Стан та щляхи удосконалення обліку розрахунків з постачальниками і підрядниками

  Поточні зобов'язання погашаються  за рахунок поточних активів, до яких належать грошові кошти  та інші ресурси, щодо яких  можна вважати, що вони будуть  перетворені на грошові кошти  чи використані протягом року  з дати складання бухгалтерського  балансу або протягом нормального операційного циклу підприємства (із двох термінів обирають триваліший). Надання визначення довгостроковим зобов'язанням можна відобразити за допомогою схеми (рис. 1.1). Частина довгострокових зобов'язань, яка підлягає погашенню в термін до 12-ти місяців з дати балансу, відображається у складі поточної заборгованості за довгостроковими зобов'язаннями.

 

Довгострокові зобов'язання

=

Зобов'язання

–

Поточні зобов'язання

+

Зобов'язання, на які нараховуються відсотки і які повинні відображатись у розділі поточної заборгованості за довгостроковими зобов'язаннями (тобто що підлягають погашенню протягом 12 місяців з дати балансу), продовжують залишатися довгостроковими, якщо: первинний строк погашення складає період, що перевищує 12 місяців до затвердження фінансової звітності є угода про переоформлення цього зобов'язання на довгострокове

+

Зобов'язання, за якими дотримуються наступні умови: угоди повинні бути порушені до затвердження фінансової звітності позикодавець погодився не вимагати погашення зобов'язань внаслідок її порушення виникнення подальших порушень кредитної угоди не очікується протягом 12 місяців з дати балансу

 

Рис. 1.1 – Визначення довгострокових зобов'язань

 

Оцінка зобов'язань відіграє значну роль при формуванні облікової політики підприємства. Застосування принципу обачності, що передбачає використання в бухгалтерському обліку методів оцінки, які повинні запобігати заниженню сум визнаних зобов'язань є важливим при оцінці зобов'язань. Завдяки дії принципу безперервності оцінка зобов'язань підприємства здійснюється, виходячи з припущення, що його діяльність триватиме й надалі.[19]

За П(С)БО 11 «Зобов'язання» в Балансі (ф. № 1) всі поточні зобов'язання відображаються за сумою погашення, тобто у фінансовій звітності в розділі поточних зобов'язань відображається сума, яка буде фактично сплачена при погашенні такого зобов'язання.

Визначення теперішньої вартості залежить від умов і виду зобов'язання. За теперішньою вартістю відображаються довгострокові зобов'язання, на які нараховуються відсотки: суми довгострокових кредитів облігаційних позик, довгострокових відсоткових векселів; платежів за довгостроковою орендою; позик небанківських фінансово-кредитних установ підлягають дисконтуванню.

У П(С)БО 11 «Зобов'язання» щодо оцінки зазначено що, довгострокові зобов'язання, на які нараховуються відсотки, відображаються в балансі за їх теперішньою вартістю. Визначення теперішньої вартості залежить від умов та виду зобов'язання. Поточні зобов'язання відображаються в балансі за сумою погашення. Сума забезпечення визначається за обліковою оцінкою ресурсів (за вирахуванням суми очікуваного відшкодування), необхідних для погашення відповідного зобов'язання на дату балансу. Непередбачені зобов'язання відображаються на позабалансових рахунках підприємства за обліковою оцінкою.[22]

Дисконтована оцінка зобов'язання - це вартість майбутнього платежу. Визначення дисконтованої вартості засновано на розумінні того, що з економічної точки зору сума коштів, яка буде витрачена підприємством в майбутньому, менше суми коштів, витрачених підприємством сьогодні. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов'язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

 

 

1.2. Нормативно-правове регулювання  розрахунків з постачальниками і підрядниками.

Бухгалтерський облік на підприємствах з різною формою власності базується виключно на основі нормативних документів, а саме: в першу чергу Законів, прийнятих вищим законодавчим органом Верховною Радою України, Указів Президента України, Постанов та директив Кабінету міністрів України, наказів та інструкцій Міністерства фінансів України та Головної податкової адміністрації України.

Розрахунки підприємства з постачальниками та підрядниками регулюються такими нормативними актами:

- Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»;[9]

- Інструкцією про застосування  Плану рахунків бухгалтерського  обліку активів, капіталу, зобов'язань  і господарських операцій підприємств  і організацій;[10]

- Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»;[16]

- Положенням (стандартом) бухгалтерського  обліку 2 «Баланс»;[16]

- Положенням (стандартом) бухгалтерського  обліку 11 «Зобов'язання»;[22]

- Наказом Про затвердження Методичних рекомендацій по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку та інші.[15]

Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» затверджені єдині правила ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, які є обов'язковими для всіх підприємств та гарантують і захищають інтереси користувачів.

Поточні зобов'язання включають:

- короткострокові кредити банків;

- поточну заборгованість за  довгостроковими зобов'язаннями;

- короткострокові векселі видані;

- кредиторську заборгованість за товари, роботи, послуги;

- поточну заборгованість за  розрахунками з одержаних авансів, за розрахунками з бюджетом, за  розрахунками з позабюджетних  платежів, за розрахунками зі  страхування, за розрахунками з  оплати праці, за розрахунками  з учасниками, за розрахунками із внутрішніх розрахунків;

- інші поточні зобов'язання.

Поточні зобов'язання відображаються в балансі за сумою погашення.

Відповідно до П(С) БО 11 «Зобов'язання» для визнання зобов'язань повинні бути дотримані дві умови:

- оцінка їх може бути достовірно визначена;

- існує ймовірність зменшення  економічних вигод внаслідок  їх погашення.

