Автор работы: Пользователь скрыл имя, 06 Октября 2013 в 03:01, курсовая работа
Мета дослідження – пошук можливих шляхів запобігання виникненню та поширенню фінансових криз.
Поставлена мета вимагає виконання таких завдань:
з’ясування суті фінансової безпеки держави та визначення факторів, що на неї впливають;
дослідження фінансової кризи та виявлення чинників, які спричинюють її появу;
вивчення причин виникнення та наслідків найбільших світових криз;
ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ДО З’ЯСУВАННЯ ПРИЧИННО-НАСЛІДКОВИХ ЗВ’ЯЗКІВ ФІНАНСОВОЇ БЕЗПЕКИ ТА ФІНАНСОВОЇ КРИЗИ 6
1.1.Фінансова безпека та чинники, що їй загрожують 6
1.2.Фінансова криза як фактор впливу на фінансовий стан держави 9
1.3.Історична ретроспектива світових фінансових криз 13
РОЗДІЛ 2. ВПЛИВ СВІТОВИХ ФІНАНСОВИХ КРИЗ НА ФІНАНСОВУ БЕЗПЕКУ ДЕРЖАВИ 16
2.1. Аналіз «Великої депресії» в США як уроку історії 16
2.2. Оцінка впливу фінансової кризи 90-х років ХХ століття на фінансову безпеку держави 19
2.3. Аналіз останньої світової фінансової кризи 23
РОЗДІЛ 3. ПЕРСПЕКТИВИ СВІТОВИХ ФІНАНСІВ У КОНТЕКСТІ ПРОТИДІЇ ФІНАНСОВИМ КРИЗАМ 26
3.1. Наслідки світової фінансової кризи та шляхи їх мінімізації 26
3.2. Стратегічні підходи щодо недопущення світових криз як гарантування фінансової безпеки держави 29
ВИСНОВКИ 34
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 37
- запобігання протекціонізму
і зміцнення багатосторонньої
торговельної системи (
- вирішення проблем глобального
розвитку (подолання гуманітарної
кризи в країнах Африки, виконання
завдань, визначених Цілями
- активізація боротьби
з корупцією (вжиття заходів,
спрямованих на повернення
- реформування системи
глобального управління (забезпечити
постійні консультації країн-
Виходячи з актуальних проблем економічного розвитку основні завдання для окремих груп країн були визначені таким чином:
У прийнятому на Канському
саміті G20 Плані дій для забезпечення
економічного зростання та зайнятості
визначені чіткі завдання для
кожної з 20 країн-членів як для вирішення
короткострокових проблем, обумовлених
уразливістю економіки, так і
для зміцнення
Процеси, що відбуваються сьогодні у світовій економіці потребують вже не просто контролю за дотриманням встановлених правил, а активного втручання за спільною згодою всіх сторін з метою переформатування ринку та перенаправлення потоків капіталів.
Таким чином, з метою запобігання виникненню та поглибленню кризових явищ у світовій економіці державам слід сприяти посиленню стабільності світової валютної системи та фінансового ринку, запобігати коливанню цін на сировинних ринках, зокрема енергетичної та сільськогосподарської продукції, не застосування протекціонізму та стимулювання багатосторонньої співпраці, розв’язати проблеми глобального розвитку та управління. Наскільки успішними будуть запропоновані заходи в контексті недопущення розгортання нової повномасштабної хвилі світової фінансово-економічної кризи, буде залежати від ефективності їх виконання національними урядами.
Фінансова безпека держав відіграє важливу роль у стабільному функіонуванні всього світогосподарського механізму, оскільки забезпечує постійниц розвиток не лише фінансового сектору, а й усіх складових частин еконміки. Проблемою залишається вибір заходів та способів управління економікою, які б дали змогу гарантувати стійкість держави до негативних явищ.
Дослідивши сутність фінансової кризи, факторів, які спричинюють її появу, та проаналізувавши історичний аспект протікання світових криз, можна узагальнено зробити наведені нижче висновки.
Загрозу фінансовій безпеці, як складовій економічної безпеки держави в сучасному світовому просторі, становлять як внутрішні чинники (недосконалість бюджетної, податкової, валютної, грошової політики), так і зовнішні (іноземне кредитування та інвестування, коливання на міжнародних фінансових ринках тощо). Посилення їхнього впливу на економіку може призвести до нарощування економічних диспропорцій і, як наслідок, спричинити появу фінансової кризи – гибокого розладу фінансової системи держави.
Так основними факторами наростання кризових явищ в економіці є: велика ресурсозатратність виробництва, що скорочує фінансові можливості держави та знижує купівельну спроможність споживачів; нераціональна структура виробнитва, що робить державу залежної від імпорту енергоносіїв, сировини тощо; трансформаційні процеси в економіці та втрата конкурентних позицій державою; несприятлива політична ситуація; наявність високого внутрішнього та зовнішнього боргу; розміри активів держави на світових фінансових ринках. Тому фінансова криза зумовлює наростання дефіциту держбюджету, що тягне за собою загострення інфляційних процесів, яке в свою чергу призводить до знецінення наіональної валюти та скорочення держрезерів.
