Формування і використання фінансових ресурсів підприємства

 

 У науковій економічній літературі  існують різні точки зору щодо визначення понять "фактори виробництва" та "ресурси". Більшість економістів ототожнює ці поняття.

 

 Фактори виробництва — це  елементи у виробничому процесі,  які прямо чи опосередковано  впливають на його здійснення  і отримання кінцевого результату. Тоді як виробничий ресурс  — це джерело формування факторів  виробництва, запаси певних елементів,  що можуть мати як матеріальну,  так і нематеріальну природу,  фактично перебувати у розпорядженні  господарської системи і "перероблюються" у виробничому процесі.

 

 Такими елементами є сировина  і матеріали, машини й устаткування, фінансові й інформаційні елементи  виробничого процесу. Взаємодіючи  між собою у межах виробничої технології, вони якісно видозмінюються і втілюються у конкретні продукти. Отже, залучена до виробничого процесу підприємства як фактор виробництва безліч різноманітних елементів є ресурсами підприємства.

 

 Проблеми ресурсного забезпечення  діяльності підприємства, залежності між обсягом, складом ресурсів та досягнутими результатами діяльності, оцінки достатності ресурсного потенціалу для досягнення запланованих показників діяльності актуалізовані сучасними динамічними процесами розвитку економіки, функціонування суб'єктів господарювання — нині в полі зору наукових шкіл, що працюють над питаннями теорії фірми.

 

 А.Г. Фонотов вважає ресурсом суспільного виробництва "такий фактор, на використання якого у межах виробничого циклу поширюється хоча б одне із таких обмежень: порівнянність обсягу потреби у цьому факторі з обсягом його запасів, що фактично перебуває в розпорядженні господарської системи. Інтенсивність використання такого фактору залежить від обсягу його запасів, від видатків на поповнення та розширення запасів, на залучення цього фактору до господарського обороту”..[23, c. 15.]

 

 Кембелл Р. Макконнел і  Стенлі Л. Брю вводять поняття  "економічні ресурси" як  усі природні, людські та вироблені  людиною ресурси, що використовуються  для виробництва товарів і  послуг. Вони поділяють економічні  ресурси на дві категорії: матеріальні та людські.[12, c. 64.]

 

 Сукупність ресурсів підприємства створює базу формування його ресурсного потенціалу, оскільки система ресурсів більшою мірою належить до опису потоків ресурсів, що використовуються у виробничому процесі, тоді як ресурсний потенціал передбачає насамперед наявність джерел ресурсів.

 

 Поняття "потенціал" підприємства в економічній літературі дуже поширене у зв'язку з важливістю визначення можливостей отримання джерел ресурсів, їхнього розвитку.

 

 Більшість науковців дотримується  твердження, що ресурсний потенціал  як поняття пов'язаний із формуванням  та ефективним використанням  ресурсів. За висновками О.С. Віханського, "процес формування і мобілізації  ресурсів починається з того, що механізм використання ресурсного потенціалу організації приводиться у відповідність із наявною стратегією. Для цього вище керівництво повинно привести характер і напрям діяльності функціональних підрозділів у відповідність із завданнями реалізації стратегії" [3, c. 57.].

 

 У А.Г.Фонотова "ресурсний  потенціал являє собою сукупність  запасів і пов'язаний насамперед  із характеристикою джерел ресурсів. До складу ресурсного потенціалу вводять запаси природних, матеріальних, фінансових, інформаційних ресурсів та населення. Категорія ресурсного потенціалу потрібна для оцінки можливостей майбутнього періоду, тому що це враховує спрямування, розширення, поповнення і відтворення джерел ресурсів" [23, c. 37.]

 

 Досить раціональною на сучасному  етапі є концепція, яка стверджує, що ресурсний потенціал підприємства — це його економічні можливості (засоби виробництва, запаси, джерела ресурсів — наявні або які можуть бути мобілізовані, приведені в дію, використані) для досягнення встановлених цілей. Тобто економічна здатність підприємства забезпечувати досягнення намічених цілей.

 

 Український економіст А. Садеков визначає ресурсний потенціал підприємства як "сукупність ресурсів, які є в розпорядженні підприємства, і спроможність його співробітників та менеджерів використовувати ресурси з метою створення товарів, виконання робіт, надання послуг та отримання максимального прибутку".[18, c. 11.]

