Напрямки підвищення економічного становища підприємства для завойовування більшої частки ринку на прикладі підприємства ПАТ ”Херсонсь

           Програмне управління застосовується  у разі, якщо між проектами  існує не тільки ресурсна залежність, але у випадку якщо вони  взаємодоповнюють один одного, працюють  на загальний результат або  на одну групу клієнтів, можуть  створити колективну цінність, або ж спільне управління проектами допомагає знизити ризики. Оскільки ефективність функціонування галузі малотоннажного суднобудування безпосередньо залежить від стану розвитку багатьох суміжних галузей, такий об'єкт представляється як система, що складається з великого числа частин, компонентів і підсистем, складним чином взаємодіють між собою. Таким чином, приймається рішення про застосування програмного управління до розвитку малотоннажного суднобудування, що означає ініціацію програми і профілювання місії. З урахуванням багатогранності проблеми і широкого спектру бажаних результатів місія програми розвитку суднобудівної галузі в першому наближенні отримує наступний вигляд: «Перетворення малотоннажного суднобудування в драйвер розвитку галузі, створення сприятливого середовища для зміцнення економіки держави, підвищення якості життя населення, і соціально-економічного розвитку прибережних регіонів Україна» [27].

          Як вже було сказано вище суднобудівна галузь на сьогоднішній день дуже гнучка і постійно змінюється. І тому дуже важливо, для запобігання будь-яких проблем, дослідити основні фактори, що сприяють значним змінам в галузі та її конкурентних позиціях. Основним фактором, який привів до значних змін у всій суднобудівної галузі України та усьому світі - це розпад Радянського Союзу. Тому, маючи велику суднобудівну історію і багаті традиції, Україна та багато інших країн втратили свої позиції на світовому ринку. За часів СРСР верфі Миколаєва, Керчі, Феодосії, Херсона будували 70 % всього вантажного флоту країни та 20% флоту світу. Крім цього одним із значних факторів, що викликав істотну зміну в галузі і рівня конкуренції - це відсутність не своєчасної державної підтримки суднобудуванні [28].

           Фактори, які досліджують рівень і характер змін у конкуренції, називають рушійними факторами або рушійними силами.    

Приклади рушійних сил:

    - Маркетингові  зміни;

    - Вихід або  тимчасовий відхід з ринку  великих фірм;

    - Зміна до  складі споживачів і в способах  використання послуги;

    - Впровадження  нових технологій та послуг;

    - Загальні технологічні зміни.      

Так як перелік сил, який значно впливає на галузь дуже великий, при аналізі виділимо і визначимо  сили, які приводять до самих більших  змін у галузі .       

На основі використання результатів  аналізу макрооточення визначається прогнозування зміни рушійних сил, які будуть діяти в майбутньому. Крім результатів аналізу макросередовища  можна використовувати: систематичний  моніторинг, створення сценаріїв  і використання експертних методів .        

При порівнянні конкурентних позицій  фірм галузі використовують концепцію  стратегічних груп. Класифікація фірм по стратегічним групам виробляється на основі складання карти стратегічних груп. Цей аналітичний підхід пов'язує аналіз галузі в цілому і оцінку становища кожної фірми окремо. Він особливо ефективний в тому випадку, коли в галузі діє так багато конкурентів, що вивчити кожного з них немає можливості .        

Фірми, що потрапляють в стратегічні  групи, зазвичай мають такі загальні ознаки:

          - Порівнянна  номенклатура;

          - Схожі  або однакові канали розподілу  товарів;

          - Схожа  ступінь вертикальної інтеграції;

          - Схожі  ціни на продукцію;

          - Подібні  параметри якості;

         - Робота з подібними цільовими групами споживачів;

           - Використання  однакових засобів масової інформації  для рекламних цілей.        

Порядок складання карти стратегічних груп ділиться на кілька етапів:      

       Етап 1. Виявлення стратегічних характеристик галузі.        

  Визначають повний перелік конкурентних характеристик, що відрізняють фірми однієї галузі від іншої.        

