Бюджетування діяльності промислового підприємства

Пропонуються такі методи аналізу планів маркетингу: аналіз маркетингових (комерційних) витрат, аналіз реалізації продукції, маркетингова ревізія. Аналіз маркетингових витрат дозволяє оцінити вартісну ефективність різних факторів (різні асортиментні групи продукції, що випускається підприємством, методи реалізації продукції, збутові території, учасники каналів збуту, рекламні засоби і т.д.). Аналіз реалізації продукції підприємства являє собою детальне вивчення даних про збут із метою оцінки придатності маркетингової стратегії. Маркетингова ревізія визначається як систематизована критична та об'єктивна оцінка й огляд основних постачальницько-збутових цілей і політики підприємства. Ціль маркетингової ревізії — сформувати базу для майбутнього планування постачальницько-збутової діяльності підприємства.

Контроль над дотриманням  видаткової частини комплексного бюджету  є важливим завданням, від вирішення  якого багато в чому залежить ефективність фінансово-господарської діяльності підприємства. Для забезпечення якісного виконання цього завдання необхідно встановити чіткий порядок управлінських процедур, що дасть змогу забезпечити:

— оперативне проведення аналізу фактичних відхилень  від планових значень (сум) зведеного  бюджету (у тому числі аналіз відхилень функціональних бюджетів);

— розробку заходів щодо ліквідації невиробничих витрат і факторів подорожчання, виявлених у ході аналізу;

— оформлення і надання  керівництву підприємства аналітичних  матеріалів щодо виконання зведеного  і функціонального бюджетів, для оперативного коригування цих бюджетів і, відповідно, бюджетів структурних підрозділів.

Однією з важливих частин системи контролю витрат є  оцінка діяльності окремих підрозділів, окремих керуючих і організації  в цілому. Менеджери виробничих ділянок, так само, як і керівники, відповідальні за надання послуг і продаж товарів, постійно порівнюють — що відбулося (фактичні витрати) з тим, що мало відбутися (плановані або нормативні витрати). Різниця між фактичними витратами і нормативними або бюджетними (плановими) називається відхиленням. Процес визначення величини відхилень і виявлення причин їх утворення називається аналізом відхилень.

І тут є один нюанс.

Оскільки бюджетні дані містять у собі витрати для  прогнозованого обсягу виробництва, а  фактично зроблені витрати належать до фактичного обсягу, то їх порівняння є не зовсім коректним. Це стосується в першу чергу змінних витрат.

Зрозуміло, що для коректного порівняння планові і фактичні показники  повинні належати до одного обсягу, тому, перш ніж приймати рішення про розподіл відповідальності між центрами за відхилення, потрібно скоригувати бюджетні дані та перерахувати їх для фактичного обсягу реалізації.

Для цього служить  так званий гнучкий бюджет.

 

ГНУЧКИЙ БЮДЖЕТ

Гнучкий бюджет дозволяє розрахувати розміри статей витрат для різних рівнів виручки (тобто рівнів виручки, з якими підприємство має намір працювати в такому часовому періоді) і визначити відхилення бюджетних даних від фактичних, викликаних зміною розміру виручки порівняно з прогнозованим спочатку.

Інакше кажучи, гнучкий  бюджет забезпечує зацікавлених осіб плановими даними, скоригованими  на зміни в рівні випуску. Аналізуючи різні варіанти, можна вибрати  оптимальний обсяг продажів або  виробництва.

Основою для гнучкого бюджету є основний бюджет підприємства, що є статичним бюджетом (тобто незмінним). Гнучке бюджетування розрізняє постійні і змінні витрати, дозволяючи тим самим перераховувати очікувані змінні витрати відповідно до фактичного рівня виручки. Статичний бюджет не припускає такого коригування.

Загальну формулу гнучкого бюджету, що визначає загальні бюджетні витрати для будь-якого рівня  виробничої діяльності, можна навести  в такому вигляді:

3 = 3_ЗМ х О_ПРОД + 3_{ПОСТ ,}  (3.1)

де З_зм — змінні витрати на одиницю продукції;

О_прод — обсяг продажів;

З_пост — бюджетні постійні витрати.

Аналізуючи в такий  спосіб планові і фактичні дані, можна сукупне відхилення бюджетних даних від фактичних розбити на два відхилення: відхилення, викликане зміною обсягу виробництва (продажів) порівняно з прогнозованим і відхилення, викликане порушеннями у виробничо-господарській діяльності. Саме друге відхилення, що являє собою відхилення фактичних даних від даних гнучкого бюджету, деталізується за кожним показником, що формує фінансовий результат, у розрізі факторів, що викликали ці зміни.