 

 Спираючись на теоретичні  узагальнення з цього питання,  можна відзначити низку особливостей  ресурсного потенціалу підприємства ресторанного господарства, які випливають зі специфіки діяльності підприємств такого типу.

 

 Забезпечення дієздатності  такої складної виробничо-економічної  системи, як підприємство ресторанного господарства, коли стандарт обслуговування є однією із його конкурентних переваг, потребує вирішення складних оптимізаційних завдань щодо рівня витрат, кількісних та якісних характеристик ресурсів, що використовуються. Це певною мірою забезпечується створенням оптимального співвідношення між потребою підприємства у ресурсах і економічними можливостями розширення та поповнення цих ресурсів у довгостроковій перспективі, задоволенням споживачів та отриманням максимально можливого прибутку.

 

 Отже, до складу ресурсного  потенціалу таких підприємств входять не лише наявні ресурси, а й можливості залучення їхніх джерел. Запорукою ефективності формування та використання ресурсного потенціалу підприємства є якість відповідних управлінських рішень.

 

 

 З огляду на такі визначення можна виділити головні складники ресурсного потенціалу підприємства ресторанного господарства (див. рис. 3).

 

 

 

Рис. 3. Структура ресурсного потенціалу підприємства ресторанного господарства

 

 Між іншим, ресурси, що  окремо розглядаються, ще не  є ресурсним потенціалом підприємства. Тільки через можливість участі їх у виробничому процесі підприємства створюється його ресурсний потенціал.

 

 Кожний ресурс формується  за своїм напрямом використання. Його кількість і якість зумовлюються  виробничою потужністю підприємства, параметрами кінцевої продукції, рівнем технологічності виробничого процесу та використання диспозитивного фактору.

 

 В умовах ринкової економіки  найважливішим фактором, що зумовлює  масштаби й темпи розвитку  підприємства, є обсяг і структура фінансових ресурсів, які перебувають у розпорядженні підприємства.

 

 Ефективність роботи підприємства певною мірою залежить від здійснюваної ним фінансової політики. Вплив фінансів на ефективність господарювання визначається тим, наскільки активно вони стимулюють зростання рентабельності, продуктивності праці, ефективне використання основних і обігових коштів, зниження витрат, підвищення якості продукції та культури обслуговування. Вплив фінансів на ефективність господарювання виявляється насамперед у процесі формування фінансових ресурсів.

 

 Особливості фінансів підприємств ресторанного господарства зумовлюються поєднанням процесів виробництва, реалізації та організації споживання готової продукції, що й надає їм рис, притаманних фінансам і промисловості, і торгівлі.

 

 До принципових особливостей  організації виробництва на підприємствах ресторанного господарства належать короткі строки виготовлення й реалізації продукції, і саме це визначає специфіку системи грошових розрахунків, особливості формування фондів, швидкість обігу коштів.

 

 Зазначені особливості поглиблюються  різною трудомісткістю і витратомісткістю виробництва й реалізації виробів, а отже і різною рентабельністю. Крім того, на організацію фінансів підприємства ресторанного господарства істотно впливає відмінна від інших сфер діяльності система ціноутворення на власну продукцію.

 

 Фінансові ресурси підприємств ресторанного господарства формуються із зовнішніх та внутрішніх джерел і можуть бути власними й запозиченими. Власні фінансові ресурси надаються підприємству уже на етапі формування статутного фонду у момент його створення.

 

 Крім статутного фонду, у процесі діяльності підприємства ресторанного господарства формуються певні фонди спеціального призначення, кошти яких - власні внутрішні фінансові ресурси підприємства: резервний фонд, фонди виробничого розвитку, коштів, які спрямовуються на соціальні потреби, фонди заохочення, охорони праці, поповнення оборотних коштів та інші.

 

 Одним із найважливіших джерел  утворення внутрішніх власних  фінансових ресурсів є грошові  доходи підприємства ресторанного господарства від реалізації власної кулінарної продукції та купованих товарів, від іншої реалізації, здійснення позареалізаційних операцій.

