Світові фінансові кризи та їх вплив на фінансову безпеку держави

 

ЗМІСТ

ВСТУП 4

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ДО З’ЯСУВАННЯ ПРИЧИННО-НАСЛІДКОВИХ ЗВ’ЯЗКІВ ФІНАНСОВОЇ БЕЗПЕКИ ТА ФІНАНСОВОЇ КРИЗИ 6

1.1.Фінансова  безпека та чинники, що їй  загрожують 6

1.2.Фінансова  криза як фактор впливу на  фінансовий стан держави 9

1.3.Історична  ретроспектива світових фінансових  криз 13

РОЗДІЛ 2. ВПЛИВ СВІТОВИХ ФІНАНСОВИХ КРИЗ НА ФІНАНСОВУ БЕЗПЕКУ ДЕРЖАВИ 16

2.1. Аналіз  «Великої депресії» в США як  уроку історії 16

2.2. Оцінка впливу фінансової кризи 90-х років ХХ століття на фінансову безпеку держави 19

2.3. Аналіз  останньої світової фінансової  кризи 23

РОЗДІЛ 3. ПЕРСПЕКТИВИ СВІТОВИХ ФІНАНСІВ У КОНТЕКСТІ ПРОТИДІЇ ФІНАНСОВИМ КРИЗАМ 26

3.1. Наслідки  світової фінансової кризи та  шляхи їх мінімізації 26

3.2. Стратегічні підходи щодо недопущення світових криз як гарантування фінансової безпеки держави 29

ВИСНОВКИ 34

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 37

ДОДАТКИ 40

 

 

ВСТУП

Розростання глобалізаційних процесів зумовлює все більшу  взаємозалежність національних економік країн, що не лише сприяє інтернаціоналізації, а й становить загрозу їхній економічній безпеці. Таку тенденцію можна легко простежити розглянувши наслідки кризових явищ XX століття і останню світову фінансову кризу 2008-2009 років зокрема, які демонструють вразливість національних економік до фінансових потрясінь у різних, навіть віддалених, куточках світу.

Тому забезпечення фінансової безпеки на сьогодні є актуальною проблемою для дослідження, оскільки,як показує остання фінансова криза 2008-2009 років, вона вимагає нового підходу у здійсненні ефективних заходів попередження та протидії циклічним коливанням світової економіки.

Дослідженням даної проблеми займалися такі науковці як М.І.Карлін, М.Дж.Фрідман, В.І.Оспіщева, Е.А.Колесник, О.Д. Василик. Б.Д. Лановик та інші.

Об'єктом курсової роботи є вплив кризових явищ на фінансову безпеку держави.

Предмет дослідження –  кризові явища як широкомасштабна  загроза фінансовій безпеці.

Мета дослідження – пошук можливих шляхів запобігання виникненню та поширенню фінансових криз.

Поставлена мета вимагає  виконання таких завдань:

• з’ясування суті фінансової безпеки держави та визначення факторів, що на неї впливають;
• дослідження фінансової кризи та виявлення чинників, які спричинюють її появу;
• вивчення причин виникнення та наслідків найбільших світових криз;
• аналіз шляхів мінімізації  наслідків кризових явищ в економіці;
• визначення можливих підходів збереження економічної безпеки держави в наслідок недопущення появи розвитку фінансових криз.

Під час написання даної  курсової роботи були використані такі методи дослідження як узагальнення, групування, порівняння, системний  підхід.

Науковою базою для  написання роботи слугували монографії, фахові періодичні видання, дані інтернет ресурсів.

Структура роботи містить  вступ, три розділи, висновки, список використаних джерел в кількості 35 шт. Робота містить 1 таблицю та 3 додатки. Загальний обсяг 25 сторінок.

 

 

 

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ДО З’ЯСУВАННЯ ПРИЧИННО-НАСЛІДКОВИХ ЗВ’ЯЗКІВ ФІНАНСОВОЇ БЕЗПЕКИ ТА ФІНАНСОВОЇ КРИЗИ

1. Фінансова безпека та чинники, що їй загрожують

Сучасний фінансовий стан світової економіки переконливо свідчить, що проблема економічної безпеки держави набуває актуальності і виняткового значення. Основна мета економічної безпеки держави полягає в тому, щоб ефективно використати державні ресурси для попередження загроз і гарантувати розвиток і стабільне функціонування всієї економіки в майбутньому. Фінансова безпека як складова економічної безпеки держави відіграє важливу роль у формуванні фінансово-кредитної сфери держави [1].

