Управління основними засобами компанії

Цілі управління основні засоби підприємства:

· підвищення технічного рівня основних засобів та продукції;

· поліпшення економічного становища підприємства;

· скорочення виробничих витрат;

· підвищення соціального  рівня;

· поліпшення екології;

· підвищення технічного рівня основних засобів;

· нарощування стратегічного  потенціалу підприємства;

· скорочення витрат з обслуговування основних засобів;

· поліпшення умов праці;

· раціональне користування надрами основних фондів;

· підвищення якості виробничих операцій;

· підвищення обсягу продажу продукції;

· зниження фондоємності;

· підвищення безпеки  праці;

· поліпшення стану  екосистеми;

· підвищення якості продукції;

· підвищення рентабельності роботи підприємства;

· скорочення трудових, потребує матеріальних та енергетичних ресурсів;

· скорочення шкідливих  впливів на довкілля;

· підвищення гнучкості  підприємства;

· підвищення ліквідності  основних фондів;

· нарощування виробничої потужності підприємства;

· збільшення інтенсивності  вивільнення коштів, вкладених у  основні фонди;

· підвищення фондовіддачі;

· підвищення продуктивність праці. [4, з. 78]

Тому доцільно визначити  суть і стала характеристику даного об'єкта управління, орієнтуючись те що, що перш ніж управляти, потрібно оцінити  об'єкт управління, зрозуміти його властивості й особливо. 

 

1.2 Сутність  і класифікація основних коштів

У фундаменті економічної  літературі немає єдиного підходи  до визначенню сутності основних засобів. Найчастіше кошти іменуються основним капіталом, основними фондами тощо.

Можна зустріти таке визначення: «Основні кошти – це основні фонди, виражені в вартісному вимірі».

Загалом буквальному  розумінні під основні засоби розуміється сукупністьматериально-вещественних елементів (коштів праці), що у процесі  виробництва тривалий час (у кількох  виробничих циклах), не змінюють своюнатурально-вещественную форму і які переносять свою вартість на вироблену продукцію (роботи, послуги) частинами у міру зношеності.

Основні фонди –  це частина виробничих фондів, яка  речовинно втілено засобах праці, зберігає протягом багато часу свою натуральну форму, переносить частинами вартість продукції і відшкодовується  тільки після здійснення кількох  виробничих циклів. [7, з. 56]

У енциклопедичному словнику представлено таке визначення: «Основний капітал – це частина  продуктивного капіталу (видатки  машини, устаткування, будинку, споруди), яка переносить свою вартість на знову  створений продукт частинами  і повертається до власнику в грошової форми поступово принаймніснашивания, протягом кількох кругообігу капіталу».

У тлумачному словнику економічних та юридичних термінів наводиться таке визначення: «Основні кошти – кошти праці виробничого  і невиробничого призначення, що у процесі виробництва упродовж багатьох циклів за збереження свої основні  властивостей і початковою форми. Поступове  зношування основних засобів та його вартість переносяться наизготавливаемую  продукцію».

Найбільш адекватна  сучасним економічним умовам трактування  основний капітал, надана на роботах  професораШийчО.И.

На його думку, основний капітал включає кошти, і навіть незавершені довгострокові інвестиції, нематеріальні активи й побудувати нові довгострокові фінансові інвестицій.

У сучасному економіці  з'явилися нові поняття, що характеризують процес руху капіталу, динаміку його реального  існування. ПрофесорШийчО.И. вважає, що запроваджений на сучасний економічний  оборот, поняття «>внеоборотние активи» і «основний капітал» тотожні. У фінансової звітності основний капітал вживається як поняття кошти. [13, з. 76]

З вище що був, можна  дійти невтішного висновку, що термінологія у економічній літературі стосункам  понять що з основними фондами  досі не усталилася і вимагає уточнення. Вона багато в чому теоретично не обгрунтована, консервативна і враховує закономірностей  обороту капіталу реальних умов.