 Типові характеристики: співвідношення ціна/якість (висока, середня, низька); географічна сфера діяльності (місцева, регіональна, національна, глобальна), ступінь вертикальної інтеграції (відсутня, частковий, повний), номенклатура товарів (вузька, широка), канали розподілу продукції (один , кілька), обсяг наданих послуг (прості, обмежені, в повному обсязі); використовувана технологія (стабільна, плідна, змінна) патенти, технологічні та маркетингові ноу-хау (відсутні, часткова наявність, повне володіння ) та ін.        

           Етап 2. Формування осей карти стратегічних груп .       

    З виявлених стратегічних характеристик формують пари характеристик, які повинні задовольняти таким умовам:

           - Кожна окрема пара характеристик повинна бути відносно незалежною;

           - Вибрані пари характеристик  повинні проявляти істотну різницю  в позиціонуванні суперниками  себе в ринковій конкуренції;

           - Використовувані як осі змінні  можуть бути кількісними, безперервними  або дискретними .        

    Етап 3. Позиціонування фірм на карті стратегічних груп за певною парою характеристик.

           - Усі фірми галузі наносяться  по координатну сітку із зазначенням  їх обсягу продажів.

             Етап 4. Формування стратегічних груп .      

    - Виділення сукупності фірм, що потрапили в один стратегічний простір, як самостійної групи .        

   Етап 5. Визначення розміру стратегічної групи .      

    - Кожна стратегічна група має вигляд кола, діаметр якої пропорційний частці цієї групи в загальному обсязі продажів у галузі .

                - Наведений алгоритм дозволяє скласти двомірну карту стратегічних груп для найбільших підприємств - конкурентів суднобудівних підприємств України [29].

Група найбільших підприємств  представлена ​​двома найбільшими  секторами-1,2.

Кількість призведених  потужностей

Рис.3.2. Карта стратегічних груп фірм-конкурентів на ринку суднобудування

 

Таблиця 3.3

Пояснення до рис.1.2.

№	Підприємство конкурент	Капітал (млн.грн)
1	ПАТ «Херсонський суднобудівний завод»	420
2	АТ «Залив»	345
3	ВАТ «Феодоська суднобудівна компанія« Море »	120
4	ПАТ «Чорноморський суднобудівний завод»	70
5	ПАТ «Океан»	65
6	ПАТ «Севастопольський морський завод»	55
7	ЗАТ «Київський суднобудівний завод»	35
8	Судноверф «Україна»	5

 

         В за допомогою проведеного аналізу груп у суднобудівній галузі України було виявлено підприємство, на 2012 год, яке займає вигідну позицію і охоплює найбільшу частку ринку серед конкурентів - ПАТ «Херсонський суднобудівний завод». Такі конкурентні переваги компанія має у зв'язку з тим, що вже довгий час знаходиться на ринку, має свою базу постійних клієнтів, налагоджені канали зв'язку, посередників і надає широкий спектр послуг не тільки суднобудівного харатекру, а й судноремонтного, має відмінну високотехнологічну систему контролю та зв'язку, висококваліфікованих працівників. Проте, з урахуванням наявної кількості конкурентів по всій території України, її не можна назвати монополістом і абсолютним лідером. Але найімовірніше, що основні конкуренти все ж намагатимуться зайняти лідируючі позиції, провівши детальний аналіз діяльності компанії ПАТ «Херсонський суднобудівний завод», щоб розробити власний стратегічний план і відібрати певну частку сегмента споживачів послуг перевезень і зайняти частку ринку.

         Хоч Україна має дуже високий потенціал розвитку суднобудівної галузі вона, як суднобудівне держава, на сьогодні втратила свої позиції. Враховуючи специфіку та проблематику галузі, вихід бачиться в програмно-цільовому управлінні розвитком малотоннажного суднобудування, а так само при використанні стратегію диференціації персоналу та стратегії інновацій. Слід враховувати актуальним питанням програмного керування суднобудівної галузі є декомпозиція місії, планування архітектури програми, розробка моделей управління, що можна визначити як напрямок подальших досліджень.

