Сучасний стан та особливості розвитку ринку цінних паперів в Україні

 

 

УНІВЕРСИТЕТ „КРОК”

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

на тему:

„Сучасний стан та особливості розвитку ринку цінних паперів в Україні ”

 

 

 

 

 

 

студента ІІІ курсу, групи ФіК1/10   Приходько Микола Миколайович (прізвище, ім'я, по батькові)     _______________   (підпис студента)

Керівник курсової роботи:   Іваненко Тетяна Вікторівна (прізвище, ім'я, по батькові)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ - 2014

 

ЗМІСТ

 

 

 

ВСТУП

Актуальність роботи: ринок цінних паперів є багатогранною системою, на основі якої функціонує економіка . Він сприяє накопиченню капіталу для інвестицій у різні сфери життєдіяльності.

Ринок цінних паперів є найвищою формою розвитку товарно-грошових відносин. При правильному розвитку, налагодженому законодавстві, розвинутій інфраструктурі, він є потужним каталізатором економічного розвитку будь-якої країни.

На фондовому ринку, здiйснюється економiчний контроль за правильною, плідною діяльністю акцiонерних пiдприємств. Це важливо для того щоб захиститися від ризиків, рiзких змiн в світових економіках, збільшення цiн, валютних курсів, вiдсоткових ставок.

Фондовий ринок вiдiграє важливу роль у регулюваннi руху грошей.  Зарубіжний досвід свідчить що при наявності розвинених ринків цінних паперів можливе уповільнення інфляційного процесу. Це пов’язано з тим що невитрачені кошти споживачів конвертуються в цінний папір і тим самим очинають працювати а не лежати, як заощадження..

Нормальне функціонування економіки неможливе без правильно налаштованого фондового ринку. Розвиток ринку цінних паперів є своєрідним індикатором який показує рівень ефективності проведення реформ державою.

Найбільш зростаючим елементом економіки в економіках зарубіжних країн виступає цінний папір. Обороти на фондових ринках зростають значно швидше ніж обороти на товарних ринках чи на ринках кредитів. В західних країнах рух коштів та перерозподіл ресурсів найчастіше опосередковується ринком цінних паперів. Завдяки ринку цінних паперів економіка стає більш гнучка та мобільна в той час як більшість капіталу є зайнятим на довгий період і не може забезпечити можливість швидкого руху ресурсів від одно галузі до іншої. За допомогою ринку цінних паперів здійснюється перерозподіл капіталу між галузями.

Саме тому така область ринкових відносин, як ринок цінних паперів сьогодні є дуже важливою та актуальною темою.

 Об’ єкт дослідження: фондовий ринок України.

Предмет дослідження: особливості розвитку та сучасного функціонування фондового ринку в Україні.

Мета дослідження: визначення сучасного стану ринку цінних паперів в Україні та встановлення особливостей його розвитку на сучасному етапі.

Завдання роботи:

1. Узагальнення суті та видів цінних паперів
2. Аналіз механізму вартісної оцінки цінних паперів
3. Визначення ознак біржового та позабіржового ринку цінних паперів
4. Опис основних фондових індексів
5. Аналіз сучасного стану та визначення перспектив розвитку ринку цінних паперів в Україні

Інформаційна база: Загальні теоретичні питання фондового ринку, його економічну сутність розглядаються такими авторами як Н.С. Кузнєцова [12] , Е. Галицька [6], Н Костіна [11], В. Шелудько [22], К. Ковальчук [18]. Як джерела інформації використовуються законодавчі акти такі як Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок» [2] та «Про державне регулювання ринку цінних паперів  в Україні» [3].

Методи дослідження: для досягнення поставленої в роботі мети, були використані різноманітні методи дослідження, а саме: метод статистичних досліджень (при аналізі сучасного стану ринку цінних паперів), причинно- наслідкового зв’язку (при формуванні вихідних висновків), розрахунковий метод (при розрахунку фондових індексів), також в роботі здійснено аналіз нормативно-правової бази .

 

 

РОЗДІЛ 1. Теоретичні засади ринку цінних паперів

1.1. Етапи формування фондового ринку в Україні.

Розвиток фондового ринку за часів незалежності нашої держави характеризується складними економічними процесами цього періоду. На цей період Україна не мала, ні сформованого фондового ринку, ні затвердженої нормативної бази. Графічно ці етапи проілюстровані на рисунку 1.1. Розглянемо становлення фондового ринку за часів незалежності на основі дослідження формування законодавчої бази щодо фондового ринку.