На погляд, у російській дійсність із певною часткою наближеності термін «основні фонди» і «основний  капітал» можна вживати як синоніми як грошового оцінювання коштів виробництва. Поняття «кошти» застосовувати  як фізичну характеристику коштів виробництва.

Можна можу погодитися з думками професораШийчО.И. про  тотожності понять «>внеоборотние активи» і «основний капітал».

Будь-яка фірма, незалежно від неї приналежність  до тієї чи тієї неї організаційно-правовою формі, володіє основними фондами, які характеризують її матеріальну  базу визначають технічний рівень виробництва.

Будь-який процес праці  включає у собі дві основні  компонента: засоби виробництва, які  у своє чергу діляться на предмети праці та кошти праці, робоча сила. Кошти праці економіці прийнято називати основні засоби праці, або  основними фондами підприємства.

Основні кошти (фонди) – не та частина виробничих фондів, яка бере участь у процесі виробництва  тривалий час, зберігаючи у своїй  свою натуральну форму, які вартість переноситься на виготовлений продукт  поступово, частинами, принаймні використання.

Основні виробничі  фонди підприємства – це вартісне вираз коштів праці. Головним визначальним ознакою основних фондів виступає спосіб перенесення вартості на продукт

поступово: протягом кількох виробничих циклів; частинами: у міру зношеності. Зношеність основних фондів враховується за встановленими нормами амортизації, сума якої входить у собівартість продукції. Після реалізації продукції нарахований знос накопичується в особливомуамортизационном фонді, який призначається нових капітальних вкладень. Отже, одноразово авансована вартість статутний капітал (фонд) підприємства у частини основний капітал робить постійний кругообіг, переходячи з грошової форми у натуральну, в товарну і знову у грошову. У цьому полягає економічна сутність основних фондів. [13, з. 76]

Для управління основним капіталом всіх рівнях господарювання першочергового значення маєфункционально-видовая  угруповання коштів праці. Вона дозволяє їм отримати інформацію про найважливіших  якісні зміни, які у економічний  потенціал підприємства. Динаміка видовий  структури відбиває зміни у технічної  оснащеності виробництва, темпах впровадження інновацій, розвитку спеціалізації, концентрації та комбінуванні. Чинна класифікація об'єднує основні фонди у наступні групи:

· Будівлі – архітектурно-будівельні об'єкти, щоб забезпечити умови  праці працівників, зберігання, переробки, підготовки товарів на продаж, надання  послуг й торговельного обслуговування населення.

· Споруди – об'єкти, необхідних здійснення виробничих таторгово-технологических  процесів, виконання допоміжних функцій  обслуговування населення.

·Передаточние устрою – водогінна і електрична мережу, тепломережа, газові мережі, дроти, тобто  об'єкти, здійснюють передачу різних видів  енергії відмашин-двигателей до робітників машинам.

· Машини й устаткування:

- силові машини  та устаткування, призначені розробки  і перетворення;

- робочі машини  та устаткування, використовуються  безпосередньо для на предмети  праці;

- вимірювальні і  регулюючі прилади й пристрої  і лабораторне устаткування, призначені  для вимірів, регулювання виробничих  процесів, проведення випробувань,  і досліджень;

- обчислювальної  техніки: електронно-обчислювальні,  управляючі аналогові машини, і  навіть машини та устрою, застосовувані  керувати виробництвом і які  технологічними процесами;

- інші й устаткування, яке віднесено до переліченим  групам.

· Транспортні кошти  – приналежний підприємством  пересувної склад залізниць, водний і автомобільний транспорт, і  навітьвнутризаводские транспортні  засоби:автокари, вагонетки, візки.

· Інструмент і пристосування, службовці понад рік і які  стоять понад десять тисяч рублів кожне. Механізовані інемеханизированние  гармати ручної праці чи прикріплені  до машин інструменти.

· Виробничий інвентар з туалетним приладдям, призначені для зберігання матеріалів, інструментів, і полегшення праці – верстати, стелажі, столи.