Поняття фінансової безпеки  так само широке, як, власне, і тлумачення фінансів як економічної категорії. На сьогодні відсутнє єдине усталене визначення поняття «фінансова безпека». Наявні формулювання відображають лише окремі аспекти фінансової безпеки і не можуть претендувати на її однозначне та виключне трактування [2].

Колектив авторів з  Національної академії внутрішніх справ  України під фінансовою безпекою країни розуміє такий стан фінансової, грошово-кредитної, валютної, банківської, бюджетної, податкової систем, який характеризується збалансованістю, стійкістю до внутрішніх і зовнішніх негативних впливів, здатністю забезпечити ефективне функціонування національної економічної системи та економічне зростання [3].

За словами українського вченого З.С. Варналія «фінансова безпека – це захищеність фінансових інтересів суб’єктів господарювання на всіх рівнях фінансових відносин, забезпеченість домашніх господарств, підприємств, організацій та установ, регіонів, галузей, секторів економіки, держави фінансовими ресурсами, достатніми для задоволення їх потреб і виконання зобов’язань» [1].

На відміну від українських  вчених, російський вчений В.К.Сенчагов під системою фінансової безпеки розуміє створення таких умов функціонування фінансової системи, при яких, по-перше, достатньо мала можливість перерозподілу фінансових потоків в законодавчо незакріплені нормативними актами сфери їх застосування, і, по-друге, знижена до мінімуму можливість злочинно керувати фінансовими потоками [4].

З позицій різностороннього підходу фінансова безпека —  захищеність фінансових інтересів  на усіх рівнях фінансових відносин; певний рівень незалежності, стабільності і  стійкості фінансової системи країни в умовах впливу на неї зовнішніх  і внутрішніх дестабілізуючих факторів, що складають загрозу фінансовій безпеці; здатність фінансової системи  держави забезпечити ефективне  функціонування національної економічної  системи та стале економічне зростання [2].

Забезпечення дієвої системи  фінансової безпеки передбачає з'ясування і систематизацію явищ, подій, дій, настання або здійснення яких безпосередньо  або опосередковано може бути загрозою тому чи іншому суб'єктові фінансової безпеки.

Основні загрози фінансовій безпеці держави становлять: недосконалість бюджетної політики і нецільове використання коштів бюджету; ефективність податкової системи, масове ухилення від сплати податків; значні обсяги державного та гарантованого державою боргу, проблеми з його обслуговування; різкі зміни рівня цін та курсу національної валюти; значна різниця співвідношення доходів найбільш і найменш забезпеченого населення та недостатня соціальна захищеність певних груп населення; невисокий рівень капіталізації банківської системи, невеликі обсяги довгострокового банківського кредитування та значний рівень відсоткових ставок із кредитів; залежність реформування економіки країни від отримання іноземних кредитів; низький рівень інвестиційної діяльності; зростання «тіньової» економіки, посилення її криміналізації, нелегальний відплив валютних коштів за кордон тощо [5]; рівень присутності іноземного капіталу в рамках іноземних – прямих і портфельних – інвестицій; рівень монетизації ВВП; дефіцит державного бюджету; ступінь доларизації національної економіки; швидкість обігу готівки; відношення суми валових міжнародних резервів НБУ до загальної суми річного імпорту тощо [6].

Отже, єдиного трактування  сутності фінансової безпеки на сьогодні не існує. Узагальнюючи можна визначити  її сутність як захищеність, стабільність, стійкість та певна незалежність фінансової системи країни від зовнішніх та внутрішніх загроз. Такими загрозами може бути недосконала бюджетна, фіскальна, валютна політика держави, значні обсяги заборгованості, інвестиційні надходження та низка інших.

2. Фінансова криза як фактор впливу на фінансовий стан держави

Сучасна світова економіка  характеризується нестабільністю, непередбачуваністю та високою вірогідністю появи криз. Поряд із глобальними (зовнішніми) загрозами  на державу чинять вплив і внутрішні  дестабілізуючі фактори, які впливають  на рівень її фінансової та економічної  захищеності, незалежності і безпеки [7].

Упродовж становлення  і розвитку світового суспільства  в економіці багатьох країн відбувалися  кризи, під час яких спостерігалися:

• наростаючий спад виробництва;
• скупчення нереалізованих товарів на ринку;
• падіння цін;
• катастрофа системи взаємних розрахунків;
• крах банківських систем;
• руйнування промислових і торговельних фірм;
• наростання безробіття.