 

 

 

Рис.1.1. Етапи формування фондового ринку

1. Перший етап підготовчий 1990 – 1995 роки.

У 1990 році була прийнята Постанова Верховної Ради Української РСР про реалізацію Закону «Про економічну самостійність РСР», згідно з якою протягом вересня – жовтня поточного року Рада Міністрів УСРС повинна була підготувати проекти законодавчих актів щодо основних аспектів самостійного регулювання економіки, одним із яких був законопроект «Про цінні папери і фондовий ринок»

Червень 1991 року Прийнято базовий законодавчий документ з регулювання  діяльності фондового ринку - Закон України «Про цінні  папери і фондову біржу» Жовтень 1991 року Створено ЗАТ «Українська фондова біржа» Квітень 1994 року Прийнято Концепцію функціонування і розвиток  фондового ринку в Україні

Червень 1995 року Відповідно до Указу Президента України створено Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку.

2. Другий етап - Перехідний 1996 – 2001 роки

Лютий 1996  року Заснована перша в Україні офіційно зареєстрована  Позабіржова торговельно-інформаційна система, створена  для операцій з цінними паперами

Жовтень 1996 року Прийнято закон України «Про державне регулювання  ринку цінних паперів Україні» відповідно до якого  визначаються основні правові засади здійснення регулювання ринку цінних паперів та їх похідних

Квітень 2000 року Прийнято Розпорядження щодо заходів реалізації  Основних напрямів розвитку фондового ринку в Україні у  2000 році. Цим документом активізувалася робота спрямована на розвиток фондового ринку

Починаючи з 2000 року почали регулярно видаватися нормативні акти щодо розвитку фондового ринку на визначений термін

3. Третій етап – Становлення 2001 – 2009 роки

Грудень 2006 року Положення про функціонування фондових бірж, яким визначалися основні положення роботи фондових бірж

Жовтень 2008 року Затверджене Положення про розрахунок показників ліквідності, що обмежують ризики професійної діяльності

Серпень 2009 року Положення про порядок реєстрації змін до правил  фондової біржі щодо запровадження в обіг на фондовій біржі деривативів. Цим Положенням встановлюється порядок реєстрації змін до правил фондової біржі щодо запровадження в обіг на фондовій біржі деривативів, зокрема ф'ючерсних контрактів та опціонів. Воно прийняте на основі корегування Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні"

Грудень 2009 року Положення про порядок реєстрації випуску (випусків) акцій при заснування акціонерного товариства. Даним Положенням установлює строки та порядок реєстрації Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку випуску акцій під час створення публічних та приватних акціонерних товариств, перелік документів, необхідних для реєстрації випуску акцій, звіту про результати закритого розміщення акцій, порядок відмови в реєстрації, а також вимоги до змісту протоколу рішення про розміщення акцій, вимоги до оформлення документів, які подаються на реєстрацію

Починаючи із 2010 року приймається ряд нормативних документів щодо регулювання окремих аспектів діяльності фондового ринку. Як Положення про розкриття інформації емітентами акцій та облігацій підприємств, які знаходяться у лістингу організатора торгівлі. Також вносяться зміни щодо окремих питань, які регламентуються нормативними актами попередніх років

Таким чином, дослідження етапів розвитку фондового ринку України дозволило виділити   наступні етапи: підготовчий (1900 – 1995 роки) – протягом якого сформувалася основна законодавча база та перші фондові біржі, перехідний (1996 – 2001 роки) – основною особливістю якого є перехід до послідовного керування розвитку фондового ринку, останнім етапом є період становлення з 2001 по 2009 рік – за якого законодавча база сформувалася в цілісну систему, котра регулює всі аспекти діяльності фондового ринку.

1.2. Класифікація та характеристика цінних паперів в Україні.

Спочатку розглянемо цiннi папери першого порядку. Їх використовують пiдприємства, державнi та мунiципальнi органи для фiнансування своєi діяльності. Класифікація цінних паперів наведена на рисунку 1.2.