        

          3.2. Напрямки підвищення економічного становища підприємства на прикладі ПАТ «Херсонський суднобудівний завод»

 

         Для ефективного аналізу та  виявлення основних проблем на підприємстві ПАТ «Херсонський суднобудівний завод»» та подальшого усунення цих проблем необхідно провести SWOT - аналіз.

         Класичний SWOT–аналіз припускає  визначення сильних і слабких  сторін у діяльності фірми,  потенційних зовнішніх погроз і сприятливих можливостей і їхню оцінку в балах відносно показників або стосовно даних стратегічно важливих конкурентів. Класичним представленням інформації такого аналізу було складання таблиць сильних сторін у діяльності фірми, її слабких сторін, потенційних сприятливих можливостей  і зовнішніх погроз. [30].

На першому етапі  аналізу виділимо найважливіші параметри (Сильні сторони, слабкі сторони, можливості, загрози). Згрупуємо параметри за окремими видами. (табл.3.4)

Таблиця 3.4

Матриця сильних та слабких сторін підприємства ПАТ «Херсонський суднобудівний завод»

Сильні сторони	Слабкі сторони	Можливості	Загрози
Популярність компанії на ринку	Залежність від отримання  ГОС замовлень	Отримання більшої кількості  ГОС замовлень	Втрата клієнтів
Наявність довгострокових контрактів на постачання сировини	Застаріле обладнання	Можливість виграти  тендер	Створення електронної  системи ГОС закупівель, тендерів
Позитивний імідж	Залежність від постачальників	Розробка нових технологій виготовлення продукції	Тенденція до зниження фінансування державою

 

Продовження табл.3.4

 

Гнучка цінова політика	Велика кількість співробітників перед-і пенсійного віку основних цехів	Збільшення потреб у  продукції компаніями нафтопереробного сектора	Збільшення конкуренції
Успішна робота	Незацікавленість персоналу  у збільшенні обсягу продажів	Найняття молодих більш  кваліфікованих працівників	-
Широкий спектр виробленої продукції	-	-	-
Висококваліфікований  персонал	-	-	-
Повний замкнутий виробничий цикл	-	-	-
Вигідне територіальне  розташування	-	-	-

 

Далі можливості та загрози, виявлені в процесі аналізу, розбиваються на три групи по пріоритетності, необхідності концентрації зусиль та засобів, ретельності моніторингу. На підставі зробленого SWOT-аналізу  складаються матриці загроз і  можливостей для компанії.

Таблиця 3.5

Аналіз загроз з боку конкурентних сил:

Можливість реалізації загроз	Наслідки загроз
	Руйнівні (Р)	Важкі (Т)	Легкі (Л)
Висока (В)		Електронної системи ДЕРЖ. закупівель
Середня (С)		-      Збільшення конкуренції
Низька (мала імовірність) (Н)	- Втрата клієнтів	- Тенденція до зниження фінансування державою

 

Таблиця 3.6

Аналіз можливостей,що надаються ринком

Імовірність використання можливостей	Вплив можливостей
	Сильне (С)	Помірне (П)	Мале (М)
Висока(В)	- Отримання більшої кількості ДЕРЖ. замовлень	- Можливість виграти тендер
Середня (С)	- Розробка нових технологій виготовлення продукції -       Диференціація персоналу -    Збільшення потреб у продукції компаніями нафтопереробного сектора
Низька(Н)

 

        Таким чином на підставі вище зробленого аналізу сильних та слабких сторін підприємства ПАТ «Херсонський суднобудівний завод» ми можемо зробити висновок, що підприємство має достатньо слабких сторін.          

        Продукція підприємства на внутрішньому та зовнішньому ринку є конкурентоспроможною, завдяки якості, довговічності і помірним цінам, а також спеціалізованій продукції, що має після продажне обслуговування.

      Як відомо, для ефективного розвитку підприємства  можна використовувати  будь  які стратегії. Для підприємства ПАТ «Херсонський суднобудівний завод» ми виділили 2 основні пропозиції, щодо удосконалення загальної діяльності підприємства: диференціація персоналу, стратегія інновацій.