Можливості фінансових криз закладені в характері форм руху капіталу й функціонуванні ринку. Угоди  на ринку капіталів означають  фінансування майбутньої вартості, що ще має бути створено. Тому грошові  потоки обслуговують «очікування» майбутніх  доходів під час реального  розриву між справді існуючою (авансовою) і майбутньою вартістю (прибутком). Розрив між майбутніми доходами і пошуком ліквідності створює погрозу ризику неповернення засобів кредиторові. Оскільки існуюча система страхування ризиків далека від досконалості, то порушення в одній ланці спричиняє порушення багатьох інших угод, нерідко призводячи до кризових ситуацій на національних і міжнародних ринках [8].

Криза – це багатоаспектна економічна категорія, система поглядів на економічну сутність якої перебуває  в стані розвитку. Під кризою слід розуміти фактичний або потенційно можливий стан нестійкого функціонування системи, в якому може опинитися  будь-яка з її підсистем. При цьому вона є результатом взаємодії шоків і вразливості.

Фінансова криза – це криза, яка:

1) системно охоплює фінансові  ринки та інститути фінансового  сектору, грошовий обіг і кредит, міжнародні фінанси, державні, муніципальні та корпоративні фінанси;

2) негативно впливає у  середньо- і довгостроковому періоді на економічну активність усередині країни й на динаміку добробуту населення;

3) проявляється у фінансовому секторі й на фінансових ринках, у міжнародних фінансах, у сфері грошового обігу, у сфері державних фінансів

4) є реалізацією системного ризику і супроводжується «ефектом доміно» якщо криза одного або групи фінансових інститутів та компаній реального сектору, сегмента ринку чи системи розрахунків передається в розширюваному обсязі через пересічні зобов’язання на інші групи фінансових інститутів та компаній реального сектору, інші сегменти ринку і системи розрахунків, поступово охоплюючи дедалі більшу частину ринку, або якщо криза фінансового ринку однієї країни чи групи країн передається іншій країні, як «фінансова інфекція», криза довіри інвесторів, що спричиняє неліквідність ринку [9].

Фінансова криза — глибокий розлад фінансової системи держави, зумовлений економічними й політичними  чинниками. До числа економічних, тих, що зумовлюють фінансову кризу, належать становище та рівень матеріального виробництва в державі. Її можуть зумовлювати також нераціональна структура виробництва. Вагомим фактором можуть бути трансформаційні процеси в економіці. Усі згадані вище явища врешті-решт негативно позначаються на обсягах виробництва валового внутрішнього продукту в державі й відповідно призводять до зменшення фінансових ресурсів, що обслуговують увесь відтворювальний процес.

Фінансова криза може бути зумовлена політичними причинами: насамперед непомірними воєнними витратами, нераціональним й неефективним витрачанням коштів державного бюджету та інших ланок бюджетної системи, наявністю значних сум державного боргу. Її  також можуть викликати зовнішні фактори (насамперед ті процеси, які проходять на світових фінансових ринках), рівень впливу яких залежить від наявності й розмірів активів держави, розміщених на світових фінансових ринках.

Фінансова криза в кожній державі характеризується наявністю й величиною дефіциту бюджету та стабільністю національної грошової одиниці [10].

Таким чином, фінансова криза – це різке погіршення стану фінансової системи держави, спричинене внутрішніми та зовнішніми чинниками. До них належать: становище, рівень та структура виробництва в країні, трансформаційні процеси в економіці, несприятливі політичні явища, ситуація на світових фінансових ринках. Фінансова криза охоплює всі ланки економіки та негативно на фінансову безпеку держави, оскільки проявляється у кожному секторі фінансової системи з притаманним їй «ефектом доміно».

3. Історична ретроспектива світових фінансових криз

Економічні кризи у світі носять циклічний характер і виявляються внаслідок порушення попиту і пропозиції на товари та послуги. Історія світових економічних криз бере свій початок ще у ХІХ столітті. Перші міжнародні кризові явища спостерігались у 1857 р. у США, Німеччині та Франції і у 1873 р. в Австрії та Німеччині. У ХХ ст. кризи набували глобальнішого характеру і впливали на більшу кількість країн світу [11]. Узагальнена характеристика головних економічних криз минулого століття наведена у Додатку А.

Низку криз ХХ століття відкриває  криза 1907 року, яка торкнулася 9 країн. Причини її настання виражені у збільшенні Банком Англії дисконтної ставки до 6% із початкових 3,5%. Метою цього було бажання поповнити резерви золота. Приплив капіталу в країну виявився неймовірним, основним його джерелом стали США. Відповідно в США це призвело до краху фондового ринку, кризи ліквідності та затяжної рецесії економіки. Дані події позначилися на Італії, Франції та деяких інших країнах.