 

 

 

 

 

 

 

Рис.1.2. Класифікація цінних паперів в Україні

Акцiя - це цiнний папiр без установленого строку обiгу, що засвiдчує внесення певної суми грошей в статутний фонд акцiонерного товариства, дає право на участь в управлiннi ним та на отримання частини прибутку в формi дивiдендiв, а також на участь в розподiлi майна у випадку лiквiдацiї товариства.[2]

Цiноутворення акцiй - дуже складний процес. Вiн залежить вiд багатьох чинникiв як прогнозованого, так i не прогнозованого характеру.

Друге мiсце як об’єкт торгiвлi на фондових бiржах посiдають облiгацii. Вони є термiновим борговим зобов’язанням з фiксованим процентом, за допомогою якого держава i мiсцевi органи, а також пiдприємства мобiлiзують фiнансовi ресурси. Облiгацiї пiдприємств мають право випускати пiдприємства усiх форм власностi. Акцiонернi товариства можуть їх випустити на суму, що не перевищуе 25% величини статутного фонду, i тiльки пiсля повноi оплати всiх попереднiх емiсiй акцiй. Володiння облiгацiєю не дає права брати участь в управлiннi товариством.

Облiгацiї можуть знаходитися у вiльному обiгу та з обмеженнями. Розрiзняють процентнi та безпроцентнi (цiльовi) облiгацiї. Прибуток iз процентних облiгацiй виплачується вiдповiдно до умов їхнього випуску, якими передбачаються розмiри та строки виплати процентiв. Номiнальна вартicть облiгацiї повертається власниковi пiсля iї погашення. Прибуток з облiгацiй цiльових позик ( безпроцентних ) не виплачується. Власнику такої облiгацiї пiсля настання обумовленого строку надається можливiсть придбати вiдповiднi товари.

На розвинутих фондових ринках біржова торгівля облігаціями, як правило, невелика по обсязі.  Сучасні біржі виконують для облігацій головним чином представничі функції: норми, встановлені державою для інвестиційних операцій інституціональних інвесторів, забороняють багатьом із них одержувати облігації, що не котируються на якийсь із фондових бірж.  Оскільки зараз важко знайти емітенту, що не розраховує на покупку його облігацій інституціональними інвесторами, зовсім не дивовижно, що абсолютна більшість емітентів справно йде на біржу з проханням прийняти облігації до котирування. І усе ж угоди з облігаціями відбуваються головним чином у позабіржовому обороті.  Головна причина полягає в тому, що динаміка ринкових цін облігацій більш передбачена, менш схильна сильним і раптовим коливанням, чим у випадку акцій. [12]

Також до цiнних паперiв належать казначейськi зобов’язання. Це вид цiнних паперiв на пред’явника, що розмiщуються виключно на добровiльних засадах серед населення, засвiдчують внесення їхнiми власниками грошових коштiв до бюджету й дають право на одержання фiнансового доходу.

Випускаються такi види казначейських зобов’язань:

1. довгостроковi - вiд 5 до 10 рокiв

2. середньостроковi - вiд 1 до 5 рокiв

3. короткостроковi - до одного року

Рiшення про випуск довгострокових i середньострокових казначейських зобов’язань приймається Кабiнетом Мiнiстрiв Украiни. Рiшення про випуск короткострокових казначейських зобов’язань приймаеться Мiнiстерством фiнансiв Украiни. Кошти вiд реалiзацiї казначейських зобов’язань спрямовуються на покриття поточних видаткiв республiканського бюджету. Виплата доходу вiд казначейських зобов’язань та їх погашення здiйснюються згiдно з умовами їх випуску.

Ощадний сертифiкат - письмове свiдоцтво банку про депонування грошових коштiв, яке засвiдчує право вкладника на одержання пiсля закiнчення встановленого строку депозиту й вiдсоткiв.[4]

              Ощаднi сертифiкати видаються:

1. строковi ( пiд певний договiрний вiдсоток на визначений строк )

2. до запитання

3. iменнi ( не пiдлягають обiгу, а їх продаж iншим особам є недiйсним)

4. на пред’явника

Громадяни купують сертифiкати за рахунок власних коштiв, а пiдприємства за рахунок коштiв, що надходять у їхне розпорядження пiсля сплати податкiв та вiдсоткiв за банкiвський кредит. Дохід з ощадних сертифiкатiв виплачується за пред’явленням їх для оплати в банк, що їх випустив. Коли власник сертифiката вимагає повернення депонованих коштiв за строковим сертифiкатом ранiше обумовленого в ньому строку, йому виплачується менший вiдсоток, рiвень якого визначається на договiрних умовах при внесенi депозиту.