 

 Крім власних фінансових ресурсів, підприємство ресторанного господарства має можливість на безоплатній основі протягом певного періоду використовувати для свого розвитку кошти, що в деяких джерелах економічної літератури прирівнюються до власних, — стійкі пасиви, під якими мається на увазі постійна заборгованість підприємства перед власними працівниками, бюджетом та позабюджетними фондами, яка зумовлена періодичністю виконання цих зобов’язань і постійним резервуванням коштів на їхнє покриття.

 

 Певну частину фінансових  ресурсів підприємства ресторанного господарства можуть отримати від інших видів надходжень коштів — безповоротної фінансової допомоги, спонсорських та благодійних внесків, цінних подарунків, наприклад, у вигляді страхового відшкодування від страхових компаній.

 

 Позикові ресурси підприємств ресторанного господарства формуються із різних за формою та умовами залучення зовнішніх джерел, які отримуються підприємством харчування на певний період на поворотній та платній основі.

 

 А.А. Садеков; Л.В. Фролова,  Л.В. Шаруга вважають, що фінансові  ресурси є не лише вихідним  видом ресурсів для створення  й діяльності підприємств, які, перетворюючись у засоби виробництва та робочу силу, забезпечують процес виробництва, а й обов'язковою умовою безперервності процесу виробництва на підприємстві. І пояснюють це тим, що навіть за достатньої наявності на підприємстві основних фондів і кваліфікованої робочої сили підприємства неспроможні здійснювати виробничу діяльність, якщо не забезпечені необхідним обіговим капіталом і наявними грошовими ресурсами зокрема. [18, c. 24.]

 

 Тобто фінансові ресурси  є вихідним видом ресурсів, які  формують інші ресурси, для  організації виробничих, бізнес-процесів, забезпечують процес виробничого  перетворення ресурсів підприємства та вартісного відтворення, а отже, і процесу кругообігу капіталу.

 

 В українській економічній  думці на сьогодні існує дуже  багато визначень фінансових  ресурсів підприємства. Така неоднозначність відображає, по-перше, відірваність вітчизняної економічної науки від тих процесів, перетворень і явищ, які нині відбуваються в українській економіці. По-друге, це свідчить про певне нерозуміння функціонування ринкової економіки та її законів, які поступово, але неухильно приходять на зміну командно-адміністративній системі, або принаймні про невдалу спробу поєднати закономірності цих двох систем у єдиному симбіозі.

 

 Зосередившись на понятті  фінансових ресурсів підприємства, не будемо розглядати тих визначень фінансових ресурсів, які були сформульовані ще за радянських часів. У них фінансовим ресурсам підприємницьких структур відводилася підпорядкована роль щодо фінансових ресурсів держави. Сьогодні ж лінія поділу між фінансовими ресурсами держави і підприємств у багатьох авторів проходить чіткіше. Погляньмо на деякі з тих визначень, які були сформульовані в 90-ті роки XX століття українськими і російськими авторами, тобто в період становлення нових української і російської економік.

 

 Визначення 1. М.Я. Коробов: "Фінансові  ресурси підприємства — це його власні і позичкові грошові фонди цільового призначення, які формуються у процесі розподілу і перерозподілу національного багатства, внутрішнього валового продукту і національного доходу та використовуються у статутних цілях підприємства". [10, c. 267]

 

 Визначення 2. В.М. Родіонова: "Фінансові  ресурси підприємства — це грошові доходи і надходження, які перебувають у розпорядженні суб'єкта господарювання і призначені для виконання фінансових зобов'язань, здійснення затрат із розширеного відтворення і економічного стимулювання працівників" [20, c. 125.]

 

 Визначення 3. В.Г. Бєлолипецький  (посилаючись на визначення, яке,  на думку автора, наводиться у  "багатьох вітчизняних [російських] підручниках"): "Фінансові ресурси фірми — це частина грошових ресурсів у вигляді доходів і зовнішніх надходжень, призначених для виконання фінансових зобов'язань і виконання затрат із забезпечення розширеного відтворення".[1, c. 64.]

 

 Визначення 4. О.Д. Василик: "Фінансові  ресурси — це грошові накопичення  і доходи, що створюються в  процесі розподілу і перерозподілу  валового внутрішнього продукту й зосереджуються у відповідних фондах для забезпечення безперервності розширеного відтворення та задоволення інших суспільних потреб"[2, c. 76.].