В П(С) БО 11 «Зобов'язання» відсутнє визначення критеріїв визнання того чи іншого виду зобов'язань. Зобов'язання виникають на балансі підприємства та відображаються у фінансовій звітності в наступних випадках:

- при визнанні активу, придбаного  в борг;

- при створенні забезпечення  за рахунок витрат (резерв на  оплату відпусток та інші забезпечення) звітного періоду, що супроводжується  збільшенням витрат та збільшенням зобов'язань;

- при зменшенні забезпечення  та збільшенні зобов'язання.[22]

Частина довгострокових зобов'язань, яка підлягає погашенню в термін до 12-ти місяців з дати балансу, відображається у складі поточної заборгованості.

Оцінка зобов'язань відіграє значну роль при формуванні облікової політики підприємства. Застосування принципу обачності, що передбачає використання в бухгалтерському обліку методів оцінки, які повинні запобігати заниженню сум визнаних зобов'язань, є важливим при оцінці зобов'язань. Завдяки дії принципу безперервності оцінка зобов'язань підприємства здійснюється, виходячи з припущення, що його діяльність триватиме й надалі.

Інструкція із застосування Плану рахунків спрямована на забезпечення єдності відображення однорідних за змістом господарських операцій на відповідних синтетичних рахунках і субрахунках. В Інструкції наведена коротка характеристика і призначення синтетичних рахунків і субрахунків, типова схема реєстрації та групування інформації про господарські операції (кореспонденція рахунків першого порядку).

Планом рахунків передбачено 9 класів, клас 6 має назву «Поточні зобов'язання».

На рахунках цього класу ведеться облік короткострокових позик, довгострокових зобов'язань, що стали поточною заборгованістю із строком погашення на дату балансу не більше дванадцяти місяців, короткострокових векселів виданих, розрахунків з постачальниками та підрядниками, розрахунків з податків і платежів, розрахунків за страхуванням, розрахунків з оплати праці, розрахунків з учасниками, а також інших розрахунків та операцій, доходів майбутніх періодів.

На окремих субрахунках синтетичних рахунків 63, 64, 65, 68 сальдо на кінець місяця може бути не лише кредитовим, але й дебетовим. Такі показники не згортаються, а сальдо синтетичного рахунку визначається розгорнуто за дебетом і кредитом як сума відповідного сальдо на субрахунках.[10]

Рахунок 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» має такі субрахунки:

- 631 «Розрахунки з вітчизняними  постачальниками»;

- 632 «Розрахунки з іноземними постачальниками».

Планом рахунків бухгалтерського обліку передбачена можливість взаємозалежного відображення багатьох видів розрахунків. Облік розрахунків з постачальниками й замовниками ведеться на пасивному рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядниками».[18]

Таким чином, державою передбачене законодавче регулювання розрахунків з постачальниками і підрядниками. Затверджено порядок відображення розрахунків в бухгалтерському обліку за відповідним рахунком 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядниками», який має відповідні субрахунки. Записи зі здійснення господарської операції відповідно до законодавства заносяться у відповідні регістри бухгалтерського обліку.

В Hаказі  №356 затверджені методичні рекомендації по застосуванню регістрів  бухгалтерського обліку, які спрямовані на узагальнення у регістрах бухгалтерського обліку (крім регістру позабалансового обліку) методом подвійного запису інформації про наявність і рух активів, капіталу, зобов’язань та факти фінансово-господарської діяльності підприємств і організацій та інших юридичних осіб  (крім банків і бюджетних установ). 

Облікові  регістри  (книги,  відомості,  журнали  тощо)  призначені  для  хронологічного, систематичного або комбінованого накопичення, групування  та узагальнення інформації про господарські операції, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах. Облікові регістри повинні складатися щомісяця та підписуватися виконавцями та головним бухгалтером або особою, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку підприємства.  Формування аналітичних даних здійснюється групуванням однакових за економічним  змістом  даних  первинних  документів  у  відомостях,  з  яких підсумки переносяться до відповідних журналів.

Аналітичні  дані  в  облікових  регістрах  мають  узгоджуватися  з  даними синтетичного обліку на останнє число місяця. 

Господарські  операції  відображаються  в  облікових  регістрах  під  час надходження первинних документів або підсумками за місяць, в залежності від характеру і змісту операцій. Інформація  до облікових регістрів переноситься після перевірки первинних документів за формою та змістом. 

Необхідно  відзначити,  що не завжди з  постачальниками  укладаються договори.  Особливо  часто це відбувається у взаєминах з постачальниками, що здійснюють торгову діяльність. У цьому випадку взаємини будуються на основі вимог законодавства.

 

 

 

 

 

  РОЗДІЛ 2. СТАН ОБЛІКУ РОЗРАХУНКІВ  З ПОСТАЧАЛЬНИКАМИ І ПІДРЯДНИКАМИ (за матеріалами ФГ «Влад»)

2.1. Організація обліку на підприємстві.

Селянське фермерське господарство «Влад» (СФГ «Влад») Новомосковського району Дніпроптровської області утворилося 27 травня 1997 року.

Господарство займається вирощуванням сільськогосподарських культур, а також ведененням тваринництва. Загальна площа сільськогосподарських угідь становить 206 га. 

ФГ «Влад» складається з допоміжних і обслуговуючих підрозділів, що включають в себе основне виробництво, машинно-тракторний парк, ремонтну

майстерню. Основне виробництво включає в себе дві комплексні бригади до

яких входять рільничі бригади і ферми.

Підприємство діє на основі повного госпрозрахунку, має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банку. Для здійснення фінансово-кредитних операцій ФГ «Влад» відкриті рахунки в відділенні №1 ГРУ «ПриватБанк» с. Василівка.

Відповідальні за фінансово-господарську діяльність ФГ «Влад»:

• Голова – Фільчнко В. П. .
• головний бухгалтер –Кравчнко Н. В. – призначено на посаду у 2001 р.