Все це підтверджується історичним досвідом, так як за період ХХ – початок ХХІ століття глобальний економічний простір опинився під ударами 11 фінансових криз світового масштабу. Кожній кризі були притаманні свої особливості виникнення та протікання, проте можна з впевненістю стверджувати, що наслідки цього були негативними в меншій чи більшій мірі. Одні поширювалися лише в межах певного регіону, як це було з Азійською кризою, інші ж зумовлювали падіння темпів економічного розвитку більшості країн світу, прикладом може слугувати «Велика депресія» в США.
Тому однозначно можна стверджувати, що на даному етапі економічного розвитку, якому характерний процес глобалізації та інтернаіоналізації зв’язків усіх сфер, безпека держави не може залишатися невразливою до світових дизбалансів. Яскравим доказом цього стала фінансово-економічна криза 2008-2009 років, котра похитнула позиції світових країн-лідерів і на такому фоні дала можливість державам, що розвиваються, зміцнити свої позиції у світовому економічному просторі.
Характерними наслідками всіх фінансових криз був спад виробництва, падіння цін на продукцію різних галузей (особливо сировинних), закриття підприємств та банкрутства банківських установ. Це спричинило зростаняя кількості безробітних та зниження рівня життя, що в свою чергу призвело до соціальної нестабільності, викликаної невдоволенням та громадськими акціями серед населення.
З метою подолання таких
наслідків державами
Варто також зазначити, що найбільш вразливими до кризових явищ є саме розвинені країни, які є основними покупцями та продавцями на світовому фінансовому ринку. Так криза 2008-2009 років розпочалася в США і перекинулася на всі країни, але найважчих наслідків зазнали держави Східної та Центральної Європи, тоді як в державах Східної та Південної Азії спостерігалась позитивна динаміка росту економічних показників.
Тому було запропоновано вжити певних заходів щодо подальшого недопущення появи та розповсюдження кризових явищ, а саме зміцнення стійкості міжнародної валютної сисетми, забезпечення стабільності фінансового ринку, недопущення коливань цін на сировинну продукцію, покращення ситуації на ринках енергоносіїв, підвищення рівня зайнятості та соціального захисту населення, запобігання протекціонізму та посилення багатосторонніх торговельних зв’язків, сприяння інвестуванню та наданню допомого країнам, що розвиваються, посилити боротьбу з корупцією та сприяти постійній взаємодії держав щодо вирішення економічних питань
Таблиця А.1
Характеристика найбільших світових фінансово-економічних криз ХХ століття
№ з/п |
Кризовий період |
Причини/передумови та чинники виникнення світових криз |
Прояви кризи |
1. |
1914 рік |
Початок Першої світової війни, продаж цінних паперів іноземних емітентів урядами західних країн для фінансування воєнних дій |
Крах практично на всіх ринках товарів та послуг |
2. |
1920-1922 роки |
Спад виробництва і післявоєнна дефляція |
Валютні і банківські кризи в США, Великобританії, Італії, Данії, Голландії та Норвегії |
3. |
1929-1933 роки |
Чорний четвер на Нью-Йоркській фондовій біржі (різке зниження курсу акцій) |
Падіння промислового виробництва, банкрутство банків і підприємств, значне безробіття |
4. |
Кінець 1957 – середина 1958 року |
Кризові процеси в США, Великобританії, Канаді, Бельгії та Нідерландах |
Значне падіння промислового виробництва, загострення безробіття |
5. |
Кінець 1973 року |
Економічна криза в США, енергетична криза |
Падіння виробництва, банкрутства підприємств, зростання безробіття |
6. |
1987 рік |
Чорний понеділок в США – падіння фондових ринків внаслідок відпливу з ринку інвесторів |
Обвал на фондових ринках Австралії, Канади і Гонконгу |
7. |
1994-1995 роки |
Мексиканська економічна криза, втеча капіталу з Мексики |
Криза банківської системи |
8. |
1997 рік |
Азійська криза внаслідок відпливу інвесторів з країн Південно-Східної Азії |
Падіння світового ВВП |
9. |
1998 рік |
Дефолт в Росії внаслідок значного зовнішнього боргу і падіння цін на сировину |
Значне падіння курсу національної валюти, банкрутство компаній |
10. |
2001-2003 роки |
Завищений рівень інвестування ІТ-сектору, який не оправдав очікуваних прибутків |
Падіння інтернет-компаній (доткомів) |
11. |
2008-2009 (2008-2012) роки |
Перенасичення ринку іпотечного кредитування США, масове їх неповернення |
Банкрутства банків, зростання безробіття, збільшення заборгованості країн, падіння показників світового ВВП |
Информация о работе Світові фінансові кризи та їх вплив на фінансову безпеку держави