недержавних пенсійних фондів приведе до формування конкурентного середовища на ринку пенсійних послуг. Такі зміни надають більше можливостей громадянам в виборі раціональних способів використання пенсійних коштів. Розвиток обов'язкового та добровільного накопичення передбачає проведення активної інвестиційної діяльності фондами. А це сприятиме активізації формування фондового ринку, розвитку діяльності фінансової інфраструктури, розширенню кредитних операцій, збільшенню обсягів заощаджень, позитивним змінам в організації руху грошових коштів.
24. Джерела формування доходів і структура видатків Пенсійного фонду України.
З метою забезпечення пенсійного страхування в Україні створено самостійну державну установу, яка має статус державного цільового позабюджетного фонду - Пенсійний фонд України (ПФУ). Діяльність фонду має важливе значення, оскільки згідно з розрахунками експертів в нашій країні нараховується більше 14 млн. пенсіонерів та понад 1,3 млн. осіб, що одержують допомогу для дітей. Система формування, накопичення та використання коштів, необхідних для забезпечення достатніх і безперебійних пенсійних платежів не є простою. А в процесі проведення пенсійної реформи вона ще більше ускладнюється.
До основних задач ПФУ можна віднести: забезпечення виплат пенсій громадянам України, які згідно з законодавством мають право на її одержання; фінансування загальнодержавних та регіональних програм соціальної підтримки пенсіонерів, інвалідів та інших категорій населення; організація виплат пенсій громадянам, які виїхали за межі України. З метою вирішення цих задач ПФУ здійснює мобілізацію фінансових ресурсів, необхідних для забезпечення таких виплат, управління фінансами пенсійного забезпечення та організацію платежів населенню, пов'язаних з обслуговуванням та соціальною підтримкою пенсіонерів.
ПФУ,
а також його управління в АР Крим,
областях та в мм. Києві і Севастополі
є юридичними особами. Фонд має право
займатися комерційною
З метою фінансування втрат до ПФУ мобілізуються власні та передані доходи. Власні доходи - це надходження до ПФУ в формі обов'язкових та добровільних внесків підприємств, установ та громадян, доходи від фінансових санкцій та комерційної діяльності фонду. До переданих доходів відносяться кошти, що передаються в фонд з державного та місцевого бюджетів, а також з державних цінових фондів.
Переважна частина доходів фонду - це власні доходи, що складають біля 90 % всіх надходжень. В структурі власних надходжень більше 80 % випадає на обов'язкові внески суб'єктів підприємницької діяльності. Це установлені законодавством України відрахування підприємств, бюджетних та громадських установ та фізичних осіб підприємств до ПФУ. їх величина залежить від суми витрат на оплату праці, що виплачуються працівникам (основна та додаткова зарплата, компенсаційні виплати та ін.). Зараз такі відрахування установлено на рівні 32% фонду оплати праці підприємства. Сюди відносяться також кошти, що поступають до фонду від платників єдиного сільськогосподарського податку.
Обов'язкові внески громадян - це відрахування від заробітної плати, що виплачується працівникам, які залучаються до роботи суб'єктами підприємницької діяльності, а також фізичних осіб, які працюють на умовах трудового договору. В залежності від суми заробітної плати громадян відрахування до ПФУ складають 1-2% її величини.
До 2002
року до обов'язкових внесків
Надходження у вигляді регресивних вимог - це доходи, які одержує фонд на основі вимог до боржників, що не виконали свої зобов'язання в минулі періоди. У випадках невиконання обов'язкових внесків та інших зобов'язань перед фондом згідно з законодавством керівництво ПФУ має право накладати штрафи на порушників. Тоді мають місце надходження від фінансових санкцій. Доходи від комерційної та інвестиційної діяльності включають надходження нараховані на інвестиції в цінні папери, депозити в комерційних банках, паї в господарських товариствах, доходи від проведення лотерей, консультативної діяльності та ін.
Передані кошти фонду - це ресурси, які передаються ПФУ з метою забезпечення пенсійних та пов'язаних з ними виплат, що фінансуються за рахунок бюджетних коштів. До них, зокрема, відносяться кошти державного бюджету, Фонду Чорнобиля, місцевих бюджетів, Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та ін. Передача таких коштів ПФУ зумовлена тим, що мобілізація доходів для забезпечення зазначених витрат проводиться державними установами, а їх виконавцем є пенсійний фонд. Такий порядок передбачено законодавством України з метою організації більш ефективного пенсійного обслуговування. Так, кошти державного бюджету передаються фонду для забезпечення виплати пенсій військовослужбовцям. Фонд Чорнобиля переховує частину своїх доходів з метою забезпечення пенсійних виплат громадянам, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахування з місцевих бюджетів використовуються для фінансування виплат допомоги по догляду за дитиною.
До задач Пенсійного фонду України відноситься фінансування певних соціальних програм держави. До їх складу включаються:
- забезпечення виплат трудових і соціальних пенсій (за віком, за інвалідністю, при втраті годувальника, за вислугу років та ін.);
-
виплата допомоги
-
фінансування допомоги по
-
забезпечення витрат на
- виплата допомоги по догляду за дітьми, одинокими та інвалідами.
За рахунок коштів ПФУ фінансуються також надбавки до пенсій, тільки жертвам політичних репресій та ін.
У випадку наявності профіциту бюджету Пенсійного фонду України, кошти, що перевищують видатки можуть використовуватися за такими напрямами: погашення зобов'язань фонду, що мали місце в минулі періоди; фінансування інвестиційної діяльності фонду; збільшення величини пенсійних виплат та допомоги; покращення діяльності фонду на доставку пенсій і допомоги та ін. Тимчасово вільні кошти фонду можуть використовуватися на придбання державних пакетів акцій. Фінансування дефіциту бюджету ПФУ здійснюється за рахунок впровадження нових форм надходжень, використання кредитів, здійснення ефективного управління заборгованості фонду юридичних і фізичних осіб та ін. Важливий напрямок роботи фонду - це впорядкування видатків за рахунок скорочення витрат на обслуговування операцій, зменшення необґрунтованих пільг пенсіонерам, оптимізація надбавок та ін.