· Господарський  інвентар – предмети конторського і господарського призначення (меблі, неспалені шафи, розмножувальні апарати, предмети протипожежного призначення).

· Робітник і продуктивну  худобу.

· Багаторічні насадження.

· Інші кошти.

Уся перерахована класифікація належить на виробничі фондам. [13, з. 156]

Основні виробничі  кошти заведено поділяти на частини: активну і в пасивну частина. До активною частиною ставляться кошти, що беруть особиста участь у виробничому  процесі (машини, устаткування). До пасивної частині належать кошти, що забезпечують нормальне функціонування виробничого  процесу. У в середньому у виробництву  активна частина основних засобів  становить 60%, а пасивна частина  – 40% від України всього складу основних засобів.

>Рис. 2.1. Класифікація основних засобів підприємства

Основні кошти прийняти класифікувати за такими ознаками.

· По приналежності:

– кошти (що перебувають  у балансі підприємства);

– орендовані кошти (тимчасове використання за плату, лізинг основних засобів);

– безоплатно представлені.

· За характером участі у процесі виробництва:

– діючі;

– перебувають у  запасі;

– перебувають у  консервації;

– реконструкції;

– в оренді;

– в експлуатації.

· За тривалістю експлуатації виділяють такі вікові групи:

– до 5 років;

– 6–11 років;

– 11–20 років;

– понад двадцять років.

Вікова структура, зокрема, використовується для планування і відновлення, тобто для відтворення  основних засобів.

· По технічної придатності:

– придатну устаткування;

– устаткування, яка  потребує капітального ремонту;

– устаткування, яку  треба списати.

· За характером обслуговування окремих напрямів здійснених операцій:

– обслуговуючі процес виробництва;

– обслуговуючі процес реалізації продукції;

– обслуговуючі процес управління діяльністю підприємства.

· По формам заставного забезпечення кредиту та особливостям страхування:

– спонукувані;

– нерухомі.

· За характером відображення зносу

–амортизируемие;

–неамортизируемие.

Співвідношення  окремих груп основних фондів в обсязі характеризує структуру основних фондів. Підприємство зацікавлений у оптимальному підвищенні частки машин, устаткування, тобто у активній частині основних фондів. Що частка обладнання вартості основних виробничих фондів, тим за інших рівних умов більше випускати  продукцію. [13, з. 156]

Найважливішими  чинниками, впливають на структуру  основних виробничих фондів є, характер своєї продукції, обсяг своєї  продукції, рівень автоматизації і  механізації, рівень спеціалізації  і кооперування, кліматичні і географічні  умови розташування підприємства. Вплив  першого чинника б'є по величині і вартості будинків, частці транспортних засобів і передатних пристроїв. Чим більший обсяг своєї продукції, то вище питому вагу спеціальних прогресивних робочих машин і устаткування. Від кліматичних умов залежить частка будинків та споруд. 

 

1.3 Управління  основні засоби, як найважливіше  завдання сучасногокапиталоемкого  підприємства

Управління основні  засоби є важливим завданням сучасногокапиталоемкого  підприємства. Значну частину його витрат пов'язані з підтримкою фондів (техніки, устаткування, будинків, споруд) в експлуатаційному стані, причому  ця діяльність ввозяться межах жорстких вимог: з одного боку – до різних строків, своєчасності та якості технічного обслуговування і ремонту, з іншого боку – обсягу матеріальних, фінансових і кадрових ресурсів. Функцію управління у цій сфері виконують відповідних  спеціалістів, технічний менеджмент компанії, область відповідальності яких – ефективність процесів техобслуговування  і ремонту. Досягнення цієї ефективності є ключовою метою впровадження рішенняTRIM – «технічний менеджмент». [11, з. 87]

Управління основними  фондами, дозволяє успіш-но розв'язувати  найважливіші для капіталомістких  підприємств завдання:

· підвищення ефективність використання виробничих фондів;