Якщо фактична величина змінних витрат за статтею відхилилася  від статичного бюджету, але не перевищує  планового показника за гнучким  бюджетом, це відхилення можна вважати  нормальним. Узагалі, сприятливим вважається відхилення, що позитивно впливає на операційний прибуток, тобто збільшує його, і навпаки.

У кінцевому підсумку, з істотними відхиленнями, які  ви самі чи всі члени бюджетного комітету спільно не зможете усунути, доведеться змиритися — наприклад, попит падає, підприємства замовників закриваються і набагато швидше, ніж очікувалося. Це незворотний спад. Тому бюджет продажів і пов'язані з ним бюджети та основний бюджет повинні бути переглянуті — і швидко, адже виконання неточного бюджету не має сенсу і може виявитися пагубним. У такому разі, можливо, буде невиправданим виконання виробничих графіків і закупівля капітального обладнання без надходження необхідних доходів.

 

 

ТРИ ПІДХОДИ  ДО РЕАЛІЗАЦІЇ СИСТЕМИ КОНТРОЛЮ БЮДЖЕТУ

Щодо реалізації системи  контролю бюджету підприємства можна виділити три підходи:

1) простий аналіз відхилень,  орієнтований на коригування подальших планів;

2) аналіз відхилень,  орієнтований на подальші управлінські рішення;

3) стратегічний підхід  до аналізу відхилень.

Так чи інакше, кожний із підходів орієнтовано на аналіз відхилень. Дамо характеристику кожного з підходів.

Простий аналіз відхилень здійснюється відповідно до схеми, наведеної на рис. 3.1. Суть підходу полягає в тому, що система контролює стан виконання бюджету шляхом зіставлення бюджетних показників та їх фактичних значень. якщо відхилення має істотний характер, то приймається рішення про необхідність уносити відповідні корективи в бюджет наступного періоду. У противному випадку ніякі коригувальні дії не здійснюються.

У зв'язку з цим важливим є питання про істотність витрат. Логічно припустити, що як критерій для визначення важливості витрат варто використовувати кінцеві підсумкові бюджетні показники, наприклад, величину сумарного грошового потоку в бюджету. Маючи відповідну комп'ютерну програму можна розрахувати наслідки конкретного відхилення фактичних показників від планових значень на величину сумарного грошового потоку. На підставі відхилення фактичного сумарного грошового потоку від планового значення робиться висновок про необхідність коригування плану наступного періоду.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис.3.1. Схема простого аналізу відхилень, орієнтованого  на коригування подальших планів

Аналіз відхилень, орієнтований на подальші управлінські рішення, припускає більш детальний факторний аналіз впливу різних відхилень параметрів бізнесу на грошовий потік. Власне кажучи, здійснюється декомпозиція впливу всіх, разом узятих, відхилень на величину підсумкового грошового потоку. Технологія проведення такого контролю виглядає так:

Етап 1. Установлення всіх факторів, що впливають на величину грошового потоку.

Етап 2. Визначення сумарного відхилення грошового потоку від бюджетного значення.

Етап 3. Визначення відхилення річного грошового потоку в результаті відхилення кожного окремого фактора (використовуючи факторний аналіз).

Етап 4. Складання таблиці пріоритетів впливу, що розставляє усі фактори по черзі, починаючи з більш значимих.

Етап 5. Складання остаточних висновків і рекомендацій у частині управлінських рішень, спрямованих на виконання бюджету.

Стратегічний підхід до аналізу відхилень базується на переконанні, що оцінка результатів діяльності підприємства, зокрема виконання бюджету, має здійснюватися з урахуванням стратегії, якої дотримується підприємство. Цей підхід не пропонує яку-небудь обчислювальну технологію контролю. Він установлює відправну точку процедури контролю бюджету. Інакше кажучи, проаналізувавши стратегію підприємства, необхідно вибрати відповідну цій стратегії обчислювальну процедуру контролю.

Стратегія підприємства може розглядатися в двох вимірах:

— орієнтири стратегічної спрямованості (розширення, підтримка  досягнутого рівня і використання досягнень);

— стратегічне позиціонування підтримки конкурентних переваг (низькі витрати і диференціація продукції).

Система контролю виконання  бюджету є критичною за важливістю елементом для підприємства, що орієнтується на стратегію використання досягнень (частково, підтримки досягнутого рівня) при стратегічному позиціонуванні конкурентних переваг у напрямку лідерства за витратами. У такій ситуації підприємство змушене «рахувати кожну гривню» своїх витрат і надходжень, детально з'ясовуючи причину відхилення від раніше спланованих сценаріїв. Відображенням цього прагнення є метод контролю бюджету, сфокусований на управлінські рішення (другий підхід у рамках використовуваної класифікації).

З іншого боку, підприємству, орієнтованому на розширення і, отже, диверсифікацію продукції, навряд чи варто  рекомендувати будувати деталізовану систему контролю витрат, що використовує факторний аналіз. Тут більш показана побудова бюджету підприємства в рамках базової технології, але з агрегованими показниками, і проведення контролю виконання бюджету за найпростішою схемою аналізу відхилень.

 

 

 

ВИСНОВОК

 

 

Бюджетування найбільш прозоро, як фінансова техніка. Фінансовий результат діяльності компанії розбивається на окремі статті, з якого він складається, плануються очікувані значення по кожній статті і, тим самим, загальне кінцеве значення, і далі залишається керувати відхиленнями, порівнюючи плановані і отримані фактично значення.

Але бюджетування складно саме як організаційна техніка, яка вимагає синхронної і цілеспрямованої діяльності великої кількості трудящих менеджерів. До його впровадження у становищі ізгоя на підприємства традиційно перебуває бухгалтерія. Нелегка доля бухгалтера обумовлена необхідністю регулярно і вчасно здавати різні звіти, причому строго по тій формі, яка передбачена діючими нормативними актами. Після впровадження бюджетування вся фірма перетворюється у велику бухгалтерію і починає рахувати, писати і здавати. Тобто нелегка доля уготована тепер практично всім менеджерам підприємства. Становище ускладнюється ще й тим, що здавати треба не лише звіти, але й плани, і робити це щомісяця. Крім того, за виконання бюджету треба ще й відповідати.

Починаючи процес постановки бюджетування, багато керівників не завжди розуміють організаційні наслідки впровадження цього методу. Тому цей процес звичайно не доводиться до кінця, і отримані результати, як правило, лише додають "головного болю" фінансовому директору, який його ініціював.

Таким чином, можна зробити  висновок, що необхідність планування бюджету та контролю витрат необхідна  в сучасних економічних умовах.

В даній курсовій роботі було складено бюджет доходів і витрат та бюджет руху грошових коштів. Які  показали, що може очікувати підприємство та які задачі підприємству необхідно виконати.

 

Список літератури

 

 

1. Бланк И.А. Основы финансового менеджмента.-Т.І.- К.:Ника-Центр, 2002. - С.632.
2. Вечурко С.А. «Бюджетирование на предприятии» // Проблемы материальной культуры - Экономические науки - С. 18-19.
3. Демьяненко М.Я., Сидоренко Р.В. «Бюджетирование на предприятии: задание и основные предпосылки эффективного приложения» // Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки ІААН».
4. Іванюта П.В., Левченко 3. М. Внутрішньогосподарський облік у виробничих підрозділах сільськогосподарських господарюючих суб'єктів: Навч. посібн. -К.: Центр навчальної літератури, 2006.
5. Ковтун С. Бюджетування на сучасному підприємстві, або як ефективно управляти фінансами. - X.: Фактор, 2005. - 340с.
6. Кузьмін О.Є., Мельник О.Г. Основи менеджменту: Підручник. - К.: «Академвидав», 2003. - 41с.
7. Панков В. А., Єлецьких С. Я., Михайличенко Н. М. Контролінг і бюджетування фінансово-господарської діяльності підприємства: Навч. посібн. - К.: Центр учбової літератури, 2007. - 112с.
8. Фінансовий менеджмент: Підручн. - К.: КНЕУ, 2005. / Керів. авт. колек. авторів і наук, ред., проф. А. М. Поддєрьогін. - 536с.

 

 

Додаток 1

 

1. Вихідні дані:

• обсяг продаж за контрактами, умови поставки, ціна за одиницю;
• розмір доходів від інших операції;
• норма витрат матеріалів, ціна за одиницю, умови поставки;
• витрати на організацію замовлення і зберіганні запасів;
• запас готової продукції, норма запасу на початок року;
• трудомісткість виготовлення одиниці продукції, годинна тарифна ставка основних робочих;
• відсоток відрахувань на соціальні заходи;
• тариф за 1 кВт/год.;
• постійні витрати підприємства (обсяг витрат і ціна за одиницю допоміжних матеріалів, заробітна плата ІТР та МОП, витрати електроенергії в кВт/год.; маркетингові витрати, амортизація);
• курс долара;
• умови і обсяг довгострокового кредитування, залишок боргу по довгострокових кредитах на початок року;
• обсяги і графік капіталовкладень.